Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №723/3773/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3773/26

Провадження № 3/723/5236/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Сторожинець

Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Дедик Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , раніше до адмінвідповідальності не притягувався, протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006964Е від 04.08.2026 року, за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 04.08.2026 року о 21-30 год. в межах прикордонної смуги, на відстані 3000 метрів до лінії державного кордону, на напрямку 782 прикордонного знаку, на околиці населеного пункту Їжівці Чернівецького району Чернівецької області, в ході реалізації оперативної інформації, спільною группою у складі офіцерів ПОРВ та ВСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » був виявлений та затриманий за вчинення злісної непокори законним вимогам в/сл ДПСУ, а саме: військовослужбовці неодноразово вказали особі, який рухався на т/з «Ауді» з р/н НОМЕР_2 , на місце зупинки т/з – на що громадянин не зупинившись у визначеному місці, здійснив спробу втечі. Своїми діями порушив вимоги абз. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_2 до суду не з`явився.

Диспозиція ч. 1 ст. 185-10 КУпАП передбачає, що правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 до суду надано тільки протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, зокрема, що військовослужбовці неодноразово вказали особі, який рухався на т/з «Ауді», на місце зупинки т/з. При цьому не зазначено, якими саме військовослужбовцями та у який спосіб надавалася вказівка щодо зупинки, не конкретизовано місце зупинки, на яке вказували, також не зазначено, чи бачив та чи міг виконати ОСОБА_2 вказану у протоколі вимогу.

Інших доказів щодо обставин вчинення правопорушення, матеріали справи не містять.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так як матеріали справи не містять відомостей про наявність відповідних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підставі яких встановлено наявність правопорушення, то суд звертаючись до уповноваженої особи, що склала протокол, про надання доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, тим самим буде здійснювати функцію обвинувачення, що суперечить завданням правосуддя.

З огляду на наведене суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП є недоведеною, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, 185-10, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя