Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №507/1071/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1071/26

Провадження № 1-кп/507/41/2026

Номер рядка звіту 23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Любашівка кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026162360000081 від 24.03.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснополь Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді стрільця-помічника гранатометника першого механізованого відділення третього механізованого взводу третьої механізованої роти батальйону тактичної групи військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого:

- 21 серпня 2025 року Любашівським районним судом за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 14 травня 2026 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_3 та його направлено для відбування покарання у виді 1 року позбавлення волі, призначеного вироком Любашівського районного суду від 21 серпня 2025 року,

про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор ОСОБА_4

сторона захисту:

обвинувачений ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за встановлених обставин:

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією у військовому званні «солдат» та перебуваючи на превентивних обліках Національної поліції за категорією «сімейний насильник», в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з січня місяця 2026 року по березень 2026 року, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу, приниженні її гідності, що призвело до психологічних страждань останньої, а також призвело до змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню як особистості потерпілої ОСОБА_5 .

Так, 07.01.2026, приблизно о 20 годин 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв`язку із чим ОСОБА_3 відповідно до постанови Любашівського районного суду Одеської області № 507/75/26 від 09.02.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 16.01.2026 , приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв`язку із чим ОСОБА_3 відповідно до постанови Любашівського районного суду Одеської області № 5507/146/26 від 30.01.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.

Крім цього, 17.01.2026, приблизно о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв`язку із чим ОСОБА_3 відповідно до постанови Любашівського районного суду Одеської області № 507/190/26 від 02.02.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.

Крім цього, 23.03.2026, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої.

Таким чином, дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.126-1 КК України визнав повністю, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, зокрема розповів, що він співмешкав із ОСОБА_5 та неодноразово висловлювався грубою нецензурною лайкою на її адресу та його притягували до адміністративної відповідальності за домашнє насильство щодо ОСОБА_5 . У скоєному кається, просив суворо не карати, запевнив про недопустимість вчинення правопорушень у подальшому.

Потерпіла ОСОБА_5 надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила призначити покарання відповідно до закону.

Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному кримінальному правопорушення , повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також їм зрозуміло, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ст. 126-1 КК України за ознакою домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України, є нетяжким, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, раніше судимий і вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, за місцем проживання характеризується негативно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря психіатра не знаходиться, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, діагноз : F 10.2. Поряд із тим, суд враховує пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин.

Так, відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням обставин кримінального провадження і даних про особу обвинуваченого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання за ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі строком 1 рік 2 місяці.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 інших менш суворих видів покарання, передбачених санкцією ст. 126-1 КК України, а також положень ст.69, 75 КК України.

Згідно з положеннями ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вироком Любашівського районного суду Одеської області 21 серпня 2025 року засуджено за ст. 126-1 КК України, йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Зазначене вище кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив протягом іспитового строку, отже йому слід призначити остаточне покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

З огляду на зазначене, на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Любашівського районного суду Одеської області від 21.08.2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

Суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_3 не обирався. Клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили від прокурора не надходило.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити покарання за ст. 126-1 КК України - 1 (один) рік 2 місяці позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Любашівського районного суду Одеської області від 21 серпня 2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення даного вироку, тобто з 02 вересня 2026 року.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, строк відбутого ним покарання за вироком Любашівського районного суду Одеської області від 21 серпня 2025 року, а саме: з дня звернення вказаного вироку до виконання по 01 вересня 2026 року включно.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, протягом тридцяти днів з моменту вручення копії вироку.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1