Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №520/1679/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Кухар М.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 р. Справа № 520/1679/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026, по справі № 520/1679/26

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Харківської митниці

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

-скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 24.10.2025р. №UА807000/2025/000331/2.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 24.10.2025р. №UА807000/2025/000331/2.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а також в них відсутні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

На підставі п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 17.04.2025р. між позивачем (покупець) та Linyi Urluck WPC Manufacturing Co., Ltd. (продавець) укладено контракт №1704/2025 (надалі по тексту - Контракт), згідно якого продавець постачає (продає), а покупець купує товар. Характеристики вказуються у додатках (специфікаціях) на кожну поставку.

Відповідно до п.1.2 Контракту продавець зобов`язується передати товар у власність покупцю в асортименті, кількості та строках, погоджених у додатках (специфікаціях) на товар, а покупець зобов`язується купити цей товар та сплатити його вартість (ціну) за період, зазначений у Контракті.

Відповідно до п.2.1 Контракту передбачено, що ціни за товар, що продається за цим контрактом, зазначені у додатках (специфікаціях) до цього Контракту та встановлюються в доларах США на умовах FOB - Qingdao (Інкотермс 2010), якщо інше не обумовлено в додатках (специфікаціях).

Відповідно до п.2.2 Контракту в ціну товару увійшли витрати доставки товару до порту, витрати на навантаження товару на судно, вартість упаковки, маркування, вартість митного оформлення.

Відповідно до п.3.2 Контракту продавець постачає покупцю товари, що продаються за цим Контрактом на умовах FOB - Qingdao, якщо інше не зазначено у додатку (специфікації). Термін постачання товару - 90 календарних днів з моменту перерахування покупцем передоплати.

Відповідно до п.4.1 Контракту платежі, за товар, що поставляється за цим Контрактом, здійснюються в Доларах США (USA), шляхом перерахування валюти банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця у наступному порядку, а саме: 100% від вартості партії товару передоплата. Для поставки окремої партії товару сторонами, у додатку (специфікації), може бути узгоджена інша форма сплати.

Відповідно до п.9.1 Контракту, вказаний контракт діє з 17.04.2025р. до 17.04.2028р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за Контрактом.

Згідно специфікації №1 від 18.04.2025р. до Контракту покупець та продавець погодили поставку наступного товару: акустичний фетр (чорний) 2750*600*9, у кількості 1550 шт., ціна за штуку 4,00 доларів США, на суму 6 200,00 доларів США.

Ціна на товар, згідно специфікації №1 від 18.04.2025, відповідає цінам, які зазначені в прайс листі від 12.04.2025р., та комерційній пропозиції від 17.04.2025р.

Згідно специфікації №1 від 18.04.2025р., сторонами погоджено строк поставки товару - 90 календарних днів, умови оплати - 100% передоплати, умови поставки - FOB Qingdao, China.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №233 від 18.04.2025р. покупцем виконано свої зобов`язання щодо оплати товару згідно специфікації №1 від 18.04.2025р. до Контракту на суму 6 200,00 доларів США.

16.07.2025р. продавцем на адресу покупця виставлено комерційний інвойс №URLUCK250716 на поставку: акустичний фетр (чорний) 2750*600*9, у кількості 1550 шт., ціна за штуку 4,00 доларів США, на суму 6 200,00 доларів США.

Продавцем оформлено пакувальний лист до інвойсу №URLUCK250716 від 16.07.2025р., яким зафіксована поставка товару у складі контейнеру №GAOU7770299 за наступними ваговими та кількісними характеристиками товару: акустичний фетр (чорний) 2750*600*9, у кількості 155 упаковок, загальна вага нетто 3450 кг, вага брутто 3500 кг.

Доставка товару, зазначеного в комерційному інвойсі №URLUCK250716 від 16.07.2025р. та в пакувальному листі до інвойсу №URLUCK250716 від 16.07.2025р., підтверджується наступними документами:

митною декларацією країни відправлення №425820250000888371 від 22.07.2025р.,

коносаментом WMSS25072664C від 22.07.2025р.,

залізничною накладною №3125016 від 24.09.2025р.,

транзитною декларацією №25PL322080NSTCEKM7 від 22.09.2025р.

Поставка товару здійснювалась за допомогою послуг експедитора на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування №С852/23 від 29.08.2023р. (надалі по тексту - Договір), укладеного між позивачем (клієнт) та ТОВ «НАВІС ГРУП» (експедитор).

Відповідно до п.1.1 Договору експедитор зобов`язується надавати клієнту за його дорученням і за винагороду послуги у сфері транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити послуги експедитора.

Відповідно до п.2.1 Договору експедитор надає клієнту послуги з транспортно- експедиторського обслуговування вантажів авіаційним, автомобільним, морським, контейнерним, та залізничним транспортом.

Відповідно до п. 1.4 Договору сторони домовились, що пункт призначення, найменування вантажу, вага, ціна, терміни та інші істотні умови кожного конкретного перевезення вказуються в заявках, і є невід`ємною частиною цього Договору. Видана експедитору заявка повинна містити всі дані, необхідні для належного виконання послуг.

15.07.2025р. позивачем та експедитором підписано Додаток (Заявка - Імпорт) №NV- 004407 до Договору, яким сторони погодили комплекс міжнародних транспортно- експедиторських послуг з організації міжнародного перевезення одного 40HQ контейнеру за маршрутом порт Qingdao, China - порт Gdansk, Poland - Харків, Україна за тарифом 5 330,00 доларів США до якого включено: морський фрахт; локальні витрати в порту призначення; доставка Гданськ - Харків залізницею.

Пунктом 3 Додатку (Заявка - Імпорт) №NV-004407 від 15.07.2025р. встановлена 100% оплата на підставі рахунку експедитора протягом трьох банківських днів з дня доставки вантажу до пункту призначення, за курсом міжбанка на момент виставлення рахунку згідно продажу з ресурсу http://minfm.com.ua/currency/mb/.

На виконання даної заявки експедитором виставлено позивачу рахунки від 25.09.2025р. №5952 та №5954, які були оплачені позивачем згідно платіжних інструкцій від 29.09.2025р. №16162 та №16161 на загальну суму 220 717,97 грн., що за курсом НБУ 41,4105 доларів США, на дату виставлення вказаних рахунків, відповідає вартості комплексу міжнародних транспортно-експедиторських послуг, що погоджена сторонами згідно п.2 Додатку (Заявка - Імпорт) №NV-004407 від 15.07.2025р.

Рахунком №5952 від 25.09.2025р. підтверджено, що загальні витрати, пов`язані з транспортуванням контейнеру №GAOU7770299 за межами України, склали 168 954,84 грн., з яких: морський фрахт за межами території України по маршруту: порт Qingdao, China в порт Gdanks, Poland - 123 403,29 грн.;відшкодування витрат на навантажно-розвантажувальні роботи за межами території України - 12 423,15 грн.;відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль - 33 128,40 грн.

Як вбачається зі змісту довідки від 25.09.2025р. до Договору №С852/23 від 29.08.2023р. про вартість обробки та доставки вантажу для обчислення митної вартості у складі контейнеру №GAOU7770299 поставлявся товар за чотирма коносаментами, а саме: WMSS25072664A, WMSS25072664B, WMSS25072664C, WMSS25072664D.

Окремо, за коносаментом WMSS25072664C та інвойсом №URLUCK250716 від 16.07.2025р., експедитором вказано, що вартість транспортно-експедиторських послуг за маршрутом FOB Qingdao, China - порт Gdansk, Poland склала 70 961,03 грн., без ПДВ, до кордону України.

Страхування вантажу не проводилось. Експедиторська винагорода нарахована на території України з урахуванням ПДВ, а не за її межами.

Додатково, згідно листа від 16.12.2025р. експедитором вказано, що загальні витрати, що пов`язані з транспортуванням товару за коносаментом від 22.07.2025 №WMSS25072664C, відправник Linyi Urluck WPC Manufacturing Co., Ltd. вагою брутто 3 500 кг, об`ємом 23 м.куб., у складі контейнера 1 *40HQ №GAOU7770299, за межами України на умовах FOB Qingdao, China за маршрутом Qingdao, China до Пшемисль - Мостиська (Польща/Україна), склали 70 961,03 грн., з яких:

-морський фрахт за межами території України по маршрутуаюрт Qingdao, China в порт Gdanlcs, Poland - 51 853,49грн.

-відшкодування витрат на навантажно-розвантажувальні роботи за межами території України - 5 211,15 грн.

відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль - 13 896,39 грн.

Також експедитором зазначено, що рахунок від 25.09.2025 №5952 та довідка від 25.09.2025р. до Договору №С852/23 від 29.08.2023р. про вартість обробки та доставки вантажу для обчислення митної вартості відображають всі необхідні для митниці витрати щодо транспортування вантажу за межами території України на умовах FOB Qingdao, China (Китай) до кордону України - Гданськ, Польща - м/п Мостиська - Пшемисль.

Декларування товару було здійснено через Харківську митницю, митна декларація від 24.10.2025 №25UA807200016115U0 (митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 22.10.2025 №25UA807200015909U6).

Під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої позивачем митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 24.10.2025 №UA807000/2025/000331/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000432.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що подані документи не містили розбіжностей щодо вартісних та кількісних показників оцінюваного товару, також ознаки підробки документів відсутні й усі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Крім того, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій.

При цьому, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16.

Надаючи оцінку правомірності рішення про коригування митної вартості товарів № №UA807000/2025/000331/2 від 24.10.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо відсутності каталогів, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.01.2022 по справі № 810/3667/15, відповідно до якого каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а отже у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, викладено в постанові від 01.12.2023 по справі № 810/3766/16, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару за відсутності у митниці підстав для витребування додаткових документів та належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, якщо таких документів не надано, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів зауважує, що до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-листа виробника, а й інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Стосовно доводів відповідача щодо того, що митна декларація країни відправлення №425820250000888371 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не засвідчує факт його експорту через відсутність в такій декларації дати експорту та відміток митних органів країни відправлення, колегія суддів зазначає, що декларація країни відправлення (експортна декларація) не є документом, що підтверджує митну вартість товару або її складові у розумінні частини другої статті 53 МК України, тому не надання такої декларації до митного оформлення не може призводити до сумнівів у заявленій декларантом митної вартості, а також не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з певної партією товару, не впливає на числові значення складових митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02 березня 2018 року в справі № 804/2997/17.

Стосовно доводів митного органу про те, що код товару у митній декларації країни відправлення №425820250000888371 не співпадає з кодом товару зазначеного в МД від 22.10.2025 № UA807200/2025/015909 (25UA807200015909U6), колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем до митниці було подано заяву №2025/12/25-1 від 25.12.2025 року в порядку п.8 ст.55 МК України, де позивач надав пояснення, зокрема, що проаналізувавши характеристики товару та коди товару 5603131000, 5602290090 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності декларант дійшов висновку, що даний товар відноситься до коду 5602290090, та відповідно, зазначив його в митній декларації №25UA807200015909U6 від 22.10.2025р.

Також, позивач зазначає, що ставка мита за кодом 5602290090 встановлена у розмірі 5%, тоді як за кодом 5603131000 - 4,3%, а отже декларантом при митному оформленні вказано код 5602290090 з найбільшою ставкою мита, ніж передбачено кодом 5603131000.

До того ж, зазначає, що декларація країни відправлення-документ, який був оформлений в країні експорту в Китаї, відповідно до законодавства Китаю, без застосувань українських правових норм, в тому числі УКТ ЗЕД. Таким чином, коди товару в зазначених вище митним органом документах, визначаються за різними правилами, тому відмінність кодів не може впливати на правильність обчислення митної вартості товарів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що митна декларація країни відправлення - це документ, який не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України.

Стосовно доводів відповідача щодо того, що в митній декларація країни відправлення №425820250000888371 зазначені умови поставки FOB без географічного місця, колегія суддів зазначає, що позивач під час подання додаткових документів, відповідно до заяви №2025/12/25-1 від 25.12.2025 р. надав відповідачу пояснення, що згідно експортної митної декларації від 22.07.2025р. №425820250000888371 вбачається, що у колонках зазначено: «Спосіб транзакції (3) FOB», «Порт відправлення (370201) Цинадо», «Порт доставки (POL006) Гданськ (Польща), далі постачання товар (регіон) (UKR) Україна» здійснюється залізничним транспортом, що відповідає умовам поставки FOB Qingdao, згідно контракту Nє1704/2025 від 17.04.2025р. та специфікації №1 від 18.04.2025p.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що до митного оформлення не надано договір з підприємством, що значено в гр. 3 залізничній накладній від 24.09.2025 №3125016, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до поданої заяви №2025/12/25-1 від 25.12.2025 позивач зазначав, що експедитор ТОВ «НАВІС ГРУП»» листом від 16.12.2025р. повідомив декларанта, що не може надати транспортний договір укладений з компанією Freightleiner PL, оскільки сторони умовами договору передбачили зобов`язання про не розголошення інформації будь якій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони по даному договору. За інформацією наданою сторонами, останні не надали згоду про поширення укладеного з ними договору.

Також, відповідач зазначає, що за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.maersk.com/tracking) контейнер №GAOU7770299, було відправлено з порту QINGDAO Китай 22.07.2025, контейнер прибув порт AARHUS 08.09.2025 Данія та перевантажений на інше судно 14.09.2025, далі контейнер прибув в порт GDANSK Польща 17.09.2025, зазначає, що згідно заявки на перевезення від 17.05.2025 № № NV-004407 в п.2.1, зазначено, що в тарифі на перевезення включають, морський фрахт, локальні витрати в порту призначення, доставка Гданськ-Харків. Таким чином вбачаються додатково понесені витрати на зберігання (вивантаження/навантаження) товару в порту AARHUS Данія, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображенні в жодному документі. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтвердженні документально, не визначені кількістю та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2ст. 52, ч. 2,9,10 та 21 ст. 58 МКУ.

Стосовно цього доводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, в листі від 16.12.2025 року (а.с.76) експедитор ТОВ «НАВІС ГРУП» повідомив, що всі додаткові витрати на маршруті слідування від QINGDAO (Китай) до Gdansk (Польща), зокрема, щодо зберігання та перевантаження в порту AARHUS Данія, включені до вартості морського фрахту за межами митної території України.

Загальний розмір морського фрахту (включаючи додаткові витрати) за межами митної території України: QINGDAO (Китай) - Gdansk (Польща) щодо організації міжнародного перевезення контейнеру №GAOU7770299 склали 123 403,29 грн., з яких по коносаменту від 22.07.2025 №WMSS25072664C вказані витрати склали 51 853,49 грн.

Вказані витрати виставлені до оплати згідно рахунку №5952 від 25.09.2025р. та були оплачені ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що на виконання заявки №NV-004407 від 15.07.2025р. експедитором виставлено позивачу рахунки від 25.09.2025р. №5952 та №5954, які були оплачені позивачем згідно платіжних інструкцій від 29.09.2025р. №16162 та №16161 на загальну суму 220 717,97 грн., що за курсом НБУ 41,4105 доларів США, на дату виставлення вказаних рахунків, відповідає вартості комплексу міжнародних транспортно-експедиторських послуг, що погоджена сторонами згідно п.2 Додатку (Заявка - Імпорт) №NV-004407 від 15.07.2025р.

Рахунком №5952 від 25.09.2025р. підтверджено, що загальні витрати, пов`язані з транспортуванням контейнеру №GAOU7770299 за межами України, склали 168 954,84 грн., з яких: морський фрахт за межами території України по маршруту: порт Qingdao, China в порт Gdanks, Poland - 123 403,29 грн.;відшкодування витрат на навантажно-розвантажувальні роботи за межами території України - 12 423,15 грн.;відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль - 33 128,40 грн.

Зі змісту довідки від 25.09.2025р. до Договору №С852/23 від 29.08.2023р. про вартість обробки та доставки вантажу для обчислення митної вартості вбачається, що у складі контейнеру №GAOU7770299 поставлявся товар за чотирма коносаментами, а саме: WMSS25072664A, WMSS25072664B, WMSS25072664C, WMSS25072664D.

Так, за коносаментом WMSS25072664C та інвойсом №URLUCK250716 від 16.07.2025р., експедитором вказано, що вартість транспортно-експедиторських послуг за маршрутом FOB Qingdao, China - порт Gdansk, Poland склала 70 961,03 грн., без ПДВ, до кордону України.

До того ж, згідно листа від 16.12.2025р. експедитором вказано, що загальні витрати, що пов`язані з транспортуванням товару за коносаментом від 22.07.2025 №WMSS25072664C, відправник Linyi Urluck WPC Manufacturing Co., Ltd. вагою брутто 3 500 кг, об`ємом 23 м.куб., у складі контейнера 1 *40HQ №GAOU7770299, за межами України на умовах FOB Qingdao, China за маршрутом Qingdao, China до Пшемисль - Мостиська (Польща/Україна), склали 70 961,03 грн., з яких: морський фрахт за межами території України по маршрутуаюрт Qingdao, China в порт Gdanlcs, Poland - 51 853,49грн, відшкодування витрат на навантажно-розвантажувальні роботи за межами території України - 5 211,15 грн, відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль - 13 896,39 грн.

Також експедитором зазначено, що рахунок від 25.09.2025 №5952 та довідка від 25.09.2025р. до Договору №С852/23 від 29.08.2023р. про вартість обробки та доставки вантажу для обчислення митної вартості відображають всі необхідні для митниці витрати щодо транспортування вантажу за межами території України на умовах FOB Qingdao, China (Китай) до кордону України - Гданськ, Польща - м/п Мостиська - Пшемисль.

Отже, колегія суддів зазначає, що вказані документи підтверджують той факт, що позивачем оплачено всі витрати на загальну суму 168 954,84 грн., що пов`язані з транспортуванням контейнеру №GAOU7770299 за межами України на умовах FOB Qingdao, China за маршрутом Qingdao, China - Gdansk, Poland - Пшемисль/Мостиська (Польща/Україна), з яких витрати, що пов`язані з транспортуванням товару за коносаментом №WMSS25072664C від 22.07.2025р, відправник Linyi Urluck WPC Manufacturing Co., Ltd., вагою брутто 3 500 кг, об`ємом 23 м.куб., складають 70 961,03 грн.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційний характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 804/1779/16.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, у ході судового розгляду не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявнсті розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 по справі № 520/1679/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва