Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №420/40151/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40151/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні з 12.06.2025 по 07.10.2025 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні з 12.06.2025 по 07.10.2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та з врахуванням раніше здійснених виплат;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та з врахуванням раніше здійснених виплат;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, індексації грошового забезпечення, та з врахуванням раніше здійснених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 мобілізований до складу Збройних Сил України у березні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 . проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . З 09.07.2023 по 22.08.2023 року брав безпосередню участь у бойових діях (довідка №0666/118/6029 від 09.08.2025 року). Під час виконання бойових завдань потрапляв під ворожі обстріли, отримував контузії та поранення, переживав важкі психоемоційні навантаження. З 21.08.2023 по 12.06.2025 року перебував у полоні (довідка СБУ 34/4-2390Д від 27.06.2025 року), піддавався численним фізичним та психологічним знущанням. Після звільнення з полону проходив стаціонарне лікування з діагнозами: поранення лівої плечової кістки та плечового суглоба, щільні сторонні тіла включенні до 3 м (5 шт.) у парааркулярних м`яких тканинах лівої плечової кістки та плечового суглобу. Постконтузійний синдром, розлад адаптації, змішаний розлад емоцій та поведінки. Згідно з довідками медичних установ: 12.06.2025 – 16.06.2025. року - довідка №1709 від 18.06.2025 року (5 днів); 16.06.2025 – 16.07.2025 року – виписка з медичної карти стаціонарного хворого №199808 від 16.07.2025 року (30 днів); 11.07.2025 року оглянутий ВЛК – рекомендовано лікування не менше 21 календарний день – довідка ВЛК № 2025-0711-1413-0173-3 від 11.07.2025 року (21 день); 16.07.2025 – 02.08.2025 року – виписка з медичної карти стаціонарного хворого №201441 від 02.08.2025 року (17 днів); 06.08.2025 – 03.09.2025 року - виписка з медичної карти стаціонарного хворого №2478 від 03.09.2025 року (29 днів); 11.09.2025 – 07.10.2025 року - виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 1118 від 07.10.2025 року (26 днів). Загальна тривалість лікування після поранення та звільнення з полону становить 128 календарних днів, що є підставою для нарахування додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168, яка передбачає виплату за період безпосереднього перебування на лікуванні після поранення, отриманого під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Позивач вказує, що мав законні підстави на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, визначеного постановою КМУ № 168, за період перебування на стаціонарному лікуванні.

Також, позивач зазначає, що відповідач при виключенні Позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 не виплатив йому одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у зв`язку із звільненням з полону. Враховуючи зазначене, позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби у зв`язку із звільненням з полону, має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абз.1 п.2 ст.15 Закону № 2011-XII у порядку, визначеному п.1 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби. Крім того, при звільненні з військової служби Позивач мав право на отримання від Відповідача матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.07.2026 року витребувано у військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо проходження служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), а саме: довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.06.2025 року по 06.11.2025 року в розрізі періодів та складових грошового забезпечення із зазначенням прожиткового мінімуму та складових, врахованих для їх обчислення; довідку про нараховані та виплачені суми додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації, із зазначенням складових, врахованих для їх обчислення; довідку про усі нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні із зазначенням усіх складових, врахованих для їх обчислення; інформацію та копії документів щодо виплати (нарахування (копії наказів, підстав їх видачі), виплати та зарахування (перерахунок) на картковий рахунок) додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні з 12.06.2025 по 07.10.2025 року; розрахунок виплаченої у грудні 2025 року додаткової винагороди у загальному розмірі 362580,65 грн. в розрізі сум та періодів за які її виплачено, із посиланням на відповідні накази та надання їх копій (витягів із них); інформацію та копії документів щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону; розрахунок виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, із зазначенням видів грошового забезпечення та сум, із яких здійснювався розрахунок. Провадження у справі зупинено до отримання витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року поновлено провадження у справі.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача у відзиві вказує, що відповідно до розрахункового листка позивача, Військовою частиною було здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди за весь період перебування останнього на лікуванні, відповідно до його наданих медичних документів. Зокрема, проведено донарахування: за червень 2025 року – 63 333,33 грн, за липень 2025 року – 100 000,00 грн, за серпень 2025 року – 100 000,00 грн, за вересень 2025 року – 76 666,67 грн та за жовтень 2025 року – 22 580,65 грн. Стосовно нарахування за вересень 2025 року – 76 666,67 грн. Відповідно до медичних документів, які надає позивач, останній перебував на стаціонарному лікуванні:- ВИПИСКА із медичної карти стаціонарного хворого №1118 з 11.09.2025 по 07.10.2025(20 днів вересня);- ВИПИСКА із медичної карти стаціонарного хворого №2478 з 06.08.2025 по 03.09.2025(3 дні вересня). Тобто, в загальному позивач перебував на лікуванні 23 дні вересня х 3 333,33 грн.(100 000,00 грн./30 днів) = 76 666,67 грн. Тобто, в загальному позивач перебував на лікуванні 7 днів жовтня х 3 225,80 грн. (100 000,00 грн./31 день) = 22 580,65 грн. Наведені суми охоплюють саме період, зазначений позивачем у позовній заяві, а саме з 12.06.2025 по 07.10.2025, що свідчить про відсутність будь-якої протиправної бездіяльності з боку Військової частини щодо нарахування та виплати додаткової винагороди.

Також, представник відповідача зазначив, що на момент звільнення позивача законодавство України не передбачало виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби саме з такої підстави, як звільнення з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону . Право на зазначену допомогу виникає виключно у випадках, прямо визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийнятими на його виконання нормативно-правовими актами. Водночас жодна норма законодавства, чинна на момент виключення позивача зі списків особового складу військової частини, не встановлювала обов`язку військової частини здійснювати виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виключно з підстави звільнення військовослужбовця після перебування у полоні. Отже, у відповідача був відсутній передбачений законом обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу спірної одноразової грошової допомоги, а тому відсутня і протиправна бездіяльність.

Крім того, індексація грошового забезпечення не може вважатися як такою, що має постійний характер, як наслідок, і не входить до складу грошового забезпечення.

Також, на думку військової частини НОМЕР_1 , обчислюючи розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, без врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, Відповідач діяв правомірно.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно довідки Служби безпеки України № 34/4-2390Д від 27.06.2025, ОСОБА_1 в період з 21.08.2023 по 12.06.2025 року перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Відповідно до довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 09.08.2025 № 0666/118/6029, ОСОБА_1 в період з 09.07.2023 по 22.08.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Краматорський район, Костянтинівська міська ТГр, Донецька область, Бахмутський район, Торецька міська ТГр.

Згідно довідки КНП Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» від 18.06.2025 № 1729, ОСОБА_1 дійсно знаходиться на стаціонарному лікуванні у КНП КОР Київська обласна клінічна лікарня з 12.06.2025р. по теперішній час. Діагноз: Вертеброгенна цервікалгія. Артеріальна гіпертензія. Розлад адаптації. Довідка видана на підставі медичної карти стаціонарного хворого №199808.

Згідно карти стаціонарного хворого №199808, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ЦНХ з 12.06.2025 по 16.06.2025 та в неврологічному відділенні з 16.06.2025 по 16.07.2025. Остаточній клінічний діагноз: Основний: Щільні сторонні включення до 3 мм (5 шт.) у параартикулярних м`яких тканинах лівої плечової кисткі та плечового суглобу. Психоорганічний синдром, експлозивний варіант Артеріальна гіпертензія Іст. Мікоз стоп. Скарги: осколкове ураження кінцівок, головний біль, біль у спині, загальна слабкість, пригнічення. підвищення АТ.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №201441, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні післягострої та довготривалої реабілітації центру стаціонарної медичної допомоги з 16.08.2025 по 02.08.2025. Клінічний діазноз: Вертеброгенна дорзалгія на тлі остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу хребта. Поранення лівої плесневої кістки та плечового суглоба, щільні сторонні включення до 3 мм (5 шт.) у параартикулярних м`яких тканинах лівої плечової кістки та плечового суглобу. Психоорганічний синдром. експлозивний варіант. Артеріальна гіпертензія 1 ст. Мікоз стоп.

Згідно карти стаціонарного хворого № 2478, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 06.08.2025 по 03.09.2025. Повний діагноз (основне захворювання): F07.2 Постконтузійний синдром F43.2 Розлад адаптації, змішаний розлад емоцій та поведінки. Супутній: Головний біль напруги. Хронічна вертеброгенна цервікалгія, ст, нест, ремісі. Артеріальна гіпертензія II ст. ст. 2. ризик 2. СНО.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1118, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 11.09.2025 по 07.10.2025 року. Основний: F48.8 – інші уточнені невротичні розлади. Опис діагнозу: астено-невротичний стан з інсомнією та емоційно вольовою нестійкістю.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2025 № 316, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдата ОСОБА_2 , колишнього старшого механіка-водія 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, який перебуває у розпорядженні командира військової частини, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 01 листопада 2025 року № 225-РС, з військової служби в запас, відповідно до підпункту «д» (у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), пункту два частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважати таким, що 06 листопада 2025 року справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3 06 листопада 2025 року виключити із списків особового складу військової частини, з 07 листопада 2025 року з усіх видів забезпечення військової частини.

Також вказаним наказом визначено:

- виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 505% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 по 06 листопада 2025 року.

- виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № № 460 у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за тридцять один повних календарних місяців служби.

- виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) пропорційно дням участі за період з 01 по 05 листопада 2025 року.

- щорічна основна відпустка за 2023 рік не надавалась. Щорічна основна відпустка за 2024 рік не надавалась. Щорічна основна відпустка за 2025 рік не надавалась.

- відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виплатити грошову компенсацію за 23 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 25 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік, за 14 діб невикористаної додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2025 рік.

- відпустка за сімейними обставинами за 2025 рік не надавалась.

- виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, згідно з наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, у сумі 22430 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять) гривень 63 копійок.

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, не отримав.

Як стверджує позивач, йому під час проходження служби та звільнення зі служби неправильно було встановлено та виплачувалось грошове забезпечення та неправильно обчислено розмір виплат.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Абзацами першим четвертим пункту 1-2 Постанови №168 визначено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно із пунктом 11 розділу “XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі Порядок №260), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Пунктом 13 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Отже, військовослужбовець має право на отримання збільшеної до 100000 грн винагороди за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, чи у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва). Проте умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 340/2976/23).

Згідно довідки Служби безпеки України № 34/4-2390Д від 27.06.2025, ОСОБА_1 в період з 21.08.2023 по 12.06.2025 року перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Згідно довідки КНП Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» від 18.06.2025 № 1729, ОСОБА_1 дійсно знаходиться на стаціонарному лікуванні у КНП КОР Київська обласна клінічна лікарня з 12.06.2025р. по теперішній час. Діагноз: Вертеброгенна цервікалгія. Артеріальна гіпертензія. Розлад адаптації. Довідка видана на підставі медичної карти стаціонарного хворого №199808.

Згідно карти стаціонарного хворого №199808, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ЦНХ з 12.06.2025 по 16.06.2025 та в неврологічному відділенні з 16.06.2025 по 16.07.2025. Остаточній клінічний діагноз: Основний: Щільні сторонні включення до 3 мм (5 шт.) у параартикулярних м`яких тканинах лівої плечової кисткі та плечового суглобу. Психоорганічний синдром, експлозивний варіант Артеріальна гіпертензія Іст. Мікоз стоп. Скарги: осколкове ураження кінцівок, головний біль, біль у спині, загальна слабкість, пригнічення. підвищення АТ.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №201441, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні післягострої та довготривалої реабілітації центру стаціонарної медичної допомоги з 16.08.2025 по 02.08.2025. Клінічний діазноз: Вертеброгенна дорзалгія на тлі остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу хребта. Поранення лівої плесневої кістки та плечового суглоба, щільні сторонні включення до 3 мм (5 шт.) у параартикулярних м`яких тканинах лівої плечової кістки та плечового суглобу. Психоорганічний синдром. експлозивний варіант. Артеріальна гіпертензія 1 ст. Мікоз стоп.

Згідно карти стаціонарного хворого № 2478, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 06.08.2025 по 03.09.2025. Повний діагноз (основне захворювання): F07.2 Постконтузійний синдром F43.2 Розлад адаптації, змішаний розлад емоцій та поведінки. Супутній: Головний біль напруги. Хронічна вертеброгенна цервікалгія, ст, нест, ремісі. Артеріальна гіпертензія II ст. ст. 2. ризик 2. СНО.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1118, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 11.09.2025 по 07.10.2025 року. Основний: F48.8 – інші уточнені невротичні розлади. Опис діагнозу: астено-невротичний стан з інсомнією та емоційно вольовою нестійкістю.

Відтак, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 12.06.2025 по 16.07.2025, з 16.07.2025 по 02.08.2025, з 06.08.2025 по 03.09.2025, з 11.09.2025 по 07.10.2025 року.

Тобто, 19 днів у червні 2025 року, 31 день у липні 2025 року, 28 днів у серпні 2025 року, 23 днів у вересні 2025 року, 7 днів у жовтні 2025 року.

З наданої картки особового рахунку слідує, що в період з 01.06.2025 року по 06.11.2025 року ОСОБА_1 виплачувалась додаткова винагорода у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень.

Також, вказана картка особового рахунку містить інформацію про виплату ОСОБА_1 у грудні 2025 року додаткової винагороди у загальному розмірі 362580,65 грн.

При цьому, згідно розрахункового листа у грудні 2025 року ОСОБА_1 донараховано додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень, а саме за 19 днів - 63 333,33 грн (за червень), за 31 день – 100000 грн (за липень), за 31 день – 100000 грн (за серпень), за 23 дні - 76 666,67 грн (за вересень) та за 7 днів - 22 580,65 грн. (за жовтень).

За таких підстав, на теперішній час військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні з 12.06.2025 по 07.10.2025 року, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні з 12.06.2025 по 07.10.2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон № 2011-XII та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з пунктами 2 та 3 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно абз. 7 підпункт 1 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII: військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби: у зв`язку із звільненням з полону.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2025 № 316, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдата ОСОБА_2 , колишнього старшого механіка-водія 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, який перебуває у розпорядженні командира військової частини, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 01 листопада 2025 року № 225-РС, з військової служби в запас, відповідно до підпункту «д» (у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), пункту два частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважати таким, що 06 листопада 2025 року справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3 06 листопада 2025 року виключити із списків особового складу військової частини, з 07 листопада 2025 року з усіх видів забезпечення військової частини.

В наказі зазначено, що вислуга років у Збройних Силах становить: календарна – 02 роки 07 місяців 08 днів.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 звільнений з військової служби у зв`язку із звільненням з полону, відповідно до абз. 7 підпункт 1 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Суд звертає увагу, що підпункт 1 пункту 2 статті 15 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024 року, а тому посилання відповідача на те, що жодна норма законодавства, чинна на момент виключення позивача зі списків особового складу військової частини, не встановлювала обов`язку військової частини здійснювати виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виключно з підстави звільнення військовослужбовця після перебування у полоні, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

На підставі наведеного у сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до абз. 7 підпункт 1 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також, що стосується позовних вимог про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, індексації грошового забезпечення, та з врахуванням раніше здійснених виплат, суд зазначає, що оскільки станом на дату розгляду даної справи одноразова грошова допомога не виплачена, а тому ці вимоги стосується правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та з врахуванням раніше здійснених виплат, суд зазначає, що згідно картки особового рахунку слідує, що ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що при розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення відповідачем не враховувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.

При цьому, суд звертає увагу, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок №260, у пункті 2 розділу І якого (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) внормовано, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану (доповнено згідно з Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, який застосовується з 01 лютого 2023 року); допомоги.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.03.2025 у справі №240/2921/23 вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, висловив правову позицію, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється. Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивачки зі служби в поліції, додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №200/1564/24 та від 27.03.2025 у справі №240/2921/23.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до абз. 7 підпункт 1 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя П.П. Марин