Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №520/13263/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 р. Справа № 520/13263/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., по справі № 520/13263/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №057250004829;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) періодів роботи машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2018 по 31.03.2018 та з 08.12.2022 по 20.08.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), період роботи машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2018 по 31.03.2018 та з 08.12.2022 по 20.08.2024 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з моменту звернення, тобто з 26.03.2025.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 520/13263/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №057250004829.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), період роботи машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2018 по 31.03.2018 та з 08.12.2022 по 20.08.2024 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з моменту звернення, тобто з 26.03.2025.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав апеляційну скаргу, яку аргументує порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №520/13263/25 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення у цій справі, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що зарахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії можливе лише у разі сплати особою відповідних страхових внесків у наведений період. Апелянт вказує, що періоди роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010 та з 08.12.2022 по 20.08.2024 не зараховано до страхового стажу позивача у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків за зазначений період згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, до пільгового стажу не зараховано період роботи ОСОБА_1 з 01.02.2018 по 31.03.2018, оскільки наявні дані про нараховані суми та сплату страхових внесків по іншому підприємству за цей період згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідач наголошує, що позивач не має 24 місяців страхового стажу набутого після призначення пенсії, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії та задоволення його позовних вимог.

Позивач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 520/13263/25 – без змін.

На підставі положень пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 07.12.2022 як отримувач пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Попередньо, 07.12.2022 ОСОБА_1 звернувся з заявою від № 2051 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

На момент призначення пенсії ОСОБА_1 пільговий стаж за Списком № 1 зараховано за довідкою ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" від 07.12.2022 № 42 та склав 10 років 1 місяць 3 днів.

До страхового та пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано: період з 01.06.2010 по 31.12.2010, за який відсутня сплата страхових внесків в системі персоніфікованого обліку; з 01.02.2018 по 31.03.2018, за який наявні дані про нараховані суми та сплату страхових внесків по іншому підприємству.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №460/12860/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області зараховано ОСОБА_1 періоди роботи з 27.05.1998 по 01.08.2000, з 02.08.2000 по 26.03.2001, з 01.10.2020 по 07.12.2022 до пільгового стажу за Списком №1 та період роботи 01.10.2020 по 07.12.2022 - до страхового стажу.

26.03.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою №1918 про перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону № 1058, в якій також просив додати періоди роботи по Списку № 1 по дату звільнення 20.08.2024.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №05725000429 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Відповідач, ухвалюючи вказане рішення, прийшов до висновку, що відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 :

- з зарахуванням до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), періоду роботи машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею з 01.06.2010 по 31.12.2010, оскільки відсутня сплата страхових внесків у системі персоніфікованого обліку;

- з зарахуванням до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) періоду роботи машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею з 01.02.2018 по 31.03.2018, оскільки наявні дані про нараховані суми та сплату страхових внесків по іншому підприємству (довідка про спуски в шахту для підтвердження зайнятості на підземних роботах повний робочий день за даний період не надана);

- з зарахуванням до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), період роботи машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею з 08.12.2022 по 20.08.2024, оскільки відсутня сплата страхових внесків у системі персоніфікованого обліку;

- з урахуванням норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з моменту звернення, тобто з 26.03.2025, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 15 років, який дає право на такий вид розрахунку пенсії.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №057250004829 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), період роботи машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2018 по 31.03.2018 та з 08.12.2022 по 20.08.2024 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з моменту звернення, тобто з 26.03.2025.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб – члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

За приписами частини 3 статті 114 Закону № 1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Таким чином, зарахування періодів роботи до пільгового стажу відбувається на підставах, визначених вищенаведеними нормами.

Водночас, Закон України № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 (далі - Закон №345) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у сфері оплати праці, соціального захисту та вирішення соціально-побутових проблем працівників гірничодобувної галузі.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №345, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, а також на працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 8 Закону №345 визначено особливості пенсійного забезпечення зазначеної категорії працівників. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менше ніж 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків їх заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Крім того, для обчислення розміру пенсії за віком за кожний повний рік роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується один рік.

Аналогічні положення містяться в абзаці 3 частини 1 статті 28 Закону №1058, яким передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345, а також працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням таких осіб, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, з аналізу наведених правових норм слідує, що законодавець передбачив спеціальний порядок пенсійного забезпечення для осіб, які працювали на підземних роботах за Списком №1, надаючи їм право на підвищений мінімальний розмір пенсії, а також додаткове зарахування страхового стажу за кожен повний рік підземної роботи.

У свою чергу, Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

За приписами пункту 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (637-93-п).

При цьому, згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі – персоніфікований облік), є трудова книжка.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як встановлено з матеріалів справи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 07.12.2022 як отримувач пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

26.03.2025 позивач звернувся з заявою №1918 про перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону № 1058, в якій також просив додати періоди роботи по Списку № 1 по дату звільнення 20.08.2024.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №05725000429 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Як зазначено відповідачем в апеляційній скарзі, періоди роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010 та з 08.12.2022 по 20.08.2024 не зараховано до страхового стажу позивача у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків за зазначений період згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, до пільгового стажу не зараховано період роботи ОСОБА_1 з 01.02.2018 по 31.03.2018, оскільки наявні дані про нараховані суми та сплату страхових внесків по іншому підприємству за цей період згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; зарахування зазначеного вище періоду до пільгового стажу можливе після надання довідки про спуски в шахту для підтвердження зайнятості на підземних роботах повний робочий день.

При цьому, як встановлено з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 01.06.1993:

- запис №20 від 26.10.2009 – позивач прийнятий машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею та направлений на дільницю "Водовідвід" (наказ №138 с/к від 27.10.2009);

- запис №24 від 20.08.2024 - позивач звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (наказ №424/ск від 20.08.2024).

Доказів на підтвердження недостовірності записів у трудовій книжці позивача відповідачем до суду не надано.

При цьому, відповідно до довідки ОК-5, що міститься в матеріалах справи, позивачу в період з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2018 по 31.03.2018 та з 08.12.2022 по 20.08.2024 нараховувалася заробітна плата та він отримував дохід від Відокремленого підрозділу "Шахта "Курахівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" (ЄДРПОУ 33621568), зазначений період збігається із вищевказаними записами в трудовій книжці позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, від 11.10.2023 у справі № 340/1454/21, від 08.10.2025 у справі № 400/2492/24.

Колегія суддів вказує, що відсутність сплати страхових внесків роботодавцем не може бути підставою для обмеження конституційного права працівника на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції України, та не позбавляє його права на зарахування фактично відпрацьованого періоду до страхового і пільгового стажу.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до страхового та до пільгового стажу роботи позивача періоди роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2018 по 31.03.2018 та з 08.12.2022 по 20.08.2024, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

При цьому, згідно з протоколом перерахунку пенсії позивача від 26.02.2025, загальний страховий стаж позивача складає 35 років 5 місяців 2 дні, пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 14 років 11 місяців 11 днів.

Колегія суддів вказує, що оскільки відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2018 по 31.03.2018 та з 08.12.2022 по 20.08.2024, це призвело до зменшення пільгового стажу позивача.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що пільговий стаж позивача за Списком №1 складає більше 15 років, а трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 01.06.1993 містить записи щодо роботи позивача повний робочий день під землею, тому на позивача поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №057250004829, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), період роботи машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2018 по 31.03.2018 та з 08.12.2022 по 20.08.2024 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з моменту звернення, тобто з 26.03.2025.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 520/13263/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій