Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №420/23041/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №420/23041/25

Суддя: Єфіменко К.С.

Справа № 420/23041/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу та за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за результатом якого позивач просить:

стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості з:

- пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства – 5232960 грн. 08 коп. на бюджетний рахунок – UA958999980313040105000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Одеська обл./21081000.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на 07.05.2025 року, відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ФОП ОСОБА_2 складає 5 232 960,08 грн, а саме: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (б/к – 21081000) на загальну суму 5232960,08 грн., виникла на підставі нарахування: (основний платіж – 0,00 грн, штрафна санкція – 0,00 грн., пеня – 5232960,08 грн). Пеня нарахована згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000/52626/2405 вiд 27.11.2024 року на суму 5232960,08 грн.

Ухвалою суду від 21 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі, за участю сторін. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року зупинено розгляд справи за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, до моменту отримання судом додаткових письмових доказів від представника відповідача, але не пізніше 16.12.2025 року.

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року провадження у справі №420/23041/25 за адміністративним позовом за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу зупинено до набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1452/26.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року поновлено провадження у справі №420/23041/25 за адміністративним позовом за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу. Задоволено клопотання позивача про об`єднання в одне провадження справ по справі №420/23041/25 за адміністративним позовом за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу. Об`єднано в одне провадження адміністративні справи №420/23041/25 та №420/1452/26 в одне провадження з присвоєнням їм загального номеру №420/23041/25. Суд ухвалив повернутись до стадії підготовчого провадження в адміністративній справі №420/23041/25. Призначено підготовче судове засідання по вказаній справі, за участю сторін. Витребувано через канцелярію суду адміністративну справу № 420/1452/26.

Суд зазначає, що ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024 року № 000/52626/2405;

судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що на підставі Наказу начальника ГУ ДПС в Одеській області № 6548-п від 03 липня 2024 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту купівлі-продажу № 1/03/09/2022 від 03.09.2022 року (дата здійснення операцій 13.09.2022; 25.10.2022; 31.10.2022; 13.12.2022; 07.02.2023; 20.02.2023). ОСОБА_3 зазначає, що про проведення перевірки не було відомо, відповідно ніяких документів не надавав. Позивач вважає, що сама перевірка, без відповідних документів, які стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

27.11.2024 року контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000/52626/2405 про застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства.

ОСОБА_3 вважає оскаржуване рішення протиправним, прийнятим без дослідження необхідних доказів, без встановлення всіх обставин його господарської діяльності, та є таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 420/1452/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Призначено підготовче засідання.

Головним управлінням ДПС в Одеській області подано відзив у справі №420/1452/26 в якому просить відмовити в задоволенні позову зазначивши, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до наданих Головному управлінню ДПС в Одеській області документів та відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року по справі № 420/23041/25 закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року по справі № 420/23041/25 зупинено розгляд справи за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, а саме до 16.07.2026 року.

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року по справі № 420/23041/25 витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону громадянином Молдови та російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (Паспорт Республіки Молдова № НОМЕР_3 , паспорт ПМР НОМЕР_4 )за період з липня 2024 року по теперішній час із зазначенням усіх дат в`їзду в Україну, виїзду з України та пунктів пропуску. Встановлено строк подання письмових доказів до 10.08.2026 року включно.

На виконання зазначеної ухвали суду Адміністрацією Державної прикордонної служби України повідомлено, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі – База даних), що функціонує відповідно до Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином рф та Республіки Молдови ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з липня 2024 по 31.07.2026 року в Базі даних не виявлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрований Одеською районною державною адміністрацією Одеської області 20.07.2022 року та отримав свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису про державну реєстрацію №2010700000000000647.

На податковому обліку перебуває з 20.07.2022 в Головному управлінні ДПС в Одеській області (Овідіопольська ДПІ 1521).

Місцезнаходження фізичної особи - підприємця відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію та фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено ФОП ОСОБА_6 лист від 18.05.2023 року № 6123/КПР/15-32-24-05-06 «Щодо надання пояснень та первинних документів» керуючись п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19, на підставі пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.1 п.20.1 ст.20, ч.1) п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України, запропоновано надати, для з`ясування стану розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 03.09.2022 №1/03/09/2022, письмове пояснення та документальне підтвердження щодо проведених операцій по зовнішньоекономічному контракту, інформацію по розрахунках нерезидентом та надходженню товару, інформацію щодо відображення проведених операцій в бухгалтерському та податковому обліку:

- контракти, додатки до контрактів, специфікації, додаткові угоди;

- митні декларації, акти виконаних робіт, CMR, коносаменти, рахунки, інвойси, тощо;

- виписки банку щодо руху грошових коштів за поточним та розподільчим рахунками, платіжні доручення, SWIFT;

- документи; інші документи, які стосуються взаєморозрахунків по контракту, - дані бухгалтерського обліку проведених операцій (книга обліку доходів та витрат).

ОСОБА_3 на запит Головного управління ДПС в Одеській області від 18.05.2023 № 6123/КПР/15-32-24-05-06, було надано відповідь (вх. до Головного управління ДПС в Одеській області від 07.09.2023 року №68801/6) та надано наступні первинні документи:

- копія контракту купівлі-продажу від 03.09.2022 № 1/03/09/2022, укладений з нерезидентом ООО "Валмар" (Молдова - 24/B Lenin str., Bender, MD-3200,Moldova) з додатками,

- інвойси,

- МД-2 від 07.02.2023 №23UA500500003824U8; МД-2 від 20.02.2023 №23UA500500005354U2;

- Виписки банку ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВ АТОЩАД М.ОДЕСА на рахунок № НОМЕР_5 про надходження валютних коштів в загальній сумі 17800 евро (EUR) (екв.708350,21 грн.) по контракту від 03.09.2022 №1/03/09/2022.

Наказом Головного управління ДПС в Одеській області №6548-п від 03 липня 2024 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » на підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 ст. 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (зі змінами та доповненнями), згідно листів ДПС (від 02.05.2023 № 9610/7/99-00-24-04-02-07, від 30.05.2023 № 12279/7/99-00-07-05-01-07, від 22.08.2023 № 20389/7/99-00-24-04-02-07, від 02.10.2023 № 24652/7/99-00-07-05-02-07) та доповідної записки начальника управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Самиліної Юлії від 12.06.2024 № 708/15-32-24-05, наказано:

провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), податкова адреса: АДРЕСА_2 з 08 серпня 2024 року тривалістю 5 робочих днів, з метою дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту купівлі-продажу від 03.09.2022 № 1/03/09/2022 (дата здійснення операції – 13.09.2022; 25.10.2022; 31.10.2022;13.12.2022; 07.02.2023; 20.02.2023) за період діяльності з 03.09.2022 по дату закінчення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Повідомлення від 08.07.2024 № 631/15-32-24-05 та копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 03.07.2024 № 6548-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 » направлено засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом №0600939559083, який повернувся «за закінченням встановленого терміну зберігання 11.08.2024) на адресу: АДРЕСА_1 .

Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт від 21 серпня 2024 року №35685/15-32-24-05-09/1550624558 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту купівлі-продажу від 03.09.2022 № 1/03/09/2022 (дата здійснення операції - 13.09.2022; 25.10.2022; 31.10.2022 13.12.2022; 07.02.2023; 20.02.2023)».

У вказаному акті зазначено, що перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції за період з 03.09.2022 по 14.08.2024 за зовнішньоекономічним Контракту купівлі-продажу від 03.09.2022 року №1/03/09/2022 встановлено:

- листами ДПС України від 02.05.2023 № 9610/7/99-00-24-04-02-07, від 30.05.2023 № 12279/7/99-00-07-05-01-07, від 22.08.2023 № 20389/7/99-00-24-04-02-07, від 02.10.2023 № 24652/7/99-00-07-05-02-07 доведено інформацію, що ФОП ОСОБА_2 по контракту від 03.09.2022 року № 1/03/09/2022 здійснив експортні операції 13.09.2022; 25.10.2022; 31.10.2022;13.12.2022; 07.02.2023; 20.02.2023.

Контракт купівлі-продажу від 03.09.2022 року № 1/03/09/2022 укладеного з нерезидентом ООО "Валмар" (Молдова - 24/B Lenin str., Bender, MD3200,Moldova) з додатками, інвойси, МД-2 від 13.09.2022 №UA500500/2022/032164;

МД-2 від 25.10.2022 №22UA500500038866U6; МД-2 від 31.10.2022 №22UA500500039624U9; МД-2 від 13.12.2022 №22UA500500045642U7; МД-2 від 07.02.2023 №23UA500500003824U8; МД-2 від 20.02.2023 №23UA500500005354U2;.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , що є належним чином зареєстрований і діє відповідно до законодавства України, іменований надалі Продавець, укладено Контракт купівлі-продажу від 03.09.2022 року № 1/03/09/2022 з нерезидентом ООО "Валмар" (Молдова - 24/B Lenin str., Bender, MD-3200,Moldova), юридична особа, що є належним чином зареєстрована і діє відповідно до законодавства Молдови, іменована надалі Покупець, уклали даний Контракт.

Згідно з єдиною автоматизованою інформаційною системою Державної митної служби ФОП ОСОБА_2 на виконання умов Контракту від 03.09.2022 року №1/03/09/2022 (дата здійснення операцій – 13.09.2022; 25.10.2022; 31.10.2022; 13.12.2022; 07.02.2023; 20.02.2023), здійснено експортні операцію:

1) ВМД UA500500/2022/032164 від 13.09.2022 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 14 675,35 доларів США (USD), (що еквівалентно 536 657,00 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями – 11.03.2023 року;

2) ВМД 22UA500500038866U6 від 25.10.2022 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 17 321,55 доларів США (USD), (що еквівалентно 633 424,83 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями – 22.04.2023 року;

3) ВМД 22UA500500039624U від 31.10.2022 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 42 190,1 доларів США (USD), (що еквівалентно 1 542 832,89 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями – 28.04.2023 року;

4) ВМД 22UA500500045642U7 від 13.12.2022 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 39 138,85 доларів США (USD), (що еквівалентно 1 431 252,95 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями – 10.06.2023 року;

5) ВМД 23UA500500003824U8 від 07.02.2023 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 17 608,09 доларів США (USD), (що еквівалентно 643 903,20 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями – 05.08.2023 року;

6) ВМД 23UA500500005354U2 від 20.02.2023 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 12 165,88 доларів США (USD), (що еквівалентно 444 889,20 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями – 18.08.2023 року;

Надходження виручки від нерезидента за експортований товар по зазначеним ВМД встановити не вдалося, у зв`язку з ненаданням до перевірки документів, які пов`язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності. Станом на 14.08.2024 року лічиться дебіторська заборгованість у сумі 143 099,82 доларів США (USD), (що еквівалентно 5 232 960,08 грн.).

Так, Актом від 21 серпня 2024 року №35685/15-32-24-05-09/1550624558 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту купівлі-продажу від 03.09.2022 № 1/03/09/2022 (дата здійснення операції - 13.09.2022; 25.10.2022; 31.10.2022 13.12.2022; 07.02.2023; 20.02.2023)» встановлено:

порушення пунктів 1,2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, з урахуванням п.21 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій в частині не надходження коштів в іноземній валюті на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 за період з 03.09.2022 року по 14.08.2024 року:

за контрактом купівлі-продажу від 03.09.2022 року № 1/03/09/2022:

з 11.03.2023 по 14.08.2024 - 14675,35 доларів США (USD), (що еквівалентно 536 657,00 грн.) на 523 днів;

з 22.04.2023 по 14.08.2024 - 17321,55 доларів США (USD), (що еквівалентно 633 424,83 грн.) на 481 днів;

з 28.04.2023 по 14.08.2024 - 42190,1 доларів США (USD), (що еквівалентно 1 542 832,89 грн.) на 475 днів;

з 10.06.2023 по 14.08.2024 - 39138,85 доларів: США (USD), (що еквівалентно 1 431 252,95 грн.) на 432 днів;

з 05.08.2023 по 14.08.2024 - 17608,09 доларів США (USD), (що еквівалентно 643 903,20 грн.) на 376 днів;

з 18.08.2023 по 14.08.2024 - 12165,88 доларів США (USD), (що еквівалентно 444 889,20 грн.) на 363 днів.

Прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках за експортними операціями складає 143 099,82 доларів США (USD), (що еквівалентно 5 232 960,08 грн.).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000/52626/2405 вiд 27.11.2024 року на суму 5 232 960,08 грн. за порушення пунктів 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ "Про валюту і валютні операції", з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого. Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, 13 змінами і доповненнями.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 р. у справі № 520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, а також визначених позивачем підстав позову, першочерговим у даній справі є вирішення питання дотримання контролюючим вимог податкового законодавства щодо процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 .

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податкового кодексу України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп.21.1.1 та пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п.79.3 ст.79 ПК України).

Положення п.42.2 ст.42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з приписами п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу даних правових норм слідує, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у питанні застосування положень п.79.2 ст.79 ПК України у взаємозв`язку з п.42.2 ст.42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Також, у постанові від 08.09.2021 р. у справі № 816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

З матеріалів справи слідує, що повідомлення від 08.07.2024 № 631/15-32-24-05 та копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 03.07.2024 № 6548-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 » направлено засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом №0600939559083, який повернувся «за закінченням встановленого терміну зберігання 11.08.2024) на адресу: АДРЕСА_1 .

Проте, судом встановлено, що ОСОБА_3 фактично проживає в АДРЕСА_3 . Вказаний факт підтверджується постійною посвідкою на проживання в Республіці Молдова № НОМЕР_3 , виданою на ім`я громадянина рф ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата видачі 18 червня 2018 року. Термін дії до 06 квітня 2026 року. Місце проживання АДРЕСА_4 . А також паспортом громадянина Придністровської Молдавської республіки НОМЕР_4 .

Крім того, Адміністрацією Державної прикордонної служби України повідомлено, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі – База даних), що функціонує відповідно до Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином рф та Республіки Молдови ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з липня 2024 по 31.07.2026 року в Базі даних не виявлено.

При цьому, суд зауважує, що п.42.2 ст.42 ПК України передбачає, що документи вважаються належним чином надіслані платнику податку за адресою або місцезнаходження або податковою адресою.

В даному випадку контролюючим органом не з`ясовано місцезнаходження ОСОБА_1 , а направлено кореспонденцію на податкову адресу, за якою останній не проживає.

Відтак, Головне управління ДПС в Одеській області, розпочавши проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , не пересвідчилося у дотриманні однієї з обов`язкових умов для початку проведення такої перевірки (визначеною п.79.2 ст.79 ПК України), якою є вручення платнику податків письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

За усталеною позицією Верховного Суду, не виконання контролюючим органом вимог п.79.2 ст.79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Зокрема, у постанові від 18.08.2021 р. у справі № 160/9277/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, виключає необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства та є підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 р. у справі № 640/9016/20, від 26.09.2024 р. у справі № 600/6022/23-а.

Щодо порушення ОСОБА_4 вимог частини 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ "Про валюту і валютні операції", з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого. Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, 13 змінами і доповненнями суд зазначає наступне.

Згідно із частинами 1, 4, 6 статті 11 Закону №2473-VIII, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частинами 1, 2 та 3 статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно приписів частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону №2473-VIII, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Частинами 6 та 7 статті 13 Закону №2473-VIII установлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Згідно з п.п.21, 22, 23 Розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Водночас, пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» установлений припис про те, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно із пунктом 14-3 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Пунктом 14-4 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 установлено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Отже, з огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту, й такі строки становлять 180 календарних днів.

При цьому, як згадувалось раніше, частина 5 статті 13 Закону №2473-VIII встановлює прямий припис щодо визначення розміру пені, виходячи, зокрема, із суми неодержаних грошових коштів за договором в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Тобто, окрім періоду прострочення та суми неодержаних грошових коштів за договором в іноземній валюті, визначальним для правильного нарахування пені є також день виникнення заборгованості та курс Національного банку України щодо відповідної валюти, установлений саме на день виникнення заборгованості.

У свою чергу, частинами 2 та 3 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Отже, цими правовими нормами фактично визначено, що днем виникнення заборгованості є:

- день митного оформлення продукції, що експортується;

- день здійснення авансового платежу (попередньої оплати) у разі імпорту товарів.

У цьому аспекті суд звертає увагу на положення пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, визначають, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків:

за операціями з експорту товарів: з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується;

за операціями з імпорту товарів: з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта).

Підпунктом 4 пункту 3 Інструкції встановлено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Пунктом 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар;

у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митної декларації.

Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм видно, що строк погашення заборгованості за операціями з експорту обчислюється саме з моменту митного оформлення товару.

Заборгованість виникає та обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується і у випадку порушення строків розрахунків, тягне за собою згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим саме і виключно на день виникнення заборгованості.

При визначенні пені за порушення строків розрахунків при експорті має враховуватися курс валют на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, а при імпорті - на дату оплати резидентом товару.

Як видно з наявних у справі доказів, пеню позивачу нараховано як по експортним, так і по імпортним операціям.

Актом від 21 серпня 2024 року №35685/15-32-24-05-09/1550624558 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту купівлі-продажу від 03.09.2022 № 1/03/09/2022 (дата здійснення операції - 13.09.2022; 25.10.2022; 31.10.2022 13.12.2022; 07.02.2023; 20.02.2023)» встановлено, що згідно з єдиною автоматизованою інформаційною системою Державної митної служби ФОП ОСОБА_2 на виконання умов Контракту від 03.09.2022 року № 1/03/09/2022 (дата здійснення операцій 13.09.2022; 25.10.2022; 31.10.2022; 13.12.2022; 07.02.2023; 20.02.2023), здійснено експортні операцію:

1) BMA UA500500/2022/032164 від 13.09.2022 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 14 675,35 доларів США (USD), (що еквівалентно 536 657,00 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями 11.03.2023 року;

2) ВМД 22UA50050003886606 від 25.10.2022 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 17 321,55 доларів США (USD), (що еквівалентно 633 424,83 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями 22.04.2023 року;

3) ВМД 22UA5005000396240 від 31.10.2022 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 42 190,1 доларів США (USD), (що еквівалентно 1 542 832,89 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями -28.04.2023 року;

4) ВМД 22UA50050004564207 від 13.12.2022 року здійснено відправлення товару до (що Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 39 138,85 доларів США (USD), (еквівалентно 1431 252,95 грн.). Граничний строк розрахунку за експортним операціями -10.06.2023 року;

5) ВМД 23UA50050000382408 від 07.02.2023 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 17 608,09 доларів США (USD), (що еквівалентно 643 903,20 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями -05.08.2023 року;

6) ВМД 23UA50050000535402 від 20.02.2023 року здійснено відправлення товару до Молдови нерезиденту ООО "Валмар" на загальну суму 12 165,88 доларів США (USD), (що еквівалентно 444 889,20 грн.). Граничний строк розрахунку за експортними операціями 18.08.2023 року;

Надходження виручки від нерезидента за експортований товар по зазначеним ВМД встановити не вдалося, у зв`язку з ненаданням до перевірки документів, які пов`язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.

Станом на 14.08.2024 року лічиться дебіторська заборгованість у сумі 143 099,82 доларів США (USD), (що еквівалентно 5 232 960,08 грн.).

Так, в Акті перевірки зазначена, що загальна сума заборгованості становить 143099,82 долари США, проте не враховані розрахунки по Контракту, що зменшують, як саму суму загального боргу, так і терміни нарахування пені.

Контролюючим органом проігноровано факти, що за Контрактом відбувались розрахунки (17.04.2023 року 10 000,00 Євро; 25.05.2023 року 7500,00 Євро;01.11.2023 року 14 000,00 доларів США).

Крім того, Головне управління ДПС в Одеській області при нарахуванні пені був зобов`язаний визначити її розмір, виходячи із конкретних сум простроченої заборгованості в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим саме на день виникнення заборгованості.

Натомість відповідач при нарахуванні пені керувався курсом Національного банку України, встановленим на перший день після закінчення граничного строку розрахунків, що прямо суперечить приписам статті 13 Закону №2473-VIII та є протиправним.

Ця обставина сторонами не заперечується і не спростовується, а також підтверджується матеріалами справи.

Отже, відповідач нарахував пеню в більшому розмірі, ніж належить згідно із приписами Закону №2473-VIII.

В аспекті наведених обставин суд відмічає, що відповідач у відзиві жодним чином не аргументував і не довів правомірності застосування ним саме такого курсу валют.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що визначена спірним податковим повідомленням-рішення сума пені неправомірно розрахована відповідачем по курсу валют, який суперечить вимогам статті 13 Закону №2473-VIII та з більшої суми ніж наявна заборгованість, що призвело до завищення суми пені та відповідно до порушення прав позивача.

Також суд враховує, що даній категорії спорів адміністративній суд перевіряє спірне податкове повідомлення-рішення не тільки в частині правових підстави підстав для його винесення, а також і в частині правильності розрахунку суми, яка таким рішення нарахована.

При цьому, суд може скасувати податкове повідомлення-рішення частково в тому випадку, якщо є можливість відокремити правомірно нараховані цим рішенням податкові зобов`язання від неправомірно нарахованих.

В той же час, адміністративний суд не може приймати замість податкового органу рішення, яке б відповідало вимогам закону, самостійно здійснюючи розрахунок визначити суми податкових зобов`язань.

В даній справі суд не може відокремити правомірно нараховані спірними рішенням суми пені від неправомірно нарахованих, оскільки в цьому випадку суду необхідно здійснити самостійний розрахунок пені, що виходить за межі його повноважень.

За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне в повному обсязі.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024 року № 000/52626/2405 підлягають задоволенню.

Окремо суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 , відповідно наданих доказів ІНФОРМАЦІЯ_2 , та йому присвоєно РНОКПП НОМЕР_2 , проте в своїх позовних вимогах Головне управління ДПС в Одеській області зазначає дату народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 та вказано р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , тобто вимоги заявлені щодо іншої особи відносно якої не проводили податкову перевірку та відносно неї не приймалось рішення податковим органом та яка є відмінною від відповідача за первинним позовом.

Таким чином, оскільки позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу саме з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства – 5232960 грн. 08 коп. на бюджетний рахунок – UA958999980313040105000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Одеська обл./21081000 обґрунтовані наявністю скасованого судом податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024 року № 000/52626/2405 та позовні вимоги заявлені податковим органом не до особи, яка є відповідачем за первинним позовом, то вказана вимога задоволенню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на зазначене адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню, а в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу слід відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання дотримання ОСОБА_4 строків звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частинами 1-2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку.

Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Таким чином, закон передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживає в АДРЕСА_3 . Доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення або про ознайомлення його з цим рішенням більш ранішнього строку ніж він зазначив (10.11.2025 року) представником ГУ ДПС в Одеській області до суду не надано. ОСОБА_3 зазначає, що про існування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення він дізнався через свого адвоката, під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи № 420/23041/25 10.11.2025 року.

До того ж, суд враховує вік та важкий стан здоров`я ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи та були дослідженні в судовому засіданні, що також є самостійною поважною причиною несвоєчасного звернення до суду за для забезпечення судового захисту.

Враховуючи викладені позивачем обставин щодо поновлення строку звернення до суду, суд доходить висновку, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) строк звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.11.2024 року № 000/52626/2405.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166; 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) від 27.11.2024 року № 000/52626/2405.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166; 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 16640,00 грн.

В задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua