Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №307/3193/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3193/26

Провадження № 3/307/886/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , України, громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №341114 від 23 липня 2026 року, ОСОБА_1 , 23 липня 2026 року, близько 13 год. 00 хв., в межах прикордонної смуги на напрямку 254 прикордонного знаку, на відстані 400 метрів від лінії держаного кордону, намагався перетнути державний кордон з України до Румунії, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

ОСОБА_1 на виклик в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Також, із заяви ОСОБА_1 від 23 липня 2026 року, яка долучена до матеріалів справи, відомо, що він просить розглянути дану справу без його участі.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Суботін Геннадій Геннадійович надіслав до суду клопотання про закриття провадження в справі, в якому зазначив, що наведені у протоколі обставини не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджують наявність у ОСОБА_1 умислу на незаконне перетинання державного кордону України. Наміру незаконно перетинати кордон у ОСОБА_1 не було, оскільки 23 липня 2026 року останній здійснював поїздку рейсовим автобусом №0121 сполученням «Ужгород - Липкани», перевізник НОМЕР_1 ОСОБА_2 , за маршрутом з м. Мукачево до м. Чернівці. Місцем початку поїздки було визначено автостанцію «Автовокзал Мукачево», а кінцевим пунктом – автовокзал «Центральний» (Чернівці-1) у м. Чернівці. ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» в той час, коли рейсовий автобус перебував на території Тячівського району Закарпатської області, що виключає перебування ОСОБА_1 на відстані 400 метрів до лінії державного кордону. Рейсовий автобус був зупинений на блокпосту в м. Тячів з метою перевірки військово-облікових документів. На вимогу представників поліції та територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 пред`явив електронний військово-обліковий документ, номер в реєстрі Оберіг: 151120221425871600025, відповідно до якого останній має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Сам по собі той факт, що ОСОБА_1 перебував у межах території, на якій установлено контрольований прикордонний район, за умови відсутності об`єктивних доказів, які б свідчили про його намір перетнути державний кордон поза межами пункту пропуску, не є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Просить суд провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справ, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 204-1 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність осіб також за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України`перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше непередбачено законом,за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Помічником начальника відділу – начальник відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби Тячів (тип В) до суду подано лише протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №341114 від 23 липня 2026 року, протокол про адміністративне затримання від 23 липня 2026 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23 липня 2026 року, копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданого 11 грудня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_3 від 23 липня 2026 року, фото таблицю та довідку щодо проведення опитування 1-го громадянина України від 23 липня 2026 року.

У протоколі про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду, не зазначено яким чином було встановлено, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконно, поза пунктами пропуску через державний кордон, на відстані 400 метрів від лінії державного кордону, перетнути державний кордон з України до Румунії.

Водночас, суд зазначає, що ні схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому правопорушення не надано.

При цьому, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 фактично був виявлений представниками Держприкордонслужби України на контрольному посту перед містом Тячів під час слідування ним на рейсовому автобусі з міста Мукачево.

За таких обставин, всі перераховані вище доводи, у своїй сукупності, дають суду підстави прийти до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення час та місці, дійсно здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, а встановлена невідповідність даних протоколу про адміністративне правопорушення об`єктивним обставинам справи вказують на відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому діянні за ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Враховуючи наведене, та те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення, в якому узагальнено викладено суть правопорушення, іншими матеріалами справи не доведена, вважаю, що в діях ОСОБА_1 при наведених обставинах відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому провадження в даній справі слід закрити.

Тому, керуючись ст.ст. 247 ч.1 п.1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП України закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Тячівського районного суду В.І. Бобрушко