Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №681/23/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 681/23/26

Провадження № 22-ц/820/1869/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М. Ярмолюка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2026 року (суддя Горгулько Н.А.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка з 2023 по 2024 роки перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_1 , під час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя не склалось через різні погляди на життя, конфлікти, внаслідок чого спільне проживання припинили з травня 2024 року. Відповідач, маючи постійний дохід, припинив надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків.

Із урахуванням викладеного, позивач просила стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2026 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 12.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як батько дитини повинен піклуватися про неї, розмір доходів відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів заробітку на дитину.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/8 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду – 12.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття, в решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при визначенні розміру аліментів суд першої інстанції не врахував, що відповідач утримує ще трьох малолітніх дітей, виконує обов`язок зі сплати аліментів за нотаріально посвідченими договорами та судовим рішенням, а також утримує непрацездатну матір – особу з інвалідністю ІІ групи. Ці обставини відповідно до статті 182 СК України мають істотне значення для визначення справедливого розміру аліментів, однак належної оцінки судом не отримали.

Призначивши аліменти у розмірі 1/4 частини доходу на одну дитину, суд фактично не врахував вимоги статей 182, 183 СК України щодо необхідності оцінки сімейного та матеріального стану платника аліментів, наявності інших дітей та осіб, яких він зобов`язаний утримувати. Встановлений розмір аліментів не забезпечує балансу між інтересами всіх дітей відповідача та є непропорційним його реальним аліментним обов`язкам.

Крім того, апелянтом зазначено, що справа розглянута у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Відповідач ОСОБА_1 не брав участі в судовому засіданні, тому не міг надати докази щодо утримання інших дітей, яких за законом зобов`язаний утримувати. У цей період проходив військову службу у Збройних Силах України, не мав реальної можливості подати відзив, надати докази та висловити свої заперечення.

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи викладені в апеляційній скарзі такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.10).

Як вбачається із витягу з реєстру Полонської територіальної громади №2025/018044533 від 02.12.2025 року та №2025/018521889 від 02.12.2025 року позивач ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 5,10 зворот).

Апеляційним судом крім цього встановлено, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

09 січня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено нотаріально посвідчений договір (зареєстрований в реєстрі за №63) про розмір сплати аліментів на сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та про здійснення батьківських прав, за яким за спільною згодою Батьків та Дитини, місцем проживання Дитини є місце проживання Матері. За домовленістю з моменту укладення цього Договору Батько зобов`язується щомісячно в термін до 20 (двадцятого) числа кожного місяця сплачувати кошти на утримання Дитини (аліменти) в розмірі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) гривень, але не менше встановленого абзацом другим частини другої статті 182 Сімейного кодексу України мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, до досягнення Дитиною 18 (вісімнадцяти) років. А у випадку продовження навчання Дитини після досягнення нею 18 (вісімнадцяти) років сплачувати зазначені аліменти до закінчення навчання, але не пізніше закінчення/припинення навчання та/або досягнення Дитиною двадцяти трьох років. Виплата аліментів здійснюється будь-яким способом за вибором Батька.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10 січня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено нотаріально посвідчений договір (зареєстрований в реєстрі за №51) про розмір і сплату аліментів на сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та про здійснення батьківських прав, за яким за згодою Батьків місцем проживання Дитини є місце проживання Матері. За домовленістю з моменту укладення цього Договору Батько зобов`язується щомісячно в термін до 20 (двадцятого) числа кожного місяця сплачувати кошти на утримання Дитини (аліменти) в розмірі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) гривень до досягнення Дитиною 18 (вісімнадцяти) років. А у випадку продовження навчання Дитини після досягнення нею 18 (вісімнадцяти) років сплачувати зазначені аліменти до закінчення навчання, але не пізніше закінчення/припинення навчання та/або досягнення Дитиною двадцяти трьох років. Виплата аліментів здійснюється будь-яким способом за вибором Батька.

Також ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 21 грудня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно договору від 11 лютого 2026 року укладеного між ОСОБА_1 та (зареєстрований в реєстрі за №647) про визначення місця проживання доньки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 та участь у її вихованні про здійснення батьківських прав, за яким за згодою Батьків місцем проживання Дитини є місце проживання Матері за адресою АДРЕСА_2 . За домовленістю Батьків, даним договором встановлюється обов`язок Батьків щодо утримання Дитини у повному обсязі до досягнення Дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подачі позову 19.12.2025 і до досягнення донькою ОСОБА_11 , трирічного віку.

Відповідно до довідки відділу ДВС у м. Сміла Смілянського району Черкаської області від 02.03.2026 №18678, заборгованість по виконавчому листу №703/5124/23 від 30.01.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття відсутня.

Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є пенсіонером по інвалідності 2 гр., що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 (серія НОМЕР_6 від 28.09.2023 року.

Відповідно до довідки Смілянської міської ради від 30 квітня 2026 року №134881 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , але зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно довідки в/ч НОМЕР_7 за №1843/1824 від 27 січня 2026 року солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_7 з 05 січня 2026 року.

За приписами частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач повідомлявся судом першої інстанції про розгляд даної справи за зареєстрованим місцем проживання, повістка повернулася без вручення з відміткою «адресат відсутній», однак в період з 05 січня 2026 року за довідкою в\ч НОМЕР_7 перебував на військовій службі, тому апеляційний суд вважає, що з об`єктивних причин апелянт не зміг надати вищезазначені докази до суду, у зв`язку з чим дані докази прийнято апеляційним судом.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає неповною мірою.

Судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини 2 ст. 181 СК за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно частини 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний врахувати ряд обставин, визначених статтею 182 СК України.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У силу положень статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з положеннями ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст.184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_2 проживає з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , відтак відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання малолітньої доньки.

Встановивши, що ОСОБА_1 не надає ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на утримання їх доньки.

ОСОБА_1 не оспорює висновок суду про стягнення аліментів.

Водночас суд першої інстанції не в повній мірі врахував матеріальне та сімейне становище сторін, у зв`язку з чим визначений ним розмір аліментів є завищеним.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , окрім малолітньої дочки ОСОБА_3 , утримує троє малолітніх дітей. Крім цього, за рішенням суду сплачує аліменти на користь позички, до досягнення донькою трирічного віку.

З огляду на викладене, враховуючи майнове становище сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з ОСОБА_1 слід присудити на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В цій частині рішення суду першої інстанції слід змінити.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2026 року в частині розміру аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (місце проживання - АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/8 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 12 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 01 вересня 2026 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк