Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №440/11739/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 р. Справа № 440/11739/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, м. Полтава, повний текст складено 25.11.25 у справі № 440/11739/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі за текстом також – відповідачі), у якому просив:

- визнати протиправними і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 25 лютого 2025 року і ГУ ПФУ в Житомирській області від 18 березня 2025 року у справі № 163950032728 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити з 11 лютого 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням стажу за Списком № 1, а саме: роботи на ПрАТ «Полтавський ГЗК» з 08 липня 2005 року по 20 травня 2010 року, який становить 04 роки 10 місяців 12 днів, та періоду навчання за фахом в професійно-технічному училищі № 15 м. Комсомольська з 01 вересня 1996 року по 03 червня 1997 року, який становить 09 місяців 03 дні.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи ОСОБА_1 з 08.07.2005 по 20.05.2010, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

У іншій частині вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням доказів, наданих відповідачем.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю пільгового стажу і позивач матиме право на пенсійні виплати з 12.02.2028 або при набутті необхідного пільгового стажу.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У заявах від 16.03.2026 позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 18.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України, Кременчуцького об`єднаного управління ПФУ, із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1.

Після реєстрації заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за принципом екстериторіальності була розглянута Відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За результатом розгляду документів ОСОБА_1 , доданих до заяви про призначення пенсії, встановлено:

- вік заявника - 50 років, при цьому необхідний вік – 50 років;

- страховий стаж - 33 роки 11 місяців 09 днів, при необхідному – не менше 25 років у чоловіків, при цьому до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи;

- пільговий стаж заявника - 07 рік 02 місяці 16 днів, при необхідному – 10 років;

- до пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.07.2005 по 20.05.2010 згідно довідки №32 від 10.02.2025, оскільки робоче місце № 608 не атестовано, згідно наказу про атестацію робочих місць №717 від 01.07.2005.

Надалі, позивач 11.03.2025 повторно звернувся територіальних органів Пенсійного фонду України, Кременчуцького об`єднаного управління ПФУ, із заявою для призначення Позивачу пенсії за віком відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після реєстрації заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за принципом екстериторіальності була розглянута Відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За результатом розгляду документів ОСОБА_1 , доданих до заяви про призначення пенсії, встановлено:

- вік заявника - 50 років 1 місяць;

- страховий стаж - 34 роки 9 днів, а з урахуванням додаткових років за Списом № 1 - 41 рік 9 днів;

- пільговий стаж заявника - 7 років 11 місяців 19 днів, в тому числі навчання за фахом 9 місяців 3 дні;

- до пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.07.2005 по 20.05.2010 згідно довідки №48 від 28.02.2025, оскільки робоче місце № 608 не атестовано, згідно наказу про атестацію робочих місць №717 від 01.07.2005. Робоче місце бульдозера у кар`єрі в гірничо-транспортному цеху № 608 введено в штат 19.07.2005. Атестація з проведеними змінами після 19.07.2005 відсутня.

Відповідно до диплому позивача серії НОМЕР_1 , позивач 1.09.1996 вступив до Професійно-технічного училища № 915 м. Комсомольська і 03.06.1991 закінчив ПТУ-15 за професією машиніст бульдозера на базі середньої освіти.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 17.05.1993, позивач з 08.07.2005 переведений машиністом бульдозера у кар`єрі гірничо-транспортного цеху по 10.10.2010.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного стажу робот ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" № 32 від 10.02.2025 та № 48 від 28.02.2025, з 08.07.2005 по 20.05.2010 - 04 років 10 місяців 12 днів, позивач виконував роботи у виробництві гірничі роботи, за професією машиніста бульдозера у кар`єрі гірничо-транспортного цеху (робоче місце - №608), як працівник, зайнятий повний робочий день у розрізах, кар`єрах глибиною 150 метрів і глибше, що передбачено Списком 1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за №36.

За результатами чергової атестації робочих місць 2010 році, Наказ №1152 від 21.05.2010, право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 не підтверджено.

Робоче місце машиніста бульдозера у кар`єрі в гірничо-транспортному цеху №608 введено в штат 19.07.2005 та аналогічне робочому місцю №610, яке було проатестовано в черговій атестації 2005 року (Наказ №717 від 01.07.2005) і на якому підтверджено право на пільговий Список №1.

Так як атестація у 2005 році проведена 01.07.2005, а робоче місце введено у штат уже після проведеної атестації, тому робоче місце №608 не відображене у черговій атестації – Наказ №717 від 01.07.2005.

На підставі наведеного, пенсійним органом зазначено, що робоче місце №608 - машиніст бульдозера у кар`єрі гірничо-транспортного цеху, аналогічне робочому місцю №610.

За період пільгової роботи 20.06.1997 по 23.04.2000, з 27.02.2001 по 07.07.2005, з 08.07.2005 по 20.05.2010, характер та умови виконуваної роботи не змінювались, простої були відсутні, відпустки без збереження заробітної плати не надавались.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії протиправними та такими, що не відповідає чинному законодавству, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах винесені протиправно.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи позивача з 08.07.2005 по 20.05.2010, та повторно розглянути заяву позивача від 11.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Водночас, у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

У преамбулі Закону України від 05.11.1991 за № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з п. “а” ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

Законом № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом “а” статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

09.07.2003 прийнято Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абзац 4 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV).

Відповідно до пункту 2.11. Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 (далі - Порядок № 637).

У пунктах 1 та 2 Порядку № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Водночас пільговий стаж, роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за №383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

За приписами пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, у тому числі уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, наказу про проведення атестації на відповідному робочому місці, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Зазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, яка викладено, зокрема, у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 31 березня 2020 року у справі № 678/65/17, від 02 грудня 2021 року у справі №263/9464/16-а тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 № 162 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за № 442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 за № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та п.п. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Водночас особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку 1 або Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

На переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом, не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, а також постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 732/2003/14 та від 05.03.2019 у справі №679/774/16-а.

Крім того, у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, пенсійний орган мав право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо, проте таким правом суб`єкт владних повноважень не скористався.

Судом установлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17.05.1993 позивач з 08.07.2005 переведений машиністом бульдозера у кар`єрі гірничо-транспортного цеху по 10.10.2010.

З 08.07.2005 по 20.05.2010 - 04 років 10 місяців 12 днів позивач виконував роботи у виробництві гірничі роботи, за професією машиніста бульдозера у кар`єрі гірничо-транспортного цеху (робоче місце №608), як працівник, зайнятий повний робочий день у розрізах, кар`єрах глибиною 150 метрів і глибше, що передбачено Списком 1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за №36.

За результатами чергової атестації робочих місць 2010 році (Наказ №1152 від 21.05.2010) право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 не підтверджено. Робоче місце машиніста бульдозера у кар`єрі в гірничо-транспортному цеху №608 введено в штат 19.07.2005 та аналогічне робочому місцю №610, яке було проатестоване в черговій атестації 2005 року, що підтверджується Наказом №717 від 01.07.2005.

Отже, період роботи позивача з 08.07.2005 по 20.05.2010 протиправно не був зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.

Щодо незарахування періоду навчання за фахом у професійно-технічному училищі №15 м. Комсомольська з 01 вересня 1996 року по 03 червня 1997 року, який становить 09 місяців 03 дні, до пільгового стажу роботи позивача, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. "д" ч.3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

За приписами пункту 3 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Суд установив, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025 за результатом розгляду документів ОСОБА_1 , доданих до заяви про призначення пенсії, встановлено: пільговий стаж заявника - 07 рік 02 місяці 16 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.07.2005 по 20.05.2010 згідно з довідкою №32 від 10.02.2025, оскільки робоче місце № 608 не атестовано, згідно з Наказом про атестацію робочих місць №717 від 01.07.2005. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 за результатом розгляду документів ОСОБА_1 , доданих до заяви про призначення пенсії, встановлено: пільговий стаж заявника - 7 років 11 місяців 19 днів, в тому числі навчання за фахом 9 місяців 3 дні.

Згідно з дипломом позивача серії НОМЕР_1 позивач 01.09.1996 вступив до Професійно-технічного училища № 915 м. Комсомольська і 03.06.1991 закінчив ПТУ-15 за професією машиніст бульдозера на базі середньої освіти.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не зарахувало період навчання за фахом позивача в професійно-технічному училищі № 15 м. Комсомольська з 01 вересня 1996 року по 03 червня 1997.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №163950032728 від 18.03.2025 період навчання зараховано до страхового стажу позивачу.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах прийняті протиправно.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати. Тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача, а саме, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирські області, оскільки саме воно розглядало повторно подану заяву позивача, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням висновку суду.

Отже, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи позивача з 08.07.2005 по 20.05.2010, та повторно розглянути заяву позивача від 11.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Розгляд повторно поданої заяви та прийняття рішення за цією заявою здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, яке було визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, оскільки позивач, отримавши уточнену пільгову довідку від 28.02.2025 та 11.03.2025, повторно 11.03.2025 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та саме Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувало період навчання позивачу.

Повторне звернення ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності з урахуванням нових додаткових документів розглянуте Відділом призначення пенсії головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, а тому з урахуванням скасування вище зазначеного рішення, та з урахуванням того, що позивач повторно звернувся із заявою із новими документами, то саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повинне повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 440/11739/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова