Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №480/2558/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Справа № 480/2558/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2558/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати їй грошової компенсації за неотримане речове майно;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на її користь 42652,52 грн грошової компенсації за неотримане речове майно.

Свої вимоги мотивує тим, що при звільненні з військової служби відповідачем не було виплачено належну їй грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 42652,52 грн, у зв`язку з чим вважає таку бездіяльність протиправною.

Ухвалою суду від 17.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що після звернення позивачки до суду військовою частиною було проведено нарахування та виплату належної їй грошової компенсації за неотримане речове майно. Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 154 позивачці нараховано 42652,52 грн, із яких утримано військовий збір у сумі 639,79 грн та перераховано на її картковий рахунок 42012,73 грн згідно з платіжною інструкцією № 522 від 16.04.2026. У зв`язку з цим відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2026 № 58 позивача з 27.02.2026 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби, цим же наказом передбачено виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно згідно з довідкою-розрахунком.

Відповідно до довідки від 23.02.2026 № 4 про вартість речового майна, що належить до видачі, загальна сума належної позивачці грошової компенсації становить 42652,52 грн.

Оскільки на час звернення до суду зазначена компенсація позивачу виплачена не була, 13.04.2026 вона звернулася до суду з позовом.

Разом з тим під час розгляду справи відповідачем проведено нарахування та виплату спірної компенсації.

Так, згідно з розрахунково-платіжною відомістю № 154 на виплату військовослужбовцям грошової компенсації за неотримане речове майно позивачці нараховано 42652,52 грн, утримано військовий збір у сумі 639,79 грн, до перерахування визначено 42012,73 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 522 зазначені кошти у сумі 42012,73 грн перераховані на картковий рахунок позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності та статусу в суспільстві.

Згідно з частиною першою статті 9-1 Закону № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначено Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Пунктом 3 Порядку № 178 передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби або загибелі (смерті) військовослужбовця.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої відповідним державним органом станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 4 розділу III Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Виплата грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що військовослужбовець у разі звільнення з військової служби має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, а виплата такої компенсації здійснюється за заявою (рапортом) військовослужбовця на підставі відповідного наказу командира військової частини та довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Як встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2026 № 58 позивачку виключено зі списків особового складу військової частини та передбачено виплату їй грошової компенсації за неотримане речове майно згідно з довідкою-розрахунком.

Відповідно до довідки від 23.02.2026 № 4 вартість речового майна, що належало до видачі позивачці, становила 42652,52 грн.

Разом з тим, з наданої відповідачем розрахунково-платіжної відомості № 154 вбачається, що позивачці нараховано грошову компенсацію за неотримане речове майно саме у розмірі 42652,52 грн, з якої утримано військовий збір у сумі 639,79 грн, а суму 42012,73 грн перераховано на її картковий рахунок згідно з платіжною інструкцією № 522.

Таким чином, на час вирішення цієї справи відповідачем виконано обов`язок щодо нарахування та виплати позивачці грошової компенсації за неотримане речове майно у визначеному довідкою розмірі.

При цьому позовна заява не містить вимог щодо оскарження правомірності утримання військового збору із нарахованої компенсації, а тому вказане питання не входить до предмета доказування у цій справі.

Отже, заявлена позивачкою вимога про стягнення з військової частини НОМЕР_1 грошової компенсації у розмірі 42652,52 грн на час вирішення справи фактично виконана відповідачем, а повторне стягнення цієї ж суми призвело б до подвійного отримання позивачкою однієї і тієї самої виплати.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Таким чином, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність порушеного права або законного інтересу, а обраний спосіб захисту повинен бути спрямований на його реальне та ефективне поновлення.

Суд враховує, що на момент звернення позивачки до суду належна їй грошова компенсація виплачена не була. Водночас після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено нарахування належної компенсації у повному розмірі та проведено її виплату.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивачки до суду, усунуті відповідачем, а майнове право позивачки на отримання грошової компенсації реалізоване.

За таких обставин окреме визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати спірної компенсації не призведе до поновлення будь-якого невідновленого права позивачки та не матиме самостійного правовідновлювального значення.

Враховуючи, що належна позивачці грошова компенсація за неотримане речове майно нарахована та виплачена, суд визнає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог як у частині визнання бездіяльності відповідача протиправною, так і в частині стягнення з відповідача 42652,52 грн грошової компенсації.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал