Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №420/27052/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27052/25

Категорія: 112030500 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:13.04.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення, дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі – ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України"), Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Одеській області про (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача ЦОФСО ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2025 року №ЦО-10507 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії про зміну ОСОБА_1 групи інвалідності з ІІ на ІІІ з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року;

- визнання протиправними дій відповідача ГУПФ України в Одеській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року з інвалідності ІІ групи на інвалідність ІІІ групи, проведення перерахунку з 23 січня 2019 року по скасованій інвалідності ІІ групи, встановлення переплати у розмірі 1 425 818, 44 грн., а також щодо припинення виплати пенсії з 06 серпня 2025 року;

- визнання протиправними та скасування рішень ГУПФ України в Одеській області: 1) розпорядження №951060853777 від 04 серпня 2025 року ГУПФ України в Одеській області про припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 і закриття особового рахунку; 2) рішення ГУПФ України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 06 серпня 2025 року №2831, відповідно до якого, ОСОБА_1 встановлена сума переплати пенсії в розмірі 1 425 818, 44 грн. за період з 23 січня 2019 року по 31 липня 2025 року, яка прийнята на облік;

- зобов`язання відповідача ГУПФ України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 06 серпня 2025 року виплату пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи, встановленої ОСОБА_1 безстроково актом огляду медико-соціальною експертною комісією від 23 січня 2019 №698сл, що підтверджено довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №234384, виданою Обласною медико-соціальною експертною комісією №1 Міністерства охорони здоров`я, та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 заборгованість, яка утворилась внаслідок припинення виплати пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи з 06 серпня 2025 року;

- покладання судових витрат на відповідачів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він працює з 21 липня 2000 року в Одеській обласній прокуратурі.

Згідно довідки МСЕК позивачу надано II групу інвалідності безстроково. З 23 січня 2019 року позивачу призначено пенсію як інваліду II групи відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

24 липня 2025 року позивач отримав рекомендований лист від відповідача Центру ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України", в якому він надіслав позивачу копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особа або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2025 року №ЦО-10507. Вказаним витягом позивача проінформовано, що на підставі "постанови слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, листа від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024" за результатами перевірки обґрунтованості рішення Обласної МСЕК №1, яка проведена з 23 січня 2019 року по безтерміново, після ретельного вивчення наданої документації, експертною командою прийнято рішення: анатомо-функціональні порушення не відповідають критеріям встановлення II групи інвалідності, загальне захворювання, безтерміново. Відповідає критеріям встановлення III групи інвалідності, загальне захворювання, терміном на 2 роки, з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року. Підстава: "Положення про медико-соціальну експертизу" і "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності", затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03 грудня 2009 року, "Інструкція про встановлення груп інвалідності" затверджена наказом МОЗ України №561 від 05 вересня 2011 року".

05 серпня 2025 року позивачем на офіційну адресу відповідача Центру ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" направлено лист-запит про надання копій документів, на підставі яких було прийняте рішення №ЦО-10507 від 11 липня 2025 року. Відповідь на цей запит станом на час подачі позову не надійшла. Таким чином, позивач не отримав від відповідача Центру ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" інформацію та копії документів, на підставі яких ним прийнято оскаржуване рішення. Крім того, з 08 серпня 2025 року позивач перестав отримувати щомісячну пенсію по інвалідності II групи, у зв`язку з чим, 09 серпня 2025 року через свій електронний кабінет звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про повідомлення причин припинення виплати пенсії з направленням копій документів, на підставі яких це відбулося та поновлення виплати пенсії. На це звернення, позивач також досі не отримав відповіді.

Таке рішення позивач вважав протиправним.

05 лютого 2026 року представник ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" подав до суду відзив на позовну заяву та обґрунтовував його тим, що з урахуванням листа ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31 січня 2025 року до якого долучено постанову по кримінальному провадженню №62024000000000923 від 21 жовтня 2024 року, в якій визначено: 1. Залучити у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21 жовтня 2024 року в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України"; 2. Перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: Чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення групи інвалідності наступним особам: ОСОБА_1 . У п.4 цієї постанови попереджено ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування, передбачену ст. 387 КК України. Враховуючи вказані вище обставини, експертною командою ЦОФСО законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування попереднього рішення МСЕК. Під час проведення перевірки медико-експертної справи позивача та скасування попереднього рішення МСЕК про призначення інвалідності експертна команда ЦОФСО у своїй роботі керувалася: постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"; наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року №2022 "Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи"; наказом МОЗ України від 10 грудня 2024 року №2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи", а також, нормативними документами, чинними на момент встановлення позивачу інвалідності, а саме: положенням про медико-соціальну експертизу та положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи"; інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року №561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності".

У період з 31 січня 2025 року по 20 лютого 2025 року експертною командою ЦОФСО здійснено перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці. За результатами проведеного аналізу медико-експертної справи позивача було встановлено, що після ретельного вивчення наданої документації, експертною командою прийнято рішення: анатомо-функціональні порушення не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, загальне захворювання, безтерміново. Відповідає критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, терміном на 2 роки, з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року Підстава: "Положення про медико-соціальну експертизу" і "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності" затверджені постановою Кабміну України №1317 від 03 грудня 2009 року, "Інструкція про встановлення груп інвалідності" затверджена наказом МОЗ України №561 від 05 вересня 2011 року. Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначене, рішення про встановлення групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано експертною командою ЦОФСО, що оформлено у вигляді: протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-10507 від 11 липня 2025 року, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-10507 від 11 липня 2025 року.

Також відповідач зазначав, що експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було доручено перевірити обґрунтованість прийнятого рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення групи інвалідності, у тому числі позивачу, з наданням медико-експертних справ, у тому числі позивача. При цьому, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО №ЦО-10507 від 11 липня 2025 року, у зв`язку з тим, що він не отримував повідомлення про необхідність його прибуття на огляд, проведення повторного медичного обстеження тощо.

Однак, позивач не врахував, що огляд не проводився та не передбачався, адже проводилась саме перевірка обґрунтованість прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення групи інвалідності, у тому числі позивачу.

Отже, спірний індивідуальний акт, а саме, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО, яким було скасоване попереднє рішення МСЕК, у контексті ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 2 КАС України, прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, положення про центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року №2022, а тому є законним та обґрунтованим.

Відповідач ГУПФ України в Одеській області позов не визнав, вказуючи, що відповідно до отриманої інформації з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України", що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 11 липня 2025 року №ЦО-10507, позивачу змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 23 січня 2019 оку по 31 січня 2021 року та не встановлено групу інвалідності з 01 лютого 2021 року. Позивачу припинено виплату пенсії з 01 лютого 2021 року у зв`язку з надходженням до ГУПФ України в Одеській області витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 11 липня 2025 року №ЦО-10507 про невизнання особи з інвалідністю. ГУПФ України в Одеській області було прийнято рішенням №2831 від 06 серпня 2025 року, про прийняття суми переплати пенсії на облік.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ЦОФСО ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України", ГУПФ України в Одеській області про визнання протиправними рішення, дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення ЦОФСО ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2025 року №ЦО-10507 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії про зміну ОСОБА_1 групи інвалідності з ІІ на ІІІ з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року.

Визнано протиправними дії ГУПФ України в Одеській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року з інвалідності ІІ групи на інвалідність ІІІ групи, проведення перерахунку з 23 січня 2019 року по скасованій інвалідності ІІ групи, встановлення переплати у розмірі 1 425 818, 44 грн., а також щодо припинення виплати пенсії з 06 серпня 2025 року.

Визнано протиправними та скасовано рішення ГУПФ України в Одеській області:

- розпорядження №951060853777 від 04 серпня 2025 року ГУПФ України в Одеській області про припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 і закриття особового рахунку;

- рішення ГУПФ України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 06 серпня 2025 року №2831, відповідно до якого, ОСОБА_1 встановлена сума переплати пенсії в розмірі 1 425 818, 44 грн. за період з 23 січня 2019 року по 31 липня 2025 року, яка прийнята на облік.

Зобов`язано ГУПФ України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 06 серпня 2025 року виплату пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи, встановленої ОСОБА_1 безстроково актом огляду медико-соціальною експертною комісією від 23 січня 2019 року №698сл, що підтверджено довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №234384, виданою Обласною медико-соціальною експертною комісією №1 Міністерства охорони здоров`я, та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 заборгованість, яка утворилась внаслідок припинення виплати пенсії пенсію по інвалідності ІІ (другої) групи з 06 серпня 2025 року.

В апеляційній скарзі ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають встановленим цим же рішенням обставинам.

Доводи апеляційної скарги:

- експертною командою ЦОФСО законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування попереднього рішення МСЕК;

- рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади, тому відповідач мав обов`язок виконати чинне рішення РНБОУ за запитами та постановами правоохоронних органів, що саме по собі не є порушенням меж владних повноважень;

- рішення про встановлення групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано експертною командою ЦОФСО, що оформлено у вигляді протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2025 року №ЦО-10507 та рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2025 року №ЦО-10507;

- судом першої інстанції не враховано, що огляд не проводився та не передбачався, адже проводилась саме перевірка обґрунтованості прийнятих рішень медико-соціальними експертними комісіями про встановлення групи інвалідності, у тому числі позивачу;

- питання встановлення або не встановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції спеціалізованих установ в медичній сфері, які наділені відповідними повноваженнями.

У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" вказується, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про недотримання ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" встановленого порядку прийняття оскаржуваного рішення та порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень, відтак оскаржуване рішення від 11 липня 2025 року було прийнято не у спосіб, що встановлений законодавством, а тому підлягає скасуванню. Суд першої інстанції, на думку позивача, діяв правомірно, не виходів за межі дослідження й правомірно дійшов до висновку про скасування рішення ЦОФСО саме в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв`язку з тим, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

- для отримання особою пенсії по інвалідності необхідно її встановлення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, натомість, позивач не має статусу особи з інвалідністю та йому з 01 лютого 2025 року припинено виплату пенсії по інвалідності;

- щодо вимоги зобов`язання ГУПФ України в Одеській області здійснити поновлення виплати пенсії, оскільки повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду України, суд не може підміняти цей орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ГУПФ України в Одеській області вказується, що дії ГУПФ України в Одеській області щодо припинення виплати йому пенсії були неправомірними та такими, що не ґрунтуються на Конституції України, Законах України, що було вірно з`ясовано судом першої інстанції. Суд першої інстанції при вирішенні даної справи не виходив за межі завдань адміністративного судочинства, та не втручався в дискреційні повноваження відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" та ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14), отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі №420/4363/19:

- зобов`язано ГУПФ України в Одеській області внести зміни в рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №951060853777 від 24 квітня 2019 року (яке оформлено протоколом у вигляді розрахунку) в частині визначення дати з 23 січня 2019 року, з якої необхідно здійснити перерахунок ОСОБА_1 ;

- зобов`язано ГУПФ України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності II групи, відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", з 23 січня 2019 року згідно довідки прокуратури Одеської області від 17 квітня 2019 року №598, з урахуванням вже здійснений виплат.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААБ №234384 ОСОБА_1 встановлена II група інвалідності, довічно. Дата огляду 23 січня 2019 року (а.с.15);

Відповідно до:

- витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11 липня 2025 року ОСОБА_1 , в якому зазначено терміни перевірки з 23 січня 2019 року по безтерміново, в результаті чого зазначено, що анатомо-функціональні порушення не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, загальне захворювання, безтермінове. Відповідає критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, терміном на 2 роки, з 23 січня 2019 року по 23 січня 2023 року. Підстава перевірки: лист ДБР за вх.№3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 21 жовтня 2024 року (а.с.16-17);

- витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів ПФ України від 11 липня 2025 року №ЦО-10507 ОСОБА_1 , дата встановлення інвалідності 23 січня 2019 року, встановлено ІІІ групу інвалідності з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року (а.с.75).

05 серпня 2025 року позивач звернувся до ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" із запитом на публічну інформацію, в якому просив надати інформацію: "На підставі яких документів проведено оцінювання стану мого здоров`я та надати повний висновок рішення комісії з оцінювання проведеного 11.07.2025 ЦО-10507, надати копію листа ДБР, постанови слідчого тощо про проведення оцінювання.

Також просив надати копії документів, які надані експертній комісії та на підставі яких проведено дослідження мого здоров`я;

Чи викликався він комісією для проведення огляду та оцінки стану мого здоров`я, надати копії підтверджуючих документів про мій виклик?

Також просив повідомити чи проводилось дослідження експертною комісією стану мого здоров`я за рішеннями МСЕК в Одеській області за 2015, 2016 роки, а також висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеному комісією лікарів у 2016 році?

Чи витребувалися та проводилась оцінка стану його здоров`я на теперішній час?" (а.с.20). В підтвердження надав копії квитанцій про надсилання запиту засобами поштового зв`язку (а.с.21).

Відповіді на вищевказаний запит в матеріалах справи відсутні, докази зворотнього відповідач не надав.

09 серпня 2025 року позивач звернувся до ГУПФ України в Одеській області із заявою, в якій просив: "повідомити на підставі якого рішення мені припинено виплату пенсії; Надати копію довідки, розпорядження іншого документа яким припинено виплату пенсії. (на електронну адресу вказану вище);У разі припинення не за рішенням суду, що набрало законної сили, поновити виплату пенсії" (а.с.22).

Відповіді на запит позивач не отримав, незважаючи на те, що наявні докази надсилання даної заяви на портал ПФ України в особистому кабінеті позивача (а.с.23).

В матеріалах справи міститься:

- розпорядження №951060853777 від 04 серпня 2025 року, в якому зазначено, що у зв`язку з прийняттям рішення №ЦО-10507 від 11 липня 2025 року ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 01 лютого 2021 року виплату пенсії припинено, особовий рахунок закрито (а.с.77);

- реєстр особових рахунків, по яким необхідно розрахувати переплати пенсій, в якому зазначено, що ОСОБА_1 змінено групу інвалідності внаслідок чого з його вини з`явилася переплата (а.с.81,85);

- лист ГУПФ України в Одеській області, в якому зазначено, що: "Відділ з питань відрахувань управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомляє, що відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 11.07.2025 №ЦО- 10507, Вам змінено групу інвалідності з ІІ на III з 23.01.2019 по 31.01.2021 та не встановлено групу інвалідності з 01.02.2021. У зв`язку з цим у Вас виникла переплата пенсії в сумі 1 425 818, 44 грн за період з 23.01.2019 по 31.07.2025. Просимо суму переплати внести добровільно на p/p НОМЕР_1 через АТ "ОЩАДБАНК" МФО 300465, код ЄДРПОУ 00035323, отримувач Пенсійний фонд України. Призначення платежу: "повернення переплати пенсії ОСОБА_1 ". В іншому разі повернення переплаченої пенсії буде вирішено в судовому порядку" (а.с.86);

- рішення ГУПФ України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії від 06 серпня 2025 року №2831, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 і одержував пенсію по інвалідності в розмірі 23 610 грн. на місяць, встановлено, що сума переплати 1 425 818, 44 грн. згідно з довідкою відділу опрацювання документації №1 управління з питань виплат ГУПФ України в Одеській області утворилася за період з 23 січня 2019 року по 31 липня 2025 року. У зв`язку зі зміненою групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 23 січня 2019 року по 31 січня 2021 року та невстановленням групи інвалідності з 01 лютого 2021 відповідно до інформації з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України", надсилається до територіальних органів ПФ України, від 11 липня 2025 року №ЦО-10507, утворилась переплата в розмірі 1 425 818, 44 грн., яка прийнята на облік серпні 2025 року (а.с.87).

Судом першої інстанції досліджено:

- лист ДБР від 07 листопада 2024 року, в якому зазначено, що ДБР здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №6202400000000923 від 21 жовтня 2024 року та витребує з територіальних підрозділів МСЕК документи на підставі яких встановлено групу інвалідності особам за переліком, що надано в додатки. В цьому переліку за №1421 зазначений ОСОБА_1 ;

- лист МОЗ від 08 листопада 2024 року, в якому зазначено, що Міністерство охорони здоров`я України опрацювало лист ДБР від 06 листопада 2024 року №10-2-02-01-27449 щодо перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення групи інвалідності особам з числа працівників державних і правоохоронних органів та доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України здійснити перевірку обґрунтованості рішень обласних медико-соціальних експертних комісій щодо зазначених у запиті осіб, у разі необхідності провести переогляд таких осіб, шляхом проведення медико-соціальної експертизи з прийняттям відповідного рішення;

- постанова ДБР про залучення спеціалістів від 31 січня 2025 року, а саме працівників ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України".

Не погоджуючись із скасуванням його статусу як особи з інвалідністю ІІ групи, та відповідно наступним вирахуванням виплаченої за відповідний період пенсії по інвалідності, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів т за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. Тобто, всупереч вимогам законодавства у витягу з рішення від 11 липня 2025 року відповідачем конкретно не вказано реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, зокрема відсутнє посилання на відповідну постанову слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, а саме позивача із зазначенням їх реквізитів (дати, номеру тощо).

В той же час, на думку суду першої інстанції, посилання відповідача на лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31 січня 2025 року, як на підставу для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягало перевірці, суд вважає неспроможними, оскільки така підстава не передбачена п.51 Порядку.

Суд першої інстанції констатував, що відповідачем ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" не надано доказів належного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання на адресу його електронної пошти, або шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також не надано доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення, як то визначено п.п.8, 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи №1338.

Також суд першої інстанції зауважував, що не було надано доказів того, що спірне рішення приймалось відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.

Вказане, на думку суду першої інстанції, свідчило про недотримання ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" встановленого порядку прийняття оскаржуваного рішення та порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень, відтак оскаржуване рішення від 11 липня 2025 року було прийнято не у спосіб, що встановлений законодавством, тому підлягає скасуванню.

Окрім іншого, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки рішення №ЦО-10507 від 11 липня 2025 року визнано протиправним та скасовано та те, що відповідачем не доведено, що сума переплати 1 425 818, 44 грн. утворилася за період з 23 січня 2019 року по 31 липня 2025 року внаслідок зловживань з боку пенсіонера, то рішення ГУПФ України в Одеській області від 06 серпня 2025 року №2831 прийнято з підстав, що не передбачені законодавством.

Суд першої інстанції вирішив що, враховуючи те, що розпорядження про припинення виплати пенсії позивачу скасовано судом, то позовна вимога про зобов`язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії по інвалідністю як особі з інвалідністю ІІ групи також підлягає задоволенню, чим забезпечується повне відновлення прав позивача у правовідносинах, з яких виник спір в суді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, надаючи оцінку висновками суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо недотримання відповідачем ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" встановленого порядку прийняття оскаржуваного рішення та порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень стосовно позивача не узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року по справі №360/660/25. Зокрема, в зазначеній постанові Верховний Суд вказував, що в умовах воєнного стану та з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №225, пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань; відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

Щодо суті прийнятого відповідачем ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" рішення, то колегія суддів звертає увагу, що вона не надає оцінку правильності встановлення медичного діагнозу, визначенню кодів чи перевірці клінічні висновки лікарів, оскільки такі питання належать до виключної компетенції медичних експертів.

Натомість предметом судового оскарження, зокрема іншого, є дотримання експертною командою встановленої правової процедури та з даного питання колегія суддів зазначає наступне.

01 січня 2025 року набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно п.51 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі – робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Так, з вищевикладених норм Порядку №1338 вбачається, що експертна команда під час оцінки функціонування особи повинна дотримуватися імперативних вимог Порядку №1338 щодо повноти, об`єктивності та всебічності дослідження наявних медичних документів позивача.

Суд, оцінюючи оспорюванні рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

За ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України:

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, колегія суддів вважає необхідним для правильного вирішення даної справи застосувати правову позицію викладену Верховним Судом у постанові по справі №640/17797/20 від 21 жовтня 2021 року. Так, у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що зміст спірного висновку відповідача, що є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу ст. 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

З огляду на зазначене колегія суддів акцентує увагу, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Рішення суб`єкта владних повноважень є обґрунтованим тоді, коли воно містить зрозумілий зв`язок між установленими фактичними обставинами, дослідженими доказами, застосованими нормами права та кінцевим висновком органу.

В свою чергу, дослідивши оскаржуване рішення відповідача ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України", колегія суддів зазначає, що в ньому не зазначено конкретних досліджених документів та не вказано які саме документи лягли в основу висновку, а оскаржуване рішення містить лише стислий висновок експертної команди про необґрунтованість встановлення позивачу групи інвалідності.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст. 77 КАС України саме на відповідача у даній справі покладений обов`язок доказування правомірності свого рішення. В той же час відповідачем не надано до суду доказів (зокрема протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи), які б свідчили про дотримання ним при прийнятті спірного рішення всіх вищенаведених вимог встановлених ст. 2 КАС України, та правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові по справі №640/17797/20 від 21 жовтня 2021 року.

Разом з тим це рішення не містить: конкретного переліку медичних документів, які досліджувала експертна команда; аналізу кожного релевантного медичного документа; пояснення, які саме документи ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" поклала в основу скасованого рішення МСЕК; пояснення, які саме дані відсутні або суперечливі; обґрунтування, чому зазначені розбіжності є достатніми саме для скасування рішення; оцінки можливості формування нового рішення; мотивів відсутності потреби у повторному оцінюванні або повному медичному обстеженні; оцінки пропорційності такого втручання у правове становище позивача.

Форма рішення, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10 грудня 2024 року №2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи", передбачає наявність обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.

Наявність у формі графи "обґрунтування" означає, що рішення має містити не лише кінцевий висновок, а й мотиви, за якими експертна команда дійшла такого висновку.

У цій справі мотивування оскаржуваного рішення є недостатнім, оскільки з нього неможливо встановити, яким чином експертна команда зіставила наявні медичні документи позивача, норми спеціального законодавства, критерії встановлення інвалідності та кінцевий висновок про скасування попереднього рішення.

Разом з тим, суд має повноваження перевірити, чи дослідив відповідач належним чином медичні документи, чи навів мотиви свого висновку та чи забезпечив процедуру, яка дозволяє ухвалити об`єктивне й обґрунтоване рішення.

У цій справі відповідач ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" не довів, що дослідження медичних документів було повним, всебічним та достатнім для прийняття саме такого несприятливого для позивача рішення.

Орган використав узагальнене формулювання "після ретельного вивчення наданої документації, експертною командою прийнято рішення…", що унеможливлює перевірку повноти дослідження медичних показників та свідчить про формальний підхід команди до оцінювання.

Колегія суддів не встановлює наявність або відсутність у позивача інвалідності як медичний факт, а лише констатує, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з порушенням критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи досліджені докази та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення (№ЦО-10507 від 11 липня 2025 року): не містить достатнього мотивування; не дає змоги встановити зв`язок між дослідженими доказами та кінцевим висновком; не містить належної оцінки пропорційності рішення про встановлення інвалідності; не містить належного аналізу медичних документів, на яких ґрунтується висновок; не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості, пропорційності та врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню саме з цих підстав.

З урахуванням наведеного, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що підставою скасування оскаржуваного рішення №ЦО-10507 від 11 липня 2025 року є неповідомлення позивача про необхідність проведення повторного оцінювання, оскільки з урахуванням висновків Верховного Суду у справі №360/660/25 якщо Центр оцінювання функціонального стану особи встановлює, що рішення про інвалідність було прийнято без належної клінічної бази або з порушенням критеріїв, визначених у медичних стандартах, він може скасувати таке рішення заочно. У цьому випадку об`єктом перевірки є не сама особа (її фізичний стан), а легітимність та медична достовірність рішення, що перевіряється.

Натомість суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині, водночас помилково не дослідив рішення (№ЦО-10507 від 11 липня 2025 року) на предмет його обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині мотивів його прийняття, що свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Щодо визнання протиправними дій ГУПФ України в Одеській області у вигляді проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року з інвалідності ІІ групи на інвалідність ІІІ групи, проведення перерахунку з 23 січня 2019 року по скасованій інвалідності ІІ групи, встановлення переплати у розмірі 1 425 818, 44 грн., а також щодо припинення виплати пенсії з 06 серпня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-ІV) та ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до ст. 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Статтею 103 Закону №1788-ХІІ визначено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Крім того, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21 березня 2003 року №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2014 року №25-3) (далі - Порядок №6-4).

Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Вказаними нормами передбачено обов`язок позивача повідомляти відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність.

Як вбачається з вищенаведених правових норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.

Тобто, нормами чинного законодавства визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

Відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі ч.1 ст. 103 Закону №1788 виключно внаслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Так, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі №489/205/16-а, від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а, від 11 лютого 2020 року у справі №761/41107/16-а, від 18 серпня 2020 року у справі №638/10460/17, від 22 квітня 2021 року у справі №688/742/17.

Всупереч вимогам ч.1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в оскаржуваному рішенні (№2831 від 06 серпня 2025 року) Пенсійним органом не зазначено які зловживання з боку позивача, як пенсіонера, або подання яких недостовірних даних страхувальником призвели до надміру виплати пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №234384 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно, причина інвалідності – загальне захворювання, позивач перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, з обґрунтувань пенсійного органу вбачається, що рішення від 06 серпня 2025 року прийнято пенсійним органом на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України", яким визначено, що друга група інвалідності встановлена позивачу необґрунтовано, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Про наявність будь-яких зауважень до наданих позивачем документів, даних щодо зловживання з боку позивача при призначенні/перерахунку пенсії або подання ним недостовірних відомостей, відповідач суду не повідомив, доказів на підтвердження цього також не надав.

Оскільки рішення №ЦО-10507 від 11 липня 2025 року є протиправним та підлягає скасуванню, а також те, що відповідачем (ГУПФ України в Одеській області) не доведено, що сума переплати утворилася внаслідок зловживань з боку пенсіонера, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, щодо визнання протиправними дії ГУПФ України в Одеській області щодо проведення позивачу перерахунку пенсії з 23 січня 2019 року по 23 січня 2021 року з інвалідності ІІ групи на інвалідність ІІІ групи, проведення перерахунку з 23 січня 2019 року по скасованій інвалідності ІІ групи, встановлення переплати у розмірі 1 425 818, 44 грн., а також щодо припинення виплати пенсії з 06 серпня 2025 року.

Відповідно, суд першої інстанції правомірно визнав протиправними та скасував розпорядження ГУПФ України в Одеській області №951060853777 від 04 серпня 2025 року ГУПФ України в Одеській області про припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу і закриття особового рахунку та рішення ГУПФ України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 06 серпня 2025 року №2831, відповідно до якого, позивачу встановлена сума переплати пенсії в розмірі 1 425 818, 44 грн. за період з 23 січня 2019 року по 31 липня 2025 року, яка прийнята на облік, а також зобов`язав ГУПФ України в Одеській області поновити позивачу з 06 серпня 2025 року виплату пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи, встановленої йому безстроково актом огляду медико-соціальною експертною комісією від 23 січня 2019 року №698сл, та нарахувати і виплатити позивачу заборгованість, яка утворилась внаслідок припинення виплати пенсії пенсію по інвалідності ІІ (другої) групи з 06 серпня 2025 року.

Згідно п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1, ч.4 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при вирішені спірного питання, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, у зв`язку з чим судове рішення, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 315 КАС України, підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п. 3,4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.