Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №645/5132/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5132/26

Провадження № 3/645/959/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Півінська С.Г.,

за участі:

захисника ОСОБА_1 - адвоката Нагорного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

31.05.2026 о 00:06 год. в м. Харкові, по пр-ту Тракторобудівників 1А, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «SKODA ОСТAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», що підтверджується тестом № 798 від 31.05.2026, результат огляду становить 0,57 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пп. 2.9 а). Правил дорожнього руху.

Листом від 10.06.2026 для участі у судовому засіданні, на підставі ст.ст. 7, 250 КУпАП, судом викликався прокурор Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова. Прокурор у судове засідання не з`явився.

Оскільки норми КУпАП не передбачають обов`язкової участі прокурора при розгляді судом справ за ст.130 КУпАП суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі прокурора.

04.08.2026 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Нагорного І.В. надійшли заперечення, в яких він просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У запереченнях зазначив, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з істотними порушеннями вимог ст. 266 КУпАП, Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735, а отримані докази є недопустимими. Посилався на суперечності між актом огляду, протоколом, роздруківкою результатів, відеозаписами та рапортами поліцейських щодо моделі й індивідуального номера газоаналізатора, часу проведення огляду, результатів вимірювання (0,53‰ та 0,57‰), відсутність належної відеофіксації результату тестування, оригіналу підписаної роздруківки результатів, а також належного підтвердження згоди особи саме з результатами проведеного огляду. Вказував, що подані після оформлення матеріалів рапорти не усунули зазначених суперечностей, а лише посилили їх. Окрім того, захисник зазначав про порушення порядку проведення огляду у зв`язку зі складанням до проведення тестування направлення до закладу охорони здоров`я, яке, на його думку, свідчить про обрання поліцейськими іншої процедури огляду, що не була завершена відповідно до вимог законодавства, а подальше проведення огляду на місці зупинки належним чином не обґрунтовано та не оформлено. Також вказував, що протокол про адміністративне правопорушення було складено передчасно, до належного з`ясування та фіксації згоди чи незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, що, на думку захисту, суперечить вимогам КУпАП, Порядку № 1103, практиці ЄСПЛ та порушує право особи на справедливий судовий розгляд. У зв`язку з цим просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Одночасно з цим, захисником подано до суду заяву ОСОБА_1 , в якому останній просив суд проводити розгляд справи без його участі.

27.08.2026 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Нагорного І.В. надійшли додаткові заперечення, в яких захисник зазначив, що додатково відкрита 04.08.2026 року сканкопія роздруківки Drager містить підпис ОСОБА_1 , однак, на думку захисту, це не усуває суперечностей щодо моделі та індивідуального номера приладу, оскільки у різних матеріалах зазначені ARLM 0265 та ARLM 0268, а акт огляду містить відомості про Drager Alcotest 6820. Також посилався на те, що відеозапис не дозволяє ідентифікувати зміст роздруківки та відомості, які відображалися на дисплеї приладу під час тестування, а також містить розбіжності щодо часу проведення огляду та результатів 0,53‰ і 0,57‰. Захист вказував, що підпис ОСОБА_1 на роздруківці підтверджує лише ідентичність показань на екрані та у роздруківці, а не згоду з результатами огляду в розумінні абз. 2 п. 5 Порядку №1103. На думку захисту, однозначна згода міститься лише в акті огляду, де зазначено Drager Alcotest 6820, а тому за наявності суперечностей щодо фактично використаного приладу не можна вважати доведеною згоду особи саме з результатами проведеного огляду. У зв`язку з цим просив закрити провадження у справі

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Нагорний І.В. підтримав подані до суду заперечення з вимогою про закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши учасника справи, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 6 розділу І Інструкції).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№679999 від 31.05.2026; довідкою т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Юрасова Д., відповідно до якої, згідно з обліковими даними ІПНП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 (видане: ТСЦ 1452); результатом тесту на алкоголь складеного 31.05.2026 за допомогою «Drager Alcotest 7510», прилад № ARLM - 0268, принтер ARLK - 0052, тест № 798, за яким виявлено - 0,57 ‰ (проміле); складеним до тесту актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, з яким ОСОБА_1 погодився, що підтверджується підписом останнього; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке видано на ім`я ОСОБА_1 від 31.05.2026; письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 від 31.05.2026, за яким останній зобов`язався не сідати за кермо транспортного засобу до повного протверезіння та зникнення ознак сп`яніння; даними, перенесеними на DVD диск з нагрудної камери патрульного поліцейського, на яких відображена послідовність дій працівників патрульної поліції, щодо виявлення та фіксації адміністративного правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 від 31.05.2026; рапортами поліцейського взводу №1 роти № 4 бат.№ 1 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Крячка С.О. від 31.05.2026.

До матеріалів справи долучено також лист УПП в Харківській області (вих. від 14.07.2026 № 8186/41/14/01-2026) з рапортами поліцейських, якими усунуто технічну описку щодо моделі/номера газоаналізатора та підтверджено, що огляд проводився саме за допомогою приладу «Drаger Alcotest 7510» (тест № 798).

Щодо тверджень про недійсність огляду, суперечності в марці/номеру приладу та розбіжності в часі суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, фактичні дані про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюються на підставі доказів, оцінених у їх сукупності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, чек (роздруківка) спеціального технічного засобу є первинним документальним носієм інформації, сформованим автоматично вимірювальним приладом.

Суд критично оцінює посилання захисника про розбіжність у зазначенні індивідуального номера газоаналізатора в рапорті поліцейського від 09.07.2026 (де вказано прилад «Drager Alcotest 6820, ARLM-0265»), оскільки первинним та технічно об`єктивним носієм інформації про процес та результати вимірювання є фіскальний чек (роздруківка) тесту № 798 від 31.05.2026, який формується газоаналізатором в автоматичному режимі.

Саме відповідно до такого чеку огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, заводський номер ARLM-0268, за яким зафіксовано вміст алкоголю 0,57 ‰.

Зазначення сержантом поліції в рапорті номера «ARLM-0265» замість «ARLM-0268» є очевидною механічною (суб`єктивною) опискою посадової особи при заповненні тексту від руки (допущення помилки в останній цифрі номера) та на переконання суду не скасовує об`єктивних даних, зафіксованих електронним приладом у роздруківці тесту № 798, та повністю усувається відомостями фіскального чека газоанализатора і відеозаписом процедури огляду.

Оскільки ОСОБА_1 був ознайомлений із результатами тесту безпосередньо на місці та особисто підтвердив згоду з показником 0,57 ‰ у чеку та акті огляду, допущена поліцейським описка в одній цифрі номера приладу у підсумковому рапорті, на думку суду має суто формальний характер, не спростовує факту перебування водія у стані сп`яніння та не може бути підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з роздруківкою тесту № 798 від 31.05.2026, огляд проводився саме за допомогою газоаналізатора «Drаger Alcotest 7510», прилад № ARLM-0268, принтер ARLK-0052, з результатом 0,57 ‰.

Окрім того, неточність щодо номеру газоаналізатора було усунуто рапортами інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Крячка С.О. та інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Шалімова В.Ю., долученими до матеріалів справи чим підтверджено проведення огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» (тест № 798).

Розбіжність у часі між внутрішнім годинником приладу (00:35:38) та відеореєстратором (00:34:21) становить трохи більше хвилини, що може бути припустимою розбіжністю синхронізації автономних технічних засобів і жодним чином не спростовує факт перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння. Окремо суд зазначає, що в акті огляду ОСОБА_1 особисто поставив підпис у графі «З результатами огляду згоден», не висловивши жодних зауважень щодо моделі приладу чи процедури вимірювання, що згідно з п. 5 Порядку № 1103 є належним підтвердженням законності огляду.

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у справі №344/2995/15-к, зробив висновок, що не будь-яке формальне недотримання вимог процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим.

Таким чином суд доходить висновку, що формальні недоліки процесуальних документів не є підставою для визнання доказу недопустимим, якщо це не вплинуло на правильність встановлення фактичних обставин справи, оскільки самі по собі окремі неточності у зазначенні моделі приладу, його індивідуального номера або часу друку роздруківки не спростовують факту проведення огляду, не свідчать про використання іншого спеціального технічного засобу та не ставлять під сумнів достовірність результату, оскільки не вплинули на зміст процедури, права особи та можливість перевірити отримані результати.

Окрім того, дослідженим у засіданні відеозаписами з бодікамер спростовуються доводи захисту про порушення процедури огляду.

Так, з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи свій стан, неодноразово здійснював спроби ухилитися від оформлення та пропонував поліцейським «відпустити його». Попри це, працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 порядок проведення огляду, відмову від його проходження та довели до відома правові наслідки притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отримавши роз`яснення, ОСОБА_1 обрав огляд на місці за допомогою «Drаger Alcotest 7510», за результатами якого зафіксовано 0,57 ‰ алкоголю, щодо чого останній незгоди не висловив.

Щодо відсутності відеофіксації дисплея приладу Drаger Alcotest на момент отримання результатів огляду суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до статті 31 вказаного Закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Доводи про те, що на відеозаписі не зафіксовано безпосередній показник на дисплеї Drаger, не свідчать про порушення ст. 266 КУпАП, оскільки частина 2 ст. 266 КУпАП хоча і вимагає застосування технічних засобів відеозапису під час проведення огляду, однак не містить вимоги щодо обов`язкової макрозйомки екрана газоаналізатора, оскільки результат фіксується письмово у чеку тесту та акті огляду та оголошується особисто водію вголос, що й було зроблено працівниками поліції.

На відеозаписі чітко зафіксовано весь порядок проведення огляду, оголошення результату працівником поліції, ознайомлення особи з результатом та відсутність будь-яких заперечень щодо нього.

Щодо перерви у відеозапису тривалістю 7 хв 51 сек (з 00:06 до 00:14) суд зазначає, що безперервність фіксації вимагається щодо самих процесуальних дій огляду. Оскільки процес проходження тесту, оголошення результатів, роз`яснення прав та підписання документів зафіксовані на наданих відеозаписах у повному обсязі, дана технічна перерва не є підставою для визнання відеозапису неналежним доказом.

Щодо заперечень захисту відносно наявного в матеріалах справи направлення до закладу охорони здоров`я, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Таким чином, наявність бланк-направлення, виписаного поліцейським на початковому етапі оформлення, має намір забезпечення права особи на огляд у медичному закладі у разі висловлення незгоди з результатом огляду на місці.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та виявлення бажання проведення огляду у відповідному закладі охорони здоров`я.

Оскільки водій ОСОБА_1 після проходження тесту на місці письмово погодився з результатами 0,57 ‰, потреба в направленні поліцейського для проведення огляду у відповідному закладу охорони здоров`я відпала, що відповідає приписам ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 6 Порядку № 1103, а сам факт наявності нереалізованого направлення не анулює результати проведеного на місці огляду.

Щодо передчасності складання протоколу та процесуальної послідовності, слід зазначити, що заперечення захисника про те, що протокол було складено до з`ясування згоди або незгоди особи з результатами огляду, ґрунтуються на неправильному тлумаченні статей 254, 256 КУпАП. Правовою підставою для початку складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП є факт виявлення правопорушення — тобто отримання позитивного результату тесту на алкоголь (0,57 ‰). Оголосивши о 00:34:21 результат тесту, працівниками поліції встановлено наявність складу правопорушення, розпочато процесуальне оформлення матеріалів та роз`яснення прав.

Підписання ОСОБА_1 документів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду, є завершальною стадією єдиної безперервної процесуальної дії з оформлення адміністративного матеріалу. Послідовність дій поліцейських була повністю дотримана, а згода водія була закріплена письмово в акті у графі «З результатами згоден».

Суд вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679999 від 31.05.2026 працівниками поліції не було допущено неповноти чи необ`єктивності в оцінюванні дій ОСОБА_1 при вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наявні у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, дані відеозапису та інші матеріали справи не містять істотних розбіжностей та підтверджують фактичні обставини справи.

Суд, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Санкцією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При накладенні стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер та підвищену небезпеку вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на момент вчинення адміністративного правопорушення дорівнювало 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке складає – 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 130, 283, 284 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю. Алтухова