Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №320/55127/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Київ справа №320/55127/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсії із зарахування до страхового стажу періоди проходження військової служби з 03.07.2022 по 08.12.2022 у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії зарахувавши період проходження військової служби з 03.07.2022 по 08.12.2022 у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з 01.03.2024.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 29.02.2024. Під час призначення позивачу пенсії за віком, відповідачем не було враховано довідку Міністерства оборони України про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 03.07.2022 по 08.12.2022. Позивач звернувся до відповідача з приводу не зарахування цього періоду у кратному обчисленні, проте відповідачем було відмовлено у його зарахуванні.

Позивач, вважаючи такі відповідача протиправним, звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/55127/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив про те, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 29.02.2024. До заяви про призначення пенсії від 24.02.2024 Позивачем було надано довідку №242/310 від 25.12.2022, видану Міністерством оборони України (військова частина НОМЕР_1 ), про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період з 03.07.2022 по 08.12.2022. ОСОБА_1 звернувся до управління зі зверненням від 28.05.2024 щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії зарахувавши період проходження військової служби з 03.07.2022 по 08.12.2022 у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з 01.03.2024. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 26.06.2024 № 26296-25304/Б-02/8-2600/24 надано роз`яснення на звернення Позивача та зазначено, що при обчисленні стажу роботи згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не передбачено обрахунку періоду проходженні військової служби в кратності.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 29.02.2024 року.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 25 грудня 2022 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої старшому лейтенанту ОСОБА_1 про те, що він дійсно в період з 03.07.2022 року по 08.12.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Харківській області.

Згідно розрахунку стажу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві зараховано позивачу період з 03.07.2022 року по 08.12.2022 року без урахування кратності.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 26.06.2024 року №26296-25304/Б-02/8-2600/24, за результатом розгляду звернення позивача надано роз`яснення про те, що до заяви про призначення пенсії від 24.02.2024 позивачем було надано довідку №242/310 від 25.12.2022, видану Міністерством оборони України (військова частина НОМЕР_1 ), про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період з 03.07.2022 по 08.12.2022. Зазначено, що при обчисленні стажу роботи згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не передбачено обрахунку періоду проходженні військової служби в кратності.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у зарахуванні періодів військової служби у кратному обчисленні (один місяць служби за три).

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також порядок призначення і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 8 Закону №1058-ІV встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

З матеріалів справи, судом встановлено, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 29.02.2024.

Спірним питанням у даній справі є можливість зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за Законом №1058-IV періодів проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні - один місяць служби за три.

Керуючись частиною п`ятою статті 242 КАС України, суд для вирішення даної частини позовних вимог враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № 200/8094/24, а саме:

«…64. Таким чином спір у цій частині зводиться до питання можливості зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за Законом № 1058-IV періодів проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні - один місяць служби за три.

65. Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

66. З огляду на зазначене за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом № 1058-IV механізмів.

67. Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

68. Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій. Дострокова пенсія за віком, передбачена статтею 115 Закону № 1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 24 цього Закону. Отже, системне тлумачення статті 24 у взаємозв`язку зі статтею 115 Закону № 1058-IV свідчить про відсутність законодавчих підстав для застосування кратного обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком.

69. Повертаючись до доводів касаційної скарги, які зводяться до необхідності застосування до спірних правовідносин положень статті 57 Закону № 1788-XII та пункту 2.3 Положення № 530, якими передбачено зарахування часу проходження військової служби в умовах бойових дій у кратному обчисленні - один місяць служби за три, колегія суддів зазначає таке.

70. Відповідно до статті 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

71. Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

72. Із системного аналізу змісту зазначених норм вбачається, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

73. Крім того, Суд зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону № 2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

74. Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.

75. Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення.

76. Крім того, застосування кратного обчислення на підставі підзаконного нормативного акта у сфері, що врегульована безпосередньо законом, означало б фактичну модифікацію Судом закону підзаконним актом, що є неприпустимим з огляду на принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів...».

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач покликається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 31.08.2022 у справі №185/6919/16.

Між тим, у відповідних справах суд виходив із положень законодавства, яке регулює зарахування часу проходження військової служби до трудового стажу та вислуги років, а також застосував норми статті 57 Закону №1788-ХІІ та пункту 2.3 Положення №530 без урахування спеціальних обмежень, встановлених частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV.

Суд вказує, що застосування кратного обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави фактично означало б штучне збільшення страхового стажу, оскільки період, що підлягає зарахуванню до страхового стажу, збільшувався б не внаслідок фактичної тривалості відповідного періоду або сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а шляхом множення такого періоду. Такий підхід призвів би до включення до страхового стажу періодів у обсязі, який не відповідає їх фактичній тривалості та не передбачений механізмом формування страхового стажу, визначеним Законом №1058-IV.

Фактично це означало б зарахування до страхового стажу додаткового часу, який не підтверджений ані сплатою страхових внесків, ані прямою нормою закону, що допускає його зарахування на пільгових умовах (у кратному розмірі). Такий підхід суперечив би правовій природі страхового стажу як визначеного законом періоду, що враховується при визначенні права на пенсію у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, та призводив би до розширення обсягу пенсійних прав особи поза межами встановленого законодавцем правового регулювання.

Водночас такий підхід не означає обмеження прав осіб, які проходили військову службу. Періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії.

При цьому, як вбачається з розрахунку стажу, спірний період зараховано відповідачем до страхового стажу позивача.

Враховуючи, що пенсія позивачу призначена на підставі Закону № 1058-IV, відсутні законодавчі підстави для врахування до стажу безпосередньої участі позивача в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації з 03.07.2022 року по 08.12.2022 року до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 1 вересня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.