Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №641/5929/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №641/5929/26

Суддя: Василенко О. Я.

Провадження № 2/641/3923/2026 Справа № 641/5929/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участі секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

установив:

Позивач ТОВ «Коллект Центр» через підсистему «Електронний суд» звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором № 501162615 від 16.07.2019 у розмірі 123785.28 грн, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 25000.00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.07.2019 між АТ «Альфа-Банк» (найменування змінено на АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 501162615 (далі Договір), за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 75 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму кредиту в строк до 16.07.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18,99% річних. Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, відповідач порушив свої зобов`язання, припинив здійснення належних платежів у строки, встановлені графіком та умовами Договору, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено Договір факторингу № 2, відповідно до умов якого право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «ФК «Флексіс». 18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 18-05/21, згідно з яким право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, у відповідності до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Договором.

З огляду на невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, станом на день формування позовної заяви за боржником обліковується заборгованість у загальному розмірі 123 785,28 грн, яка складається з: 65 249,59 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 57 935,69 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 600,00 грн заборгованість за пенею та штрафами. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 справу розподілено головуючому судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді Слобідського районного суду міста Харкова від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання не з`явився, письмових заяв не надав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, а саме: рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова, конверти повернулися з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній».

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, на підставі ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

16.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з Офертою на укладення угоди про надання кредиту №501162615, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та підписав Заяву-анкету про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (далі – Договір). Сторони погодили такі умови: сума кредиту 75000,00 грн, строк кредиту 36 місяців, процентна ставка 18,99% річних. Порядок погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом визначено у Графіку платежів (Додаток №1 до Договору).

На виконання Договору АТ «Альфа-Банк» надав відповідачу кредит у розмірі 75000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 16.07.2026 №31178 та випискою руху коштів за Договором. 18.08.2022 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» змінено найменування Банку з АТ «Альфа-Банк» на «Сенс Банк».

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено Договір факторингу № 2, відповідно до якого право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «ФК «Флексіс». Платіжним дорученням від 17.05.2021 №253 сплачено фінансування прав вимоги.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». Платіжними дорученнями від 17.05.2021 та 21.07.2021 сплачено фінансування прав вимоги.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого на підставі Реєстру Боржників та Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Договором.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість відповідача за Договором станом на дату подання позову становить 123 785,28 грн, яка складається з: 65 249,59 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 57 935,69 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 600,00 грн заборгованість за пенею та штрафами.

Отже, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктами 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, встановлено, що клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме обставини укладення між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» Договору, використання відповідачем наданих йому кредитних коштів, що підтверджується випискою по поточному рахунку, яка відображає операції по використанню кредитних коштів, рух коштів (записи про операції, здійснені протягом операційного дня), підтверджують нарахування суми тіла, відсотків, тобто наявну заборгованість за кредитним договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається нарахування процентів за користування кредитом у розмірі, погодженому сторонами в Договорі, за ставкою 18,99% річних. Отже позивач довів наявність заборгованості в сумі 65 249,59 грн за основним зобов`язанням (тіло кредиту) та 57 935,69 грн за нарахованими процентами, всього – 123185,28 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені в розмірі 600,00 грн суд зазначає, що Договором нарахування пені не передбачено. Крім того, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла на дату укладення та дії Договору) та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахування неустойки заборонено на час дії карантину та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення.

Враховуючи викладене, підстави для стягнення неустойки у вигляді пені відсутні.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2622,40 грн.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат представник позивача надав Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №01-07/2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассінстанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни, прайс-лист АО «Лігал Ассінстанс», заявку про надання юридичної допомоги №404 та витяг з Акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 на загальну суму 25000,00 грн.

Між тим вказаний договір не містить беззаперечних відомостей, що вказаний договір укладено саме для надання правничої допомоги саме у цій справі. Так, жоден з наданих документів не містить відомостей, що послуги надаються саме по цій справі. Крім того, позовна заява від позивача були подані суду директором ТОВ «Коллект Центр» Марією Ткаченко. Зважаючи, що процесуальні документи подано особою, яка перебуває у трудових відносинах з відповідачем, її посада передбачає здійснення функцій представництва юридичної особи – позивача, в тому числі і з юридичного захисту, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки їх розумну необхідність не доведено.

Отже, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача в сумі сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 501162615 від 16.07.2019 у розмірі 123185,28 грн, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, IBAN: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Сенс Банк», код МФО 300346).

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.Я.Василенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua