Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №380/11191/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 рокусправа № 380/11191/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, м.Кривий ріг, вул.Домобудівна, буд. 25 а, ЄДРПОУ 35601501) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000029/2 від 09.01.2026;

-визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000002 від 09.01.2026;

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000108/2 від 28.01.2026;

-визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000024 від 28.01.2026;

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000335/2 від 06.03.2026;

-визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000056 від 06.03.2026.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Львівською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначає, що в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у спірних рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Ухвалою від 03.06.2026 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідач, Львівська митниця, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, що згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, частиною шостою статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин другої-четвертої статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею прийнято рішення № UA209000/2026/000322/2 від 04.03.2026 про коригування митної вартості, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, як джерело інформації при винесені рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000029/2 від 09.01.2026, №UA209000/2026/000108/2 від 28.01.2026, № UA209000/2026/000335/2 від 06.03.2026. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих на підставі оскаржуваного рішення, суд повинен виходити з того, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Отже, картки відмови лише містять інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. З урахуванням наведених в матеріалах справи обставин позивач вважає, що підстав для коригування митної вартості товару в спірних правовідносинах у Львівської митниці не було. Декларантом були надані усі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару. При цьому, аналіз наданих первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів. У наданому відзиві митний орган жодним чином не спростовує доводи адміністративного позову, які належним чином підтверджують вичерпне надання позивачем при митному оформленні усіх банківських платіжних документів та транспортних перевізних документів, які підтверджують заявлені числові складові митної вартості оцінюваних товарів. З урахуванням вищевикладеного вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив такі обставини.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» зареєстроване як юридична особа за адресою: 50005, Дніпропетровська область, м.Кривий ріг, вул.Домобудівна, буд. 25 а, код ЄДРПОУ 35601501.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основні види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ»: Основний: 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.

Інші види діяльності: Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., Неспеціалізована оптова торгівля, Вантажний автомобільний транспорт, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Ткацьке виробництво, Лиття інших кольорових металів, Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, Технічні випробування та дослідження, Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., Оздоблення текстильних виробів, Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток, Друкування іншої продукції, Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія, Оброблення металів та нанесення покриття на метали, Механічне оброблення металевих виробів, Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, Складське господарство.

20.12.2023 між Компанією Sun-King Knitted Belt Product Ltd., Китай, в особі генерального менеджера Zhengnan Ni, що іменується надалі «Продавець» з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ», в особі директора Рудича В. В., що діє на підставі Статуту, що іменується надалі «Покупець», з іншої сторони, укладено Контракт №122 від 20.12.2023 згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються - Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракта.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №26UA209190000282U7 від 09.01.2026, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, а саме:

-пакувальний лист (Packing list) FQSY-44-СP250723E2 від 16.10.2025;

-рахунок-проформа (Proforma invoice) FQSY-44-P250723E2 від 23.07.2025;

-рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FQSY-44-СP250723E2 від 16.10.2025;

-коносамент (Bill of lading) ZM25100767 від 25.10.2025;

-автотранспортна накладна (Road consignment note) бн від 07.01.2026;

-супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NS2D6TK4 від 29.12.2025;

-декларацiя про походження товару (Declaration of origin) FQSY-44-СP250723E2 від 16.10.2025;

-банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 30.10.2025;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 5 від 07.01.2026;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 75723 від 17.12.2025;

-банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 8353 від 22.12.2025;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару 13762 від 19.12.2025;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару OL02033 від 07.01.2026;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс-лист від 20.07.2025;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 122 від 20.12.2023;

-договір про надання послуг митного 181223-МБ від 18.12.2023;

-договір про надання послуг митного брокера 181223-МБ від 18.12.2023;

-договір (контракт) про перевезення 1/250915/32 від 15.09.2025;

-договір (контракт) про перевезення 1507/ОЛ від 15.07.2025;

-договір (контракт) про перевезення 1919-Т/24 від 09.10.2024;

-договір (контракт) про перевезення 2310/ОЛ від 23.10.2024;

-агентський договір 1 від 24.04.2025;

-інші некласифіковані документи Довідка управління статистики від 28.02.2012;

-нші некласифіковані документи Заявка на перевезення №17 від 25.10.2025;

-інші некласифіковані документи Лист від 05.01.2026;

-інші некласифіковані документи Лист №352 від 29.12.2025;

-інші некласифіковані документи Опис товарів від 09.01.2026;

-інші некласифіковані документи Перепустка 115702 від 08.01.2026;

-копія митної декларації країни відправлення 350820250085549837 від 21.10.2025.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту такого змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Влжночас декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також повідомив, що усі необхідні документи були надані.

Проте, Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2026/000002.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000029/2 від 09.01.2026 в графі 33 якого було вказано: В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана у зв`язку з неподанням основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МКУ). Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами опрацювання встановлено наступне:

Поставка товару здійснювалась на підставі Контракту №122 від 20.12.2023, що укладений між Sun-King Knitted Belt Product LTD (Продавець) та ТОВ «СКІФ ІНВЕСТ» (Покупець) (надалі – Контракт ЗЕД). Відповідно до п.5.1.3. Контракту ЗЕД, оплата за товари може бути виконана до їх отримання (передоплата), так само допускається відстрочка платежу до 180 календарних днів, згідно з інвойсів. Пунктом 5.1.4. Контракту ЗЕД передбачено, що оплата за товар здійснюється згідно умов даного Контракту та інвойсів, які є невід`ємною частиною даного Контракту. Інвойсом №FQSY-44-СP250723E2 від 16.10.2025 передбачено наступні умови оплати: 100% вартості інвойсу після надання копії коносаменту. Коносамент №ZM25100767 датований 25.10.2025. Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про валюту і валютні операції», порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним банком України. Відповідно до п.33 розділу V Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №2, користувачі платіжних послуг для здійснення платіжних операцій з переказу іноземної валюти надають платіжну інструкцію в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.07.2008 №216. Наданий документ від 30.10.2025 №б/н на суму 39 716,84 дол.США не є платіжною інструкцією в іноземній валюті, визначену вказаними нормативними актами, тому не може розглядатися як належний банківський платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару.

Прайс-лист 20.07.2025 не містить посилання на Контракт, що не дає можливості встановити його приналежність до цього Контракту ЗЕД. Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. З огляду на маршрут транспортування товару (FUZHOU– Gdansk – Україна) при умовах поставки FOB – FUZHOU експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Gdansk.

Разом з тим, згідно з графою 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД №26UA209190000282U7 від 09.01.2026, декларантом не включено до заявленої митної вартості таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Щодо митної декларації країни відправлення №350820250085549837 від 21.10.2025, відповідна декларація не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. Першочергово слід відмітити, що номер коносаменту ZM25100767 не відповідає такому номеру, зазначеному в митній декларації країни відправлення №350820250085549837 від 21.10.2025 (№260546561).

В той час, довідка про транспортні витрати №13762 від 19.12.2025, міститься посилання на коносаменти 260546561 (ZM25100767). При цьому, транспортного документа (коносаменту №260546561), відомості про який наявні в митній декларації країни відправлення №350820250085549837 від 21.10.2025, до митного оформлення не надано. Водночас зазначаємо, що загальна примітка «використання загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку» Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ під пунктом 2 містить наступне положення: «Для цілей цієї Угоди митна адміністрація кожного члена використовує інформацію, підготовлену в спосіб, сумісний із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку в країні, які є доречними для відповідної статті». Оскільки документи під назвою «довідка №13762 від 19.12.2025» та «довідка №OL02033 від 07.01.2026» не є бухгалтерськими документами, що підтверджують вартість наданих послуг з перевезення товару, відповідно до чинного законодавства України, вони не можуть слугувати документами, що підтверджують числове значення відповідних витрат.

Звертаємо увагу, що подана платіжна інструкція №8353 від 22.12.2025, як випливає з наявності реквізитів електронного цифрового підпису, складена в формі електронного документа. Натомість, відмітка банку про виконання банку про виконання має форму штампу АТ «Приват Банк» та власноручного підпису невстановленої особи, що можливо лише для документу в паперовій формі.

Реквізити електронного цифрового підпису представника банку на документі відсутні. Таким чином, електронний документ не містить відмітки банку про виконання переказу.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість (банківські платіжні документи, платіжні документи, що засвідчують суми транспортних витрат).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.53 МКУ декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. На вимогу декларантом додаткових документів на підтвердження митної вартості надано не було. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ (банківські платіжні документи, платіжні документи, що засвідчують суми транспортних витрат, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, виписка з бухгалтерської документації), Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. За результатами консультації встановлено відсутність у митниці та декларанта відомостей щодо ідентичних та подібних товарів. Метод 2а та 2б не було використано оскільки в митниці та декларанта відсутні необхідні відомості щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів; методи 2в і 2г не були застосовані у зв`язку з відсутністю необхідних документально підтверджених відомостей для розрахунку. Застосовано метод 2ґ. Джерелами інформації для коригування митної вартості для: Товару №1 слугувала МД 25UA100100436737U2 від 26.06.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Вузькі тканини із синтетичних волокон..) становила 4,28 дол.США за кг. Товару №2 слугувала МД 25UA807200013703U0 від 15.09.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Інструменти ручні, виготовлені з вуглецевої сталі..) становила 2,72 дол.США за кг. Товару №3 слугувала МД № 25UA100320037963U2 від 06.10.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Вироби з чорних металів…) становить 1,82 дол.США за кг.Товару №4 слугувала МД №25UA209230094264U5 від 06.10.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Нитки швейні із синтетичних волокон,розфасовані для роздрібної торгівлі….…) становить 3,3281 дол.США за кг.

Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

Відтак, позивач здійснив митне оформлення товарів зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідно до митної декларації №26UA209190000336U8 від 09.01.2026.

Відповідно до митної декларації №26UA209190000336U8 від 09.01.2026 за оскаржуваним рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000029/2 від 09.01.2026 сплачені позивачем митні платежі та ПДВ після коригування митним органом вартості товарів, тобто після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів складають 461 566,90 грн. (102610.81 грн. (ввізне мито) + 358 956.09 грн. (ПДВ).

Також, 20.07.2025, між компанією QINGDAO HAOSAIL MACHINERY CO., LTD Китай (надалі - «Продавець»), в особі генерального менеджера Li Hong, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» Україна (надалі - «Покупець», Позивач), в особі директора Рудича В.В., що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено Контракт №134 від 20.07.2025, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію № 26UA209190001863U4 від 27.01.2026, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, а саме:

-пакувальний лист (Packing list) HS01-25101 від 12.11.2025;

-рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-25101-SKIF-ZLJ від 20.09.2025 ;

-рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-25101 від 12.11.2025;

-коносамент (Bill of lading) ZM25110629 від 19.11.2025 р.;

-автотранспортна накладна (Road consignment note) бн від 23.01.2026;

-супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 26PL322080NS4HKXK6 від 23.01.2026;

-декларацiя про походження товару (Declaration of origin) HS01-25101 від 12.11.2025;

-банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 24.09.2025;

-банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 21.11.2025;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 33 від 22.01.2026;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 34 від 23.01.2026;

-банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортноекспедиційних послуг 8466 від 22.01.2026;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару OL02014 від 23.01.2026;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс лист від 15.09.2025;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 134 від 20.07.2025;

-договір про надання послуг митного брокера 181223-МБ від 18.12.2023;

-договір (контракт) про перевезення 1507/ОЛ від 15.07.2025;

-договір (контракт) про перевезення 2310/ОЛ від 23.10.2024;

-договір (контракт) про перевезення 3/26010606/117 від 06.01.2026;

-агентський договір 1 від 24.04.2025;

-інші некласифіковані документи Довідка управління статистики від 28.02.2012;

-інші некласифіковані документи Заявка на перевезення №9 від 14.11.2025;

-інші некласифіковані документи Лист №333 від 05.12.2025 р.;

-інші некласифіковані документи Опис товару від 27.01.2026 р.;

-інші некласифіковані документи Перепустка 116911 від 27.01.2026;

-інші некласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110052 від 08.11.2025;

-інекласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110053 від 08.11.2025;

-інші некласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110054 від 08.11.2025;

-інші некласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110055 від 08.11.2025;

-інші некласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110056 від 08.11.2025;

-копія митної декларації країни відправлення 422720250001273452 від 17.11.2025.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту такого змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також повідомив, що усі необхідні документи були надані.

Проте, Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000024.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000108/2 від 28.01.2026 в графі 33 якого було вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана у зв`язку з неподанням основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МКУ).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено наступне:

Поставка товару здійснювалась на підставі Контракту №134 від 20.07.2025, що укладений між Qingdao Haosail Machinery Co., LTD. (Продавець) та ТОВ «СКІФ ІНВЕСТ» (Покупець) (надалі – Контракт ЗЕД).

Відповідно до п.5.1.3. Контракту ЗЕД, умови оплати за Товари, що постачаються за цим Контрактом, зазначаються в інвойсах. Поданим до митного оформлення Інвойсом №HS01-25101 від 12.11.2025 передбачено наступні умови оплати: 30% передоплата, залишок по копії коносамента. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про валюту і валютні операції», порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним банком України. Відповідно до п.33 розділу V Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №2, користувачі платіжних послуг для здійснення платіжних операцій з переказу іноземної валюти надають платіжну інструкцію в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.07.2008 №216. Надані Вами документи від 21.11.2025 та 24.09.2025 №б/н не є платіжними інструкціями в іноземній валюті, визначеними вказаними нормативними актами, тому не можуть розглядатися як належний банківський платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару.

Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. З огляду на маршрут транспортування товару (TIANJIN – Gdansk – Україна) при умовах поставки FOB – TIANJIN експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Gdansk. Разом з тим, згідно з графою 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД №26UA209190001863U4 від 27.01.2026, декларантом не включено до заявленої митної вартості таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Генеральним Договором транспортного експедирування №2310/ОЛ від 23.10.2024, що укладений між ТОВ «Оверсіз Лоджистік» (Експедитор) та ТОВ «Скіф Інвест» (Клієнт) (надалі – Договір ТЕО), п.8.1. передбачено, що клієнт оплачує будь-який платіж, що виникає з цього Договору протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання способом, визначеним п.14.5. Договору, відповідного рахунку, а при відшкодуванні (або авансуванні) витрат також і звіту експедитора з додатком копій підтверджуючих документів: рахунків постачальників послуг і документів про їх оплату. До митного оформлення надано рахунки на оплату №33 на суму 62 640 грн. та №34 на суму 198 940,50 грн., що датовані 22.01.2026 та 23.01.2026 відповідно. Зазначені рахунки видані постфактум надання відповідних послуг, а підтвердження щодо оплати таких надано лише щодо рахунку №33, тобто, частина транспортних витрат залишається документально неоплаченою, незважаючи на відповідні положення Договору ТЕО. Окрім цього, платіжна інструкція №8466 від 22.01.2026, що видана на суму 62 640 грн., як випливає з наявності реквізитів електронного цифрового підпису, складена в формі електронного документа. Натомість, відмітка банку про виконання банку про виконання має форму штампу АТ «Приват Банк» та власноручного підпису невстановленої особи, що можливо лише для документу в паперовій формі. Реквізити електронного цифрового підпису представника банку на документі відсутні. Таким чином, електронні документи не містять відмітки банку про виконання переказу.

Окремо слід зауважити, що зазначена вище платіжна інструкція не знайдена за посиланням pb.ua/chek з використанням кодів перевірки JSVU8JGRA8K4JAQ2ETK (наявний в платіжній інструкції).Загальна примітка «використання загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку» Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ під пунктом 2 містить наступне положення: «Для цілей цієї Угоди митна адміністрація кожного члена використовує інформацію, підготовлену в спосіб, сумісний із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку в країні, які є доречними для відповідної статті».

Оскільки документ під назвою "довідка вих.№OL02014 від 23.01.2026" не є бухгалтерським документом, що підтверджує вартість наданих послуг з перевезення товару, відповідно до чинного законодавства України, він не може слугувати документом, що підтверджує числове значення відповідних витрат. Щодо митної декларації країни відправлення №422720250001273452 від 17.11.2025, слід відмітити, що відповідна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення.

При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. Зазначаємо, що номер коносаменту ZM25110629 не відповідає такому номеру, зазначеному в митній декларації країни відправлення №422720250001273452 від 17.11.2025 (№TJN0804034). При цьому, в самому коносаменті міститься посилання на документ із номером TJN0804034. Проте, документ із таким номером до митного оформлення, а також із даною скаргою наданий не був.

Відповідно до ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956), вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складені вантажна накладна. При цьому, в наданій до митного оформлення CMR №б/н від 23.01.2026, в графі 22 «підпис та штамп відправника» не проставлено жодних відміток відправника товару, тобто, відсутні підпис та печатка такої особи.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість (банківські платіжні документи, платіжні документи, що засвідчують суми транспортних витрат, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, виписка з бухгалтерської документації).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.53 МКУ декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вимогу декларантом не надано додаткових документів. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ (банківські платіжні документи, платіжні документи, що засвідчують суми транспортних витрат, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, виписка з бухгалтерської документації), Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

За результатами консультації встановлено відсутність у митниці та декларанта відомостей щодо ідентичних та подібних товарів. Метод 2а та 2б не було використано оскільки в митниці та декларанта відсутні необхідні відомості щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів; методи 2в і 2г не були застосовані у зв`язку з відсутністю необхідних документально підтверджених відомостей для розрахунку. Застосовано метод 2ґ. Джерелами інформації для коригування митної вартості слугувала МД № 25UA807200017809U6 від 24.11.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Ланцюги з чорних металів із зварними кільцями… ) становила 2,35 дол.США за кг.

Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

З метою уникнення простою та у зв`язку виробничою необхідністю позивач здійснив митне оформлення товарів зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідно до митної декларації №26UA209190001953U7 від 28.01.2026.

Відповідно до митної декларації №26UA209190001953U7 від 28.01.2026 за оскаржуваним рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000108/2 від 28.01.2026 сплачені позивачем митні платежі та ПДВ після коригування митним органом вартості товарів, тобто після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів складають 274 452,78 грн. (52779.38 грн. (ввізне мито) + 221673.40 грн. (ПДВ).

Крім того, зметою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №26UA209190005396U3 від 06.03.2026, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, а саме:

-пакувальний лист (Packing list) HS01-25113 від 18.12.2025;

-рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-25113-SKIF-ZLJ від 29.10.2025;

-рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-25113 від 18.12.2025;

-коносамент (Bill of lading) ZM25121409 від 29.12.2025;

-автотранспортна накладна (Road consignment note) бн від 04.03.2026;

-супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 26PL322080NS81CAK4 від 02.03.2026;

-банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 30.10.2025;

-банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 06.01.2026;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 58 від 02.03.2026;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 60 від 04.03.2026;

-банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортноекспедиційних послуг 8684 від 02.03.2026;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару OL02035 від 04.03.2026;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс лист від 25.10.2025;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 134 від 20.07.2025;

-договір про надання послуг митного брокера 181223-МБ від 18.12.2023;

-договір (контракт) про перевезення 1/250915/32 від 15.09.2025;

-договір (контракт) про перевезення 1507/ОЛ від 15.07.2025;

-договір (контракт) про перевезення 2310/ОЛ від 23.10.2024 ;

-агентський договір 1 від 24.04.2025;

-електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат 26C523120016/00001 від 09.01.2026;

-інші некласифіковані документи Довідка управління статистики від 28.02.2012;

-інші некласифіковані документи Заявка на перевезення №19 від 29.12.2025;

-інші некласифіковані документи Лист №38 від 22.01.2026;

-інші некласифіковані документи Опис товару від 06.03.2026;

-інші некласифіковані документи Перепустка 119525 від 06.03.2026;

-копія митної декларації країни відправлення 021720250000383565 від 25.12.2025.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також повідомив, що усі необхідні документи були надані.

Проте, Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000056.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000335/2 від 06.03.2026 в графі 33 якого було вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана у зв`язку з неподанням основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МКУ).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.За результатами опрацювання встановлено наступне:

Поставка товару здійснювалась на підставі Контракту №134 від 20.07.2025, що укладений між Qingdao Haosail Machinery Co., LTD. (Продавець) та ТОВ «СКІФ ІНВЕСТ» (Покупець) (надалі – Контракт ЗЕД). Відповідно до п.5.1.3. Контракту ЗЕД, умови оплати за Товари, що постачаються за цим Контрактом, зазначаються в інвойсах. Поданим до митного оформлення Інвойсом №HS01-25113 від 18.12.2025 передбачено наступні умови оплати: 30% передоплата, залишок по копії коносамента. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про валюту і валютні операції", порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним банком України. Відповідно до п. 33 розділу V Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №2, користувачі платіжних послуг для здійснення платіжних операцій з переказу іноземної валюти надають платіжну інструкцію в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.07.2008 №216. Надані Вами документи від 30.10.2025 та 06.01.2026 не є платіжними інструкціями в іноземній валюті, визначеними вказаними нормативними актами, тому не можуть розглядатися як належний банківський платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару.

Також варто звернути увагу, що прайс-лист від 25.10.2025 не містить посилання на Договір, що не дає можливості встановити його приналежність до цього Контракту ЗЕД. Щодо митної декларації країни відправлення №021720250000383565 від 25.12.2025, слід відмітити, що відповідна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення.

При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.

Генеральним Договором транспортного експедирування №2310/ОЛ від 23.10.2024, що укладений між ТОВ «Оверсіз Лоджистік» (Експедитор) та ТОВ «Скіф Інвест» (Клієнт) (надалі – Договір ТЕО), п. 8.1. передбачено, що Клієнт оплачує будь-який платіж, що виникає з цього Договору, протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання способом, визначеним п.14.5. Договору, відповідного рахунку, а при відшкодуванні (або авансуванні) витрат і звіту експедитора з додатком копій підтверджуючих документів: рахунків постачальників послуг і документів про їх оплату.

До митного оформлення подано два рахунки на оплату №58 від 02.02.2026 на суму 73542,00 грн. та №60 від 04.02.2026 на суму 201104,80 грн. Платіжна інструкція №8684 датована 02.03.2026 містить графу «призначення платежу»: відшкодування вартості міжнародного перевезення вантажу згідно рахунку №59 від 02.03.2026. При цьому, рахунок №59 не стосується даної поставки та, в свою чергу, до митного оформлення поданий не був. При цьому, така платіжна інструкція в іноземній валюті, як випливає з наявності реквізитів електронного цифрового підпису, складена платником в формі електронного документа. Натомість, відмітка банку про виконання має форму штампу «Приват Банк» та власноручного підпису невстановленої особи, що можливо лише для документу в паперовій формі. Окремо слід зауважити, що зазначена вище платіжна інструкція не знайдена за посиланням pb.ua/chek з використанням кодів перевірки JSVFQJ95F8CEN23CTMF (наявне в платіжній інструкції).

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість (банківські платіжні документи, платіжні документи, що засвідчують суми транспортних витрат і тд.).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.53 МКУ декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вимогу митного органу, декларантом інших додаткових документів на підтвердження митної вартості надано не було. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ (банківські платіжні документи, додатки до Договору ТЕ, платіжні документи, що засвідчують суми транспортних витрат, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, виписка з бухгалтерської документації), Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

За результатами консультації встановлено відсутність у митниці та декларанта відомостей щодо ідентичних та подібних товарів. Метод 2а та 2б не було використано оскільки в митниці та декларанта відсутні необхідні відомості щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів; методи 2в і 2г не були застосовані у зв`язку з відсутністю необхідних документально підтверджених відомостей для розрахунку. Застосовано метод 2ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості: товару №1 слугувала МД № 25UA807200017809U6 від 24.11.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Ланцюги з чорних металів із зварними кільцями… ) становила 2,35 дол.США за кг.

Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

З метою уникнення простою та у зв`язку виробничою необхідністю Позивач здійснив митне оформлення товарів зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідно до митної декларації №26UA209190005426U9 від 06.03.2026.

Відповідно до митної декларації №26UA209190005426U9 від 06.03.2026 за оскаржуваним рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000335/2 від 06.03.2026 р. сплачені Позивачем митні платежі та ПДВ після коригування митним органом вартості товарів, тобто після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів складають 259 998,91 грн. (49 999.79 грн. (ввізне мито) + 209 999.12 грн. (ПДВ).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятими за їх наслідками картками відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територіюУкраїни, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієїстатті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.

При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 № 826/997/16, від 20.02.2015 №826/8799/16, від 17.04.2018 №815/329/17, від 14.09.2018 №821/1617/17.

Аналізуючи вищезазначені положення Митного кодексу України, слід відмітити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної і вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 826/5959/17.

Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною 2 статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарнихднів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Веховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

-«…витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатнімичи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не булла відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їхскасування.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановив суд, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу, а саме: разом із митною декларацією №26UA209190000282U7 від 09.01.2026 подано: пакувальний лист (Packing list) FQSY-44-СP250723E2 від 16.10.2025; рахунок-проформа (Proforma invoice) FQSY-44-P250723E2 від 23.07.2025;ирахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FQSY-44-СP250723E2 від 16.10.2025; коносамент (Bill of lading) ZM25100767 від 25.10.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) бн від 07.01.2026; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NS2D6TK4 від 29.12.2025; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) FQSY-44-СP250723E2 від 16.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 30.10.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 5 від 07.01.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 75723 від 17.12.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 8353 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 13762 від 19.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару OL02033 від 07.01.2026; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс-лист від 20.07.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 122 від 20.12.2023; договір про надання послуг митного 181223-МБ від 18.12.2023; договір про надання послуг митного брокера 181223-МБ від 18.12.2023; договір (контракт) про перевезення 1/250915/32 від 15.09.2025; договір (контракт) про перевезення 1507/ОЛ від 15.07.2025; договір (контракт) про перевезення 1919-Т/24 від 09.10.2024; договір (контракт) про перевезення 2310/ОЛ від 23.10.2024; агентський договір 1 від 24.04.2025; інші некласифіковані документи Довідка управління статистики від 28.02.2012; інші некласифіковані документи Заявка на перевезення №17 від 25.10.2025; інші некласифіковані документи Лист від 05.01.2026; інші некласифіковані документи Лист №352 від 29.12.2025; інші некласифіковані документи Опис товарів від 09.01.2026; інші некласифіковані документи Перепустка 115702 від 08.01.2026; копія митної декларації країни відправлення 350820250085549837 від 21.10.2025.

Разом із митною декларацією № 26UA209190001863U4 від 27.01.2026 подано: пакувальний лист (Packing list) HS01-25101 від 12.11.2025; рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-25101-SKIF-ZLJ від 20.09.2025 ; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-25101 від 12.11.2025; коносамент (Bill of lading) ZM25110629 від 19.11.2025 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) бн від 23.01.2026; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 26PL322080NS4HKXK6 від 23.01.2026; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) HS01-25101 від 12.11.2025;банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 24.09.2025;банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 21.11.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 33 від 22.01.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 34 від 23.01.2026; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортноекспедиційних послуг 8466 від 22.01.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару OL02014 від 23.01.2026;прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс лист від 15.09.2025;зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 134 від 20.07.2025; договір про надання послуг митного брокера 181223-МБ від 18.12.2023; договір (контракт) про перевезення 1507/ОЛ від 15.07.2025; договір (контракт) про перевезення 2310/ОЛ від 23.10.2024; договір (контракт) про перевезення 3/26010606/117 від 06.01.2026; агентський договір 1 від 24.04.2025; інші некласифіковані документи Довідка управління статистики від 28.02.2012; інші некласифіковані документи Заявка на перевезення №9 від 14.11.2025; інші некласифіковані документи Лист №333 від 05.12.2025; інші некласифіковані документи Опис товару від 27.01.2026; інші некласифіковані документи Перепустка 116911 від 27.01.2026; інші некласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110052 від 08.11.2025; інші класифіковані документи Сертифікат якості RHS25110053 від 08.11.2025; інші некласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110054 від 08.11.2025; інші некласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110055 від 08.11.2025; інші некласифіковані документи Сертифікат якості RHS25110056 від 08.11.2025; копія митної декларації країни відправлення 422720250001273452 від 17.11.2025.

Разом із митною декларацією №26UA209190005396U3 від 06.03.2026 подано: пакувальний лист (Packing list) HS01-25113 від 18.12.2025; рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-25113-SKIF-ZLJ від 29.10.2025; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-25113 від 18.12.2025; коносамент (Bill of lading) ZM25121409 від 29.12.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) бн від 04.03.2026; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 26PL322080NS81CAK4 від 02.03.2026; банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 30.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару бн від 06.01.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 58 від 02.03.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 60 від 04.03.2026;банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортноекспедиційних послуг 8684 від 02.03.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару OL02035 від 04.03.2026;прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс лист від 25.10.2025;зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 134 від 20.07.2025; договір про надання послуг митного брокера 181223-МБ від 18.12.2023; договір (контракт) про перевезення 1/250915/32 від 15.09.2025; договір (контракт) про перевезення 1507/ОЛ від 15.07.2025; договір (контракт) про перевезення 2310/ОЛ від 23.10.2024 ; агентський договір 1 від 24.04.2025; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат 26C523120016/00001 від 09.01.2026; інші некласифіковані документи Довідка управління статистики від 28.02.2012; інші некласифіковані документи Заявка на перевезення №19 від 29.12.2025; інші некласифіковані документи Лист №38 від 22.01.2026; інші некласифіковані документи Опис товару від 06.03.2026; інші некласифіковані документи Перепустка 119525 від 06.03.2026; копія митної декларації країни відправлення 021720250000383565 від 25.12.2025.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МК України) заборонено (Постанова ВС КАС від 05 березня 2019року у справі №815/5791/17, адміністративне провадження №К/9901/55081/18 (ЄДРСРУ№ 80269839).

Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Суд наголошує, що повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Як видно з оскаржуваних рішень, то в них відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Тобто відповідач витребував визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, однак не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та спричиняють те, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має можливості адекватно реагувати та усунути такі розбіжності (недоліки) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо твердження відповідача, що надані до митного оформлення банківські платіжні документи не є платіжними інструкціями в іноземній валюті, визначеними нормативними актами, тому не можуть розглядатися як належний банківський платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару , то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2статті 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Суд зазначає, що банківські платіжні документи, подані до митного оформлення, містять всі необхідні реквізити, для можливості ідентифікації даних платіжних інструкцій, що стосуються оцінюваних товарів передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216, зокрема: надавач платіжних послуг платника, найменування платника, адреса, код, та номер рахунку, з якого здійснюється переказ, сума та валюта, найменування отримувача, адреса, код, та номер рахунку, надавач платіжних послуг отримувача, Банк-кореспондент, призначення платежу, дата виконання платежу.

З огляду на викладене, суд вважає, що подані банківські платіжні документи відповідають всім вимогам щодо змісту платіжної інструкції, передбаченим чинним законодавством, та є належними доказами фактичного здійснення позивачем оплати вартості товару на користь контрагента за умовами відповідного договору купівлі-продажу.

Щодо твердження відповідача, що прайс-листи від 20.07.2025 та від 26.08.2025 не містять посилання на Договір, що не дає можливості встановити його приналежність до ЗЕД контрактів», то суд зазначає таке.

Прайс-лист не є основним документом відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів.

Крім цього, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Таким чином, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №810/690/17, від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 та від 01.03.2023 у справі №420/18880/21.

Щодо зауважень відповідача про неналежне заповнення митної декларації країни відправлення, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Водночас відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт, а також витрати на митне оформлення товару у країні відправлення.

З огляду на викладене, фактурна (митна) вартість може бути меншою за статистичну або може їй дорівнювати, оскільки до статистичної вартості входить фактурна вартість товару та витрати на транспортування.

Таким чином, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснював оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем.

Значення статистичної вартості є приблизним та теоретичним, а отже не може враховуватись митними органами України при визначенні фактурної вартості імпортованого товару. Тому аргументи відповідача щодо різниці вартості товару у експортній декларації та інвойсі є безпідставними.

Суд звертає увагу, що відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Тож покликання митниці у цій частині суд відхиляє як безпідставні.

Щодо доводів митного органу про те, що поданий до митного оформлення коносамент не містить підпису капітана судна або іншого представника перевізника, а тому не може підтверджувати факт прийняття вантажу до перевезення, то суд зазначає, що коносамент містить усі необхідні реквізити: дату, маршрут, відправника, одержувача, опис вантажу та кількість упакування.

Безпідставними є зауваження митного органу щодо відсутності підпису капітана судна чи представника перевізника у коносаменті, оскільки така обставина жодним чином не впливає на визначення числового значення митної вартості.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України коносамент не є тим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Зазначення будь-яких вартісних характеристик товару у коносаменті взагалі не передбачено, а отже виявлені митницею недоліки у цьому документі не можуть впливати на визначення митної вартості товару. Відсутність у коносаменті підпису перевізника не може свідчити про його функціональну нечинність, враховуючи той беззаперечний факт, що товар був прийнятий до перевезення, доставлений та виданий у місці призначення.

Щодо аргументів відповідача в частині умов поставки, то суд зазначає, що умови поставки FOB означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

У статті А.6. Розподіл витрат передбачено, що продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Таким чином, вартість завантаження товару на борт судна у спірних правовідносинах включена у ціну товарів.

Крім того, суд зазначає, що митному органу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту.

Відповідачем також зазначено, що декларантом не включено до заявленої митної вартості таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Оскільки документ під назвою «довідка» не є бухгалтерським документом, що підтверджує вартість наданих послуг з перевезення товару, відповідно до чинного законодавства України, він не може слугувати документом, що підтверджує числове значення відповідних витрат. Також відповідач вказує, що на підтвердження оплати наданих транспортних послуг надано платіжну інструкцію в національній валюті, що не покриває суми всіх наданих транспортних послуг. Подані платіжні інструкції, як випливає з наявності реквізитів електронного цифрового підпису, складена в формі електронного документа. Натомість, відмітка банку про виконання має форму штампу АТ «Приват Банк» та власноручного підпису невстановленої особи, що можливо лише для документу в паперовій формі.

Відповідно до підп.6 частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, серед іншого: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, митне оформлення, портові збори, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

За змістом п.2 частини одинадцятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення.

Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 зазначив, що цивільні (господарські) відносини реалізуються на засадах диспозитивності. У процесі реалізації належних їм прав-обов`язків договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 роз`яснив, що якщо законом не визначено виключного переліку доказів, якими мають підтверджуватись витрати на транспортування, то такі витрати можуть підтверджуватись будь-якими належними доказами. Митний кодекс України не встановлює обмеження щодо форми таких документів або їх бухгалтерського характеру.

Позивачем до митного декларування були подані рахунки-фактури, довідки, які містили чітку інформацію про понесені позивачем транспортні витрати. При цьому, за змістом спірних відносин визначальним є факт понесення транспортних витрат, однак момент їх настання не може впливати на розмір митної вартості товару. Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, яким чином наведені недоліки щодо транспортних документів могли вплинути на можливість визначення митної вартості товару, відтак вказані обставини не доводять наявність підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Відповідачем також зазначено, що при перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. Транспортного документа, відомості про який наявні в митній декларації країни відправлення, до митного оформлення не надано.

Водночас, муд зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Проте, в даному випадку митний орган не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів.

Таким чином, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України, а подані декларантом до митного оформлення документи відповідали вимогам частини 2 статті 53 МК України.

При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, згідно з якою основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, шо декларант правильно визначив митну вартість.

Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

З матеріалів справи видно, що відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2021 у справі № 815/3976/16, в якій зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа № 21-591а15) та в подальшому відображена в інших постановах з цього питання вже Верховним Судом в складі Касаційного адміністративного суду, зокрема у справах №821/1617/17 від 14.08.2018, №815/6827/17 від 29.01.2019, №804/2256/16 від 12.11.2021, №1.380.2019.002016 від 04.11.2021, № 480/3558/19 від 17.11.2021.

Суд встановив, що відповідач витребував у позивача документи, визначені частиною 3 статті 53 МК України, проте не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

За позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 16.01.2025 у справі №160/939/24.

Оскільки позивачем подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, то заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.

Враховуючи наведе, митним органом здійснено формальний підхід до аналізу документів, наданих декларантом для підтвердження складової митної вартості товару за основним методом та не проаналізовано їх повній мірі, крім того акцентовано увагу на даних, які не мають впливу на визначення складової митної вартості товару в розумінні норм ст.ст. 49-50, 53, 54, 55, 58 МКУ, а посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою коригування митної вартості.

Відтак, суд вказує, що вищевказані зауваження митного органу є безпідставними.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом. Крім того, за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Рішення відповідача не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номери та дати митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Більше того, суд вважає, що окремі недоліки у заповненні документів не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту у разі, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000029/2 від 09.01.2026, №UA209000/2026/000108/2 від 28.01.2026, №UA209000/2026/000335/2 від 06.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000002 від 09.01.2026, № UA209190/2026/000024 від 28.01.2026, № UA209190/2026/000056 від 06.03.2026 не відповідають встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 11952,23грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, м.Кривий ріг, вул.Домобудівна, буд. 25 а, ЄДРПОУ 35601501) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000029/2 від 09.01.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000002 від 09.01.2026.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000108/2 від 28.01.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000024 від 28.01.2026.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000335/2 від 06.03.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2026/000056 від 06.03.2026.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ»(місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, м.Кривий ріг, вул.Домобудівна, буд. 25 а, ЄДРПОУ 35601501) судовий збір в сумі 11952 (одинадцять тисяч девятсот п`ятдесят два) грн. 23 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02.09.2026.

Суддя Лунь З.І.