Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №686/22359/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/22359/26

Провадження № 33/820/690/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.126 ч.5, 130 ч.3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн. (п`ятдесят одну тисячу гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ст.130 КУпАП, діючи повторно протягом року після вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 126, 130 КУпАП, 13 липня 2026 року о 18 год. 36 хв. на 174 км. автодороги Н-03 «Житомир - Чернівці», в порушення п.2.1 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, при цьому з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.

Вказує, що його належним чином не було повідомлено про перенесення розгляду справи на 07.08.2026 на 10 год. 30 хв., а повістку про виклик до суду отримав через систему «Електронний суд» 06.08.2026 о 23 год. 04 хв., і ознайомився з нею після винесення постанови.

Зазначає, що на відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксована лише зупинка транспортного засобу, а відсутність безперервної відео фіксації або якщо поліцейський не надав суду повного відеозапису події, доводить відсутність належних доказів правопорушення.

Посилається і на те, що на його вимогу не було надано наказ коменданта та перелік уповноважених осіб, які мають право зупиняти та оглядати транспортні засоби у межах блок посту; не було повідомлено підставу зупинки транспортного засобу.

Звертає увагу, що огляд його транспортного засобу був проведений без присутності понятих, яких зупинили лише після огляду, формально для підписання документів.

Стверджує, що ознаки наркотичного сп`яніння інспектор поліції не озвучував, огляд на місці зупинки він не відмовлявся проходити, оскільки ні наркотичних засобів ні алкоголю чи заборонених препаратів не вживає, враховуючи незаконну зупинку та упереджене ставлення до нього працівника поліції, який проігнорував його доводи, тому відмовився їхати до закладу охорони здоров`я.

Вважає, що на момент зупинки його посвідчення відображається у базі головного сервісного центру МВС та ДІЇ, жодної інформації щодо обмеження чи позбавлення його посвідчення водія в діючих сервісах не відображається, тобто на момент зупинки транспортного засобу фактично не був позбавлений права керування та пред`явив усі необхідні документи

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №718601 від 13.07.2026, що у вказаний день о 18 год. 36 хв. на автодорозі Н-03 Житомир – Чернівці 174км+600м ОСОБА_1 повторно керував автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 10 років згідно постанови шевченківського районного суду м. Чернівці, чим порушив п.2.1.а ПДР України.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №718620 від 13.07.2026, що у вказаний день о 18 год. 36 хв. на автодорозі Н-03 Житомир – Чернівці 174км+600м ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. В порушення п.2.5. ПДР України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП підтверджується:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення, в яких зафіксовані факти керування ОСОБА_1 автомобілем "Volkswagen", номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, та його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння; даними направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння в КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, в якому зазначені ознаки наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя);

- відеозаписами, на яких зафіксовані обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень.

Повторність вчинення ОСОБА_1 протягом року порушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, підтверджується постановою УПП в Чернівецькій області серії ЕНА №6872737 від 20.03.2026, а повторність вчинення ним двічі протягом року порушення, передбаченого ст.130 КУпАП, підтверджується постановами Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 січня 2026 року (справа № 727/15941/25), від 22 січня 2026 року (справа № 727/14716/25), від 24 квітня 2026 року (справа № 727/4497/26) та довідкою ВП № 2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області.

Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.

Тому, твердження апелянта про відсутність доказів у справі є необґрунтованими.

Твердження ОСОБА_1 про те, що його посвідчення відображається у базі головного сервісного центру МВС та ДІЇ, жодної інформації щодо обмеження чи позбавлення його посвідчення водія в діючих сервісах не відображається, тобто на момент зупинки транспортного засобу фактично не був позбавлений права керування, апеляційний суд до уваги не бере враховуючи наступне.

Відповідно до довідки ВП №2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 видавалося посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 05.03.2024, категорії В, яке наразі перебуває у статусі «вилучено» (а.с.6, 19).

Посилання про те, що відеозапис не відповідає критерію належності, оскільки складається з кількох фрагментів та не є безперервним, апеляційний суд відхиляє, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності для встановлення істини у справі, яким, зокрема, зафіксовано події, із зазначенням дати та часу, починаючи з моменту зупинки водія, висловлення поліцейськими до нього ознак наркотичного сп`яніння та вимоги щодо необхідності проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, тоді як всі інші відомості містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений та власноручно підписався.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то апеляційний суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому, указами Президента України продовжено дію воєнного стану.

Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений ПДР та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Згідно з п.10 Порядку № 1456 «Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану» уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби у разі проїзду транспортних засобів через блокпости.

Зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 на стаціонарному блокпості не може свідчити про неправомірність та безпідставність такої зупинки працівниками поліції, оскільки такі дії викликані законною перевіркою документів, обґрунтованою воєнним станом на території України, а надані пояснення та заперечення з цього приводу суд розцінює як обрану стороною захисту позицію з метою уникнення винною особою покарання за вчинення адміністративного правопорушення.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинки транспортного засобу, або при складанні протоколу, оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України матеріали справи не містять, а тому твердження апелянта з цього приводу є необґрунтованими.

Вимоги апеляційної скарги щодо відсутності об`єктивно зафіксованих ознак сп`яніння, оскільки встановлення ознак сп`яніння відноситься до дискреційних повноважень працівників поліції на підставі візуального огляду водія і в процесі спілкування з ним.

За змістом ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція №1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735.

Вказані вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Так, з відеозапису події вбачається, що під час спілкування із працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, тому йому працівники поліції запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.

Не можуть бути задоволеними і вимоги апеляційної скарги про те, що працівниками поліції огляд транспортного засобу проведений без залучення понятих оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, на в`їздах до прифронтових зон та всередині них, військові та поліцейські мають право зупиняти автомобілі для перевірки документів та огляду транспортного засобу (багажу/вантажу).

Крім того, в разі незгоди з процедурою водій має право зазначити про порушення у протоколі про адміністративне правопорушення, однак про будь – які порушення у протоколі про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 на заявляв, дії працівників поліції не оскаржував.

Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, та оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.36 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набира є законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК