Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 26 серпня 2026 р.
Справа: №280/7461/25
Суддя: Божко Л.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7461/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року (суддя Садовий І.В.) в адміністративній справі №280/7461/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.08.2025 № 923030803329 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу;
- зобов`язати відповідача призначити позивачу з 05.08.2025 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 01.08.2025 № 02.03-24/41, № 02.03-24/42;
- стягнути на користь позивача судові витрати понесені у зв`язку із розглядом справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що спірним рішенням відповідача їй було відмовлено у призначенні пенсії державного службовця, оскільки до стажу державного службовця відмовлено в зарахуванні 9 років 2 місяці 23 дні за періоди роботи з 04.07.2001. Вказаний період роботи відповідач відмовився зараховувати із посиланням на набрання з цієї дати чинності Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування, згідно із яким державні службовці, які працювали в органах місцевого самоврядування, набули статусу посадової особи місцевого самоврядування. Відповідач вважає, що до 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховуються періоди роботи на посадах, які були віднесені до категорій посад державних службовців, до набуття особою статусу особи місцевого самоврядування (04.07.2001). Проте відповідно до статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу державної служби. В зв`язку з чим позивачка вважає, що період її перебування на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 також має бути зарахований до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позов задоволено.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій останній з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову, зазначаючи, що відповідно до Закону України «Про державну службу» період роботи посадових осіб місцевого самоврядування не враховується до стажу державної служби.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 24.10.1996 Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, яка призначена їй відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, що підтверджується наданими до матеріалів справи розрахунками пенсії позивача.
05.08.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII.
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 22-1) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1 засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, а саме ГУ ПФУ у Львівській області.
Враховуючи наведене, заява позивача від 05.08.2025 в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ у Львівській області.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви та долучених до неї документів відповідачем прийнято рішення від 12.08.2025 №923030803329, яким позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що з 04.07.2001 посади працівників місцевих рад народних депутатів та їхніх виконавчих комітетів є посадовими особами місцевого самоврядування та з 01.05.2016 згідно із статтею 25 Закону України №3723-XII ці посади не відносяться до посад державної служби. За матеріалами пенсійної справи заявниця з 14.09.2001 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування, а тому станом на 01.05.2016 посада, яку займала ОСОБА_1 не віднесена до категорії посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Законом України №889-VIII вона не обіймала посад державної служби в державному органі.
Вважаючи рішення відповідача від 12.08.2025 №923030803329 протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723-XII Про державну службу (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу [підпункт 1 пункту 2 розділу XI визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-XII, згідно з Рішенням Конституційного Суду №3-р/2022 від 23.12.2022. Підпункт 1 пункту 2 розділу XI втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022 зі змінами.
Згідно з положеннями статті 90 Закону №889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також, пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяла до набрання чинності Законом України Про державну службу №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Статтею 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування передбачено, зокрема, шосту категорію посад - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад; та сьому категорію посад - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Так, станом на 01.05.2016 спеціальний стаж позивача на посадах державної служби (у тому числі з урахуванням стажу на посадах місцевого самоврядування, який враховується до стажу державної служби) становив більше 10 років, що підтверджується записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 .
Зазначений стаж є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
При цьому, наявність у позивача віку та страхового стажу, передбачених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ, відповідачем не заперечується.
Тож, відповідач, приймаючи рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, у зв`язку з не зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи позивача в органах місцевого самоврядування, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Висновки аналогічні за змістом викладені у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі №591/3924/16-а.
Таким чином, мотиви, покладені відповідачем в обґрунтування спірного рішення від 12.08.2025 №923030803329, є безпідставними та не відповідають чинному нормативно-правовому регулюванню, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача перевести позивача з 05.08.2025 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, розраховану в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 01.08.2025 №02.03-24/41, № 02.03-24/42, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3-1 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 (далі – Порядок №622), державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Пункт 4 Порядку №622 передбачає, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення
загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку №622 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу” та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Так, довідка про складові заробітної плати для державного службовця від 01.08.2025 № 02.03-24/41, видана Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, складена за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (9 ранг), надбавка за вислугу років (40%) (за стаж державної служби 32 роки) на які нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Щодо довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 01.08.2025 №02.03-24-42, виданої Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, суд зазначає, що така довідка також відповідає формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, та містить дані про надбавки, премії та інші виплати за липень 2025 року, на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21 виклав правовий висновок, згідно із яким для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
Крім того, в постанові від 28.01.2025 у справі № 560/2123/24 Верховний Суд виклав такий правовий висновок: “суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача перевести позивача з 20.12.2023 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 11.12.2023 № 1989 та від 30.01.2024 № 14”.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.04.2024 у справі №560/9407/22.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua