Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №646/10699/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/10699/26

№ провадження 1-кп/646/1336/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження:

прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 ,

потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження щодо кримінальних проступків відповідно до частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України у приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226170000035 від 07 лютого 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова Харківської області, громадянина України, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 травня 2021 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 317, частиною другою статті 309, частиною другою статті 185, частиною другою статті 15 частиною другою статті 185; на підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці; на підставі частини першої статті 71, частини третьої статті 72 Кримінального кодексу України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 травня 2018 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці та штрафу у розмірі 1 020,00 гривень, визначено самостійне виконання покарань. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року на підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю вчинений злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі; на підставі частини першої статті 71, частини третьої статті 72 Кримінального кодексу України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 травня 2018 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та штрафу у розмірі 1 020,00 гривень, який належить виконувати самостійно. Ухвалою Первомайського міського суду Харківської області від 03 листопада 2022 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 3 місяці 17 днів позбавлення волі;

- вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки; на підставі статті 75, пунктів 1), 2) частини першої статті 76 Кримінального кодексу України звіьнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покаладенням відповідних обов`язків;

- вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2025 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; на підставі статті 71, частини третьої статті 72 Кримінального кодексу України частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці;

- вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2026 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 395 Кримінального кодексу України, до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік; на підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді 1 року обмеження волі частково приєднано невідбуте покарання за вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2025 року у виді 2 років позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення - проступок за таких фактичних обставин.

29.01.2026 о 16:00 годині ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , разом з останньою, маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом громадянина України у виді ID-картки, розуміючи, що вказаний паспорт є особистим важливим документом, втрата якого істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілої ОСОБА_4 , та переконавшись у тому, що за ним ніхто не спостерігає і він не буде поміченим, умисно, шляхом вільного доступу, таємно взяв паспорт громадянина України у виді ID-картки на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсний до 30 травня 2034 року, запис 19800216-09541, номер документа 010663978, орган, що видав, 6324, та таким чином незаконно заволодів ним. Після чого покинув приміщення квартири.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються як кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України за ознаками незаконного заволодіння паспортом громадянина України у виді ID-картки.

Окрім того, ОСОБА_6 01.02.2026 о 12:00 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом громадянина України, розуміючи, що вказаний паспорт є особистим важливим документом, втрата якого істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілого ОСОБА_5 , та переконавшись у тому, що за ним ніхто не спостерігає і він не буде поміченим, умисно, шляхом вільного доступу, таємно взяв паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія паспорта МН, номер паспорта НОМЕР_1 , виданий Червонозаводським РВ УМВС України в Харківській області, та таким чином незаконно заволодів ним. Після чого покинув приміщення за вказаною адресою.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються як кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України за ознаками незаконного заволодіння паспортом громадянина України.

Відповідно до частини другої статті 381 Кримінального процесуального кодексу України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226170000035 від 07.02.2026, уважає доведеним, що ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України за ознаками незаконного заволодіння паспортом, повторно.

Прокурором в обвинувальному акті, окрім за все, зазначено, що оскільки підозрюваний ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до приписів частини першої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, він просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_6 надав письмову заяву, яка підписана за участю захисника ОСОБА_7 , де зазначено, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України, беззаперечно визнає, та згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до частини другої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

ОСОБА_6 згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, у матеріалах справи містяться заяви потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та роз`яснення можливості розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які не заперечуються сторонами та учасниками кримінального провадження, та які перевірені судом шляхом дослідження письмових доказів, що у своїй сукупності підтверджують обставини, що в силу статті 91 Кримінального процесуального кодексу України підлягають доказуванню.

ОСОБА_6 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту, матеріалами провадження підтверджено обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України, його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Отже, дослідивши у сукупності матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що ОСОБА_6 слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України за ознаками незаконного заволодіння паспортом, повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком, та особу ОСОБА_6 .

З відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області встановлено, що за відомчою інформаційною системою ДМС місце проживання ОСОБА_6 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із відповіддю № 1091, наданою 12 лютого 2026 року КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», ОСОБА_6 з листопада 2018 року перебуває на диспансерному (профілактичному) обліку в установі – синдром залежності від опіоїдів.

Як убачається з відповіді дільничного офіцера поліції ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1 зі своєю бабусею. За місцем мешкання характеризується негативно, з членами родини не конфліктує, алкогольні напої та наркотичні речовини вживає. Осіб, які ведуть антигромадський спосіб життя, додому приводить, контакти з такими підтримує. До адміністративної відповідальності притягався неодноразово.

Згідно із відповіддю ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 470/ВВОБ від 13 лютого 2026 року, ОСОБА_6 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 05 квітня 2012 року, як старший солдат запасу, по теперішній час. ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову службу під час загальної мобілізації не призивався.

З відповіді КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер № 3» № 620 від 19 лютого 2026 року встановлено, що ОСОБА_6 впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до установи не звертався.

З довідки № 26042646296653541610, наданої на вимогу органу досудового розслідування, встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимий: вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 травня 2021 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 317, частиною другою статті 309, частиною другою статті 185, частиною другою статті 15 частиною другою статті 185; на підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці; на підставі частини першої статті 71, частини третьої статті 72 Кримінального кодексу України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 травня 2018 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці та штрафу у розмірі 1 020,00 гривень, визначивши самостійне виконання покарань. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року на підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю вчинений злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі; на підставі частини першої статті 71, частини третьої статті 72 Кримінального кодексу України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 травня 2018 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та штрафу у розмірі 1 020,00 гривень, який належить виконувати самостійно. Ухвалою Первомайського міського суду Харківської області від 03 листопада 2022 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 3 місяці 17 днів позбавлення волі; вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки; на підставі статті 75, пунктів 1), 2) частини першої статті 76 Кримінального кодексу України звіьнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покаладенням відповідних обов`язків; вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2025 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; на підставі статті 71, частини третьої статті 72 Кримінального кодексу України частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці; вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2026 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 395 Кримінального кодексу України, до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік; на підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді 1 року обмеження волі частково приєднано невідбуте покарання за вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2025 року у виді 2 років позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

Згідно із статтею 66 Кримінального кодексу України обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття ОСОБА_6 .

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, встановлені статтею 67 Кримінального кодексу України, відсутні.

Суд ураховує, що ОСОБА_6 раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, вживає алкогольні напої та наркотичні речовини, перебуває на диспансерному (профілактичному) обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, щиро розкаявся у скоєному.

Судом встановлено, що вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2026 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 395 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі; на підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді 1 року обмеження волі частково приєднано невідбуте покарання за вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2025 року у виді 2 років позбавлення волі та призначено остаточне покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Разом з тим, встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України, було вчинено обвинуваченим 01 лютого 2026 року, тобто до ухвалення Основ`янським районним судом міста Харкова вироку від 05 лютого 2026 року стосовно нього.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кримінального кодексу України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, способу вчинення кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання за частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі строком, ближчим до максимальної межі, визначеної санкцією частини статті.

Ураховуючи приписи частин першої та четвертої статті 70 Кримінального кодексу України, призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним ОСОБА_6 вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2026 року, у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

Суд уважає за необхідне зарахувати в строк остаточно призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців частково відбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2026 року відповідно до правил, передбачених статтею 72 Кримінального кодексу України.

Саме така міра покарання, на переконання суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і є найбільш доцільною та достатньою для виправлення підсудного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Витрати на залучення експерта та проведення судової експертизи відсутні.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.

Цивільний позов не заявлено.

Викривач у кримінальному провадженні відсутній, тому розмір пропонованої винагороди викривачу не визначався.

Підстави для застосування заходів кримінально - правового характеру щодо юридичної особи відсутні.

В ході досудового розслідування перекладач не залучався.

Постановою старшого дізнавача СД ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 21.08.2026 визнано речовим доказом:

-паспорт громадянина України у виді ID-картки № НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_4 , який згідно із зберігальною розпискою 22 серпня 2026 року повернуто потерпілій ОСОБА_4 .

Постановою старшого дізнавача СД ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 21.08.2026 визнано речовим доказом:

-паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_5 , який згідно із зберігальною розпискою 22 серпня 2026 року повернуто потерпілому ОСОБА_5 .

Долю речових доказів, слід вирішити відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався.

Керуючись статями 368, 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення проступку, передбаченого частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі частин першої та четвертої статті 70 Кримінального кодексу України призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Зарахувати ОСОБА_6 в строк остаточно призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців покарання, частково відбуте за вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2026 року, відповідно до правил, передбачених статтею 72 Кримінального кодексу України.

Речові докази:

-паспорт громадянина України у виді ID-картки № НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_4 - уважати повернутим потерпілій ОСОБА_4 ;

-паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_5 – уважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 .

Матеріали кримінального провадження № 12026226170000035 від 07 лютого 2026 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 646/10699/26, провадження № 1-кп/646/1336/2026.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня отримання копії цього судового рішення особою, яка його оскаржує, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального Кодексу України, тобто, вирок не може бути оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1