Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №592/5701/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 р. Справа № 592/5701/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.06.2026 (суддя Титаренко В.В., повний текст складено 19.06.26) по справі № 592/5701/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому уточнивши позовні вимоги, просив скасувати постанову інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Ткачова Д.Ю. серія ЕНА № 6928035 від 29.03.2026, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що постановою інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Сумській області старшим лейтенантом поліції Ткачовим Д.Ю. серія ЕНА № 6928035 від 29.03.2026 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 29.03.2026 об 11.01.53 годині в с. Вільшана, дорога Н-07 237 км водій керуючи тз в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту» рухався зі швидкістю 73 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 23 км/год. Зафіксовано на лазерний прилад вимірювання швидкості trucam LTIII 20\20 008384 Motorola solutions VВ-400 471976, 470814, чим порушив п.12.4 ПДР. Зазначає, що 29.03.2026 він рухався власним автомобілем Ніссан Кашкай, днз НОМЕР_1 , автомобільною дорогою Київ-Суми-Юнаківка (Н07) і близько 11 год в`їхав до с. Віхове і за 200-300 м був зупинений поліцейським УПП в Сумській області. Координати, за якими його зупинили 50,82618Пн, 33,98454Сх. В постанові вказано, що місцем розгляду справи є с. Вільшана, яке він проїхав і фактично розгляд проводився в с. Віхове, де його зупинили. В с. Вільшана він порушень не допускав і не вчиняв. Відповідно до даних з trucam дата та час вчинення порушення є 03.10.2028 о 09.57.16 год, що ставить під сумнів і коректно визначену швидкість руху. На записі з trucam видно, що населений пункт «Вільшана» (на відео знак нечіткий) він проїхав.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, задоволено.

Скасовано постанову інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Ткачова Д.Ю. серія ЕНА № 6928035 від 29.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що окремі неточності дати та часу не можуть розглядатися як підстава для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, що були допущені з об`єктивних підстав, які не залежали від поліцейських УПП в Сумській області під час фіксації на лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС 008384) швидкості транспортного засобу під керуванням позивача та жодним чином не можуть спростувати вчинене позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На переконання представника відповідача позивач їхав із перевищенням швидкості в населеному пункті, інші схожі транспортні засоби у межах дії радару поруч із транспортним засобом позивача не пересувались. Завдяки відеозапису здійсненого лазерним вимірювачем швидкості LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС 008384) можна ідентифікувати колір, марку та державний номерний знак транспортного засобу, який рухався в межах населеного пункту села Вільшана, автодорога Н-07, 237 км.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6928035 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6-7, 21).

Відповідно до постанови, 29.03.2026 об 11 год 01 хв в с. Вільшана, дорога Н-07, 237 км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом NISSAN QASHQAI +2, д.н.з. НОМЕР_1 , в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту» рухався зі швидкістю 73 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 23 км/год. Зафіксовано на лазерний прилад вимірювання швидкості TruCAM LTI II 20/20 008384, Motorola Solutions VB-400 470814, 471976, чим порушив п. 12.4 ПДР.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачем правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.4 ПДР України стороною відповідача не надано.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначенні положеннями Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі – Закон № 3353-XII).

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями статті 16 Закону № 3353-XII визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють ПДР України.

Згідно з пунктом 1.1. ПДР України ці Правила відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.

На виконання пункту 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).

Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

За приписами пункту 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно із пунктом 8.4 ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Пунктом 5 “Інформаційно-вказівні знаки” розділу 33 ПДР України передбачено знак 5.45 “Початок населеного пункту”. Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знак 5.50 “Кінець населеного пункту”. Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Знаки 5.49 і 5.50 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.

Відповідно до ПДР України знак 5.70 "Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху" інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, з посиланням на перевищення транспортним засобом NISSAN QASHQAI+2, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 максимально допустимої швидкості руху транспортного засобу на 23 км/год у населеному пункті, чим порушено вимоги пункту 12.4 ПДР України.

Як встановлено частиною 1 статті 122 КУпАП України, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статті 31 Закону України № 580-VIII надано право поліції застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням, наведеним у статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З матеріалів справи встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6928035 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6-7, 21).

У постанові зазначено, що 29.03.2026 об 11 год 01 хв в с. Вільшана, дорога Н-07, 237 км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом NISSAN QASHQAI +2, д.н.з. НОМЕР_1 , в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту» рухався зі швидкістю 73 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 23 км/год. Зафіксовано на лазерний прилад вимірювання швидкості TruCAM LTI II 20/20 008384, Motorola Solutions VB-400 470814, 471976, чим порушив п. 12.4 ПДР.

Крім того, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, до матеріалів справи надано зокрема, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського Motorola Solution vb400, а також фото та відео матеріали вимірювання швидкості пристроєм TruCAM LTI II 20/20 008384 (а.с. 44-46).

Колегія суддів зазначає, що дослідивши надані відповідачем відеозапис та фотографію з приладу TruCAM LTI II 20/20 008384 вбачається рух транспортних засобів. При цьому, відмітка приладу TruCAM зафіксована на автомобілі білого кольору.

Крім того, слід зазначити, що під час користування приладом TruCam поліцейський керується Інструкцією по експлуатації приладу ТruCAM (цифрова відеокамера, вимірювач швидкості, GPS), що знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет (далі - Інструкція).

Відповідно до положень Розділу 3 «Системний та інформаційний екран» Інструкції її користувач самостійно додає данні до наступних опцій: ім`я оператора, місце розташування, відеорежим, особистий номер, обмеження швидкості, захват швидкості, відстежуючий відеорежим.

У полі «місце розташування» можливо зазначити вулицю, місто, тощо. Використовуючи стилус та екранну клавіатуру користувач заповнює необхідну інформацію. Максимум 59 символів.

Відповідно до Розділу 9 «TruCam Переглядач» Інструкції комп`ютерна програма TruCam розроблена фірмою ПП «Діректон» (Україна, Київ) при технічному сприянню виробника приладу TruCam LTI 20/20 і призначена для друку фотододатків.

Оператор приєднує прилад до персонального комп`ютеру відповідно до Правил опломбування приладу TruCam LTI 20/20, переглядає і роздруковує накопичені приладом файли у вигляді фотододатків.

Файли, що накопичуються приладом мають унікальні імена, які не повторюються.

Програма автоматично друкує на фото додатку наступні дані: швидкість ТЗ, дата вимірювання, час вимірювання, широта місця вимірювання, довгота місця вимірювання, серійний номер приладу, унікальне ім`я файлу. Вказані дані є критичними.

Ім`я оператора, код оператора, вулиця місця вимірювання, код вулиці, дата калібрування, версія мікропрограми приладу є не критичними даними.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи фотографії з приладу TruCAM LTI 20/20 інспектором зафіксовано швидкість ТЗ 79 км/год, дату та час вимірювання 03.10.2028 о 09 год 57 хвилин 16 секунд, серійний номер приладу: ТС008384, унікальне ім`я файлу: 1836295036_03200_0310_095716.jmx.

Проте, дані щодо широти місця вимірювання та довготи місця вимірювання на знімку відсутні.

Натомість, в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 6928035 від 29.03.2026 зазначено, що порушення позивачем пункту 12.4 ПДР відбулось 29.03.2026 об 11 год 01 хвилин, що свідчить про невідповідність даних фотознімку інформації, зазначеній у постанові.

Пояснюючи такі відмінності, відповідач посилається на довідку про надання інформації від 25.03.2026, складену начальником сектору зв`язку та телекомунікацій УПП в Сумській області ДПП, відповідно до якої, така похибка є результатом впливу засобів радіоелектронної боротьби для протидії ворожим атакам, які в свою чергу створюють перешкоди, що призводить до порушення роботи систем автоматичного визначення часу, дати та розташування.

Отже, прилад TruCAM LTI 20/20 відповідно до своїх функцій за допомогою GPS повинен визначати своє місцезнаходження у просторі з прив`язкою до GPS-координат. Оскільки в даному випадку дані щодо широти місця вимірювання та довготи місця вимірювання на фотознімку відсутні, неможливо достовірно встановити, що вимірювання швидкості транспортного засобу NISSAN QASHQAI+2, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювалося саме в межах населеного пункту с. Вільшана, як це зазначено в оскаржуваній постанові.

При цьому сама по собі наявність на відеозаписі з приладу зображення дорожнього знака, який, за твердженням відповідача, позначає початок населеного пункту, не є достатньою для беззаперечного висновку про те, що момент вимірювання швидкості транспортного засобу відбувся саме після проходження такого знака та в межах населеного пункту. Тим більше, що позивач заперечує факт вчинення правопорушення в с. Вільшана та зазначає, що його транспортний засіб був зупинений вже в іншому населеному пункті - с. Віхове.

Надані відповідачем матеріали не дають можливості достовірно встановити, що вимірювання швидкості транспортного засобу позивача здійснювалося саме 29.03.2026 об 11 год 01 хв у межах с. Вільшана, на 237 км автомобільної дороги Н-07. Зокрема, фотоматеріал із приладу TruCAM містить істотно відмінні від постанови дату та час вимірювання — 03.10.2028 о 09 год 57 хв 16 сек, а відомості про географічні координати місця вимірювання на ньому відсутні.

Посилання відповідача на можливий вплив засобів радіоелектронної боротьби саме по собі не усуває зазначених суперечностей та не підтверджує, що вимірювання було проведено у визначеному в постанові місці та в зазначений у ній час.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за наявності таких обставин, які мають вплив на точність визначення критичних даних приладом TruCAM LTI 20/20 II (серійний номер ТС 008384), відповідач не може беззаперечно стверджувати, що зафіксована у даному випадку швидкість транспортного засобу – 79 км/год також не є результатом впливу засобів радіоелектронної боротьби або інших факторів, що призвели до невірної роботи засобу вимірювання швидкості.

Статтею 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з цим, всупереч імперативного обов`язку, встановленого частиною 2 статті 72 КАС України відповідач не надав жодного доказу законності та обґрунтованості його постанови.

При цьому колегія суддів враховує, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем у справі не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 122 КУпАП.

Оскільки обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, не підтверджені належними доказами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 6928035 від 29.03.2026.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею частиною 1 статті 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2020 року в справі № 524/9827/16-а та від 26 травня 2020 року в справі № 640/16220/16-а.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Колегія суддів вважає, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.06.2026 по справі № 592/5701/26 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.06.2026 по справі № 592/5701/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва

Постанова складена в повному обсязі 02.09.26.