Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №519/1379/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/1379/26

Провадження № "Е"2/519/929/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

01.09.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом представника ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Південного міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 07.10.2025 було укладено кредитний договір (оферти) № 07.10.2025-100000797.

Відповідно до договору від 07.10.2025 та квитанції про перерахунок коштів, ОСОБА_1 07.10.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 1000,00 грн.

Додатковим договором від 14.10.2025 ОСОБА_1 отримав 3000,00 грн

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 29.07.2026 утворилась заборгованість у розмірі 15070 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн, по відсоткам в розмірі 5990,00 грн, комісії 360 грн, додаткової комісії 720 грн, відсотків по ст.625 ЦК України 4000 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 30.07.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, ухвалено розгляд справи здійснити у порядку спрощеного провадженням з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позову просить справу розглядати за його відсутності, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд доходить наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 07.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №07.10.2025-100000797, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та заявки від 07.10.2025, які підписано шляхом застосування цифрового підпису та одноразового ідентифікатора (файл: копія пропозиції е.а.с.1).

Сторони уклали договір на наступних умовах: сума кредиту - 4000 грн, строк на який надається кредит - 217 днів з дати його надання; фіксована незмінна процентна ставка у розмірі – 1,0 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів зазначених у графіку платежів; 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів (пункти 6, 7 Заявки кредитного договору).

Додатковим договором від 14.10.2025 ОСОБА_1 отримав 3000,00 грн

07.10.2025 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 1000 грн (файл: квитанція від 07.10.2025 е.а.с.1).

14.10.2025 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 3000 грн (файл: квитанція від 14.10.2025 е.а.с.1).

ОСОБА_1 був ознайомлений з обчисленням загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №07.10.2025-100000797 від 07.10.2025 та підтвердженням кредитного договору, в якому зазначені умови кредитування (а.с.10).

Відповідно до розрахунку про стан заборгованості заборгованість відповідача становить розмір 15070,00 грн, що складається з:

- 4000,00 грн (основний борг);

- 5990,00 грн відсотки;

- 360,00 грн комісії;

- 720,00 грн додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованності );

- 4000,00 грн відсотки нараховані по 625 ст. ЦПК України (файл: розрахунок заборгованості е.а.с. 1).

Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.

Доказів, які б спростовували наявність заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики в розмірі 4000,00 грн та процентів за користування позикою в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази та враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією за кредитним договором №07.10.2025-100000797 від 07.10.2025 у сумі 11070,00 грн (4000,00 грн тіло кредиту + 5990,00 грн проценти + 1080,00 грн).

Щодо нарахованих позивачем процентів на підставі ст.625 ЦК України за період з 07.11.2025 по 12.05.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з Указом Президента України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває досі.

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Позивачем до розрахунку заборгованості було включено заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України на суму 4000,00 грн, яка, в силу вказаного вище, підлягає списанню кредитодавцем.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК, У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були понесені судові витрати при зверненні до суду, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00117975 від 23.06.2026 в розмірі 2662,40 грн.

Таким чином, оскільки розгляд справи по суті не розпочато, відповідач позов визнав, з урахуванням суми сплаченого при поданні позовної заяви судового збору в розмірі 2662,40 грн, позивачу підлягає поверненню 50% вказаної суми з державного бюджету, тобто 1331,20 грн, а інші 50% підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість у розмірі 11070 (одинадцять тисяч сімдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять один ) грн 20 коп.

Повернути ТОВ "Споживчий центр" з державного бюджету 50% від сплаченої суми судового збору в розмірі 2662,40 грн, що становить 1331 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 20 коп., сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № СЦ00117975 від 23.06.2026 від 23.06.2026.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ТОВ «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ