Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №522/14710/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №522/14710/25-Е

Суддя: Науменко А. В.

Справа № 522/14710/25-Е

Провадження № 2-о/522/104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

21 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Зелінська К.Ю.,

присяжний – Лиходько О. В.,

присяжний – Пашичев Г. В.,

розглянувши у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що його рідний брат, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2014 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом «шизофренія, параноїдна форма» та має ІІІ групу інвалідності. Працюючи інженером в АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» і отримуючи заробітну плату, останній з грудня 2024 року зловживає азартними іграми в онлайн-казино, а також систематично оформлює кредити, грошові кошти з яких витрачає на гру. Внаслідок вказаного ОСОБА_2 ставить себе та свою сім`ю у скрутне матеріальне становище, оскільки заявник змушений погашати його заборгованість перед кредиторами для запобігання примусовому стягненню та втраті належної йому на праві власності квартири. З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 60, 63 Цивільного кодексу України та статтями 293–300 Цивільного процесуального кодексу України, заявник просить суд обмежити цивільну дієздатність ОСОБА_2 , встановити над ним піклування та призначити його піклувальником.

Ухвалою суду від 02.07.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

28.04.2026 року від представника заявника надійшла заява. Представник заявника обґрунтовує свою позицію тим, що не заперечуючи проти призначення судово-психіатричної експертизи у справі № 522/14710/25-Е, предметом даного спору є обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_2 саме через зловживання азартними іграми та систематичне оформлення кредитів, що ставить його сім`ю у скрутне матеріальне становище. Наявність або відсутність психічного розладу за результатами експертизи не спростовує підстав для обмеження дієздатності через ігроманію та боргові зобов`язання, що підтверджується наявністю низки судових справ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитними договорами (зокрема справ № 522/16808/25-Е, № 947/13231/26, № 947/2836/26, № 947/43374/25, № 947/2831/26). З огляду на це, представник просить врахувати вказані обставини під час вирішення питання про призначення експертизи та провести судове засідання 28.04.2026 року за відсутності сторони заявника.

Також від заявника надійшла заява про призначення експертизи. Заявник обґрунтовує клопотання тим, що для отримання від органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради подання щодо доцільності призначення ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_2 вимагається висновок судово-психіатричної експертизи, призначеної ухвалою суду. Враховуючи, що ОСОБА_2 з 2015 року перебував на лікуванні в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я», з метою встановлення наявності у нього психічного захворювання та здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, заявник вважає за необхідне призначити у справі № 522/14710/25-Е судово-психіатричну експертизу з дорученням її проведення експертам Одеської філії ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» та зупинити провадження у справі на час її проведення.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року вирішено витребувати з КНП «Одеського обласного медичного центру психічного здоров`я Одеської обласної ради» (вул. В. Нестеренка, 9, м. Одеса, Україна, 65006) медичні картки та історії хвороби відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.08.2026 року від заявника до суду надійшла заява про проведення судового засідання без участі, на задоволені вимог наполягав.

В судове засідання призначене на 21.08.2026 року з`явився адвокат Донченко Юрія Сергійовича - ОСОБА_3 , який зазначив, що для задоволення заяви підстави відсутні, медична документація відсутня в матеріалах справи.

Щодо неявки сторони заявника в судове засідання суд зазначає наступне.

Рівність сторін є одним з невід`ємних елементів поняття справедливого судового розгляду. Вона вимагає, аби кожна сторона бачила, що їй надано розумні можливості представити свій інтерес за умов, які не ставлять її у несприятливе становище, порівняно із супротивником (Ocalan проти Туреччини [ВП], § 140, Foucher проти Франції, § 34; Bulut проти Австрії; Faig Mammadov проти Азербайджану, § 19). Вона вимагає забезпечення справедливої рівноваги між сторонами і застосовується як до цивільних, так і до кримінальних справ.

Слухання може бути проведене за відсутності позивача, якщо він відмовився від права бути присутнім на слуханні. Така відмова може бути очевидною або передбачуваною з поведінки, наприклад, коли він або вона намагається ухилитися від судового розгляду (Lena Atanasova проти Болгарії, § 52). Проте будь-яка відмова від гарантій згідно зі статтею 6 повинна виконувати тест «проінформованої та усвідомленої» відмови, як це встановлено у прецедентному праві Суду (Сейдовіч проти Італії [ВП], §§ 86-87)7.

Розумний характер тривалості провадження визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому (Boddaert проти Бельгії, § 36). Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, проте загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк» (Добертен проти Франції, § 44).

Установивши невідповідність акта законодавства критерію «якість закону» суд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав верховенству права з урахуванням усіх складових цього принципу, зокрема, справедливості та розумності (врахування при вирішенні публічно-правового спору загальних (суспільних) інтересів).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вимоги статті 131 ЦПК УКраїни передбачають обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання, а саме : " 1. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться... Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин."

Викладене свідчить про можливість вирішення справи у відсутності заявника.

Відповідно дост.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зіст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч.1 ст. 40 ЦК України).

Згідно зіст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч.1ст.60 ЦК Українисуд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У постанові Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №636/398/19 зазначено, що за положеннями ч.1ст.39 ЦК Українифізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною.

Частиною другоюст.39 ЦК Українипередбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦПК України. Відповідно дост.239 ЦПК Українисуд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу`визначає презумпцію психічного здоров`я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Недієздатність це втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов`язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в Цивільному кодексі України, стан недієздатності характерний тільки для фізичних осіб та встановлюється в судовому порядку після обов`язкового проведення судово-психіатричної експертизи.

Сам по собі факт подачі заяви про визнання особи недієздатною не має наслідком обов`язкове призначення експертизи.

Призначення судово-психіатричної експертизи у справах про визнання особи недієздатною ставиться в залежність від наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи.

Призначаючи експертизу, суд не мав у справі достатніх даних про психічний розлад здоров`я ОСОБА_2 , як наслідок, призначення експертизи за наявних у справі доказів не відповідає вимогам частини 1статті 298 ЦПК України.

Приймаючи до уваги те, що заявником жодними належними та допустимими доказами не доведено, що ОСОБА_2 , хворіє на психічну хворобу і внаслідок чого вона не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, що може бути підставою для визнання особи недієздатною, суд відмовляє у задоволенні заяви.

Оскільки у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною відмовлено, та враховуючи відсутність подання органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуна, тому суд дійшов висновку, що і в цій частині заява також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.2,3,11-16, 30,39,40,55,60 ЦК України, ст.2-5,76,81,89,131,263,264,265,273,299 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 01.09.2026 року

Суддя А.В. Науменко

Присяжні: Лиходько О. В.

Пашичев Г. В.

21.08.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua