Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №335/8274/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/8274/26 2/335/4247/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

секретаря судового засідання Філатової О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сторони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Дитина проживає разом з матір`ю, перебуває на її повному утриманні та забезпеченні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, витрат на її харчування, лікування та виховання не здійснює.

Відповідач не працює, він є інвалідом 2 групи та пенсіонером, отримує пенсію, аліменти на утримання інших осіб не сплачує, інших неповнолітніх дітей, а також інших осіб на утриманні не має. Домовленості про участь відповідача утриманні дитини не досягнута.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 28.07.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем надано заяву, за змістом якої просив призначити у справі тест на батьківство, а також врахувати його майновий стан та наявність хвороб, необхідність лікування. На підтвердження заяви надав суду документи без перекладу на українську мову, тому суд не може встановити зміст вказаних документів.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.

Суд, вислухавши позивача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_1 , яке видано Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції від 08.09.2015, актовий запис № 650.

Дитини проживає з матір`ю, про що свідчить копія довідки Будинкового комітету гуртожитку по АДРЕСА_1 про склад сім`ї або зареєстрованих осіб № 1 від 23.07.2026.

Між сторонами відсутні домовленість щодо порядку участі батька в утриманні дитини.

Відповідач є інвалідом 2 групи, пенсіонером. Відомостей про те, що на утриманні відповідача перебувають інші діти чи непрацездатні особи суду не надано. Суд відхиляє подані відповідачем письмові докази - документи, викладені іноземною мовою, з огляду на те, що документи не супроводжуються засвідченим перекладом українською мовою.

Щодо клопотання відповідача про призначення тесту на батьківство, суд зазначає, що відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не наданні відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно роз`яснень викладених у п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Так, предметом поданого ОСОБА_1 позову є позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини. Предметом доказування у цій категорії справ щодо аліментів є наявність або відсутність між батьками угоди про сплату аліментів; наявність або відсутність постійного місця роботи, наявність регулярного заробітку або іншого доходу (при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу); наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають значення для справи.

Отже, питання щодо походження дитини не є предметом доказування у справах про стягнення аліментів, оскільки є необхідним елементом процесу доказування лише у справах про встановлення батьківства або виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини.

Таким чином вказане клопотання відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що на даний час дитина проживає разом із матір`ю, між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру сплати аліментів, що є підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача. Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Так, відповідно до статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї. Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що відповідач як батько зобов`язаний утримувати свою дитину, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача.

За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що дитина проживає з позивачем, приймаючи до уваги вік, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який є інвалідом другої групи, не працевлаштований, пенсіонер, суд приходить до висновку про необхідність визначити аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які підлягатимуть стягненню з відповідача на користь позивача, з врахуванням принципу справедливості і розумності, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 23.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття. При цьому, присуджений до стягнення розмір аліментів відповідає вимогам Закону та є саме тим розміром аліментів, який відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести обоє батьків на утримання дитини.

Сторони не позбавлені можливості у разі зміни матеріального стану звернутися до суду з позовом про збільшення або зменшення розміру аліментів.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнена від сплати судового збору у даній справі, тому на підставі ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 180, 182-184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення тесту на батьківство у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , УНЗР: 19601007-05032, місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя В. О. Макаров