Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №520/12422/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Пасечнік О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 р. Справа № 520/12422/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.06.26 по справі № 520/12422/26

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, яким не прийнято та повернуто ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства, оформлене листом від 23.01.2026 р. №8010.4-3661/80.3-26.

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до якого просить суд залишити позов без розгляду, зазначивши, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 відкрито провадження у справі № 320/8899/26 за позовом ОСОБА_1 до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, яким не прийнято та повернуто ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства, оформлене листом від 23.01.2026 р. №8010.4-3661/80.3-26. - зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що позивач ОСОБА_1 14 травня 2026 року за сімейними обставинами змінила місце реєстрації та фактичного проживання з міста Києва на місто Харків, отже, фактично змінилась підсудність даного спору. ОСОБА_1 наступного дня, тобто 15.05.2026 року діючи добросовісно звернулась до адміністративного суду в межах визначеної КАС України територіальної юрисдикції (підсудності). Подальше зволікання з поданням позову за підсудністю, відповідно до нової адреси реєстрації позивача, очевидно призвело б до пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, загально відомо, що Київський окружний адміністративний суд розглядає справи із суттєвим порушеннями строків, що обумовлено ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва та передачу справ підсудних окружному адміністративному суду, територіальна підсудність яких поширюється на територію міста Київ на розгляд та вирішення Київським окружним адміністративним судом.

Також, станом на 15.05.2026 Київським окружним адміністративним судом справу за позовом ОСОБА_1 не було розглянуто.

У зв`язку з недотримання Київським окружним адміністративним судом передбаченого ст. 258 КАС строку розгляду справи, 18.05.2026 року представник ОСОБА_1 подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про залишення позову без розгляду.

Заява представника позивача адвоката Євсєєва М.В. була розглянута Київським окружним адміністративним судом лише 12 червня 2026 року, тобто майже через місяць після її подання.

При цьому, представник відповідача будучи достеменно обізнаним, що позивачем у справі № 320/8899/26 ще 18 травня 2026 року подана заява про залишення позову без розгляду не повідомив про це Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/12422/26, що призвело до негативних наслідків для позивача, оскільки на даний час відсутнє взагалі будь-яке судове провадження за позовом ОСОБА_1 .

Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що станом на момент постановлення Харківським окружним адміністративним судом ухвали від 04.06.2026 зазначена справа продовжувала перебувати у провадженні Київського окружного адміністративного суду, оскільки питання щодо поданої заяви судом на той час вирішено не було.

Сам факт подачі відповідного клопотання про залишення без розгляду позовної заяви автоматично не породжує жодних процесуальних наслідків до постановлення судом за результатами її розгляду відповідного рішення.

Необхідною умовою для застосування п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України є не факт подання учасником справи заяви про залишення позову без розгляду, а наявність на момент вирішення відповідного процесуального питання іншої справи, яка перебуває у провадженні суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

На переконання представника відповідача, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, що станом на 04.06.2026 у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 320/8899/26 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/8899/26 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то слід залишити без розгляду даний позов.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Як встановлено судом першої інстанції з позовної заяви ОСОБА_1 та ухвали по справі № 320/8899/26, наданих представником відповідача разом з клопотанням, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 відкрито провадження у справі № 320/8899/26 за позовом ОСОБА_1 до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, яким не прийнято та повернуто ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства, оформлене листом від 23.01.2026 р. №8010.4-3661/80.3-26. - зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 . Склад учасників, підстави позову та предмет позову у справах № 520/12422/26 та № 320/8899/26 є ідентичними.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/8899/26 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то слід залишити без розгляду даний позов.

Доводи апеляційної скарги позивача про значну завантаженість Київського окружного адміністративного суду, зумовлену, зокрема, ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва та передачею справ на розгляд Київського окружного адміністративного суду, а також посилання позивача на тривалість розгляду справи № 320/8899/26, колегія суддів не бере до уваги з наступних підстав.

Сам по собі факт тривалого розгляду справи іншим судом не свідчить про відсутність у провадженні такого суду відповідної справи та не припиняє її існування як судового провадження. Так само обставини організаційного характеру, пов`язані із завантаженістю суду, не можуть бути підставою для ігнорування встановленого пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України процесуального обов`язку суду залишити позов без розгляду у разі встановлення тотожності спорів.

При цьому право особи на доступ до суду, гарантоване статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України, не передбачає можливості одночасного розгляду судами двох тотожних адміністративних справ. Навпаки, положення пункту 3 частини першої статті 240 КАС України спрямоване на недопущення паралельного провадження у тотожних спорах та можливого ухвалення різних за змістом судових рішень щодо одного й того самого спору.

Отже, посилання на порушення строків розгляду справи № 320/8899/26 не спростовує встановленої судом першої інстанції обставини перебування цієї справи у провадженні Київського окружного адміністративного суду на момент постановлення оскаржуваної ухвали та не усуває передбачених пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України підстав для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів також критично оцінює доводи апелянта про те, що 14.05.2026 позивач змінила місце реєстрації та фактичного проживання з міста Києва на місто Харків, у зв`язку з чим, на її думку, змінилася територіальна підсудність спору, а звернення 15.05.2026 до Харківського окружного адміністративного суду було здійснено з метою недопущення пропуску строку звернення до суду.

Зазначені обставини не впливають на вирішення питання, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України.

Предметом перевірки суду у цій справі є не питання визначення територіальної підсудності первісного спору та не правомірність зміни позивачем місця проживання, а наявність на момент постановлення оскаржуваної ухвали іншої справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вірно встановив суд першої інстанції, на момент звернення ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду та, що має визначальне значення для застосування пункту 3 частини першої статті 240 КАС України, на момент постановлення ухвали від 04.06.2026 у провадженні Київського окружного адміністративного суду вже перебувала справа № 320/8899/26, у якій заявлено тотожні позовні вимоги до того самого відповідача, що ґрунтуються на тих самих фактичних та правових обставинах.

Зміна місця проживання позивача після відкриття провадження у справі № 320/8899/26 сама по собі не припиняє такого провадження та не створює права на повторне звернення до іншого адміністративного суду з тотожним позовом.

Крім того, твердження про необхідність невідкладного звернення до Харківського окружного адміністративного суду у зв`язку із загрозою пропуску строку звернення до суду не спростовує факту існування тотожної справи. Питання дотримання строку звернення до суду та питання наявності іншої тотожної справи є різними процесуальними питаннями, які не можуть ототожнюватися.

Таким чином, наведені позивачем обставини не свідчать про відсутність передбачених пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України підстав для залишення позову без розгляду

Також не бере до уваги колегія суддів і доводи апеляційної скарги про те, що 18.05.2026 представником позивача до Київського окружного адміністративного суду було подано заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим, на думку апелянта, справа № 320/8899/26 фактично не повинна була враховуватися як така, що перебуває у провадженні суду.

Як вірно зазначає відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, сама по собі подача заяви про залишення позову без розгляду не спричиняє автоматичного припинення відповідного судового провадження та не позбавляє суд можливості здійснювати процесуальні дії у справі до вирішення такої заяви у встановленому КАС України порядку.

Визначальним у цій справі є те, що станом на 04.06.2026 - дату постановлення оскаржуваної ухвали Харківського окружного адміністративного суду - заява позивача від 18.05.2026 судом не була вирішена, а провадження у справі № 320/8899/26 не було закінчено.

Відповідно, на зазначену дату справа № 320/8899/26 продовжувала перебувати у провадженні Київського окружного адміністративного суду, а тому об`єктивно існувала передбачена пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України процесуальна підстава для залишення без розгляду іншого тотожного позову.

Обставина, що надалі, 12.06.2026, Київським окружним адміністративним судом було розглянуто заяву представника позивача від 18.05.2026, не може впливати на правомірність ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026, оскільки законність судового рішення оцінюється виходячи з обставин, які існували на момент його ухвалення.

При цьому доводи апелянта про те, що відповідач був обізнаний про подання 18.05.2026 заяви про залишення справи № 320/8899/26 без розгляду, однак не повідомив про це Харківський окружний адміністративний суд, також не спростовують правильності оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів вважає, що неповідомлення відповідачем суду першої інстанції про подання зазначеної заяви, не змінює юридичного факту, що станом на 04.06.2026 провадження у справі № 320/8899/26 тривало, а заява про залишення позову без розгляду не була задоволена та відповідної ухвали Київським окружним адміністративним судом постановлено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент вирішення Харківським окружним адміністративним судом питання про залишення позову без розгляду існувала інша справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано залишив без розгляду адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 по справі № 520/12422/26 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 по справі № 520/12422/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов