Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №713/1919/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1919/26

Провадження №2/713/1125/26

РІШЕННЯ

іменем України

02.09.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

У позові вказувала, що 05.09.2017 з відповідачем зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Берегометської селищної рали Вижницького району. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Заочним рішенням Вижницького районного суду по справі №713/743/25 від 30.07.2025, яке набрало законної сили 01.09.2025, шлюб між ними розірвано.

Посилалася на те, що з часу припинення шлюбних стосунків дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні, відповідач в утриманні дитини участі не бере.

Просила стягувати з ОСОБА_2 щомісяця аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. У позовній заяві зазначила, що просить справу розглянути за її відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання представник відповідача адвокат Ткачук В.П. надав через систему «Електронний суд» відзив на позов та докази надіслання позивачці.

У відзив на позов вказував, що відповідач не заперечує обставин перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, народження спільної дитини, розірвання шлюбу та проживання дитини разом із матір`ю. Також відповідач визнає встановлений законом обов`язок брати участь у матеріальному забезпеченні сина та не заперечує проти стягнення з нього аліментів у судовому порядку.

Водночас відповідач не погоджується із заявленим позивачкою розміром аліментів - 1/3 частини його заробітку (доходу), оскільки вважає такий розмір належним чином не обґрунтованим обставинами справи та не підтвердженим відповідними доказами.

У зв`язку із цим, відповідач погоджується сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів свого заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, між сторонами фактично відсутній спір щодо самого обов`язку відповідача брати участь в утриманні дитини.

Позовна заява не містить відомостей про наявність у дитини захворювань, необхідність систематичного лікування, реабілітації, спеціального оздоровлення, особливого харчування, спеціалізованого навчання або інших обставин, які зумовлювали б постійне несення підвищених витрат на її утримання.

Позивачка посилається на необхідність придбання дитині одягу, взуття, шкільного приладдя та оплати додаткового харчування у школі.

Відповідач не ставить під сумнів необхідність забезпечення зазначених потреб та усвідомлює, що утримання дитини потребує постійних матеріальних витрат.

Водночас перелічені позивачкою витрати є звичайними повсякденними витратами, притаманними утриманню дитини відповідного віку.

Позивачкою не наведено загального розрахунку щомісячних витрат на дитину, не зазначено їх фактичного розміру та не додано документів, які підтверджували б, що для належного забезпечення потреб дитини необхідним є стягнення саме 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача.

Сам по собі факт навчання дитини у школі та пов`язані із цим звичайні витрати не свідчать про наявність особливих обставин, які вимагали б визначення аліментів у частці, більшій за законодавчо встановлений для однієї дитини орієнтир у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів.

Матеріали позовної заяви не містять доказів наявності у відповідача стабільного та достатнього доходу, значних грошових заощаджень, рухомого чи нерухомого майна або інших активів, які свідчили б про його спроможність сплачувати аліменти у підвищеній частці.

У разі отримання ним доходу, 1/4 частина якого перевищуватиме мінімальний гарантований розмір аліментів, стягненню підлягатиме відповідна більша сума.

Матеріали позову не містять відомостей про непрацездатність позивачки, незадовільний стан її здоров`я або інші обставини, які перешкоджали б їй брати участь у матеріальному забезпеченні спільної дитини відповідно до рівного обов`язку обох батьків.

Просив позов задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_2 щомісяця аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог позивачкою суду надані такі докази:

копію заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30.07.2025 по цивільній справі №713/743/25, яке набрало законної сили 01.09.2025, яким задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу та вирішено: Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.09.2017 виконавчим комітетом Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №45;

довідку виконавчого комітету Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №1637 від 28.07.2026, згідно якої – на вихованні та утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , знаходиться малолітній син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19.12.2018 Відділом запису актів громадянського стану у м. Олава Республіка Польща, згідно якого – ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

копію довідки про реєстрації громадянином України № НОМЕР_2 , виданого 29.03.2019 Генеральним Консульством України в Кракові, згідно якої – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований громадянином України;

копію паспорта громадянина України № НОМЕР_3 від 11.06.2019, згідно якого – ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

копію витягу з Реєстру Берегометської територіальної громади №2026/012202789 від 21.07.2026, згідно якого – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

На підтвердження заперечень проти позовних вимог відповідачем суду надані такі докази:

копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 від 07.06.2012, згідно якого – ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При вирішенні позовних вимог про стягнення аліментів на неповнолітню дитину суд застосовує норми права.

Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У статті 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частинами 2 та 3 ст.183 СК України визначено, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Частиною 1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З наданих сторонами та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.09.2017, який розірвано заочним рішенням Вижницького районного суду від 30.07.2025 по цивільній справі №713/743/25, яке набрало законної сили 01.09.2025;

неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з позивачкою ОСОБА_1 та знаходиться на її матеріальному утриманні;

відповідач визнав, що кошти на утримання дитини не надає.

Відповідач є здоровим, працездатним чоловіком, інших утриманців не має, доказів протилежного не надав.

Всупереч вимогам ст.ст.12, 81 ЦПК України позивачка не надала суду належних, достатніх та допустимих доказів того, що відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно.

Крім того, такий розмір частки аліментів суперечить вимогам ст.183 СК України.

Враховуючи зазначені вимоги закону, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.182 та ст.183 СК України, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 необхідно стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення ним повноліття.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на неповнолітню дитину підлягає частковому задоволенню із стягненням з відповідача в дохід держави судового збору відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.

На підставі ст.ст.180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 279, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову - з 29.07.2026 і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331,20 грн (тисячу триста тридцять одна гривня 20 коп).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК