Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №420/8233/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8233/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку середньоденної заробітної плати при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 34 днів при звільнені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно Наказу № 1686 о/с від 21.10.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПІ НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільнені у кількості 34 день згідно Наказу № 1686 о/с від 21.10.2021 року з включенням до розрахунку середньоденної заробітної плати на день звільнення грошової індексації заробітної плати у сумі 1617,72 грн., з урахуванням раніше виплаченої суми;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку середньоденної заробітної плати при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 4 дні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року по справі № 420/5124/25;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 4 дні згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року по справі № 420/5124/25 з включенням до розрахунку середньоденної заробітної плати на день звільнення грошової індексації заробітної плати у сумі 190,32 грн., з урахуванням раніше виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що листом Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомило що індексація до складу грошового забезпечення для розрахунку компенсації за невикористану відпустку не включалась. Таким чином, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не проведено усіх необхідних розрахунків, які виплачувались на день звільнення Позивача із служби, в частині врахування індексації. Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог вказуючи що, стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачає що, для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення». Пункт 3 зазначеного Порядку визначає, що до об`єктів індексації не відносяться, зокрема, виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати, а також цільова разова матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію, суми соціальних пільг, компенсації (крім виплат, визначених пунктом 2 цього Порядку), винагорода за підсумками роботи за рік тощо. Додатково слід врахувати, що грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не є складовою щомісячного грошового забезпечення поліцейського, а є одноразовою компенсаційною виплатою, право на яку виникає у зв`язку зі звільненням. Саме тому така виплата не належить до грошових доходів, що підлягають індексації, оскільки не має постійного, систематичного характеру, а включення до її розрахунку індексації фактично призводило б до поширення механізму індексації на одноразову виплату, що суперечить змісту законодавства про індексацію. По-третє, лист УФЗБО № 34408-2026 від 29.01.2026 не є новим рішенням щодо повторного визначення розміру належної позивачу виплати, а лише містить роз`яснення механізму розрахунку, здійсненого при звільненні у 2021 році. Саме тому цей лист не створює нових самостійних правовідносин і не змінює момент, з якого позивач був обізнаний або повинен був бути обізнаний про розмір та складові проведеного розрахунку

Компенсація за 34 доби невикористаної щорічної відпустки була прямо визначена у наказі про звільнення № 1686 о/с від 21.10.2021. Тобто, відповідач здійснив розрахунок і виплату за спеціальним порядком. Отже, предметом спору є не бездіяльність як невчинення відповідачем обов`язкових дій, а виключно незгода позивача з чинними нормами законодавства щодо того, які саме виплати повинні включатися до розрахунку.

Позивачем подано до канцелярії суду відповідь на відзив, які враховано при розгляді справи.

Представником відповідача подано до канцелярії суду запереченння, які враховано при розгляді справи.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Згідно з наказу від 21.10.2021 року № 1686 о/с начальника ГУ Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_2 старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Одеській області було звільнено зі служби в поліції на підставі п.2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» № 580 -VIII а станом здоров`я (через хворобу) з 21 жовтня 2021 року.

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 з метою отримання інформації про належні йому суми виплати у зв`язку зі звільненням, звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Листом за підписом т.в.о. начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області Жугар Я. за вих. № 1767-2025 від 15.01.2025 року Позивачу надано довідки про складові грошового забезпечення за період з 2015 рік по 2021 рік.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5124/25 від 23 вересня 2025 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеської області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 року по 30.11.2017 рік, щодо не нарахування та не виплаті компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 4 дні за період з 07.11.2015 рік по 31.12.2015 рік, щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення з якого розраховувався розмір одноразової грошової допомоги при звільнені.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

16.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача з листом в якому просив:

- надати відомості чи включена індексація заробітної плати при розрахунку та виплаті мені компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 34 доби які були мені нараховано при звільнені згідно Наказу № 1686 о/с від 21.10.2021 року.

- надати мені відомості чи включена індексація заробітної плати при розрахунку та виплаті мені компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 4 доби які були мені нараховано згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року № 420/5124/25.

Відповідач своїм листом від 29.01.2026 року вих. № 34408-2026 повідомив, що індексація до складу грошового забезпечення для розрахунку компенсації за невикористані відпустки не включалась, так як вона не являється складовою грошового забезпечення поліцейського.

Згідно даних довідки про складові грошового забезпечення за 2021 рік від 26.12.2024 року № 2017, середньоденна заробітна плата з урахуванням суми нарахованої індексації заробітної плати складає 516,4 гривни, до її складової враховується індексація грошового забезпечення у сумі 47,58 гривень.

Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2).

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3).

Підпунктом 1 частини 3 статті 9-1 Закону України №2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З аналізу викладених норм права суд висновує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260, яка була чинною до 20.07.2018), пунктом 38.6 якої передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.6 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Пунктом 30.1 Інструкції №260 установлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 30.3 цієї Інструкції розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до п. 33.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Постанови №899 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 (у редакції наказу Міністерства оборони України 05.12.2012 №825) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2012 р. за №1540/21852 було визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 1 жовтня 2010 року.

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 розділу VIII Порядку №260 визначено, що поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення (п.6 розділу VI Порядку №260).

Відповідно до положень ч.5 ст.94 Закону №580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Оскільки індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Відтак, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні. У даному випадку, індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, що підтверджується наявними у матеріалах справи листом відповідача. з огляду на що, повинна бути включена до складу грошового забезпечення позивача, з якого останньому нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, що свідчить про протиправність дій відповідача у межах спірних правовідносин.

При прийнятті рішення суд враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 30.11.2023р. у справі №380/21619/21.

Згідно із постановою від 06.02.2019 в справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі Закон №2017) визначено, що з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з статтею 19 Закону №2017 державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону №2017, Закону №1282 та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2025 року по справі №380/10576/23 зазначив, що спір у цій справі виник у зв`язку з невключенням відповідачем, зокрема, сум індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що як індексація грошового забезпечення, так і додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, мають щомісячний і систематичний характер, а тому дійшов висновку про наявність підстав для їх включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу належить обчислювати грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення заявлених вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для включення сум індексації до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі суд встановив, що відповідно до матеріалів справи позивачу виплачувалась грошова компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 34 днів, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 4 дні

Проте виплати здійсненні без урахування в складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення.

Таким чином, з огляду на те, що індексація грошового забезпечення під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачу не була нарахована та виплачена, позивач має право на перерахунок компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 34 днів та 4 дні, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат індексації грошового забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку середньоденної заробітної плати при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 34 днів при звільнені ОСОБА_1 згідно Наказу № 1686 о/с від 21.10.2021 року; визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку середньоденної заробітної плати при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 4 дні ОСОБА_1 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року по справі № 420/5124/25.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільнені у кількості 34 день згідно Наказу № 1686 о/с від 21.10.2021 року з включенням до розрахунку середньоденної заробітної плати на день звільнення грошової індексації заробітної плати у сумі 1617,72 грн., з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 4 дні згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року по справі № 420/5124/25 з включенням до розрахунку середньоденної заробітної плати на день звільнення грошової індексації заробітної плати у сумі 190,32 грн., з урахуванням раніше виплаченої суми.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись Конституцією України, ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку середньоденної заробітної плати при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 34 днів при звільнені ОСОБА_1 згідно Наказу № 1686 о/с від 21.10.2021 року;

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільнені у кількості 34 день згідно Наказу № 1686 о/с від 21.10.2021 року з включенням до розрахунку середньоденної заробітної плати на день звільнення грошової індексації заробітної плати у сумі 1617,72 грн., з урахуванням раніше виплаченої суми;

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку середньоденної заробітної плати при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 4 дні ОСОБА_1 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року по справі № 420/5124/25;

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 4 дні згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року по справі № 420/5124/25 з включенням до розрахунку середньоденної заробітної плати на день звільнення грошової індексації заробітної плати у сумі 190,32 грн., з урахуванням раніше виплаченої суми.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко