Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №297/694/26 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: оренди

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №297/694/26

Суддя: Кожух О. А.

Справа № 297/694/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря – Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» на додаткове рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2026 року (суддя Гецко Ю.Ю.) про відмову у стягненні судових витрат у справі №297/694/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні та орендної плати,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні та орендної плати.

23.04.2026 до місцевого суду подано заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні та орендної плати – залишено без розгляду.

11.05.2026 ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат, в якій просило стягнути з позивача на свою користь 6500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення

Додатковим рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.05.2026 у задоволенні заяви про стягнення судових витрат – відмовлено.

Додаткове рішення мотивоване тим, що відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Проте, відповідачем у заяві не доведено наявність необґрунтованих дій позивача внаслідок його звернення до суду, його недобросовісність чи зловживання процесуальними правами.

Крім того, докази про витрати у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідачем докази витрат на правничу допомогу надано після завершення розгляду справи, що вчинено з порушення порядку, визначеного ст. 141 ЦПК України. Крім того у відзиві на позовну заяву не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

На додаткове рішення подало апеляційну скаргу ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН». Посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення у цій справі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевим судом не враховано тієї обставини, що у даній справі наявні необґрунтовані дії позивача, а саме повторне подання аналогічної (тотожної за змістом) позовної заяви до суду з метою визначення іншого головуючого судді (оскільки попередній суддя перебував у відпустці), що підтверджується ухвалою місцевого суду у справі № 297/1346/26 та фактом подання позивачем на неї апеляційної скарги у справі № 297/1346/26.

Суд першої інстанції не врахував обставини, що підтверджують недобросовісну процесуальну поведінку позивача, не надав належної оцінки поданим відповідачем доказам на підтвердження понесених витрат.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Межі розгляду апеляційним судом, явка учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 367 ЦПК України).

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.12-16 т. 2). Колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини та застосовані норми права

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні та орендної плати.

23.04.2026 до місцевого суду подано заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2026 у справі №297/694/26 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні та орендної плати – залишено без розгляду.

11.05.2026 ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №297/694/26 щодо розподілу судових витрат, в якій просило стягнути з позивача на свою користь 6500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві посилалося на те, що 08.05.2026 позивач ОСОБА_1 подав до місцевого суду тотожну, ідентичну за змістом позовну заяву до ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні та орендної плати заяву. Відповідач вважає, що таке може бути способом обрання іншого головуючого судді.

Встановлено, що ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.05.2026 у іншій справі № 297/1346/26 (суддя Михайлишин В. М.) у відкритті провадження у справі за позовною заявою адвоката Мензака Юлія Юлійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні та орендної плати – відмовлено. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136423043).

Зі змісту цієї ухвали вбачається, що 08.05.2026 місцевим судом отримано позовну заяву адвоката Мензака Юлія Юлійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні та орендної плати.

Таку ухвалу від 12.05.2026 у справі № 297/1346/26 мотивовано тим, що у провадженні цього суду є аналогічна справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Мензак Юлій Юлійович до ТОВ «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН», у зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у відкритті провадження слід відмовити.

Іллейш О.Б., в інтересах ОСОБА_2 оскаржив у апеляційному порядку ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.05.2026 у справі № 297/1346/26 яку на час розгляду цієї справи №297/694/26 не розглянуто.

Стосовно наведеного судова колегія зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.

У частині першій статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з принципами диспозитивності та змагальності у цивільному процесі України сторони вільні у розпорядженні їхніми процесуальними правами, несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (див. постанови Верховного Суду від 30 січня 2025 року у справі № 908/1074/24, від 21 грудня 2023 року у справі № 905/2330/21).

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням (див. постанову Верховного Суду від 11 листопада 2024 року у справі № 755/856/17).

Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації (див. постанову Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі № 202/16597/23).

В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частина третя статті 257 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у разі встановлення необґрунтованості дій позивача (див. постанову Верховного Суду від 01.04.2026 у справі № 757/37432/23-ц).

Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2025 року у справі N 357/5156/23, від 23 грудня 2025 року у справі N 750/14656/24, від 12 лютого 2026 року у справі N 404/6023/24, 06 березня 2026 року у справі N 290/248/22 (провадження N 61-13063св25).

При цьому «необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов», адже законодавець свідомо визначив підставою саме дію позивача, яка є необґрунтованою, а не заяву по суті спору - позов.

Судова колегія у цій справі встановивши, що відсутніми є обставини, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою і до залишення позову без розгляду діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, мав на меті ущемлення прав відповідача та, враховуючи, що саме по собі постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Такі висновки судової колегії узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 01.04.2026 № 757/37432/23-ц.

Факт подання позивачем нового позову (навіть тотожного змісту) є його диспозитивним правом, не свідчить про те, що позивач діяв недобросовісно у справі № 297/694/26, від моменту звернення до суду із позовною заявою і до залишення позову без розгляду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що у даній справі № 297/694/26 не підтверджено необґрунтовані дії позивача, що є самостійною й достатньою підставою для відмови відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим доказам щодо витрат на правничу допомогу (договору про правничу допомогу, акту), оскільки у даному випадку встановлена саме відсутність правових підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Місцевий суд, встановивши, що відповідачем не доведено обставин, які б підтвердили необґрунтованість дій позивача у даній справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Доводи та вимоги апеляційної скарги є безпідставними, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТ-ВИН ЕТАЛОН» – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Головуюча:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua