Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №459/3061/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/3061/26 Провадження № 3/459/869/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Жураковський А.І., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124, ч.122-4 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

23.07.2026 о 12:05 год. на вул. Садова, 60 у м. Шептицькому по вул. Б. Хмельницького, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, недотримався правого бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Hyundai Santa FE» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3. б ПДР України.

Крім того, 23.07.2026 о 12:05 год. на вул. Садова, 60 у м. Шептицькому по вул. Б. Хмельницького, поліцейський Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727017 відносно ОСОБА_1 , згідно з яким останньому ставиться у вину порушення п.2.10. а ПДР України та стверджується, що водій водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснивши наїзд на припаркований автомобіль, будучи учасником ДТП, залишив місце події, чим порушив п.2.10.а ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно керував автомобілем марки «Renault Logan» та здійснюючи маневр заднім ходом міг зачепити правим заднім крилом припаркований автомобіль, але жодного умислу в залишенні місця ДТП в нього не було, так як не відчув зіткнення. Вказав, що відшкодував потерпілому усі завданні матеріальні збитки, відповідно останній до нього жодних претензій немає, просив його суворо не карати.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адіміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП стверджується зібраними матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №727017 від 23.07.2026, яким зафіксовано час, місце, обставини вчинення правопорушення;

- схемою місця ДТП від 23.07.2026, відповідно до якої видно місце дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ній всіх об`єктів та обставин, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, з підписом її учасника;

- рапортом від 23.07.2026 про отримання повідомлення зі служби 102 про ДТП;

- поясненнями ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 від 23.07.2026 про обставини правопорушення;

- фотокопіями з місця пригоди;

- заявою ОСОБА_3 від 30.07.2026, відповідно до якої останній претензій до ОСОБА_1 не має, оскільки шкода повністю йому відшкодована;

- копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_1 .

Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя виходить з наступного.

До обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, суддя, на підставі ст.34 КУпАП України, відносить те, що правопорушник ОСОБА_1 щиро розкаявся, відшкодував матеріальну шкоду потерпілому, останній претензій не має, заподіяна шкода є незначною (потертість лако-фарбового покриття невеликої ділянки на бампері автомобіля потерпілого).

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За правилами ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що жодних тяжких наслідків від вчиненого не настало, заподіяна шкода є незначною, що має побутовий характерщо в сукупності свідчить про малозначність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, тому суддя дійшов висновку, що можливо, відповідно до ст.22 КУпАП, звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Згідно положень ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи, тому провадження в частині притягнення його адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в даній справі підлягає закриттю.

Шо стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.07.2026 о 12:05 год. на вул. Б. Хмельницького у м. Шептицькому мала місце ДТП, учасником та безпосереднім винуватцем якої був водій ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль марки «Hyundai Santa FE» д.н.з. НОМЕР_2 отримав технічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди ОСОБА_3 .

Пункт 2.10 «а, д» ПДР України зобов`язує водія уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

За порушення вимог зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність, встановлена ст. 122-4 КУпАП, відповідно до якої передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризуй діяння як адміністративне правопорушення (проступок).

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Тобто, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що умисного наміру залишати місце ДТП у нього не було, він залишив місце ДТП, оскільки не відчув зіткнення. Суд приймає до уваги такі пояснення порушника, оцінюючи письмові докази у справі, які вказують, що в результаті ДТП, транспортний засіб потерпілого зазнав незначного, побутового пошкодження у вигляді потертості лако-фарбового покриття невеликої ділянки на задньому бампері авто.

Відтак, враховуючи пенсійний вік правопорушника, його пояснення щодо причин залишення місця ДТП, які не охоплювались умислом приховання факту такої події, а також подальшу поведінку останнього, який дізнавшись від працівників поліції, що потерпілий звернувся в поліцію щодо вчинення ним ДТП, одразу відшкодував йому матеріальні збитки, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Тому, в цій частині провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 122-4, 124, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП- закрити.

Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. І. Жураковський