Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №560/14698/26
Суддя: Шевчук О.П.
Справа № 560/14698/26
РІШЕННЯ
іменем України
02 вересня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якому просить скасувати постанову від 09.07.2026 ВП №80816505 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №560/16798/25 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2025 №ХС49384. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.02.2023 склав 20930,00 грн. За період з 01.02.2023 по 31.07.2026 нарахована доплата в загальному розмірі 172711,93 грн., в тому числі: за минулий час з 01.02.2023 по 29.03.2026 в сумі 158267,29 грн та перерахованих сум пенсій за рішенням суду за період з дати набрання рішенням законної сили з 30.03.2026 по 31.07.2026 в сумі 14444,64 грн.
Державний виконавець вважає, що розмір пенсії ОСОБА_1 виплачується не в повному розмірі, а саме станом на 06.05.2026 становить 25950,00 грн., а виплачується 22396,16 грн., що свідчить про невиконання рішення суду у спосіб та порядок визначений виконавчим документом в частині перерахунку та виплати поточної пенсії, а тому виніс постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце повідомлені судом належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті в письмовому проваджені згідно ч.9 ст.205 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі №560/16798/25, яке набрало законної сили зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2025 №ХС49384.
21.04.2026 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб і порядку, встановлених виконавчим документом.
12.06.2026 на адресу Відділу надійшла відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2026 за №2200-0901-8/45348 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, з якої вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2025 №ХС49384.
Однак, боржником не виплачено на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованість, нараховану на виконання судового рішення, за період з 01.02.2023 по 31.05.2026, що становить 165604,25 грн, у тому числі: за минулий час з 01.02.2023 по 29.03.2026 — 158267,29 грн; перерахованих сум пенсій за рішенням суду за період з дати набрання рішенням суду законної сили з 30.03.2026 по 31.05.2026 — 7336,96 грн.
Державний виконавець також зазначає, що згідно з наданим боржником розрахунком пенсії стягувача по пенсійній справі №ХС49384 встановлено, що розмір пенсії виплачується не в повному розмірі, а саме: розмір пенсії згідно з розрахунком станом на 06.05.2026 становить 25950,00 грн, а виплачується 22396,16 грн, що свідчить про невиконання рішення суду у спосіб та порядок, визначений виконавчим документом, в частині перерахунку та виплати поточної пенсії.
Отже рішення Хмельницького окружного адміністративного суду залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило.
Керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу від 09.07.2026 ВП №80816505, якою за невиконання рішення суду без поважним причин накласти на боржника: Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме невиконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно ч.1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Суд зазначає, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання або ж невиконання в повному обсязі. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду.
Таким чином, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, згідно з практикою Верховного Суду (постанова від 21.11.2018 у справі № 373/436/17) невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. В цьому разі накладення державним виконавцем штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
При цьому, в обґрунтування доводів позовної заяви позивач зазначає про те, що заборгованість по виплаті пенсії за вказаним рішенням суду буде виплачена при відповідному фінансуванні в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних.
Суд звертає увагу, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Отже, поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що часткове невиконання судового рішення позивачем через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки об`єктивно не залежить від позивача.
Суд звертає увагу, що станом на дату виконання рішення суду діяв Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 (далі – Порядок № 821).
Однак, із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду.
Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з питання подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.
Відтак, виплата перерахованого розміру пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №560/16798/25 та залишку нарахованої заборгованості по даній справі буде виплачуватися ОСОБА_1 в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням за джерелами їх фінансування.
Крім того, обставинами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій вчинено усі належні дії, спрямовані на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/16798/25, тому постанова про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за невиконання рішення суду від 09.07.2026 у виконавчому провадженні №80816505 є протиправною та підлягає скасуванню.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн., необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.07.2026 у виконавчому провадженні №80816505 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)
Головуючий суддя О.П. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua