Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №420/23267/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23267/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Зодчих,22, м.Вінниця, 21005) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050033768 від 29.06.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Донецькому комерційному інституті з 01.09.1988 року по 18.01.1993 року, а також періоду роботи у підприємця ОСОБА_2 у кафе «Арго» з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Донецькому комерційному інституті з 01.09.1988 року по 18.01.1993 року, а також період роботи з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на підставі ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) судовий збір в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050033768 від 29.06.2026 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У оскаржуваному рішенні зазначено, що позивачу, на його думку, протиправно не зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1988 року по 31.07.1993, оскільки період навчання перетинається з періодами роботи та виправлення в даті наказу про зарахування на навчання та з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року, оскільки відсутні дані індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову зазначивши, що Головним управлінням правомірно відмовлено Позивачу в призначенні пенсії за віком за нормами частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши віку передбаченого ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком, звернувся 22.06.2026 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №156050033768 від 29.06.2026 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

В обґрунтування вказаного рішення вказано, що згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявника складає 26 років 10 місяців 15 днів, що є недостатнім для права на призначення пенсії за віком.

До страхового стажу не зараховані періоди згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 01.06.1984:

період навчання з 01.09.1988 по 31.07.1993, оскільки період навчання перетинається з періодами роботи та виправлення в даті наказу про зарахування на навчання.

з 01.06.2001 по 01.08.2001, оскільки відсутні дані індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб.

Частиною 2 ст. 26 вищезазначеного закону визначено, починаючи з 01.01.2028 року, що в разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу від 25 до 35 років та після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу від 15 до 25 років.

Відповідач дійшов висновку про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за нормами ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач вважає, що оскаржуваним рішенням порушено його права та за їх захистом звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року – не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року – від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року – від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

За ч.3 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року – від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

За ч.3 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частини 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд зазначає, що відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Згідно п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Відповідно до записів трудової книжки позивача від 01.06.1984 року серії НОМЕР_2 , 01.09.1988 року згідно наказу № 848/с від 05.08.1988 року після закінчення підготовчого відділення позивач був зарахований студентом 1-го курсу технологічного факультету денного відділення Донецького інституту радянської торгівлі, де навчався до 31.07.1993 року. Був відрахований з інституту згідно наказу № 694/г від 22.06.1993 року.

Також у трудовій книжці міститься запис від 03.04.1992 року про те, що Донецький інститут радянської торгівлі був перейменований у комерційний (Донецький комерційний інститут).

Навчання позивача у Донецькому комерційному інституті та його закінчення підтверджується також дипломом НОМЕР_3 .

Суд не приймає доводи відповідача щодо того, що в трудовій книжці позивача є певні недоліки щодо її оформлення, оскільки наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, період роботи позивача з 01.09.1988 року по 18.01.1993 року має бути врахований до страхового стажу позивача.

Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Аналіз наведеного положення законодавства дає суду підстави для висновку, що період навчання підлягає зарахуванню до страхового стажу.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Як вже зазначалось вище, за положеннями ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Записами трудової книжки позивача підтверджується, що у період з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року він працював у підприємця ОСОБА_2 у кафе «Арго».

Таким чином, вказаний період стосується періоду ще до набрання чинності Законом №1058-IV, тобто до 01.01.2004 року.

У постанові від 08 жовтня 2025 року у справі № 400/2492/24 Верховний Суд вказував на те, що працівник (застрахована особа) не повинен нести негативні наслідки за невиконання роботодавцем обов`язку зі сплати внесків, а відсутність відомостей у реєстрі чи заборгованість страхувальника не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи, якщо факт трудових відносин та виконання роботи підтверджені належними доказами (трудова книжка, накази, довідки, платіжні та облікові документи, дані перевірок тощо).

Враховуючи викладене вище, а також те, що вказаний період моєї роботи в повній мірі підтверджений записами трудової книжки, вважаю, що в даному випадку у органу Пенсійного фонду були відсутні підстави для відмови у зарахуванні періоду роботи з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року до страхового стажу.

З огляду на викладене рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050033768 від 29.06.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, а також протиправною є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Донецькому комерційному інституті з 01.09.1988 року по 18.01.1993 року, а також періоду роботи у підприємця ОСОБА_2 у кафе «Арго» з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відновлення порушених відповідачем прав позивача на пенсійне забезпечення, у зв?язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Донецькому комерційному інституті з 01.09.1988 року по 18.01.1993 року, а також період роботи з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на підставі ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, скільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Зодчих,22, м.Вінниця, 21005) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050033768 від 29.06.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Донецькому комерційному інституті з 01.09.1988 року по 18.01.1993 року, а також періоду роботи у підприємця ОСОБА_2 у кафе «Арго» з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) період навчання у Донецькому комерційному інституті з 01.09.1988 року по 18.01.1993 року, а також період роботи з 01.06.2001 року по 01.08.2001 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) про призначення пенсії за віком на підставі ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко