Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №440/11739/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 р. Справа № 440/11739/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2025, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, м. Полтава, повний текст складено 09.12.25 у справі № 440/11739/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 440/11739/25 позов задоволений частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи ОСОБА_1 з 08.07.2005 по 20.05.2010, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду. У іншій частині вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у стягненні судових витрат на правничу допомогу із Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 5 000,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що єдиною підставою для відмови судом у задоволенні заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції стало ненадання позивачем доказів здійснених позивачем витрат на надання правничої допомоги, проте такі були подані з заявою від 01.12.2025.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області погоджується з висновками суду першої інстанції, наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначений висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

За висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 19 листопада 2020 року у справі №520/7431/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За матеріалами справи, 03.08.2025 між адвокатом Горностаєвою Анною Володимирівною та ОСОБА_1 укладено Договір № 1322947 про надання правничої допомоги щодо представництва останнього, зокрема в судових інстанціях.

Додатковою угодою № 1 від 03.08.2025 до Договору № 1322947 про надання правничої допомоги від 03.08.2025 сторони узгодили розмір гонорару за надання послуг у Полтавському окружному адміністративному суді у сумі 5000,00 грн.

27.11.2025 сторони за Договором № 1322947 про надання правничої допомоги від 03.08.2025 підписали Акт приймання-передання виконаних робіт та рахунок гонорару №1, у яких наведено перелік наданих послуг та обрахунок витрат часу, відповідно до яких вартість наданих послуг складає 5 000,00 грн (26 годин х 192,31 грн).

Згідно з квитанцією позивачем сплачено адвокату 5000,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомоги, виходив з того, що позивачем до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надано доказів здійснених позивачем витрат на надання правничої допомоги.

Проте такі були подані позивачем із заявою від 01.12.2025.

Колегія суддів, дослідивши подані заявником докази, вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвокатів є дещо завищеним та не є співмірним із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом, наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, а сума, заявлена до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру, який визначений в поданій заяві.

З огляду на наведені обставини, зміст та обсяг наданих послуг, а також заперечення відповідача, заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги таким, що підлягає зменшенню.

Колегія судів уважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу позивача у суді першої інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у сумі 3 000,00 грн.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведені положення процесуального законодавства та помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення відповідних вимог позивача.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі № 440/11739/25 скасувати.

Прийняти постанову, якою заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 (три тисячі) грн.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова