Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №460/9935/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2026 року м. Рівне№460/9935/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доУправління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради

про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати повідомлення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 02499015) від 20.04.2026 за реєстраційним номером у ЄДЕССБ ВР01:4996-2914-0246-7057

-визнати чинним (дійсним) будівельний паспорт забудови земельної ділянки № 01-П/178 від 24.12.2020 (реєстраційний номер у ЄДЕССБ: ВР01:4115-9700-6333-7180).

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради підписати будівельний паспорт забудови земельної ділянки № 01-П/178 від 24.12.2020 (реєстраційний номер у ЄДЕССБ: ВР01:4115-9700-6333-7180) кваліфікованим електронним підписом уповноваженої посадової особи Управління протягом 5 робочих днів з дати набрання рішенням законної сили

-зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради внести відомості до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ щодо будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 01-П/178 від 24.12.2020 (реєстраційний номер у ЄДЕССБ: ВР01:4115- 9700-6333-7180) відповідно до п. 72 Порядку ведення ЄДЕССБ, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2021 № 681, протягом 5 робочих днів з дати набрання рішенням законної сили.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.12.2020 відповідачем йому видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки №01-П/178 для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого 18.01.2021 в ЄДЕССБ зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт №РВ051210111752. У зв`язку з необхідністю внесення змін до будівельного паспорта 06.04.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою №03-П/134 про внесення відомостей про нього до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ. Однак повідомленням від 20.04.2026 №BP01:4996-2914-0246-7057 відповідач відмовив у наданні будівельного паспорта, посилаючись на неподання повного пакета документів та зазначивши, що сформований 11.01.2021 в ЄДЕССБ електронний документ №BP01:4115-9700-6333-7180 не був підписаний керівником КЕП та має статус «очікує підписання». Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки його звернення стосувалося внесення до Реєстру відомостей про раніше виданий будівельний паспорт, а невчинення посадовими особами відповідача необхідних дій щодо його електронного підписання не може покладати на позивача негативні наслідки, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 24.12.2020 №01-П/178 мав бути створений та підписаний в електронній формі у Реєстрі будівельної діяльності ЄДЕССБ, однак сформований електронний документ №BP01:4115-9700-6333-7180 не був підписаний кваліфікованим електронним підписом керівника Управління, у зв`язку з чим не набрав чинності, а його підписання на цей час фактично становило б нову видачу будівельного паспорта. Вказує, що посадова особа, яка мала право підписати відповідний документ, з 2021 року не працює в Управлінні, тому його підписання є неможливим. Крім того, за результатами позапланової перевірки встановлено здійснення позивачем будівництва з відхиленнями від будівельного паспорта №01-П/178, а чинний план зонування м. Рівного відрізняється від того, на підставі якого цей паспорт був розроблений, тому його підписання на цей час, на думку відповідача, суперечило б містобудівному законодавству. Відповідач також пояснює, що посилання у спірному повідомленні на пункт 2.4 Порядку №103 зумовлене технічними особливостями ЄДЕССБ, яка при формуванні повідомлення вимагає обрати одну із передбачених системою підстав для відмови. З огляду на викладене відповідач вважає оскаржуване повідомлення правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 (далі – позивач) 24 грудня 2020 року Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради було видано у паперовій формі будівельний паспорт забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаному будівельному паспорту було присвоєно реєстраційний номер містобудівного кадастру 01-П/178. Будівельний паспорт підписаний заступником начальника Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради В. Вівсянником.

На підставі зазначеного будівельного паспорта та з урахуванням документів, які були долучені до нього, 18 січня 2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, код ЄДРПОУ 41330278, у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за реєстраційним номером РВ051210111752.

Відповідно до відомостей, наявних у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, клас наслідків об`єкта будівництва визначено як СС1, статус документа – «діючий», версія документа – №1.

Зазначені обставини, за твердженням позивача, також підтверджуються інформацією, розміщеною на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо документа за реєстраційним номером РВ051210111752.

На підставі зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивач розпочав нове будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, в ході здійснення будівництва, у позивача виникла необхідність внесення змін до виданого 24 грудня 2020 року будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Як зазначає позивач, відповідачем йому було роз`яснено, що для внесення відповідних змін до будівельного паспорта необхідно попередньо звернутися через Центр надання адміністративних послуг у місті Рівному із заявою про внесення відомостей про будівельний паспорт до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

З огляду на зазначене 06 квітня 2026 року позивач через Центр надання адміністративних послуг у місті Рівному звернувся до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявою (зверненням) №03-П/134 про внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 24 грудня 2020 року №01-П/178.

Заява стосувалася будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:042:0738 щодо об`єкта будівництва – житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду зазначеного звернення 20 квітня 2026 року відповідачем сформовано у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва повідомлення за реєстраційним номером BP01:4996-2914-0246-7057 про відмову в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Як убачається зі змісту оскаржуваного повідомлення, відповідач, розглянувши звернення позивача від 06 квітня 2026 року №03-П/134, послався на пункт 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103, та зазначив як підставу для відмови неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або пунктом 2.2 розділу 2 зазначеного Порядку.

Водночас у обґрунтуванні підстави для відмови відповідач зазначив, що звернення позивача фактично стосувалося внесення відомостей про будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 24 грудня 2020 року №01-П/178 до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відповідно до пункту 72 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року №681.

В оскаржуваному повідомленні відповідач підтвердив, що Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у паперовій формі було видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 24 грудня 2020 року №01-П/178.

Крім того, відповідач зазначив, що 11 січня 2021 року головним спеціалістом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва було сформовано електронний документ – будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 24 грудня 2020 року №01-П/178 із реєстраційним номером BP01:4115-9700-6333-7180 та підготовлено його до підписання керівником з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Однак, як зазначено відповідачем, у подальшому вказаний електронний документ керівником з використанням кваліфікованого електронного підпису підписаний не був.

У зв`язку із цим станом на час розгляду заяви позивача будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 24 грудня 2020 року №01-П/178, сформований у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером BP01:4115-9700-6333-7180, мав статус реєстрації «очікує підписання».

При цьому відповідач повідомив, що посадова особа, яка станом на 2021 рік мала право використання кваліфікованого електронного підпису для підписання зазначеного електронного документа, на момент розгляду звернення позивача вже не перебувала на посаді в Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, у зв`язку із чим підписання сформованого електронного документа, за твердженням відповідача, є неможливим.

Таким чином, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що виданий позивачу 24 грудня 2020 року у паперовій формі будівельний паспорт забудови земельної ділянки №01-П/178 був фактично сформований відповідачем в електронній формі у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ще 11 січня 2021 року за реєстраційним номером BP01:4115-9700-6333-7180, однак залишився у статусі «очікує підписання» у зв`язку з тим, що відповідною посадовою особою Управління його не було підписано кваліфікованим електронним підписом.

Водночас виданий у паперовій формі будівельний паспорт від 24 грудня 2020 року №01-П/178 був використаний позивачем як підстава для реєстрації 18 січня 2021 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт за реєстраційним номером РВ051210111752, яке має статус «діючий», та на підставі якого позивач розпочав будівництво житлового будинку.

Позивач вважає, що обставини непідписання у 2021 році сформованого самим відповідачем електронного документа кваліфікованим електронним підписом відповідної посадової особи та подальше припинення перебування такої посадової особи на посаді не можуть покладати на нього негативні правові наслідки та бути підставою для відмови у внесенні до Реєстру будівельної діяльності відомостей про раніше виданий та чинний будівельний паспорт.

Крім того, позивач не погоджується із зазначеною в оскаржуваному повідомленні підставою відмови щодо неподання повного пакета документів, визначених пунктами 2.1 або 2.2 розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, оскільки його звернення від 06 квітня 2026 року №03-П/134 стосувалося не первинної видачі нового будівельного паспорта, а внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про вже виданий відповідачем 24 грудня 2020 року будівельний паспорт №01-П/178.

За таких обставин позивач вважає рішення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, оформлене повідомленням від 20 квітня 2026 року за реєстраційним номером у ЄДЕССБ BP01:4996-2914-0246-7057 про відмову в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI).

Відповідно до статті 26 Закону №3038-VI

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Частинами 1, 4 ст.27 Закону №3038-VI встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі Порядок №103).

Приписами п.2.1 Порядку №103 встановлено, що будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:

копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);

згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);

схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

проектна документація (за наявності);

згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності);

інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

На підставі п.2.3 Порядку №103 уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Пунктом 2.4. Порядку №103 визначено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;

подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Отже, вказаний перелік підстав для відмови у видачі будівельного паспорта є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку та відповідних господарських будівель і споруд.

На час видачі позивачу будівельного паспорта порядок його оформлення визначався, зокрема, Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, а особливості функціонування електронної системи у сфері будівництва – Порядком проведення експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 №559.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 24.12.2020 Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради позивачу ОСОБА_1 видано у паперовій формі будівельний паспорт забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 на об`єкт «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний документ був оформлений Управлінням, зареєстрований у містобудівному кадастрі за №01-П/178 та підписаний заступником начальника Управління містобудування та архітектури В. Вівсянником.

При цьому факт видачі позивачу 24.12.2020 будівельного паспорта №01-П/178 відповідач не заперечує, а навпаки, безпосередньо підтверджує як в оскаржуваному повідомленні від 20.04.2026, так і у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Більше того, з матеріалів справи та пояснень самого відповідача судом встановлено, що 11.01.2021 головним спеціалістом Управління в Реєстрі будівельної діяльності ЄДЕССБ був сформований електронний документ цього самого будівельного паспорта №01-П/178 та йому присвоєно реєстраційний номер BP01:4115-9700-6333-7180.

Таким чином, у цій справі відсутній спір як щодо факту прийняття відповідачем рішення про надання позивачу будівельного паспорта, так і щодо факту його оформлення у паперовій формі та формування відповідного електронного документа у Реєстрі будівельної діяльності.

Спір фактично виник у зв`язку з тим, що сформований самим відповідачем в електронній системі документ не був завершений шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженої посадової особи Управління.

Судом також встановлено, що на підставі виданого позивачу будівельного паспорта №01-П/178 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 18.01.2021 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за реєстраційним номером РВ051210111752.

Вказане повідомлення було прийнято та зареєстровано уповноваженим органом саме на підставі будівельного паспорта №01-П/178, що додатково підтверджує фактичне використання цього документа у публічно-правових відносинах у сфері містобудування.

При цьому відповідач у відзиві сам посилається на положення пункту 2.13 Порядку №103, відповідно до якого після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт, та одночасно підтверджує, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення №РВ051210111752 було зареєстроване саме на підставі будівельного паспорта позивача.

Наведені обставини мають істотне значення для вирішення спору, оскільки свідчать про те, що позивач отримав будівельний паспорт безпосередньо від компетентного органу, використав його у передбаченому законом порядку, а інший уповноважений орган публічної влади прийняв цей документ та зареєстрував на його підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

У ході виконання будівельних робіт у позивача виникла необхідність внесення змін до будівельного паспорта, у зв`язку із чим 06.04.2026 він через Центр надання адміністративних послуг у місті Рівному звернувся до відповідача із заявою №03-П/134 про внесення відомостей щодо будівельного паспорта від 24.12.2020 №01-П/178 до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ.

Отже, предметом звернення позивача від 06.04.2026 не була первинна видача нового будівельного паспорта. Позивач просив внести до Реєстру належні відомості про документ, який раніше був виданий самим відповідачем та на підставі якого вже було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Натомість 20.04.2026 відповідачем сформовано повідомлення за реєстраційним номером BP01:4996-2914-0246-7057 про відмову в наданні будівельного паспорта, у якому як формальну підставу зазначено неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 розділу 2 Порядку №103.

Суд вважає застосування такої підстави до спірних правовідносин необґрунтованим.

Пункти 2.1 та 2.2 Порядку №103 регулюють питання подання документів для отримання будівельного паспорта, тоді як позивач не звертався за отриманням нового будівельного паспорта, а просив забезпечити внесення до Реєстру будівельної діяльності відомостей про вже виданий йому 24.12.2020 документ.

Показово, що у відзиві на позовну заяву відповідач фактично визнає невідповідність обраної у повідомленні підстави реальному предмету звернення позивача.

Так, відповідач прямо зазначає, що законодавством не визначено підстав для відмови у внесенні будівельних паспортів до Реєстру будівельної діяльності, а застосування у спірному повідомленні пункту 2.4 Порядку №103 пояснює технічними особливостями функціонування ЄДЕССБ, оскільки електронна система при формуванні повідомлення про відмову вимагає обрати одну із запропонованих системою підстав, якими є підстави для відмови у видачі будівельного паспорта.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача.

Технічні особливості програмного забезпечення державної інформаційної системи не можуть бути самостійною правовою підставою для прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, яке обмежує права та законні інтереси особи.

Суб`єкт владних повноважень відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Відтак неможливість технічного формування в електронній системі документа із необхідним формулюванням не надає органу права застосовувати до особи правову підставу для відмови, яка фактично не відповідає характеру поданої нею заяви.

Інший підхід означав би, що зміст владного рішення визначається не нормами законодавства та фактичними обставинами конкретної справи, а технічними параметрами програмного забезпечення, що є неприпустимим.

Суд також звертає увагу на суперечливість позиції відповідача щодо самого будівельного паспорта №01-П/178.

З одного боку, відповідач стверджує, що внаслідок відсутності КЕП керівника електронний документ не набрав чинності. З іншого боку, відповідач не заперечує, що саме ним 24.12.2020 було видано позивачу будівельний паспорт №01-П/178 у паперовій формі, що цей документ був підписаний посадовою особою Управління, що в подальшому його електронний примірник був сформований працівником самого Управління в Реєстрі будівельної діяльності, а на підставі цього будівельного паспорта органом державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Таким чином, причиною виникнення спірної ситуації є не невчинення позивачем необхідних дій та не подання ним недостовірних документів, а виключно незавершення посадовими особами відповідача процедури електронного оформлення документа, який цим же відповідачем був фактично виданий позивачу.

Відповідач пояснює непідписання електронного документа тим, що посадова особа, яка на час формування документа мала право використання КЕП, з 2021 року не перебуває на відповідній посаді, а тому підписати цей документ на цей час неможливо.

Суд не вважає наведене належною підставою для покладення негативних наслідків на позивача.

Зміна кадрового складу суб`єкта владних повноважень не припиняє повноважень самого органу та не звільняє його від обов`язку забезпечити належне виконання функцій, покладених на нього законом.

Будівельний паспорт був виданий не конкретною фізичною особою від власного імені, а Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради як уповноваженим органом містобудування та архітектури.

Тому припинення трудових чи службових відносин з конкретним працівником Управління не може саме по собі припиняти обов`язок Управління завершити адміністративну процедуру, яка була розпочата цим органом, та усунути наслідки допущеного його посадовими особами недоліку.

Позивач об`єктивно не мав і не міг мати можливості накласти кваліфікований електронний підпис керівника Управління на електронний примірник будівельного паспорта, контролювати своєчасність такого підписання або іншим чином впливати на внутрішні організаційні та технічні дії відповідача.

Отже, покладення на позивача негативних правових наслідків через те, що посадова особа Управління свого часу не завершила процедуру підписання сформованого електронного документа, суперечило б принципу належного урядування, правової визначеності та загальній вимозі добросовісної поведінки суб`єкта владних повноважень.

Суд також не приймає доводи відповідача про те, що накладення КЕП уповноваженою посадовою особою Управління у 2026 році фактично становитиме видачу нового будівельного паспорта.

У спірному випадку йдеться не про розроблення та видачу іншого будівельного паспорта з новими містобудівними параметрами, а про завершення електронного оформлення конкретного документа №01-П/178 від 24.12.2020, який уже був створений, зареєстрований та виданий позивачу самим Управлінням і електронний примірник якого вже існує у Реєстрі за №BP01:4115-9700-6333-7180.

Накладення КЕП за таких обставин спрямоване не на виникнення нового за своїм змістом документа, а на усунення допущеного самим Управлінням дефекту його електронного оформлення та приведення відомостей ЄДЕССБ у відповідність до фактично вчинених раніше Управлінням дій.

Оцінюючи посилання відповідача на результати позапланових перевірок об`єкта будівництва, суд зазначає наступне.

Як убачається з відзиву, 27.04.2026 представник Управління брав участь у проведенні позапланової перевірки об`єкта «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 », а за результатами такої перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради складено акт від 01.05.2026 №18-ПП, у якому зафіксовано певні відхилення фактичного будівництва від параметрів будівельного паспорта.

Водночас оскаржуване повідомлення відповідача прийнято 20.04.2026.

Таким чином, як сама перевірка від 27.04.2026, так і складений за її результатами акт від 01.05.2026 виникли вже після прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин результати перевірки, проведеної після прийняття спірного повідомлення, об`єктивно не могли бути покладені в основу рішення відповідача від 20.04.2026 та не можуть використовуватися під час судового розгляду як нова, додаткова підстава для обґрунтування правомірності вже прийнятого рішення.

Суд наголошує, що суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду доповнювати мотиви свого рішення новими фактичними підставами, які не тільки не були зазначені в оскаржуваному акті, але й взагалі не існували на момент його прийняття.

Питання дотримання позивачем параметрів будівництва, визначених будівельним паспортом, та можливі наслідки виявлених органом державного архітектурно-будівельного контролю відхилень становлять окремий предмет правового регулювання та можуть бути підставою для вжиття компетентним органом передбачених законом заходів державного архітектурно-будівельного контролю, однак самі по собі не усувають обов`язку відповідача належно оформити документ, який був ним виданий ще 24.12.2020.

З аналогічних мотивів суд критично оцінює посилання відповідача на те, що рішенням Рівненської міської ради від 10.06.2021 №721 затверджено оновлений план зонування міста Рівного, тоді як будівельний паспорт №01-П/178 був розроблений відповідно до плану зонування, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421.

Будівельний паспорт позивачу видано 24.12.2020, тобто до прийняття рішення Рівненської міської ради від 10.06.2021 №721.

Законність документа та дій органу щодо його видачі повинна оцінюватися виходячи із законодавства і містобудівної документації, чинних на момент вчинення відповідних дій.

Саме по собі подальше затвердження нової містобудівної документації не свідчить про автоматичну втрату чинності індивідуальними документами, виданими відповідно до документації, чинної на момент їх оформлення, якщо законодавством прямо не передбачено іншого.

Більше того, відповідач не надав суду доказів прийняття уповноваженим органом рішення про скасування будівельного паспорта №01-П/178 у зв`язку зі зміною плану зонування території.

Отже, зазначені у відзиві обставини не можуть виправдовувати оскаржувану відмову від 20.04.2026.

Щодо посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 №559 суд зазначає, що запровадження обов`язкового електронного документообігу у сфері будівництва покладало відповідні обов`язки передусім на уповноважені органи містобудування та архітектури, які створювали відповідні документи.

Сам відповідач у відзиві зазначає, що у відповідний період створення та внесення відомостей про будівельні паспорти з використанням Реєстру було обов`язковим для уповноважених органів містобудування та архітектури.

Тому саме Управління повинно було забезпечити належне створення та завершення електронного оформлення виданого ним документа.

Факт того, що ця вимога не була належним чином виконана посадовими особами Управління, не створює правових підстав для покладення наслідків такого порушення на позивача, який добросовісно отримав від компетентного органу паперовий примірник будівельного паспорта та використовував його у подальших правовідносинах.

Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681, визначає механізм функціонування ЄДЕССБ та Реєстру будівельної діяльності. Відомості Реєстру повинні відображати документи та юридично значимі дії у сфері будівництва, а функціонування системи має забезпечувати повноту та достовірність відповідних даних.

У цьому контексті суд враховує, що електронний документ будівельного паспорта № НОМЕР_1 вже був сформований самим відповідачем у системі за №BP01:4115-9700-6333-7180. Тому спір фактично стосується завершення оформлення вже створеного запису та приведення його стану у відповідність до документа, фактично виданого Управлінням позивачу.

Суд виходить із того, що принцип правової визначеності вимагає послідовності дій органів публічної влади та захисту обґрунтованих очікувань особи, сформованих унаслідок офіційних дій таких органів.

У цій справі позивач отримав від уповноваженого органу будівельний паспорт, на підставі цього документа іншим компетентним органом було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, після чого позивач приступив до будівництва.

За таких обставин держава в особі її уповноважених органів не може через декілька років посилатися на допущений нею ж внутрішній технічний недолік оформлення документа як на підставу для позбавлення особи правових наслідків, які виникли внаслідок попередньої офіційної поведінки цих органів.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо; пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскаржуване повідомлення зазначеним критеріям не відповідає.

Відповідач застосував до заяви позивача підставу для відмови, яка регулює інші за своїм змістом правовідносини, послався на технічні особливості електронної системи, переклав на позивача негативні наслідки невиконання посадовими особами самого Управління необхідних дій щодо накладення КЕП, а в судовому процесі додатково послався на обставини, які виникли вже після прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності свого рішення у справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності повідомлення від 20.04.2026 за реєстраційним номером у ЄДЕССБ BP01:4996-2914-0246-7057, а тому таке повідомлення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вирішуючи вимогу про визнання чинним (дійсним) будівельного паспорта забудови земельної ділянки №01-П/178 від 24.12.2020, суд враховує встановлену сукупність обставин: документ фактично виданий уповноваженим органом; підписаний посадовою особою Управління у паперовій формі; зареєстрований за №01-П/178; його електронний примірник сформований самим Управлінням у Реєстрі за №BP01:4115-9700-6333-7180; на підставі цього документа уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт №РВ051210111752; доказів скасування будівельного паспорта у передбаченому законом порядку відповідачем не надано.

За встановлених обставин суд вважає, що незавершення відповідачем технічної процедури електронного підписання документа не може спростовувати факт його видачі позивачу та правові наслідки, які настали внаслідок офіційних дій уповноважених органів.

Відтак з метою усунення правової невизначеності та забезпечення ефективного захисту порушеного права суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання будівельного паспорта забудови земельної ділянки №01-П/178 від 24.12.2020, електронний документ якого сформовано за №BP01:4115-9700-6333-7180, чинним (дійсним).

Щодо вимог зобов`язального характеру суд виходить з такого.

За змістом статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши порушення прав позивача суб`єктом владних повноважень, повинен обрати такий спосіб захисту, який не лише формально констатує допущене порушення, а й забезпечує реальне та ефективне поновлення порушеного права.

У спірних правовідносинах одного лише скасування повідомлення від 20.04.2026 недостатньо, оскільки після його скасування електронний документ будівельного паспорта № НОМЕР_2 залишатиметься незавершеним, а відомості Реєстру не відображатимуть належним чином правовий статус документа, фактично виданого позивачу ще 24.12.2020.

При цьому необхідність накладення кваліфікованого електронного підпису на документ та внесення відповідних відомостей до Реєстру не передбачає вирішення відповідачем питання про доцільність видачі позивачу нового будівельного паспорта. Відповідне рішення було фактично прийняте Управлінням ще 24.12.2020, документ був виданий, а його електронний примірник – сформований у системі.

Отже, у спірному випадку йдеться про завершення відповідачем власної адміністративної процедури та усунення допущеного ним порушення.

З огляду на це зобов`язання Управління підписати будівельний паспорт №01-П/178 від 24.12.2020, сформований у ЄДЕССБ за №BP01:4115-9700-6333-7180, кваліфікованим електронним підписом уповноваженої на час виконання судового рішення посадової особи не є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд не визначає містобудівних параметрів об`єкта, не розробляє будівельний паспорт замість Управління та не приймає рішення про первинну його видачу, а лише зобов`язує суб`єкта владних повноважень завершити процедуру оформлення документа, рішення про видачу якого вже було ним реалізовано.

Твердження відповідача про неможливість накладення КЕП у зв`язку зі звільненням посадової особи, яка обіймала відповідну посаду у 2020–2021 роках, суд відхиляє, оскільки кваліфікований електронний підпис у цьому випадку використовується посадовою особою при реалізації повноважень Управління як органу, а зміна персонального складу такого органу не припиняє його компетенції та обов`язків.

З тих самих підстав належним та ефективним способом захисту є зобов`язання відповідача забезпечити внесення належних відомостей щодо будівельного паспорта №01-П/178 від 24.12.2020 до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681.

Такий спосіб захисту спрямований на приведення інформації державної електронної системи у відповідність до фактично виданого Управлінням документа та усунення правової невизначеності, яка виникла не з вини позивача.

Щодо визначення строку виконання такого обов`язку суд враховує, що необхідні відомості про будівельний паспорт уже містяться у системі, електронний документ №BP01:4115-9700-6333-7180 сформований, а тому виконання рішення не потребує повторного розроблення будівельного паспорта або нового розгляду питання про можливість його видачі.

За таких обставин встановлення п`ятиденного робочого строку з дня набрання рішенням суду законної сили для накладення КЕП та внесення відповідних відомостей до Реєстру є достатнім, розумним та спрямованим на забезпечення своєчасного і реального відновлення порушеного права позивача.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що у межах цієї справи встановлено послідовний ланцюг юридично значимих обставин: 24.12.2020 відповідачем прийнято та оформлено рішення про видачу позивачу будівельного паспорта №01-П/178; документ фактично видано позивачу у паперовій формі; 11.01.2021 його електронний примірник сформовано самим Управлінням у Реєстрі будівельної діяльності за №BP01:4115-9700-6333-7180; 18.01.2021 на підставі цього будівельного паспорта компетентним органом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт №РВ051210111752; водночас посадовими особами Управління не було завершено електронне оформлення документа шляхом накладення КЕП.

Таке невиконання відповідачем власного обов`язку не може нівелювати правові наслідки його попередніх дій та покладати негативні наслідки на позивача, який добросовісно отримав документ від компетентного органу та використовував його у передбаченому законодавством порядку.

Посилання відповідача на технічні особливості ЄДЕССБ, зміну посадової особи, затвердження у 2021 році нового плану зонування та виявлені після прийняття оскаржуваного рішення відхилення від параметрів будівельного паспорта не спростовують факту його видачі 24.12.2020 та не доводять правомірності відмови від 20.04.2026.

За сукупністю встановлених обставин та досліджених доказів суд доходить висновку, що Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради при прийнятті повідомлення від 20.04.2026 за реєстраційним номером у ЄДЕССБ BP01:4996-2914-0246-7057 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для вирішення заяви позивача, та фактично поклало на нього негативні наслідки власного неналежного виконання адміністративної процедури.

Враховуючи викладене та необхідність забезпечення повного й ефективного відновлення порушених прав позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправним та скасування повідомлення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 20.04.2026 за реєстраційним номером у ЄДЕССБ BP01:4996-2914-0246-7057; визнання чинним (дійсним) будівельного паспорта забудови земельної ділянки №01-П/178 від 24.12.2020, електронний документ якого сформовано у ЄДЕССБ за №BP01:4115-9700-6333-7180; зобов`язання Управління підписати зазначений будівельний паспорт кваліфікованим електронним підписом уповноваженої посадової особи протягом п`яти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили та зобов`язання відповідача у той самий строк забезпечити внесення належних відомостей щодо цього будівельного паспорта до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повідомлення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 02499015) від 20.04.2026 за реєстраційним номером у ЄДЕССБ ВР01:4996-2914-0246-7057

Визнати чинним (дійсним) будівельний паспорт забудови земельної ділянки № 01-П/178 від 24.12.2020 (реєстраційний номер у ЄДЕССБ: ВР01:4115-9700-6333-7180).

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради підписати будівельний паспорт забудови земельної ділянки № 01-П/178 від 24.12.2020 (реєстраційний номер у ЄДЕССБ: ВР01:4115-9700-6333-7180) кваліфікованим електронним підписом уповноваженої посадової особи Управління протягом 5 робочих днів з дати набрання рішенням законної сили.

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради внести відомості до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ щодо будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 01-П/178 від 24.12.2020 (реєстраційний номер у ЄДЕССБ: ВР01:4115- 9700-6333-7180) відповідно до п. 72 Порядку ведення ЄДЕССБ, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2021 № 681, протягом 5 робочих днів з дати набрання рішенням законної сили.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради судовий збір у розмірі 1331,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Казимира Любомирського, буд. 6,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 02499015)

Суддя Н.В. Друзенко