Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №723/5219/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2025 року

м. Чернівці

справа № 723/5219/25

провадження 822/1563/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Яреми А.-Л.С.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області,

апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Бужора В.Т.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

Заяву мотивовано тим, що вітчим заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю другої групи з дитинства, внаслідок хвороби Літтла, про що свідчать довідка серії Д- 71 №084722, виписки з акта освідчення №259 від 27 лютого1981 року та пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 21 червня 2023 року, копії яких додаються. Відповідно до заключення лікарсько - консультативної комісії КНП «Чудейська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» №217 від 17 листопада 2025 року, копія якого додається, ОСОБА_2 хворіє на ДЦП, тетрапарез та міотонію, потребує постійного стороннього догляду

Захворювання ОСОБА_2 призводить до того, що він не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійної сторонньої допомоги і нагляду, який здійснюється пасинком ОСОБА_1 , копія висновку ЛК щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю, внаслідок психічного розладу №1746 від 13 листопада 2025 року додається.

Внаслідок свого психічного стану вітчим заявника дезадаптований в соціально-побутовому плані і не може здійснювати потреби своєї життєдіяльності. В громадських місцях ОСОБА_2 веде себе неадекватно, грошові кошти витрачати в своїх інтересах нездатний. Доглядом ОСОБА_2 займається особисто ОСОБА_1 , про що свідчить доданий акт Петровецької сільської ради №106 від 18 листопада 2025 року. Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , копія якого додається, інших родичів в ОСОБА_2 немає.

Просив суд визнати недієздатним ОСОБА_2 та призначити ОСОБА_1 його опікуном.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року заяву задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.

Встановлено опіку над ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обов`язки щодо здійснення опіки над ОСОБА_2 покладено на виконавчий комітет Петровецької сільської ради, як орган опіки та піклування.

Вимоги заявника в частині призначення опікуном- ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Визначено строк дії даного судового рішення, два роки з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду мотивовано тим, що зважаючи на наявність в ОСОБА_2 , стійкого психічного розладу, внаслідок якого він не може розуміти значення своїх дій і керувати ними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання його недієздатним.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник ОСОБА_1 , заявляючи вимогу про призначення його опікуном над ОСОБА_2 , не надав суду доказів, що крім заявника немає інших членів родини, на яких можна покласти обов`язки опікуна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви у цій частині.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не взяв до уваги надані заявником докази на підтвердження доцільності призначення його опікуном над недієздатним вітчимом ОСОБА_2 та невірно оцінив надані ним суду докази, в результаті чого, всупереч встановленого законом обов`язку направленого на захист недієздатних осіб, прийшов до незаконного та необґрунтованого рішення про відмову у задоволенні заяви про призначення його опікуном ОСОБА_2 .

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю другої групи з дитинства внаслідок хвороби Літтла, про що свідчать довідка серії Д- 71 №084722 до виписки з акта освідчення №259 від 27.02.1981 року та пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 21 червня 2023 року (а.с.3-5).

Відповідно до заключення лікарсько- консультативної комісії КНП «Чудейська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» №217від 17 листопада 2025 року, ОСОБА_2 хворіє на ДЦП, тетрапарез та міотонію, потребує постійного стороннього догляду (а.с.8).

Захворювання ОСОБА_2 призводить до того, що він не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійної сторонньої допомоги і нагляду, який здійснюється пасинком ОСОБА_1 , копія висновку ЛК щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю внаслідок психічного розладу №1746 від 13 листопада 2025 року (а.с.9).

Рішенням виконавчого комітету Петровецької сільської ради №78 від 27 листопада 2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування «Про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 (а.с.13).

Згідно висновку експерта, за результатами судово-психіатричної експертизи №424 від 11 березня 2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним, тобто стійким психічним захворюванням (психічним розладом) у формі помірної розумової відсталості, внаслідок органічного ураження ЦНС (ДЦП). Психічне захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 носить стійкий, хронічний характер. За своїм психічним станом, в силу наявного хронічного психічного захворювання, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може розуміти значення своїх дій та не може керувати ними, а також не може бути присутній у судовому засіданні та особисто давати пояснення в суді по суті справі.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з такого.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.( ст. 60 ЦК України).

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.(ст. 62 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявник ОСОБА_1 , заявляючи вимогу про призначення його опікуном над ОСОБА_2 , не надав суду достатніх доказів на підтвердження відповідними документами. Зокрема суду не було надано доказів, що крім заявника немає інших членів родини, на яких можна покласти обов`язки опікуна.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до довідки про склад сім`ї №725 від 31 жовтня 2025 року, згідно якої крім заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2 також зареєстровані та проживають: дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сини: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Отже, відповідно до зазначеної довідки з недієздатним, окрім заявника, проживають повнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку органу опіки та піклування «Про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 від 27 листопада 2025 року вважає за доцільним, у разі визнання ОСОБА_2 недієздатним, його опікуном призначити ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що у даній справі висновок органу опіки та піклування «Про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 , над ОСОБА_2 », не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Окрім того, у вказаному висновку та в матеріалах справи відсутня інформація про неможливість виконання функцій опікуна іншими членами сім`ї першого ступеня спорідненості за наявності таких, а лише надані посилання, що інші особи, які б виявили бажання встановити опіку їм не відомі.

Виконавчий комітет Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не дослідив думку та можливість бути опікунами повнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають з недієздатним.

Відсутні у висновку відомості про те, чи є у недієздатного чоловіка інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна, а також не вказано про відсутність заперечень проти призначення опікуном ОСОБА_1 з боку інших родичів.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що висновок виконавчого комітету Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо можливості призначення ОСОБА_7 опікуном є таким, що винесено передчасно, без повного дослідження всіх обставин щодо цього, та ґрунтується виключно на даних отриманих від заявника.

Отже, обґрунтування висновку органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не мотивовано, що, на переконання суду, свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_1 .

Окрім того, суд наголошує, що умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією.

А тому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном вітчима, за обставин існування інших повнолітніх осіб, які проживають з недієздатним, оскільки доказів про неможливість здійснення ними обов`язків опікуна до суду подано не було.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення заяви у частині призначення заявника опікуном над недієздатним відсутні.

Також, судом підставно, зважаючи на позбавлення прав ОСОБА_2 та визнання його недієздатним, тимчасово покладено функції опікуна над ним на орган, який на відповідній території наділений повноваженнями щодо здійснення такого роду функцій.

Вказані висновки по суті відповідають правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі 742/887/23.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту судового рішення - 03 вересня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: Н.К. Височанська

І.Б. Перепелюк