Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №580/5779/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року справа № 580/5779/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі – В/Ч НОМЕР_1 , відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі – В/Ч НОМЕР_2 , відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.01.2016 по 04.03.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 04.03.2026 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 y справі № 580/145/25;

- зобов`язати військову втрати частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 04.03.2026 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 y справі № 580/145/25;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 16.07.2019 по 25.02.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 25.02.2026 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 580/145/25;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 16.07.2019 по 25.02.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 25.02.2026 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 580/145/25.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу з 30.11.2010 по 09.08.2017 на посаді начальника пункту наведення авіації в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 та перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . З 09.08.2017 по 16.07.2019 займав посаду штурмана наведення пункту наведення авіації в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_2 та перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 . З 16.07.2019 по 20.10.2022 був начальником пункту наведення авіації в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 та перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

25.02.2026 Військовою частиною НОМЕР_2 на виконання вказаного рішення суду на рахунок було зараховано грошові кошти у розмірі 22452,87 грн, а 04.03.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вказаного рішення суду на рахунок було зараховано грошові кошти у розмірі 56150,69 грн.

Позивач звернувся до відповідачів із заявами, зокрема, про нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду. На адресу позивача надійшла відповідь військової частини НОМЕР_2 , у якій відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати, зокрема, компенсації громадянам втрати частини доходів. Військова частина НОМЕР_1 відповіді не надала.

Ухвалою від 09 червня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.06.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача-1 просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що з огляду на те, що у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 (і даних, які б підтверджували протилежне суду позивачем не надано), а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено суб`єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.

Також 23.06.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача-2 просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, аналогічних, що зазначені у відзиві на позов відповідача-1.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

У рішенні від 14 березня 2025 року у справі № 580/145/25 Черкаський окружний адміністративний суд встановив, що «Згідно з витягом з послужного списку позивача, він у період з 03.11.2006 до 20.10.2022 проходив службу на різних посадах у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця, позивач отримував грошове забезпечення у періоди січень 2016 року – вересень 2017 року та серпень 2019 року – грудень 2022 року у військовій частині НОМЕР_1 та у період 7 вересня 2017 року – 19 серпня 2019 року у військовій частині НОМЕР_2 .».

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 78 КАС України).

Рішенням від 14 березня 2025 року у справі № 580/145/25 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період січень 2016 року – вересень 2017 року з урахуванням базового місяця – січень 2008 року та серпень 2019 року – жовтень 2022 року з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період вересень 2017 року – лютий 2018 року з урахуванням базового місяця – січень 2008 року та березень 2018 року – серпень 2019 року з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період січень 2016 року – вересень 2017 року з урахуванням базового місяця – січень 2008 року, а також індексацію грошового забезпечення за період серпень 2019 року – жовтень 2022 року з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених коштів. Зобов`язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період вересень 2017 року – лютий 2018 року з урахуванням базового місяця – січень 2008 року, а також індексацію грошового забезпечення за період березень 2018 року – серпень 2019 року з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених коштів.

Військова частина НОМЕР_2 на виконання вказаного рішення суду здійснила виплату індексації грошового забезпечення у сумі 22452,87 грн.

Також Військова частина НОМЕР_1 на виконання вказаного рішення суду здійснила виплату індексації грошового забезпечення у сумі 56150,69 грн, що підтверджується відомостями із онлайн-банкінгу позивача у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Позивач звернувся до В/Ч НОМЕР_2 із заявою, у якій просив, зокрема, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 09.08.2017 до 25.02.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду y справі № 580/145/25.

Листом від 05.05.2026 № 280 В/Ч НОМЕР_2 повідомила, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/145/25 військова частина НОМЕР_2 25.02.2026 нарахувала та виплатила індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2017 до 01.03.2018 враховуючи для обчислення базовий місяць - січень 2008 року. Тобто, нарахування та виплата індексації військовою частиною НОМЕР_2 проведена у межах термінів, визначених статтею 2 Закону. Індексація грошового забезпечення не є щомісячним чи одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а відтак не підпадає під дію статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Бездіяльність відповідачів щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі – Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі – Порядок № 159).

Згідно із статями 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, дія вказаних норм поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі, з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно із статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 27 квітня 2020 року у справі №803/1314/17, від 23 лютого 2021 року у справі № 803/1423/17.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці військовослужбовців Збройних Сил України, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, суд зазначає про можливість застосування норм ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 як таких, що є загальними та поширюються на спірні правовідносини.

Така позиція суду відповідає за своїм змістом правовим висновкам Верховного Суду, які викладені у постановах від 04 вересня 2020 року у справі № 120/2005/19-а, від 30 квітня 2020 року у справі № 140/2006/19.

Суд врахував, що основною умовою для виплати компенсації, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в т. ч. грошове забезпечення (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат), у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Як встановив вище суд, рішенням від 14 березня 2025 року у справі № 580/145/25 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період січень 2016 року – вересень 2017 року з урахуванням базового місяця – січень 2008 року, а також індексацію грошового забезпечення за період серпень 2019 року – жовтень 2022 року з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених коштів. Зобов`язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період вересень 2017 року – лютий 2018 року з урахуванням базового місяця – січень 2008 року, а також індексацію грошового забезпечення за період березень 2018 року – серпень 2019 року з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених коштів.

Військова частина НОМЕР_2 на виконання вказаного рішення суду 25.02.2026 здійснила виплату індексації грошового забезпечення у сумі 22452,87 грн.

Також Військова частина НОМЕР_1 на виконання вказаного рішення суду 04.03.2026 здійснила виплату індексації грошового забезпечення у сумі 56150,69 грн, що підтверджується відомостями із онлайн-банкінгу позивача у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Суд зазначає, що компенсація частини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року у справі № 2а-1102/09/2670 та Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/8319/16.

Зокрема, Верховний Суд, серед іншого, зазначив, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Суд вище встановив, що позивач у період з 03.11.2006 до 20.10.2022 проходив службу на різних посадах у військовій частині НОМЕР_3 . Позивач отримував грошове забезпечення у періоди: з 01.01.2016 до 06.09.2017 та з 20.08.2019 до 20.10.2022 у військовій частині НОМЕР_1 та у період 07.09.2017 до 19.08.2019 у військовій частині НОМЕР_2 .

Тобто, належні суми грошового забезпечення мали бути виплачені ВЧ НОМЕР_1 не пізніше 06.09.2017 та 20.10.2022. Натомість, як встановив вище суд, ВЧ НОМЕР_1 лише 04.03.2026 виплатила позивачеві кошти в сумі 56150,69 грн.

З урахуванням зазначеного, періодом за який позивачу має бути виплачена спірна компенсація ВЧ НОМЕР_1 є періоди з 01.01.2016 до 06.09.2017 та з 20.08.2019 до 04.03.2026.

У свою чергу, належні суми грошового забезпечення мали бути виплачені ВЧ НОМЕР_2 не пізніше 19.08.2019. Натомість, як встановив вище суд, ВЧ НОМЕР_2 лише 25.02.2026 виплатила позивачеві кошти в сумі 22452,87 грн.

Отже, періодом за який позивачу має бути виплачена спірна компенсація ВЧ НОМЕР_2 є період з 07.09.2017 до 19.08.2019, тобто період, що не охоплюється обов`язком ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату спірної компенсації. З цього приводу варто зазначити, що виплата грошового забезпечення позивача двома військовими частинами зумовлено перебуванням військової частини НОМЕР_3 (місце служби позивача) на фінансовому забезпеченні у різні періоди у вищевказаних військових частинах. Зазначена обставина не може слугувати наслідком самостійною та достатньою підставою для подвійної компенсації за один і той же період. На переконання суду обраний спосіб захисту у повному обсязі відновлює порушене право позивача на своєчасну виплату індексації грошового забезпечення.

Щодо покликань представників відповідачів про передчасність вимог суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 28 жовтня 2024 року у справі № 420/2598/24, відповідно до яких нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

У постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виходила з того, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

За висновком судової палати зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 до 06.09.2017 та з 20.08.2019 до 04.03.2026 відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 до 06.09.2017 та з 20.08.2019 до 04.03.2026 відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за періоди з 07.09.2017 до 19.08.2019 відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за періоди з 07.09.2017 до 19.08.2019 відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач-1 – Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 );

3) відповідач-2 – Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 02.09.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК