Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №480/1678/22 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 р. Справа № 480/1678/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2026, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 29.06.26 по справі № 480/1678/22

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по 18.12.2017, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести нарахування і виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по 18.12.2017, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової щорічної відпустки за період з 2015 року по 2017 рік, відповідно до п.12 ч.1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової щорічної відпустки за період з 2015 року по 2017 рік, відповідно до п.12 ч.1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по день фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по 18.12.2017, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести нарахування і виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по 18.12.2017, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпусток, як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2017 рік.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 18.12.2017.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на суму недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по 18.12.2017 компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 28.10.2022.

23.10.2023 до Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій позивач просив видати йому виконавчий лист та надіслати його копію електронною поштою.

14.02.2025 судом направлено вищезазначений виконавчий лист поштовим зв`язком на адресу позивача, вказану у позовній заяві, проте, поштове відправлення було повернуто до суду із зазначенням причини невручення, а саме "за закінченням терміну зберігання".

18.05.2026 позивач подав до Сумського окружного адміністративного суду заяву про видачу виконавчого листа та направлення його поштовим зв`язком. Виконавчий лист позивачем отримано 09.06.2026 під особистий підпис.

10.06.2026 до Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 480/1678/22.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі № 480/1678/22 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити мою заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та поновити зазначений строк.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час вирішення питання про поновлення строку суд мав встановити причини його пропуску та надати оцінку поведінці заявника протягом усього періоду після набрання рішенням законної сили. Вважає, що суд першої інстанції не встановив жодної обставини, яка б свідчила про свідоме ухилення позивача від отримання виконавчого листа або навмисне зволікання з його пред`явленням до виконання.

Вказує, що після набрання рішенням законної сили звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Після фактичного отримання виконавчого листа 09.06.2026 року вже наступного дня, 10.06.2026 року, звернувся до суду із заявою про поновлення строку. Такі дії свідчать про постійний намір домогтися виконання судового рішення та спростовують висновок про відсутність поважних причин пропуску строку.

При цьому, суд першої інстанції не навів жодного аргументу, який би свідчив про недобросовісність або навмисне зволікання.

Також вважає, що суд першої інстанції безпідставно пов`язав повернення поштового відправлення з його бездіяльністю. В оскаржуваній ухвалі зазначено, що виконавчий лист був направлений поштою та повернувся до суду із відміткою про закінчення строку зберігання. Разом з тим сама по собі наявність такої відмітки не доводить, що позивач був належним чином повідомлений про надходження поштового відправлення, знав про його існування або свідомо ухилився від його отримання. Суд не встановив зазначених обставин та не навів жодного доказу на їх підтвердження. Фактично суд поклав на позивача негативні наслідки повернення поштового відправлення без належного дослідження причин його невручення. Такий висновок є передчасним та не ґрунтується на належних і допустимих доказах.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявник ще 23.10.2023 звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа, тобто мав можливість реалізовувати свої процесуальні права після ухвалення судового рішення та під час дії воєнного стану. Крім того, судом було направлено виконавчий лист на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, однак поштове відправлення повернулося до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що не свідчить про наявність обставин, які об`єктивно не залежали від волі заявника.

Посилання заявника на те, що виконавчий лист був отриманий ним лише 09.06.2026, також не свідчить про поважність причин пропуску строку, оскільки матеріали справи підтверджують, що виконавчий лист раніше направлявся судом засобами поштового зв`язку на адресу, вказану самим позивачем, проте не був отриманий у зв`язку із закінченням строку зберігання поштового відправлення.

Крім того, після повернення поштового відправлення до суду позивач звернувся із повторною заявою про видачу виконавчого листа лише 18.05.2026, при цьому не навів конкретних обставин та не надав належних доказів того, що у період до подання цієї заяви він був об`єктивно позбавлений можливості вжити заходів для отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання.

Додані до заяви документи не підтверджують наявності таких обставин, які б упродовж усього строку пред`явлення виконавчого листа до виконання об`єктивно унеможливлювали звернення заявника за виконанням судового рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому підстави для поновлення такого строку відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Означені норми кореспондують з приписами ст. 370 КАС України, відповідно до яких, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі №480/1678/22, яке набрало законної сили 28.10.22, позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по 18.12.2017, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести нарахування і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по 18.12.2017, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпусток, як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2017 рік.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 18.12.2017.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 по 18.12.2017 компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2023 ОСОБА_1 подав до Сумського окружного адміністративного суду заяву про видачу виконавчого листа, тобто в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що свідчить про його зацікавленість у своєчасному отриманні виконавчого документа та пред`явленні його до виконання.

Разом з тим, судом першої інстанції виконавчий лист направлено позивачу поштовим зв`язком з істотним порушенням розумних строків лише 14.02.2025, більше ніж через рік після подання відповідної заяви.

Повторне звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про видачу виконавчого листа від 18.05.2026 та отримання за цією заявою виконавчого листа 09.06.2026, тобто, вже після спливу трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, не спростовує об`єктивну неможливість пред`явлення його стягувачем до органів державної виконавчої служби у межах встановленого законом строку з незалежних від нього причин.

Отже, з огляду на завчасне (23.10.2023) подання позивачем заяви про видачу виконавчого листа та неналежне виконання судом першої інстанції процесуального обов`язку щодо своєчасного направлення стягувачу виконавчого листа після набрання законної сили рішенням суду у справі №480/1678/22 (виконавчий лист направлено судом лише 14.02.2025), повторне звернення позивача із заявою про видачу виконавчого листа 18.05.2026 не може бути розцінене як безпідставне зволікання з отриманням вказаного документа.

Водночас судом першої інстанції при вирішенні питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не було враховано та не надано належної оцінки наведеним вище обставинам, а саме тому факту, що виконавчий лист за заявою позивача від 23.10.2023 було направлено судом лише 14.02.2025, більше ніж через один рік з дня подання відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки не дослідив у сукупності всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення цього питання.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 по справі № 480/1678/22 - скасувати.

Справу №480/1678/22 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 480/1678/22 .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова