Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №608/2131/26
Суддя: Коломієць Н. З.
копія
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2026 року Справа № 608/2131/26
Номер провадження2-а/608/131/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Южди Л. С.,
представника позивача адвоката Квятковського Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Квятковський Д. В., звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі. В позові вказав, що постановою №3921 від 14 липня 2026 року про адміністративне правопорушення, винесеною в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.
Відповідно до даної постанови, під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та являється порушником військового обліку, так як не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд).
ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову неправомірною через недотримання вимог чинного законодавства та недостатність доказів вчиненого правопорушення, оскільки, оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Зазначає, що з його військово-облікового документа із застосунку Резерв+ вбачається, що він уточнив свої дані 25.06.2026, при цьому являється військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Гусятин). Відповідно до постанови ВЛК від 13.07.2026 придатний до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. Наявна відстрочка до завершення мобілізації на підставі п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак, повістки ні від ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні від ІНФОРМАЦІЯ_2 , по прибутті, ОСОБА_1 не отримував.
Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_3 в оскаржуваній постанові посилається на порушення проходження позивачем військово-лікарської комісії, але одночасно кваліфікував таке діяння як порушення підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку.
Підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку встановлює обов`язок повідомляти у семиденний строк про зміну персональних даних, визначених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», через електронний кабінет або шляхом особистого прибуття до відповідного ТЦК та СП. Ця норма не регулює порядок проходження медичного огляду і не встановлює відповідальності за не проходження ВЛК.
Обов`язок проходити медичний огляд передбачений іншими положеннями Правил, зокрема підпунктом 4 пункту 1, а обов`язок прибувати за викликом для проходження медичного огляду — підпунктом 2 пункту 1 Правил.
Оскаржувана постанова не містить відомостей про те, які саме персональні дані позивача змінилися, коли відбулася така зміна, коли закінчився семиденний строк для повідомлення, яким чином позивач не виконав цей обов`язок та якими доказами підтверджується відповідне порушення.
З огляду на викладені в позові обставини, представник позивача просить визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_3 № 3921 від 14 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить у позові ОСОБА_1 відмовити. Посилаючись на діюче законодавство та відомості з Єдиного державного реєстру, з яких вбачається, що останній ВЛК не пройшов, вважає, що у ОСОБА_1 був обов`язок пройти ВЛК, з метою придатності до військової служби. ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, не користувався відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації, не був особою з інвалідністю. Таким чином, постанова № 3921 від 14.07.2026 винесена на законних підставах та не підлягає скасуванню.
Представником відповідача до матеріалів справи було долучено протокол про адміністративне правопорушення №494 від 14.07.2026 відносно ОСОБА_1 , оскаржувана постанова, копія паспорта ОСОБА_1 , довіреність від 09.10.2025 щодо правомочності представника відповідача на представництво в суді.
Представником позивача, адвокатом Квятковським Д. В., подано відповідь на відзив.
У відповіді на відзив, адвокат вказав на те, що у протоколі № 494 від 14.07.2026 та постанові № 3921 від 14.07.2026 зазначено, що 14 липня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення персональних даних, а під час їх звірки було встановлено, що він перебуває на військовому обліку та нібито є порушником військового обліку, оскільки «не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд)».
При цьому і протокол, і постанова містять остаточний висновок про порушення позивачем підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Саме так сформульовано межі адміністративного обвинувачення, які існували на момент прийняття оскаржуваної постанови.
Натомість у відзиві відповідач уперше посилається на інші фактичні та правові підстави: обов`язок осіб, які були визнані обмежено придатними, пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025; обов`язок уточнити облікові дані протягом 60 днів; відсутність у позивача відстрочки та інвалідності; нібито невиконання обов`язку «від початку його виникнення до досягнення граничного віку». Жодної із цих обставин у протоколі та постанові не наведено.
Багатосторінкове цитування у відзиві Конституції України, законів про оборону та мобілізацію, Положення про ТЦК та СП і загальних положень про ВЛК не замінює встановлення конкретних обставин: який саме обов`язок порушив позивач, коли цей обов`язок виник, у який строк мав бути виконаний, яким рішенням або направленням був індивідуалізований, коли та як був доведений до відома позивача і якими доказами підтверджується винне невиконання.
Вказана у постанові бездіяльність, а саме не проходження ВЛК, не відповідає нормі, порушення якої поставлено позивачу у вину. Така невідповідність стосується самої об`єктивної сторони складу правопорушення. Обов`язок уточнити дані протягом 60 днів не включав автоматичного обов`язку пройти ВЛК.
Також представник позивача зазначає, що відповідач посилається на пункт 22 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560, та стверджує, що військовозобов`язані повинні були протягом 60 днів самостійно уточнити, зокрема, дані про медичний огляд без викликів і направлень ТЦК та СП.
Однак норма про 60-денний строк визначала обов`язок уточнити адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані через ЦНАП, електронний кабінет або ТЦК та СП. Вона не встановлювала обов`язку кожної особи у цей самий строк пройти медичний огляд.
Представник позивача, адвокат Квятковський Д. В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить задоволити
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити у його відсутності. У задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких мотивів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що постановою №3921 від 14 липня 2026 року про адміністративне правопорушення, винесеною в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.
Відповідно до даної постанови, під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та являється порушником військового обліку, так як не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд).
Суд враховує, що статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 визнано винним в порушенні підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно з яким у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення №494 та в описовій частині оскаржуваної постанови зазначено, що ОСОБА_1 являється порушником військового обліку, так як не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд).
Сама оскаржувана постанова не конкретизована, оскільки містить численний перелік статей Законів України, які стосуються військової служби, військового обов`язку, правил військового обліку тощо, однак ніяким чином не стосуються вміненого ОСОБА_1 правопорушення.
Згідно військово-облікового документа із застосунку Резерв+ ОСОБА_1 вбачається, що він уточнив свої дані 25.06.2026, при цьому являється військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Гусятин). Відповідно до постанови ВЛК від 13.07.2026 придатний до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. Наявна відстрочка до завершення мобілізації на підставі п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач, при подачі позову до суду, сплатив судовий збір у сумі 665,60 гривень, згідно платіжної інструкції АТ «ПУМБ» №АL3L-48MR-KU2E від 22.07.2026.
Отже вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. ст. 7, 9, 210, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 липня 2026 року № 3921 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з оригіналом
Суддя: /підпис/
Рішення набрало законної сили «____» ________________року.
Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/2131/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. З. Коломієць
Копію рішення видано «_____»_______________року
Секретар:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua