Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №400/8360/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8360/26

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Дата і місце ухвалення: 29.07.2026р., м.Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просила суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають в обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 20.05.2023 року по 17.06.2025 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 20.05.2023 року по 17.06.2025 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (в тому числі допомоги на оздоровлення), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №400/8360/26 - задоволено. Зупинено провадження в адміністративній справі №400/8360/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у адміністративній справі №240/401/26. Зобов`язано сторони негайно повідомити суд про результати розгляду справи №240/401/26.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що спір стосується грошового забезпечення військовослужбовця - джерела його існування - і розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. За прямою вказівкою частини другої статті 12 КАС України для справ незначної складності пріоритетним є саме швидке вирішення справи. Зупинення провадження у такій справі на невизначений строк суперечить цій законодавчій меті та завдає позивачу непоправної шкоди у вигляді тривалого позбавлення належних йому коштів. Можливість того, що рішення у справі згодом буде переглянуто у зв`язку зі зміною судової практики, є звичайним наслідком інстанційного оскарження і не може бути самостійною підставою для відкладення правосуддя на невизначений строк.

Позивач зазначає, що спір у цій справі є суто правовим: він зводиться до визначення того, яка розрахункова величина - фіксована сума 1762 грн чи прожитковий мінімум, установлений законом, - підлягала застосуванню при обчисленні окладів позивача, тобто до застосування принципу пріоритетності закону над підзаконним актом (частина третя статті 7 КАС України). Усі обставини, необхідні для вирішення спору, встановлюються наявними у справі та витребуваними доказами і не залежать від результату розгляду справи № 240/401/26.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається, що КАС України не містить заборони для суду першої інстанції зупиняти провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України лише з тієї причини, що суд теоретично має можливість самостійно вирішити відповідне правове питання. Відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвал, зазначив, що розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано справу №240/401/26, у якій предметом розгляду є правовідносини, які є подібними до правовідносин у справі №400/8360/26. Від рішення палати Верховного Суду щодо підтвердження діючих правових позицій, або відступу, безумовно залежить в тому числі і рішення у цій справі, оскільки вони є обов`язковими для суду відповідно до ст.13 Закону України №Про судоустрій і статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 236 КАС України визначені підстави для зупинення провадження у справі, як обов`язкові, так і факультативні.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Колегія суддів під час розгляду цієї справи враховує, що положеннями статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов`язаний вчинити дану процесуальну дію.

Зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов`язкове і факультативне. Обов`язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави, передбачені нормами частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

На відміну від частини першої статті 236 КАС України, яка визначає випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження, частина друга цієї статті встановлює перелік підстав, за наявності яких суд лише «має право» зупинити провадження.

Пункт 5 частини другої статті 236 КАС України, застосований судом, належить саме до дискреційних підстав. Реалізація такого дискреційного повноваження не є автоматичною: суд зобов`язаний зважити його доцільність з урахуванням завдання адміністративного судочинства (стаття 2 КАС України), характеру спору та інтересів його учасників.

Невиправдане зупинення судом провадження у справі є неприпустимим, не відповідає завданню адміністративного судочинства і тягне за собою порушення установлених строків розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України, колегія суддів встановила, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026р. передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26, предметом розгляду у якій є застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №481) для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за період з 20.05.2023р. з урахуванням положень статті 7 та 265 КАС України.

Предметом спору у даній справі є перерахунок і виплата грошового забезпечення позивачу за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 у зв`язку із застосуванням при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням фіксованої розрахункової величини 1762 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

В свою чергу, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 було визнано протиправним та нечинним. Водночас зазначене судове рішення було оскаржене Кабінетом Міністрів України у касаційному порядку, а постановою Верховного Суду від 16.07.2026 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

З огляду на це, Постанова КМУ № 481 є чинною, легітимною та обов`язковою до виконання на всій території України відповідно до статті 117 Конституції України. Стан правової визначеності щодо дії цього нормативно-правового акта у часі та просторі наразі повністю забезпечений, що виключає необхідність очікування будь-яких інших рішень для встановлення його статусу.

Колегія суддів зазначає, що Велика Палата та КАС ВС неодноразово наголошували, що розгляд іншої справи в касаційній інстанції не є перешкодою для самостійної оцінки судом доказів.

Керуючись ч. 3 ст. 7 КАС України, суд має всі правові підстави самостійно оцінити дію Постанови КМУ № 481 у часі та її співвідношення із законами України, що мають вищу юридичну силу.

Зупинення провадження призведе до невиправданого затягування розгляду справи та порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Отже в даному випадкугу, передача справи на розгляд об`єднаної палати КАС ВС у справі № 240/401/26 стосується формування єдиної правозастосовчої практики, а не встановлення нових фактичних обставин чи фактів, які б суд не міг встановити самостійно, а наявність на розгляді Об`єднаної палати КАС ВС справи № 240/401/26 не тягне за собою автоматичного чи обов`язкового зупинення розгляду всіх аналогічних спорів.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі з підстав визначених судом, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи той факт, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі без наявності обґрунтованих підстав для такого зупинення, передбачених п.3 ч. 1 ст.236 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 вересня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук