Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №462/2243/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №462/2243/26

Провадження №2/463/1818/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Яворського С.Й.,

при секретарі судового засідання Станько Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просив стягнути з останнього на його користь заборгованість за договорами позики, оформленими борговою розпискою, а саме:

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 716000 грн.; Судові витрати стягнути з відповідача.

Позов мотивував тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 866000 грн. зі строком повернення до 15.01.2026 року, що підтверджується розпискою від 15.07.2025 року. ОСОБА_2 лише частково виконав свій обов`язок щодо повернення коштів та перерахував позивачу грошові кошти в сумі 150000 грн., що підтверджується доданими меморіальними ордерами та платіжною інструкцією. Однак станом на 16.01.2026 року відповідачем не було повернуто позику в розмірі 716000 грн.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. З метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) осіб на 11 год. 00 хв. 26 травня 2026 року у приміщенні Личаківського районного суду м.Львова за адресою: м.Львів, вул.Б.Лепкого,16.

26.05.2026 року від представника позивача поступила заява про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити. Проти прийняття заочного рішення не заперечує. Відповідач в судове засідання не з`явився та не повідоми причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, шляхом отримання ухвали та судової повістки в кабінеті системи «Електронний суд»

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи повторно не прибув із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся в системі електронний суд та за місцем реєстрації проживання і від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 265, 281, 282 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до боргової розписки від 15 липня 2025 року відповідач ОСОБА_2 (ID НОМЕР_1 ) отримав у позику від позивача ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ) позику (грошові кошти) у сумі 866000 грн. Вказану суму зобов?язався повернути в повному обсязі до 15 січня 2026 року. Гроші отримано 15.07.2026 року. Притензій щодо суми та факту отримання коштів не має.

Відповідач на виконання умов договору позики повернув позивачу грошові кошти в сумі 150000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 19.07.2025, 04.08.2025 та платіжною інструкцією №17531448 від 14.09.2025.

Однак станом на 16.01.2026 року у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 716000 грн.. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Крім цього, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі №464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) зроблено висновок про те, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 березня 2020 року у справі №632/2209/16, у постанові від 19 травня 2020 року у справі №757/21587/16-ц та у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №194/1126/18.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Як вбачається з матеріалів позову, та не спростовано відповідачем, останній грошові кошти в сумі 716000 грн. за борговою розпискою позивачу не повернув, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за основними зобов?язаннями відповідача перед позивачем: 716000 грн. гривень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України розподілити судові витрати, зокрема з відповідача на користь позивача слід стягнути 7160,00 грн судового збору та 20000 грн. витрат пов`язаних з правничою допомогою.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12-13, 82, 137, 259, 265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 545, 610, 611, 625, 627, 628, 640, 1046, 1047, 1048, 1049, 1051, 1054 ЦК України суд, -

у х в а л и в:

позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики, оформленим розпискою в розмір 716000 (сімсот шістнадцять тисяч 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7160 (сім тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок) гривень судового збору та 20000 (двадцять тисяч) гривень витрат пов`язаних з правничою допомогою.

Повний текст рішення суду складено і підписано суддею 01.09.2026.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Суддя: Яворський С. Й.