Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №200/1429/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року справа №200/1429/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Сіваченка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 200/1429/26 (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування певних періодів до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 при розгляді заяви про призначенні пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком від 05.02.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком від 05.02.2026 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши з дати призначення пенсії, тобто з 03.02.2026 року, до страхового стажу періоди з 01.09.2004 року по 30.04.2007 року, з 02.05.2007 по 16.01.2008, з 22.04.2008 року по 01.07.2008 року, з 24.05.2020 по 31.05.2020 р, з 20.07.2020 по 31.07.2020, з 29.12.2024 по 31.12.2024; до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1, Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” період з 01.09.2004 по 01.07.2008 року; до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” періоди: з 21.07.2008 по 05.02.2019 року, з 01.04.2019 по 31.12.2019, з 02.01.2020 по 25.01.2021 року, з 26.01.2021 по 08.11.2021 року, з 10.11.2021 року по 04.02.2025 року; до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди з 21.07.2008 по 05.02.2019 року, з 24.05.2020 по 30.06.2020, з 20.07.2020 по 31.07.2020, 30.11.2021, з 29.12.2024 по 31.12.2024, з 21.01.2025 по 04.02.2025 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів з 01.09.2004 року до 30.04.2007 року, з 02.05.2007 року до 16.01.2008 року, з 22.04.2008 року до 01.07.2008 року, з 24.05.2020 року до 31.05.2020 року, з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, з 29.12.2024 року до 31.12.2024 року, до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періодів з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року, з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року, з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року, з 02.01.2020 року до 08.11.2021 року, з 10.11.2021 року до 20.01.2025 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03 лютого 2026 року із зарахуванням до страхового стажу періодів з 01.09.2004 року до 30.04.2007 року, з 02.05.2007 року до 16.01.2008 року, з 22.04.2008 року до 01.07.2008 року, з 24.05.2020 року до 31.05.2020 року, з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, з 29.12.2024 року до 31.12.2024 року, до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періодів з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року, з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року, з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року, з 02.01.2020 року до 08.11.2021 року, з 10.11.2021 року до 20.01.2025 року;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та змінити його в оскаржуваній частині, виклавши абзац 2 та 3 резолютивної частини в такій редакції:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів з 01.09.2004 року до 30.04.2007 року, з 02.05.2007 року до 16.01.2008 року, з 22.04.2008 року до 01.07.2008 року, з 24.05.2020 року до 31.05.2020 року, з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, з 29.12.2024 року до 31.12.2024 року, до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1, Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року, з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року, з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року, з 02.01.2020 року до 08.11.2021 року, з 10.11.2021 року до 20.01.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком від 05.02.2026 року, із зарахуванням до страхового стажу періодів з 01.09.2004 року до 30.04.2007 року, з 02.05.2007 року до 16.01.2008 року, з 22.04.2008 року до 01.07.2008 року, з 24.05.2020 року до 31.05.2020 року, з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, з 29.12.2024 року до 31.12.2024 року, до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1, Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року, з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року, з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року, з 02.01.2020 року до 08.11.2021 року, з 10.11.2021 року до 20.01.2025 року.

Апелянт зазначив, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги про зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком № 1 та статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Суд першої інстанції зарахував спірні періоди як пільговий стаж за Постановою КМУ №202, яка застосовується виключно у разі призначення пенсії згідно ч. 3 ст.114 Закону 1058.

При цьому, суд першої інстанції не звернув увагу, що позивачем не подавалась заява про призначення пенсії за віком саме згідно ч.3 ст.114 Закону 1058 ( оскільки на теперішній час він не має відповідної кількості стажу, необхідного для призначення пенсії за віком згідно ч.3 ст.114 Закону 1058).

Суд першої інстанції не дослідив клопотання позивача від 05.02.2026 року, що було подано разом із заявою про призначення пенсії по інвалідності, в якому він прохав призначити пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно абзацу 8 ч.2 ст.33 Закону 1058.

Згідно ч.2 ст.33 Закону 1058 непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Згідно ст.28 Закону 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням наведеного, для вирішення спору між мною та відповідачем має значення перш за все пільговий стаж на підземних роботах за Списком №1 та Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Відповідачем враховано лише 5 років пільгового стажу за Списком №1. Суд першої інстанції правильно визначив періоди підземного стажу з повним робочим днем, що підлягають зарахуванню за Постановою КМУ № 202: з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року, з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року, з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року, з 02.01.2020 року до 08.11.2021 року, з 10.11.2021 року до 20.01.2025 року.

Однак, помилково не зарахував такі періоди також до пільгового стажу за Списком №1 та статті 8 Закону 345, вважаючи, що чинним законодавством не передбачено подвійного зарахування періодів до пільгового стажу роботи за списком №1 та до стажу роботи відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202.

Законодавство України не містить заборони визначати відношення періодів роботи до різних правових норм (частин, абзаців, Законів), якщо дотримані вимоги, що визначають ці Закони.

Зокрема, робота повний робочий день у підземних умовах може одночасно відноситись як до робіт, що визначені у Постанові КМУ № 202, так і які визначені у Списку №1, так і до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці, в якій визначено: Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, враховуючи, те, що відповідач визнає (згідно форми РС-право) лише 5 років пільгового стажу за Списком №1, а позов подано для зарахування пільгового стажу для призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком згідно абзацу 8 ч.2 ст.33 Закону 1058, то спірним питанням є періоди роботи, які зараховуються і за Списком №1, і згідно ст.8 Закону 345.

Отже, з метою повного захисту моїх прав, недопущення в подальшому повторних позовів щодо одних і тих самих періодів, суд першої інстанції мав врахувати, що відповідні періоди відносяться, крім Постанови КМУ 202, також і до Списку №1 , і до статті 8 Закону 345.

Рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а саме визначені судом періоди пільгового стажу слід зарахувати також до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та статті 8 Закону 345.

Також суд відмовив у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком від 05.02.2026 року, визначивши інший спосіб захисту, що полягає у здійсненні перерахунку пенсії із зарахуванням спірних періодів роботи до страхового та пільгового стажу.

З цього слідує, що суд зобов`язує лише перерахувати пенсію по інвалідності, що була призначена відповідачем у розмірі, визначеному частиною 1 ст.33 Закону 1058 (підтверджується рішенням про призначення пенсії).

Загалом стаття 33 Закону 1058 визначає як розраховується загальний розмір пенсії по інвалідності (ч.1 ст.33), та пенсія по інвалідності у розмірі пенсії за віком (ч.2 ст.33).

Позивач подавав заяву про призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком згідно абзацу 8 ч.2 статті 33 Закону 1058.

Вважає, що така зміна судом способу захисту не вирішує питання повного захисту моїх прав, який полягає у тому, що відповідач має повторно розглянути мою заяву про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком від 05.02.2026 року, зарахувавши всі незараховані періоди.

Саме така зобов`язальна частина є більш ефективною для захисту моїх прав (при виконанні рішення суду), оскільки я подавав заяву саме про призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального права, неповно з`ясування обставин справи.

Апелянт зазначив, що при вирішенні спору судом першої інстанції порушено статтю 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та йому призначено з 03.02.2026 пенсію по інвалідності від трудкаліцтва/профзахворювання відповідно до статті 32 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при страховому стажі 45 років 07 днів.

Судом першої інстанції зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.2004 року до 30.04.2007 року, з 02.05.2007 року до 16.01.2008 року, з 22.04.2008 року до 01.07.2008 року, однак судом не враховано наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Зазначена норма Закону № 1058 набрала чинності з 1 січня 2004 року.

Отже, за період до 01.01.2004 страховий стаж враховується на підставі документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі – Порядок № 637).

Щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання після 01.01.2004 року, то статтею 11 Закону № 1058 визначений перелік осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Особи, що навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі цим переліком не передбачені. Водночас, ст. 12 Законом № 1058 передбачена можливість добровільної участі у пенсійному страхуванні.

Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 Закону № 1058, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, навчання після 01.01.2004 може бути зараховане до страхового стажу за умови сплати страхових внесків на умовах добровільної участі у пенсійному страхуванні та за наявності зазначеної інформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про добровільну участь позивача у солідарній системі відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Таким чином суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зарахування спірного періоду навчання до страхового та пільгового стажу.

Звертає увагу колегії суддів, що період роботи позивача з 24.05.2020 року до 31.05.2020 року зараховано до страхового стажу позивача, період з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року зараховано до страхового та пільгового стажу позивача.

По-друге, судом зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахуватидо пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періодів з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року, з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року, з 02.01.2020 року до 08.11.2021 року, з 10.11.2021 року до 20.01.2025 року.

Апелянт зазначає, що право на передбачену ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники провідних професій, визначених у ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, та працівники, професії яких містяться у Списку № 202, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та за наявності стажу такої роботи не менш, ніж передбачено ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV (20 та 25 відповідно).

Беручи до уваги, положення абзацу 7 п.20 та абзацу 2 п.18 Порядку №637, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо підприємства, установи, організації, або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій російською федерацією території України, у районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають /перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також, коли майно (документи) підприємств, установ, організації або їх правонаступники (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та / або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 було затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), який втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Судом не досліджено той факт, що до пільгового стажу позивача за списком № 1 зараховано періоди роботи з 17.01.2008 по 21.04.2008 в ДП «ВК «Краснолиманська», з 21.07.2008 по 31.10.2010 в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» - код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013А1»; періоди роботи з 01.04.2019 по 31.12.2019, з 02.01.2020 по 22.05.2020, з 13.07.2020 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 29.11.2021 зараховано до пільгового стажу, код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ014А4», з 01.12.2021 по 28.12.2024, з 01.01.2025 по 20.01.2025 зараховано до пільгового стажу за списком № 1, код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013А1».

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства: ЗПЗ013А1 – працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; ЗПЗ014А4 – інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах , - за списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, при наявності стажу на підземних роботах.

Судом не взято до уваги, що не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.11.2010 по 05.02.2019, оскільки відсутні накази про проведення атестації робочого місця; період роботи з 23.05.2020 по 12.07.2020, з 30.11.2021 по 30.11.2021, з 21.01.2025 до 20.01.2025 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутні відомості про спецстаж у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Встановленні апеляційним судом обставини у справі.

5 лютого 2026 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За результатами розгляду заяви позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно Закону № 1058-ІV з 03.02.2026 року.

За формою РС-право до стажу позивача відповідачем зараховано наступні періоди:

- 01.05.2007 (страховий стаж);

- з 17.01.2008 по 21.04.2008 (Список № 1);

- з 21.07.2008 по 31.10.2010 (Список № 1);

- з 01.11.2010 по 05.02.2019 (страховий стаж);

- з 01.04.2019 по 31.12.2019 (ПКМУ № 202, Список № 1);

- 01.01.2020 (страховий стаж);

- з 02.01.2020 по 22.05.2020 (ПКМУ № 202, Список № 1);

- з 23.05.2020 по 31.05.2020 (страховий стаж);

- з 01.06.2020 по 30.06.2020 (страховий стаж);

- з 01.07.2020 по 12.07.2020 (страховий стаж);

- з 13.07.2020 по 25.01.2021 (ПКМУ № 202, Список № 1);

- з 26.01.2021 по 29.11.2021 (ПКМУ № 202, Список № 1);

- 30.11.2021 (страховий стаж);

- 01.12.2021 по 28.12.2024 (Список № 1);

- з 01.01.2025 по 20.01.2025 (Список № 1);

- з 21.01.2025 по 31.01.2025 (страховий стаж);

- з 01.02.2025 по 28.02.2025 (страховий стаж).

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

У відповідності до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV (в редакції чинній на момент прийняття Закону) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Згідно розділу І Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 передбачено: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Судом встановлено, що згідно записів в трудовій книжці позивача ОСОБА_1 (в частині спірних періодів) з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року працював на посадах гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, заступника механіка дільниці підземним з повним робочим днем в шахті, механіком дільниці підземним з повним робочим днем в шахті Красноармійська Західна №1 ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське”, з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року працював на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті ВСП “ШУ “Білозерське” ТОВ ДТЕК “Добропіллявугілля”, з 02.01.2020 року до 25.01.2021 року майстром гірничим підземної дільниці з повним робочим днем в шахті ВСП “ШУ “Добропільське” ТОВ ДТЕК “Добропіллявугілля”, з 26.01.2021 року до 08.11.2021 року майстром гірничим підземної дільниці з повним робочим днем в шахті ВП “Шахтоуправління “Добропільське” Державного підприємства “Добропіллявугіллявидобуток”, з 10.11.2021 року до 04.02.2025 року на посадах заступника механіка дільниці, механіком дільниці підземним з повним робочим днем в шахті ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське”.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що періоди роботи позивача з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року, з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року, з 02.01.2020 року до 08.11.2021 року, з 10.11.2021 року до 20.01.2025 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу саме відповідно до постанови КМУ №202 від 31.03.1994 року.

Водночас, суд першої інстанції, внаслідок неповного з`ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, дійшов помилкових висновків про задоволення позову щодо зарахування частини спірних періодів роботи позивача до страхового та пільгового стажу за ПКМУ № 202, а саме: щодо періодів роботи позивача:

з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року,

з 01.04.2019 до 31.12.2019,

з 02.01.2020 до 22.05.2020

з 13.07.2020 до 08.11.2021

з 10.11.2021 до 29.11.2021.

Щодо зазначених періодів апеляційним судом враховано наступне.

Апеляційним судом встановлено, що згідно розрахунку форми РС-право:

- до страхового стажу позивача зараховано періоди з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року;

- до пільгового стажу позивача ст 14, ПКМУ № 202, підземні, Список № 1 розділ 1, підрозділ 1, п.п. а-в, зокрема, зараховано періоди:

- з 01.04.2019 до 31.12.2019;

- 02.01.2020 до 22.05.2020;

- з 13.07.2020 до 29.11.2021.

Отже, пенсійним органом станом на дату розгляду справи судом першої інстанції, відповідно до рішення про перерахунок пенсії № 056650011587, дата розрахунку – 18.03.2026, на підставі листа ГУПФУ в Донецькій області від 25.02.2026, у зв`язку з уточненням даних в ЕПС – 03.02.2026, зараховано вищезазначені періоди до страхового стажу та пільгового стажу позивача ст 14, ПКМУ № 202, підземні, Список № 1 розділ 1, підрозділ 1, п.п. а-в.

За ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (ч.1 ст. 5 КАС України).

Отже, вимогами КАС України передбачено право звернення особи до адміністративного суду, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку права позивача в частинi зарахованого до його страхового стажу періоду роботи з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, до пільгового стажу за ПКМУ № 202 - з 01.04.2019 до 31.12.2019; з 02.01.2020 до 22.05.2020; з 13.07.2020 до 29.11.2021 не порушенi, відсутній об`єкт судового захисту, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу роботи періоду роботи позивача з 01.01.1998 року по 31.01.2004 року та зобов`язання зарахувати до пільгового стажу відповідно до постанови КМУ №202 від 31.03.1994 року періодів роботи позивача з 01.04.2019 до 31.12.2019; з 02.01.2020 до 22.05.2020; з 13.07.2020 до 29.11.2021.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 21.01.2025 по 04.02.2025 року, суд зазначає наступне.

За приписами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

За статтею 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" державний реєстр створюється для забезпечення в тому числі ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", передбачено, які відомості містить реєстр застрахованих осіб. Зі змісту даної статті вбачається, що вказаний реєстр містить відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, в тому числі і відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов`язкового державного соціального страхування, відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 “Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування”, № 26-1 від 05.11.2009 “Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ”, № 22-2 від 08.10.2010 “Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та № 25-2 від 03.12.2013 “Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2”, якими затверджувалися “Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства”.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 вбачається, що в період з 21.01.2025 по 04.02.2025 року відсутня інформація по спеціальному стажу позивача в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу за формою ОК-5 відсутня інформація по спеціальному стажу позивача за цей період.

Щодо зарахування навчання за фахом з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року до стажу роботи згідно розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202, суд зазначає наступне.

Пунктом д частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року (що діяв на момент набуття освіти та спірного стажу), а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

За змістом статті 17 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17, ухвалі від 07 лютого 2024 року справа №280/3343/23.

Згідно диплому НОМЕР_1 від 01.07.2008, ОСОБА_1 навчався з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року за спеціальністю “експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв”.

У відповідності до записів у трудовій книжці, позивача 21.07.2008 року прийнято на роботу гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті.

Враховуючи, що перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем працевлаштування за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників не перевищує трьох місяців, період навчання позивача з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року підлягає зарахуванню до страхового стажу (за виключенням зарахованих відповідачем періодів) та до стажу роботи згідно Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати періоди роботи з 01.09.2004 року до 01.07.2008 року, з 21.07.2008 року до 05.02.2019 року, з 24.05.2020 року до 30.06.2020 року, з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, 30.11.2021 року, з 29.12.2024 року до 31.12.2024 року до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 задоволенню не підлягають, оскільки вказані періоди підлягають зарахуванню саме до стажу роботи відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202. Суд завертає увагу, що чинним законодавством не перебачено подвійного зарахування періодів до пільгового стажу роботи за списком №1 та до стажу роботи відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періодів роботи з 24.05.2020 року до 31.05.2020 року, з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, з 29.12.2024 року до 31.12.2024 року, суд зазначає наступне.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 вбачається, що в періоди з 24.05.2020 року до 31.05.2020 року, з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, з 29.12.2024 року до 31.12.2024 року наявна інформація по страховому стажу позивача в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування вказаних періодів до страхового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу за формою ОК-5 наявна інформація по страховому стажу позивача за вказані періоди.

Водночас, як встановлено апеляційним судом вище, позовні вимоги про зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, не підлягають задоволенню, оскільки такий період вже зараховано пенсійним органом, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди до стажу роботи відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що статтею 8 Закону України “Про підвищення шахтарської праці” передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Таким чином, окремого виду спеціального стажу роботи відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” чинним законодавством не передбачено.

Водночас, вимога позивача про зобов`язання виплатити пенсію після перерахунку не підлягає задоволенню як така, що є передчасною.

Цей висновок ґрунтується на тому, що на час розгляду справи Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ще не здійснювало позивачу перерахунок пенсії з урахуванням спірних періодів та, як наслідок, не визначав конкретної суми заборгованості після такого перерахунку. При цьому, перерахунок пенсії належить до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за принципом екстериторіальності, а фактичну виплату має здійснювати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Крім того, позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком від 05.02.2026 року задоволенню не підлягають, оскільки належним та повним способом захисту порушеного права позивача є саме перерахунок пенсії із зарахуванням спірних періодів роботи до страхового та пільгового стажу.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо судових витрат.

За ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 1064,96 грн, апеляційної скарги – 1597,44 грн, всього 2662,40 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, відмову у задоволені апеляційної скарги позивача, апеляційний суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 532,48 грн.

Також, не підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору на користь відповідача, оскільки КАС України передбачено тільки відшкодування судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок порушення норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, суд першої інстанції помилково задовольнив позов в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу роботи періоду роботи позивача з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року, до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періодів з 01.04.2019 до 31.12.2019; з 02.01.2020 до 22.05.2020; з 13.07.2020 до 29.11.2021, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині; в решті - без змін.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 200/1429/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати в частині:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року; до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періодів з 01.04.2019 до 31.12.2019; з 02.01.2020 до 22.05.2020; з 13.07.2020 до 29.11.2021;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу періоду з 20.07.2020 року до 31.07.2020 року; до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періодів з 01.04.2019 до 31.12.2019; з 02.01.2020 до 22.05.2020; з 13.07.2020 до 29.11.2021.

Прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволені позову.

В решті рішення суду - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Повний текст постанови складений 2 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: І.В. Сіваченко

Е.Г. Казначеєв