Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №443/1016/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1016/26

Провадження №3/443/440/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за статтями 173, 185 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу серії ВБА №211110 від 18.05.2026 ОСОБА_1 біля 13.55 год за адресою: с. Іванівці, вул. Незалежності, 10 біля продуктового магазину будучи в нетверезому стані образливо чіплявся до громадян, висловлювався нецензурною лайкою в громадських місцях, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

Крім цього, відповідно до протоколу серії ВБА №211109 від 18.05.2026 ОСОБА_1 біля 14.00 год за адресою: АДРЕСА_2 біля продуктового магазину вчинив злісну непокору працівнику поліції, яке виражалось в тому, що шарпав за формений одяг, висловлювався в сторону поліцейських нецензурними словами, на зауваження не реагував, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 02.09.2026 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.

Судом вживалися передбачені КУпАП процесуальні заходи з метою належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, шляхом скерування на вказану у протоколі про адміністративне правопорушення адресу його місця проживання судових повісток. Крім цього, постановами суду від 10.06.2026, 17.06.2026, 01.07.2026 та 17.08.2026 ОСОБА_1 піддавався приводу до Жидачівського районного суду Львівської області, однак приводи працівниками поліції не були виконані з причини відсутності особи за місцем проживання.

З огляду на викладене, враховуючи дату вчинення адміністративних правопорушень та сплив строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, суд доходить висновку про недоцільність повторного виклику такої особи до суду та вжиття інших заходів забезпечення її явки, зокрема приводу.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить такого висновку.

Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 185 КУпАП адміністративним правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185 КУпАП, доведена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211110 від 18.05.2026, у якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 діяння, що містить усі ознаки дрібного хуліганства; рапортом від 18.05.2026, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про вчинення особою дрібного хуліганства, протоколом про адміністративне затримання №164940 від 18.05.2026, яким зафіксовано адміністративне затримання ОСОБА_1 ; поясненням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які узгоджуються з матеріалами справи, відеозаписами на носіях інформації (компакт-дисках), на яких наявна інформація, що дозволяють чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейського) і яка узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211109 від 18.05.2026, у якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 діяння, що містить усі ознаки злісної непокори законній вимозі поліцейського; протоколом про адміністративне затримання №164940 від 18.05.2026, яким зафіксовано адміністративне затримання ОСОБА_1 ; поясненням ОСОБА_2 , які узгоджуються з матеріалами справи, відеозаписами на носіях інформації (компакт-дисках), на яких наявна інформація, що дозволяють чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейського) і яка узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення.

Досліджені судом документи є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. Зазначені докази узгоджуються між собою, є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185 КУпАП.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:

факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки у в громадському місці та образливого чіпляння до громадян, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП;

факт вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

Водночас, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З аналізу матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення ним правопорушень 18.05.2026. Однак станом на день розгляду справи у суді (02.09.2026) закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП.

Враховуючи викладене та зважаючи на сплив строку накладення адміністративного стягнення, суд вважає, що розпочаті провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за статтями 173, 185 КУпАП слід закрити.

Керуючись статтями 23, 33, 38, 247, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтями 173, 185 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів