Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №308/18709/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/18709/25

2/308/6381/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., з участю:

секретаря судових засідань Віраг Е.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою:

Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості за договорами,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

22 грудня 2025 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

23 квітня 2026 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено залишити вище вказану позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі. Ухвала мотивована тим, що позивачем було заявлено три майнові позовні вимоги, а саме, позивач просить стягнути заборгованість з відповідачки за:

- кредитним договором № 102619033 від 13.09.2021 в розмірі 62476,00 гривень;

- кредитним договором № 4430131 від 29.09.2021 в розмірі 43297,00 гривень;

- кредитним договором № 77518664 від 14.09.2021 в розмірі 30493,47 гривень.

Однак, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, тобто сплата була здійснена тільки за одну позовну вимогу.

28 квітня 2026 року від представника позивача – Ткаченко М.М. надійшло клопотання про залишення без розгляду частини позовних вимог. У вказаному клопотанні просить продовжити судовий розгляд справи №308/18709/25 за позовними вимогами ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 за кредитними договором №77518664 та залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за іншими двома кредитними договорами.

Відтак, позивачем було усунуто недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2026 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.09.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 77518664.

Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 Договору про надання позики :

- Загальний розмір наданої Позики становить 9000.00 грн, що включає в себе кошти, надані Позичальнику за основним Договором позики, а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між Сторонами додаткових угод до Договору. Надання коштів могло здійснюватися одним або декількома траншами в межах погодженої суми Позики, відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього.

- Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою. Відповідно до Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України “Про електронну комерцію“ Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 6.5. ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77518664.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77518664. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 77518664.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77518664 від 14.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 30493.47 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9000.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -

21492.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.

- Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.

- Інфляційні збитки - 0.00 грн.

- Нараховані 3% річних -1.47 грн.

Зазначає, що первинний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, утворилася заборгованість у загальному розмірі 30 493,47 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідачки не заперечує щодо винесення заочного рішення судом та розгляд справи у їх відсутності.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилася повторно. Відзив у визначений судом строк не подала, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК, вирішив справу на підставі наявних у ній даних та постановив заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 14.09.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 77518664, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 9000,00 гривень, що включає в себе кошти, надані Позичальнику за основним Договором позики, а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між Сторонами додаткових угод до Договору. Надання коштів могло здійснюватися одним або декількома траншами в межах погодженої суми Позики, відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою.

Відповідно до Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 загальна сума заборгованості складає 30 493,47 гривень, та складається з:

- Заборгованість по основній сумі кредиту – 9 000,00 гривень,

- Заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 21 492,00 гривень

- Нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України – 1, 47 гривень.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Станом на дату подання позову строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідачка не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77518664.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77518664. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 77518664.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 14.09.2021 між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти.

Умовами кредитного договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 2,70% відсотків за понадстрокове користування кредитом. Зі змісту договору вбачається, що зазначені платежі є саме процентами за користування кредитними коштами та не визначені сторонами як неустойка, штраф або пеня за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, проценти за користування кредитними коштами є платою за користування грошовими коштами та за своєю правовою природою відрізняються від неустойки, зокрема пені, яка є мірою відповідальності за порушення зобов`язання.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, відповідно до якої проценти за користування позикою є платою за користування грошовими коштами, тоді як проценти, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що що позов слід задовольнити і стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за Договором № 77518664 від 14.09.2021 року в сумі 34200,00 гривень.

Окрім цього, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 гривень.

На підтвердження цього позивач надав Договір про надання правової (правничої) допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладеного з адвокатський об`єднанням «Лігал Ассістанс» та витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025.

Відповідно до частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому відповідно до частини шостої цієї статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує положення частини третьої статті 141 ЦПК України, відповідно до якої суд встановлює, зокрема, чи пов`язані відповідні витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, складності справи та інших обставин.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем було заявлено три самостійні позовні вимоги. Відповідно, визначений договором про надання правничої допомоги розмір гонорару адвоката у сумі 25 000,00 грн визначався з урахуванням необхідності надання правничої допомоги у справі з урахуванням саме такого обсягу заявлених позовних вимог.

Разом із тим у ході розгляду справи позивач скористався своїм процесуальним правом та подав заяву про залишення без розгляду двох із трьох заявлених ним позовних вимог. Таким чином, предмет фактичного судового розгляду був істотно звужений та судом по суті вирішувалася лише одна із первісно заявлених позовних вимог.

З огляду на це суд не може виходити виключно з формального факту понесення позивачем витрат у розмірі 25 000,00 грн, оскільки відповідно до положень статей 137, 141 ЦПК України відшкодуванню підлягають не будь-які понесені стороною витрати, а витрати, які є обґрунтованими, необхідними та співмірними з фактичним обсягом правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи.

При цьому суд враховує, що не всі дії адвоката можуть бути розподілені між окремими позовними вимогами, оскільки частина правничої допомоги, зокрема первинний аналіз правовідносин сторін, підготовка до звернення до суду, складення процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи та участь у судових засіданнях, могла бути спільною для всіх заявлених вимог.

Водночас суд бере до уваги, що дві з трьох позовних вимог були залишені без розгляду за заявою самого позивача, а тому відповідний обсяг правничої допомоги, який був необхідний виключно для обґрунтування, супроводу та розгляду таких вимог, фактично не був використаний для розгляду спору по суті.

Отже, з урахуванням фактичного обсягу судового розгляду, кількості позовних вимог, які залишилися предметом судового розгляду, складності справи, обсягу наданої правничої допомоги, а також того, що дві із трьох первісно заявлених вимог були залишені без розгляду за ініціативою позивача, суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн не відповідає критеріям співмірності та пропорційності, встановленим статтями 137, 141 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що зменшення заявлених витрат не ґрунтується виключно на арифметичному поділі загального гонорару на кількість заявлених позовних вимог, оскільки частина виконаних адвокатом робіт була спільною для всіх вимог та не може бути механічно розподілена між ними.

Оцінивши надані сторонами докази щодо обсягу та вартості наданої правничої допомоги, враховуючи фактичну складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, кількість судових засідань, характер спірних правовідносин, ціну позову та те, що предметом розгляду по суті залишилася лише одна із трьох первісно заявлених позовних вимог, суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає розподілу між сторонами, у сумі 8 500,00 грн.

В іншій частині заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 500,00 грн суд вважає за необхідне відмовити, оскільки їх розмір не відповідає критеріям співмірності з фактичним обсягом правничої допомоги, яка була необхідною для розгляду справи в її остаточному предметі.

Такий висновок суду відповідає положенням частин четвертої–шостої статті 137 ЦПК України та не означає заперечення факту понесення позивачем відповідних витрат або недійсності домовленості між позивачем та його адвокатом щодо розміру гонорару. Суд вирішує виключно питання про розмір витрат, які відповідно до процесуального закону підлягають компенсації іншою стороною, а не питання про дійсність чи виконання договору між клієнтом та адвокатом.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн.

Крім того, беручи до уваги висновок про задоволення позовних вимог позивача, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 530, 615, 625, 629, 639, 1054 ЦК України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму заборгованості за кредитним договором № 77518664 від 14.09.2021 в розмірі 30 493,47 гривень (тридцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні 47 копійок), з яких:

- Заборгованість по основній сумі кредиту – 9 000,00 гривень,

- Заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 21 492,00 гривень

- Нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України – 1, 47 гривень.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 04 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору, а також 8 500,00 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. І. Зарева