Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №604/640/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/640/26Провадження № 2/604/514/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Настроги А.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради про визнання права забудовника в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Драус О.О., яка здійснює представництво інтересів на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги №1141877 від 04 червня 2026 року звернулася до суду із позовною заявою до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради, в якій просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника щодо гаража, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 33,9 кв.м. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , яким за життя був складений заповіт на її ім`я. Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складалася з ряду нерухомого майна, в тому числі гаража по АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті батька вона прийняла, проте приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Коломійчуком О.І. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений гараж, через відсутність правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 червня 2026 року відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, її представник подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримують.

Представник відповідача – Підволочиської територіальної громади Тернопільської області у судове засідання не з`явився, однак подали до суду заяву, згідно з якою просять справу розглянути без їх участі, позов визнають та не заперечують щодо його задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв`язку з відсутністю заперечень відповідача щодо позову, суд вважає за можливе прийняти рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, в порядку, передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Так, в судовому порядку встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Підволочиським відділом реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений секретарем Скориківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за реєстровим №24, відповідно до якого, житловий будинок по АДРЕСА_2 та все належне йому майно заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 спадщину прийняла, за її заявою заведено спадкову справу №154/2022.

29 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на гараж, який розташовано по АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , проте їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, що підтверджується роз`ясненням приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Коломійчука О.І. від 29.05.2026 №52/02-14.

Як вбачається із рішення виконкому Підволочиської селищної ради народних депутатів Підволочиського району Тернопільської області №189 від 10 грудня 1992 року гр. ОСОБА_2 дозволено провести будівництво гаража розміром 5.5*6.0 на виділеній земельній ділянці по АДРЕСА_3 .

Згідно з рішенням Підволочиської селищної ради №2343 від 29 грудня 2009 року земельна ділянка площею 0,01 га для обслуговування приміщення індивідуального гаража відповідно до записів земельно-кадастрової книги перебувала у користуванні ОСОБА_2 до 01.01.2002 року. Зазначеним рішенням надано йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для обслуговування приміщенні індивідуального гаража в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21 грудня 2021 року кадастровий номер земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0100 га - 6124655100:02:002:0308.

У відповідності до технічного паспорта, виготовленого 26 травня 2026 року на замовлення ОСОБА_1 , нежитлова будівля - гараж площею 33,9 м.кв. завершена будівництвом в 1993 р., адреса будівництва АДРЕСА_1 . Рішенням Підволочиської селищної ради №26 від 20 січня 2026 місце розташування гаража підтверджено за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради від 10 грудня 1992 року №189 «Про дозвіл на проведення будівництва гаража та кладової» було здійснено будівництво гаража по АДРЕСА_1 , без порушення встановлених будівельних, протипожежних норм і правил, умов містобудівної документації, будь чиїх прав та інтересів з дотриманням архітектурно-будівельних норм та правил, однак правовстановлюючі документи він не оформив та гараж не був введений в експлуатацію.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Матеріалами справи встановлено, що на день відкриття спадщини ОСОБА_2 належали права забудовника, які не припинилися внаслідок його смерті. Позивач претендує на права та обов`язки ОСОБА_2 , як забудовника на гараж.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пункт 8 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» передбачає, що якщо будівництво здійснюється згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва, його права та обов`язки, як забудовника, входять до складу спадщини.

Відповідно до роз`яснень Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, якщо будівництво відбулося на відведеній для цього земельній ділянці на законних підставах, але після закінчення будівництва житловий будинок не було здано в експлуатацію, до спадкоємців переходить право забудовників на оформлення зазначеного жилого будинку та господарських будівель і споруд у встановленому законом порядку, а саме житловий будинок слід вважати до здачі його в експлуатацію незавершеним будівництвом.

Оскільки, спірний гараж не введений в експлуатацію, а право власності на нього спадкодавцем не зареєстровано, суд, дійшов висновку, що ОСОБА_2 , за свого життя набув лише майнові права забудовника, які у відповідності до ст. 1218 ЦК України є об`єктом спадкування.

Так як відсутність правовстановлюючого документа, що підтверджує право спадкодавця на спірне спадкове майно, перешкоджає позивачу оформити право на спадщину в позасудовому порядку, тому суд вважає за необхідне визнати за нею права забудовника щодо гаражу, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 33,9 кв.м.

На підставі ст. ст. 392, 1218, 1223, 1225, 1268, 1296 ЦК України, керуючись ст. ст. 76, 81, 200, 247, 258, 263, 265, 272, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради про визнання права забудовника в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника щодо гаража, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 33,9 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Підволочиська територіальна громада в особі Підволочиської селищної ради, юридична адреса: вул. Шептицького, 4, сел. Підволочиськ, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04396294.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Суддя Г.Б. Сидорак