Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №645/8316/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8316/26

Провадження № 1-кп/645/536/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у залі суду в м.Харкові у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12026226220000229 від 18 липня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, із середньою освітою, не одружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , перебуває на посаді механіка-радіотелефоніста відділення управління командира батальйону взводу зв`язку НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 № 429 від 27.12.2025, солдат ОСОБА_3 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду механіка-радіотелефоніста відділення управління командира батальйону взводу зв`язку НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 68 Конституції України, ОСОБА_3 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_3 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно з ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця поводитися з гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини; не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов`язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками.

Порушуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_3 , маючи умисел на вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, всупереч охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив кримінальне правопорушення - проступок за наступних обставин.

ОСОБА_3 16.07.2026, приблизно о 14 год. 30 хв., (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлений), перебуваючи біля будинку за адресою: м. Харків, вул. Ощепкова, буд. 8/2, умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження за наступних обставин.

Так, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у вказаний день та час перебували біля вищезазначеного будинку, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. У ході подальшого розвитку конфлікту ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, розпочав реалізацію свого злочинного умислу направленого на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Діючи умисно та протиправно ОСОБА_3 підійшов до потерпілого та, ставши навпроти нього на відстані витягнутої руки, обличчям до обличчя, наніс останньому один удар кулаком правої руки в обличчя, а саме: в ділянку верхньої губи посередині, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав. Після вчинення, зазначених дій, ОСОБА_3 , впевнившись, що вчинив всі дії, направлені на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, місце події покинув.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синця та забійної рани на голові, які могли бути отримані від ударної дії тупого твердого предмета, що викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, які за ступенем тяжкості, відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснював захисник – адвокат ОСОБА_5 , подав заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Потерпілий ОСОБА_4 також подав заяву, в якій він зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження. Цивільний позов не заявлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є військовослужбовцем.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України встановлені такі види покарання: штраф до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Відповідно до положень ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.

Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу (ч. 2 ст. 53 КК).

На підставі вищевикладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, який позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки, не судимий, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 373, 374 382 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу, в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів громадян, тобто у сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що згідно п.п. 8, 10 розділу ІІІ Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. Якщо засуджений не з`явився до органу пробації, не підтвердив сплату штрафу шляхом пред`явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі, відповідно до вимог частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1