Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №420/7066/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7066/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, місце знаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 березня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, місце знаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3), в якій позивач просить:

- Визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування позивачу при призначені пенсії за віком до загального страхового стажу періоду роботи в колгоспі імені Енгельса, в подальшому реорганізованому в Сільськогосподарський виробничий кооператив «Долинське», село Долинське, Ананьївського району, Одеської області з 01.12.1979 року по 09.04.2002 року, згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_2 виданої 28 січня 1992 року;

- Зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального страхового стажу позивача при призначені пенсії за віком період роботи в колгоспі імені Енгельса в подальшому реорганізованому в Сільськогосподарський виробничий кооператив «Долинське», село Долинське, Ананьївського району, Одеської області з 01.12.1979 року по 09.04.2002 року, згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_2 виданої 28 січня 1992 року та здійснити призначення та розрахунок пенсії за віком позивачу включивши донарахований період страхового стажу з 01.12.1979 року по 09.04.2002 року, починаючи з первісної дати звернення за призначенням пенсії.

Ухвалою суду від 18 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 19 грудня 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, із заявою про призначення пенсії за ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.12.2025 року № 155150004054 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що страховий стаж позивача становить 07 років 03 місяці 11 днів.

На думку позивача така відмова є протиправною та рішення підлягає скасуванню з огляду на таке.

Так, позивач звертає увагу суду на те, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Долинське» ліквідований, що підтверджується листом (витягом) з офіційного сайту Міністерства юстиції України.

Згідно з довідки КУ «Трудовий архів Ананьївської міської ради» №56 від 10.02.2026 року документи з кадрових питань (особливого складу) колгоспу ім. Енгельса, Колективного сільськогосподарського підприємства «Долинське» та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Долинське» на зберігання до зазначеної архівної установи не надходили.

Позивач наголошує, що він не несе відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, та недоліки заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу.

Позивач зазначає, що відповідач посилається на відсутність підстав для зарахування спірного періоду роботи позивача до його загального страхового стажу з підстав відсутності інформації про встановлений мінімум трудової участі без будь-яких посилань на нормативно-правові акти, але законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Позивач вважає, що відповідачем не прийняті до уваги відомості викладені в трудовій книжці та не була надана оцінка документам, які він надавав для призначення пенсії за віком.

Отже, позивач з наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги.

До суду 02.04.2026 року (вхід. № ЕС/35824/26) від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

19.12.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №155150004054 від 25.12.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Страховий стаж позивача – 07 років 03 місяці 11 днів.

Вік позивача – 63 роки.

Представник відповідача наголошує, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не може бути зараховано:

- період роботи в колгоспі ім. Енгельса з 01.12.1979 по 09.04.2002, оскільки відсутня довідка із зазначенням інформації про встановлений та вироблений мінімум трудової участі у громадському господарстві та інформація про прийняття в КСП «Долинське».

Період роботи з 01.01.1999 обчислений згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком.

Також, представник відповідача зазначає, що наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частин 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності документів про стаж роботи і неможливості їх одержання, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що рішення прийнято правомірно.

До суду 06.04.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли копії електронної пенсійної справи.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією паспорта громадянина Серія НОМЕР_3 .

Суд встановив, що 19 грудня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, із заявою про призначення пенсії за ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстрована за № 1213.

За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.12.2025 року № 155150004054 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що страховий стаж позивача становить 07 років 03 місяці 11 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не може бути зараховано:

- період роботи в колгоспі ім. Енгельса з 01.12.1979 по 09.04.2002, оскільки відсутня довідка із зазначенням інформації про встановлений та вироблений мінімум трудової участі у громадському господарстві та інформація про прийняття в КСП «Долинське».

Період роботи з 01.01.1999 обчислений згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом досліджено копію трудової книжки НОМЕР_2 від 28 січня 1992 року відповідно до якої:

Запис №1: 01.12.1979 – прийнятий до членства колгоспу імені Енгельса, відповідно до поданої заяви, на підставі наказу №42 від 01.12.1979 року;

Запис №2: 18.02.1993 – колгосп перейменовано в КСП «Долинське»,на підставі наказу №2 від 16.02.1993 року;

Запис №3: 29.01.2000 – КСП «Долинське» реорганізовано у СВК «Долинське», на підставі наказу №1 від 29.01.2000 року;

Запис №4: 09.04.2002 – звільнений зі членів СВК «Долинське» відповідно до поданої заяви, на підставі наказу №2 від 09.04.2002 року.

Також, судом досліджено матеріали копій з електронної пенсійної справи позивачки, архівну довідку, яка свідчить про те, що позивач був зареєстрований в Ананьївському районному центрі зайнятості як безробітній, довідка №424 від 28.12.2002 видана Ананьївською міською радою комунальною установою «Трудовий архів Ананьївської міської ради», з якої вбачається що документи з кадрових питань (особового складу) колгоспу імені Енгельса, Колективного сільськогосподарського підприємства «Долинське», Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Долинське» села Долинське, Одеської області станом на 28 грудня 2002 року на зберігання до КУ «Трудовий архів» не надходили.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону № 1058-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 31 року по 31 грудня 2024 року.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону № 1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу:

Починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до пп. 1.8., 1.9. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі – Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Суд встановив, що по досягненню 63 років, позивач, 19.12.2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка № 1213 про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду заяви за призначенням/перерахунку пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 155150004054 від 25.12.2025 року про відмову в призначенні пенсії - відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Дослідивши надані до суду докази, зміст трудової книжки позивача та розрахунки стажу для призначення пенсії, суд доходить висновку, що пенсійним органом помилково не враховано період роботи в колгоспі ім. Енгельса з 01.12.1979 по 09.04.2002, з підстав того, що відсутня довідка із зазначенням інформації про встановлений та вироблений мінімум трудової участі у громадському господарстві та інформація про прийняття в КСП «Долинське» до страхового стажу позивача, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 вказаної статті Закону, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із приписами статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), частини першої статті 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних положень).

Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних положень).

Цією постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Разом з цим, відповідно до п. 2.19. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом N 58 від 29.07.93 р. Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим

рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних

документів такі записи: г) про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним

законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний

трудовий стаж працівників.

Судом досліджено копію трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 28 січня 1992 року відповідно до якої:

Запис №1: 01.12.1979 – прийнятий до членства колгоспу імені Енгельса, відповідно до поданої заяви, на підставі наказу №42 від 01.12.1979 року;

Запис №2: 18.02.1993 – колгосп перейменовано в КСП «Долинське»,на підставі наказу №2 від 16.02.1993 року;

Запис №3: 29.01.2000 – КСП «Долинське» реорганізовано у СВК «Долинське», на підставі наказу №1 від 29.01.2000 року;

Запис №4: 09.04.2002 – звільнений зі членів СВК «Долинське» відповідно до поданої заяви, на підставі наказу №2 від 09.04.2002 року.

Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка діяла до 29 липня 1993 року, «Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на усіх робітників і працівників державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, тих, що пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.».

Згідно з п. 2.5. вказаної Інструкції, "У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення та ін. виправлення робиться адміністрацією того підприємства, де був здійснений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові - необхідну допомогу".

Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, яка розпочала діяти з 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 2.2 вказаної Інструкції заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 2.11 та 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Аналіз наведених норм права доводить, що саме на роботодавця покладено обов`язок заповнення трудової книжки робітника, а тому позивач не може нести відповідальність за невиконання роботодавцем покладених на нього обов`язків.

Суд зазначає, що трудова книжка НОМЕР_2 від 28.01.1992 року містить відомості про підстави внесення записів, підписи осіб, відповідальних за ведення і видачу трудових книжок, а також відбитки печатки підприємства, записи виконані у хронологічній послідовності, не суперечать один одному, не мають підчисток та виправлень, формально відповідають вимогам, які висуваються законодавством до ведення трудових книжок.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. А тому, пенсійний орган не може перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці на позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача пенсії за віком.

У свою чергу суд зазначає, що відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №155150004054 від 25.12.2025 року про відмову у призначенні пенсії є правомірними та належать задоволенню.

Щодо позовних вимог: Зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального страхового стажу позивача при призначені пенсії за віком період роботи в колгоспі імені Енгельса в подальшому реорганізованому в Сільськогосподарський виробничий кооператив «Долинське», село Долинське, Ананьївського району, Одеської області з 01.12.1979 року по 09.04.2002 року, згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_2 виданої 28 січня 1992 року та здійснити призначення та розрахунок пенсії за віком позивачу включивши донарахований період страхового стажу з 01.12.1979 року по 09.04.2002 року, починаючи з первісної дати звернення за призначенням пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про безпідставне неврахування відповідачем записів у трудовій книжці НОМЕР_2 та наданих позивачем довідки на підтвердження роботи у спірні періоди, і не розглянув заяву про призначення пенсії з урахуванням вказаних записів у трудовій книжці, та наданих позивачем документів, що є дискреційними повноваженнями відповідача, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо призначення пенсії за віком.

Разом з цим, відповідно до приписів статті 9 КАС України, наявні підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 19.12.2025 року з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, рішення суб`єкта владних повноважень має бути, зокрема, обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційним, тобто прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно з приписів ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи спірні дії та рішення відповідача, суд дійшов висновку, що вони не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчиненні не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Враховуючи що позов задоволено частково, на користь позивача належить стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, місце знаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, місце знаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3) №155150004054 від 25.12.2025 року про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, місце знаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3) зарахувати до загального страхового стажу пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) період роботи в колгоспі імені Енгельса в подальшому реорганізованому в Сільськогосподарський виробничий кооператив «Долинське», село Долинське, Ананьївського району, Одеської області з 01.12.1979 року по 09.04.2002 року, згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_2 виданої 28 січня 1992 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, місце знаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3) повторно розглянути заяву від 19.12.2025 року № 1213 про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, місце знаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко