Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №440/10009/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 р. Справа № 440/10009/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, по справі № 440/10009/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – відповідач-2), в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.06.2024 № 262140000741, яке полягає у відмові здійснити перерахунок пенсії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії з 14.06.2024 відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.06.2024 №262140000741 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за її заявою від 14.06.2024.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення не відповідає нормам чинного законодавства, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію за віком згідно Закону України №1058 з 07.12.2018. Зазначає, що розрахунок її пенсії здійснювався із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як попередній показник за 2015, 2016 та 2017 роки (п. 4.3 Прикінцевих положень №1058), та проіндексований згідно з вимогами ч. 2 ст. 42 Закону №1058. 14.06.2024 на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України надійшла заява ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог частини 4 статті 42 Закону №1058 як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії. На час звернення ОСОБА_1 продовжувала працювати. За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Аналіз наданої заяви показав, що 01.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві при проведені індивідуально-масового перерахунку, ОСОБА_1 дораховано стаж та заробітну плату автоматизованим способом за додатково відпрацьований період по 29.02.2024. При цьому тривалість страхового стажу склала 23 роки 4 місяці 28 днів. Головним управлінням прийнято рішення від 21.06.2024 №262140000741 про відмову в перерахунку пенсії в зв`язку з відсутністю правових підстав оскільки перерахунок проводиться не раніше ніж через два роки після попереднього перерахунку пенсії. Відповідач зазначає, що при розгляді даної справи судом першої інстанції не було взято до уваги доводи головного управління, що у відповідності до норм Закону №1058, позивачу 01.04.2024 без її особистого звернення (автоматизованим способом) Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсії з донарахуванням стажу та заробітної плати за відпрацьований після призначення пенсії період. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач отримує один і той же вид пенсії з моменту призначення – за віком. Зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 21.06.2024 №262140000741 та зобов`язання здійснити перерахунок за заявою позивача від 14.06.2024 є хибним. Відповідач вважає, що управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а судом першої інстанції помилково не взято до уваги чинні норми законодавства України, які регулюють правовідносини у соціальній сфері, та наведені доводи, пояснення управління.

Згідно зі статтею 304 КАС України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Позивач та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві своїм правом на подання відзиву не скористався.

На підставі положень пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує з 07.12.2018 пенсію за віком із Законом України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).

Після виходу на пенсію, позивач продовжила працювати, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу та відомостями трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

14.06.2024 ОСОБА_1 звернуся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов1язкове державне пенсійне страхування», просила здійснити перерахунок із зарахуванням її заробітної плати.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.06.2024 №262140000741 за принципом екстериторіального розгляду заяви прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії, оскільки перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після попереднього перерахунку пенсії, який позивачу проведено 01.04.2024.

Листом від 25.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення.

Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернулась за захистом своїх прав до Полтавського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач після призначення пенсії за віком 07.12.2018 року, продовжила працювати та набула страховий стаж більше 24 місяців, звернулася до пенсійного органу 14.06.2024 з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням набутого стажу та заробітної плати, а тому право на перерахунок пенсії з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії, а тому, враховуючи норми Закону 1058-ІV, суд прийшов до висновку, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок позивачу пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (в подальшому - Закон України № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно із п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З урахуванням викладених вище норм, слід дійти висновку, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати перерахунок її пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі та перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Також, за бажанням пенсіонера, в подальшому, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Водночас, у разі якщо застрахована особа після призначення або попереднього перерахунку пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Також, якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-IV, а саме 30 років для жінок, то за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

При цьому, за правилами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється за наявності у жінок 30 років страхового стажу.

В свою чергу, органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення такого перерахунку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач після призначення пенсії за віком 07.12.2018 року, продовжила працювати.

14.06.2024 ОСОБА_1 звернулась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», просила здійснити перерахунок із зарахуванням її заробітної плати.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.06.2024 №262140000741 за принципом екстериторіального розгляду заяви прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії, оскільки перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після попереднього перерахунку пенсії, який позивачу проведено 01.04.2024.

Так, відповідно до наведеного рішення від 21.06.2024 року, пенсійним органом 01.04.2024 року, при проведенні індивідуально-масового перерахунку, заявниці донараховано стаж та заробітну плату автоматизованим способом за додатково відпрацьований період по 29.02.2024 року (а.с. 27).

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що страховий стаж позивача, відповідно до протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 18.06.2021, складає 20 років 8 місяці 28 днів (зв. ст. а.с. 66).

Страховий стаж позивача, відповідно до протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 26.02.2023 року, складає 21 рік 4 місяці 28 днів (а.с. 59).

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 24.05.2024 року тривалість страхового стажу позивача складає 23 роки 4 місяці 28 днів (а.с. 64).

Тобто, органом пенсійного фонду, було проведено донарахування стажу та заробітної плати автоматизованим способом за додатково відпрацьований період ОСОБА_1 по 29.02.2024 року.

Отже, наступний перерахунок пенсії має бути проведено не раніше ніж через два роки після перерахунку з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.

В матеріалах справи містяться докази, що органом Пенсійного фонду вже було проведено перерахунок пенсії позивачки з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за період не менше як 24 місяці страхового стажу з попереднього перерахунку пенсії.

При цьому, наявна заява про призначення/перерахунок пенсії від 14.06.2024 року (а.с. 84), така ж заява була надана органом пенсійного фонду на вимогу суду апеляційної інстанції, містить лише посилання на ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV.

Разом з тим, вказана заява не містить посилання про зарахування будь-яких періодів страхового стажу або заробітної плати, які не були зараховані під час останнього перерахунку пенсії.

Позивач ані в своїй заяві про перерахунок пенсії, ані в позовній заяві не зазначає, які періоди роботи не було враховано органом пенсійного фонду при перерахунку її страхового стажу.

В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що вона хотіла скористатися правом на перерахунок пенсії за заробітною платою, а не за стажем.

В той час, відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії, останнім місяцем врахованої заробітної плати є саме 29.02.2024 року (а.с. 51).

Отже, перерахунок пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV був вже проведений, а враховуючи, що позивачка не набула страхового стажу, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV, то вона має право на перерахунок пенсії, як працююча особа, через 2 роки.

При цьому, у заяві про перерахунок пенсії позивач не навела жодним чином за який період вона бажає врахувати заробітну плату, яку не було враховано органом Пенсійного фонду.

В той же час, відсутня необхідна умова для перерахунку пенсії, незалежно від того скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV, оскільки позивачем не набуто стажу достатнього для обчислення пенсії відповідно до ч. 1 ст.28 цього Закону.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачки, оскільки на час виникнення спірних правовідносин такий перерахунок вже відбувся.

В спірних правовідносинах відповідач діяв в межах чинного законодавства України.

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав (інтересів) та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 по справі № 440/10009/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова