Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №380/6954/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 рокусправа № 380/6954/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного Управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, ЄДРПОУ 43968090) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного Управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 4260.00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) у загальній сумі 4 260,00 грн. Вказана сума податкового боргу виникла внаслідок несплати самостійно заявлених зобов`язань з єдиного податку за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування № 5810 від 14.07.2015 року за період з липня по вересень 2024 року.

Позивач наголошує, що у зв`язку з несплатою зазначених сум у добровільному порядку, контролюючим органом на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 09.09.2025 року № 0018466-1303-1301. Оскільки станом на день подання позову сума боргу в добровільному порядку не погашена, а податкова вимога залишилась без виконання, позивач просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Наявність заборгованості підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку від 14.07.2015 року (заява № 5810), випискою з інтегрованої картки платника, довідкою про податкову заборгованість, копією податкової вимоги форми «Ф» від 09.09.2025 року № 0018466-1303-1301.

Ухвалою суду від 17.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.04.2026 року надіслана відповідачу рекомендованим листом № R06713588071 на адресу його місця реєстрації. Проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення «Повернення Відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання)». Крім того, копію ухвали суду було надіслано на електронну адресу відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та доставлено до електронної скриньки 20.04.2026 року, а також 22.05.2026 року здійснено дзвінок на номер відповідача (НОМЕР_2), під час якого ОСОБА_1 було належним чином повідомлено, про що складено відповідну телефонограму.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області та є платником податків.

За відповідачем рахуються грошові зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400), які набули статусу узгодженого податкового боргу.

Згідно з розрахунком податкового боргу, довідкою про податкову заборгованість та випискою з інтегрованої картки платника (ІКП), за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 4 260,00 грн.

Як вбачається з інтегрованої картки платника (ІКП), вказана заборгованість є основним платежем, виникла за період з липня по вересень 2024 року внаслідок несплати самостійно заявлених зобов`язань з єдиного податку за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування № 5810 від 14.07.2015 року (з граничними строками сплати: 20.07.2024 - 1 420,00 грн; 20.08.2024 - 1 420,00 грн; 20.09.2024 - 1 420,00 грн).

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань у встановлені законом строки, ГУ ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу форми «Ф» від 09.09.2025 року № 0018466-1303-1301. Згідно трекінгом АТ «Укрпошта» (R067054049738) вказана вимога була надіслана відповідачу на її податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернута на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням установленого терміну зберігання», що відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається належним врученням.

Оскільки відповідач у встановлений законодавством строк не сплатив узгоджені грошові зобов`язання у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк.

Відповідно до п. п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами та органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання у строки, передбачені цим Кодексом. Відповідно до ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Для платників єдиного податку строки сплати самостійно заявлених податкових зобов`язань чітко визначені нормами ПК України. Оскільки у встановлені законом строки відповідач не сплатив нараховані суми зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб, контролюючим органом правомірно винесено податкову вимогу від 09.09.2025 року № 0018466-1303-1301.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем сум нарахованого боргу або податкової вимоги, такі суми вважаються узгодженими.

На виконання вказаних положень ПК України позивачем надіслано на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 09.09.2025 року № 0018466-1303-1301.

Докази оскарження відповідачем вказаної податкової вимоги в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на положення п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), податкова вимога не надсилається (не вручається) повторно.

Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов`язань у встановлені строки, тому в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Оскільки сума податкових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету відповідачем не сплачена, вона є податковим боргом.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень ст. 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності такого платника податків, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та реалізація майна платника податків - фізичної особи провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, у тому числі фізичної особи, є будь-які власні кошти такого платника податків, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Така норма застосовується також до фізичних осіб, оскільки статус фізичної особи за напрямом оподаткування передбачає сплату податків, зборів і обов`язків як платника податків.

Відповідно до п.?87.11 ст.?87 ПК України орган стягнення, до яких належить орган державної податкової служби, звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державними виконавчими органами відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», які використовують усі законодавчо встановлені способи виконання судового рішення, зокрема звернення стягнення на кошти та майно боржника.

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 4 260,00 грн в матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не надано доказів погашення суми податкового боргу, яка є предметом стягнення у даній справі, тому суд робить висновок про задоволення позовних вимог.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до бюджету податковий борг у загальній сумі 4 260 (чотири тисячі двісті шістдесят) грн 00 коп.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 02.09.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович