Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №320/29587/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року справа №320/29587/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, під`їзд 2, офіс 315/3В, код ЄДРПОУ 40718304) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України ( 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2026 № 13838294/40718304 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025.

- Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 датою його фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та ухвалено розгляд (формування і збереження) судової справи здійснювати в електронній формі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» є юридичною особою та платником податку на додану вартість. Товариство здійснює діяльність у сфері розведення великої рогатої худоби, допоміжної діяльності у тваринництві, оптової торгівлі зерном, насінням, кормами та живими тваринами. Наказом директора ТОВ «КРС УКРАЇНА» № 8-ІНВ від 19.06.2025 «Про проведення інвентаризації» було призначено проведення суцільної інвентаризації товарно матеріальних цінностей. За її результатами складено інвентаризаційні описи від 24.06.2025 та акти списання товарів № 1 і № 2 від 30.06.2025. Під час інвентаризації було виявлено товарно-матеріальні цінності, що втратили споживчі властивості, підлягали списанню. У зв`язку зі списанням зазначених товарно-матеріальних цінностей позивач відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України нарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість і склав зведену податкову накладну № 2 від 30.06.2025. Податкова накладна № 2 від 30.06.2025 була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Загальна сума ПДВ за нею становила 6 829 552,07 грн. Представник позивача вказує, що після реєстрації податкової накладної позивач самостійно виявив технічну помилку в її показниках. У рядку «Соя» одиницею виміру було зазначено кілограми, однак ціна помилково була відображена як ціна за одну тонну. У податковій накладній № 2 кількість сої зазначено як 640,99999 кг, а ціну – 17 070,47 грн за одиницю, внаслідок чого база оподаткування за цією позицією була помилково визначена у сумі 10 942 171,10 грн, а ПДВ – 1 531 903,95 грн. Для виправлення помилки позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 на зменшення податкових зобов`язань на 6 829 552,07 грн та подав його на реєстрацію в ЄРПН. Сторона позивача вказує, що одночасно для правильного відображення податкових зобов`язань позивач склав податкову накладну № 3 від 30.06.2025. У ній по позиції «Соя» зазначено правильну ціну 17,07047 грн за кілограм, базу оподаткування 10 942,17 грн та ПДВ 1 531,90 грн. Податкова накладна № 3 була прийнята та зареєстрована в ЄРПН 18.07.2025. Загальна сума ПДВ за нею становить 5 299 180,02 грн. Отже, РК № 1 не пов`язаний із новим постачанням, поверненням товару або зміною фактичних обставин господарської операції. Його єдиною метою є анулювання помилкових показників податкової накладної № 2, після чого правильні показники вже відображені в зареєстрованій податковій накладній № 3. Згідно з квитанцією від 17.07.2025 реєстрацію РК № 1 було зупинено з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому квитанція не містила конкретних зауважень до проведеної інвентаризації, актів списання, показників податкових накладних або причин складання РК № 1. 18.06.2026 ТОВ «КРС УКРАЇНА» направило до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо РК № 1. Документ прийнято до розгляду, що підтверджується квитанцією № 2, реєстраційний номер документа 9180793981. Комісія ГУ ДПС у м. Києві рішенням від 24.06.2026 № 13838294/40718304 відмовила в реєстрації РК № 1. Позивач оскаржив рішення регіональної комісії в адміністративному порядку. Скаргу зареєстровано 06.07.2026 за № 9199757239. Рішенням ДПС України від 13.07.2026 № 14611/40718304/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення регіональної комісії без змін. Як підставу відмови за результатами адміністративного оскарження зазначено ненадання первинних документів щодо постачання або придбання товарів, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, рахунків, актів і накладних. На думку сторони позивача таке формулювання суперечить фактичному складу поданого пакета документів, оскільки інвентаризаційні описи та акти списання були додані позивачем до пояснень, а РК № 1 взагалі не оформлював постачання чи транспортування товару.

Правова позиція відповідача Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві.

13 серпня 2026 року від уповноваженого представника Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві надійшов письмовий відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову.

Так, сторона відповідача-1 зазначає, що квитанція яку отримав позивач відповідає вимогам чинного законодавства, а тому рішення комісії контролюючого органу є правомірним, оскільки квитанція має передбачену форму та формується автоматизованою системою, в свою чергу платнику надається перелік документів відповідно до Порядку №520, а саме п.5, де платник податку може подивитися, які документи потрібні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної. ТОВ «КРС Україна» відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень подано повідомлення №1 від 18.06.2026 року про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. ГУ ДПС у м. Києві стверджує, що наданими копіями документів позивачем неможливо підтвердити реальність здійснення господарської операції, що відображена в спірній податковій накладній ТОВ «КРС Україна». За результатами розгляду наданих пояснень та копій підтверджуючих документів, Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийняте рішення № 13838294/40718304 від 24.06.2026 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 року у зв`язку з: наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення містить додаткову інформацію, а саме: "ТОВ ""КРС УКРАЇНА"" віднесено до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з вiдсутнiстю вiдомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування та/або недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї, постачанням товарiв / послуг за вiдсутностi необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй / розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi. При цьому вiдсутнє придбання послуг iз оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг iз оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг iз оренди мiсць зберiгання паливно-мастильних матерiалiв тощо. Також відповідач-1 вважає недоцільним оцінювати документи, які не подавалися позивачем до контролюючого органу під час розгляду питання про реєстрацію податкових накладних, оскільки рішення Комісії приймалося виключно на підставі документів, наданих платником у відповідній процедурі. Отже, ГУ ДПС у м. Києві вважає, що позивач не надав достатніх документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Правова позиція відповідача Державної податкової служби України.

13 серпня 2026 року від уповноваженого представника Державної податкової служби України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову.

Так, сторона відповідача-2 вказує, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. При розгляді документів, наданих позивачем до контролюючого органу на підтвердження реальності здійснення господарської операції, Комісією регіонального рівня було встановлено, що платником податку надано копії документів, складених/оформлених із порушенням законодавства для прийняття рішення Комісією регіонального рівня щодо реєстрації спірної податкової накладної. Відтак, ДПС України вважає, що контролюючий орган діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, з метою належного адміністрування та справляння обов`язкових платежів.

13.08.2026 року від уповноваженого представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив.

Сторона позивача вказує, що посилання відповідача-1 на необхідність доведення реальності операції постачання між позивачем та контрагентом, руху товару до покупця та формування податкового кредиту не стосуються предмета спору. У цій справі відсутній покупець, на користь якого формується податковий кредит, а РК не відображає нової господарської операції. Його метою є виключно виправлення технічної помилки у вже зареєстрованій податковій накладній. Позивач зазначає, що у письмових поясненнях повідомив контролюючому органу про технічну помилку при складанні ПН № 2 та пояснив причину складання РК № 1. Таким чином, ще до прийняття рішення від 24.06.2026 Комісії були відомі: факт проведення інвентаризації; факт списання ТМЦ; підстава нарахування податкових зобов`язань; зміст технічної помилки; показники помилкової ПН № 2; зміст РК № 1; показники правильної ПН № 3; факт реєстрації обох податкових накладних. Також, представник ТОВ «КРС Україна» звертає увагу, що ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві відповідач-1 не зазначає: який саме документ складений із порушенням законодавства; який конкретно недолік містить такий документ; який обов`язковий реквізит у ньому відсутній; які відомості у документі є недостовірними; яка саме норма законодавства порушена при його складанні; яким чином відповідний недолік впливає на можливість встановити причину складання РК № 1. Сторона позивача стверджує, що доводи відзиву не спростовують обставин та правових підстав адміністративного позову, а оскаржуване рішення залишається необґрунтованим та протиправним.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» є юридичною особою та платником податку на додану вартість, яке здійснює, зокрема, діяльність у сфері розведення великої рогатої худоби, допоміжної діяльності у тваринництві, оптової торгівлі зерном, насінням, кормами та живими тваринами.

Наказом директора ТОВ «КРС УКРАЇНА» № 8-ІНВ від 19.06.2025 «Про проведення інвентаризації» призначено проведення суцільної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

За результатами інвентаризації складено інвентаризаційні описи від 24.06.2025 та акти списання товарів № 1 і № 2 від 30.06.2025. Під час інвентаризації виявлено товарно-матеріальні цінності, які втратили споживчі властивості, не могли надалі використовуватися у господарській діяльності та підлягали списанню, зокрема сою, сіль столову харчову, кормову суміш та інші товарно-матеріальні цінності.

У зв`язку зі списанням зазначених товарно-матеріальних цінностей позивач відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України нарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість та склав зведену податкову накладну № 2 від 30.06.2025, яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Загальна сума податку на додану вартість за вказаною податковою накладною становила 6 829 552,07 грн.

Після реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2025 позивачем виявлено технічну помилку в її показниках. Зокрема, у рядку «Соя» одиницею виміру зазначено кілограми, однак ціну помилково відображено як ціну за одну тонну. У податковій накладній № 2 кількість сої зазначено 640,99999 кг, а ціну – 17 070,47 грн за одиницю, унаслідок чого база оподаткування за цією позицією була визначена у сумі 10 942 171,10 грн, а податок на додану вартість – 1 531 903,95 грн.

Для виправлення зазначеної помилки позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 на зменшення податкових зобов`язань на 6 829 552,07 грн та подав його на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Одночасно для правильного відображення податкових зобов`язань позивач склав податкову накладну № 3 від 30.06.2025, у якій за позицією «Соя» зазначено правильну ціну – 17,07047 грн за кілограм, базу оподаткування – 10 942,17 грн та податок на додану вартість – 1 531,90 грн. Податкову накладну № 3 прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.07.2025. Загальна сума податку на додану вартість за нею становила 5 299 180,02 грн.

Згідно з квитанцією від 17.07.2025 реєстрацію РК № 1 зупинено з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

18.06.2026 позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо РК № 1, яке прийнято до розгляду, що підтверджується квитанцією № 2, реєстраційний номер документа 9180793981.

До пояснень позивачем додано наказ директора ТОВ «КРС УКРАЇНА» № 8-ІНВ від 19.06.2025 «Про проведення інвентаризації», інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей від 24.06.2025, акти списання товарів № 1 та № 2 від 30.06.2025, РК № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025, квитанцію про зупинення реєстрації РК № 1, податкову накладну № 2 від 30.06.2025 та квитанцію про її реєстрацію, а також податкову накладну № 3 від 30.06.2025 та квитанцію про її реєстрацію.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі № 320/34698/25 ухвалено адміністративний позов задовольнити частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області від 30 травня 2025 року №22324 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку; Зобов`язано Головне управління ДПС в Сумській області виключити ТОВ «КРС УКРАЇНА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В іншій частині в позові відмовлено.

Судом встановлено, що Рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 24.06.2026 № 13838294/40718304 позивачу відмовлено в реєстрації РК № 1.

Підставами відмови зазначено ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів, а також надання копій документів, складених із порушенням законодавства.

Позивач оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку. Скаргу зареєстровано 06.07.2026 за № 9199757239.

Рішенням ДПС України від 13.07.2026 № 14611/40718304/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення регіональної комісії – без змін.

За результатами адміністративного оскарження підставою для відмови зазначено ненадання первинних документів щодо постачання або придбання товарів, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, рахунків, актів і накладних.

Позивач не погодившись з рішеннями Комісії, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «КРС УКРАЇНА» склало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 та направило його для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції про зупинення реєстрації від 17.07.2025 реєстрацію розрахунку коригування № 1 було зупинено з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначеним пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165), із зазначенням розрахованих показників «Д»=3,6498%, «Рвтр»=0. При цьому платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 1 не було конкретизовано, які саме обставини господарської операції, за якою складено розрахунок коригування № 1, викликали сумніви у контролюючого органу, які саме показники, зазначені у податковій накладній № 2 від 30.06.2025 та розрахунку коригування № 1 до неї, є сумнівними, та які саме документи серед перелічених є необхідними для підтвердження саме цієї операції. Контролюючий орган обмежився типовим переліком документів, наведеного в додатку 1 до Порядку № 1165 (договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, документи щодо постачання/придбання, перевезення, зберігання товарів, товарно-транспортні накладні, банківські виписки з особових рахунків, сертифікати якості, ліцензії тощо), без жодної конкретизації його змісту та зв`язку саме зі спірною господарською операцією.

Цей перелік документів не міг бути застосований до операції, щодо якої складено розрахунок коригування № 1. Податкові накладні № 2 та № 3 від 30.06.2025 Позивач склав сам на себе у зв`язку з нарахуванням податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України за результатами списання товарно-матеріальних цінностей, виявленого під час інвентаризації. Така операція не є постачанням товару чи послуги іншому суб`єкту господарювання, а тому договори з контрагентами, довіреності, товарно-транспортні накладні, документи щодо перевезення чи навантаження товару, банківські виписки, сертифікати відповідності та інші подібні документи в цьому випадку не складалися і не могли підтверджувати правильність складення розрахунок коригування № 1.

За таких обставин зміст квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.06.2025 не забезпечував ТОВ «КРС УКРАЇНА» можливості чітко визначити, які саме обставини стали підставою для зупинення його реєстрації та які саме документи є необхідними для усунення причин такого зупинення, що не відповідає вимогам пункту 11 Порядку № 1165.

Отже, неналежна конкретизація контролюючим органом підстав зупинення реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.06.2025 та документів, необхідних для підтвердження відповідної господарської операції, позбавила ТОВ «КРС УКРАЇНА» можливості достеменно визначити межі свого обов`язку з надання пояснень і документів. Незважаючи на це, позивач з власної ініціативи надав вичерпний пакет документів, а саме: наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційні описи, акти списання товарів, обидві податкові накладні з квитанціями про їх реєстрацію, що є вичерпним підтвердженням саме тієї операції, з приводу якої складено розрахунок коригування № 1.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом вимог щодо змісту та обґрунтованості квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 1 призвело до необґрунтованого зупинення його реєстрації та, як наслідок, прийняття рішення від 24.06.2026 № 13838294/40718304 про відмову в його реєстрації.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 78326524).

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що процедуру зупинення реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 здійснено з порушенням вимог Порядку № 1165, оскільки у квитанції про зупинення його реєстрації контролюючим органом не було конкретизовано обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації, а також не зазначено переліку документів, необхідних для підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, та усунення причин його зупинення.

Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 13838294/40718304 від 24.06.2026, яким ТОВ «КРС УКРАЇНА» відмовлено у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття зазначеного рішення визначено одночасно ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено в Реєстрі, та надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. При цьому в рішенні не зазначено, які саме документи, з числа наданих ТОВ «КРС УКРАЇНА» на виконання квитанції про зупинення реєстрації, не було надано або надано лише частково, а також які саме з наданих документів, на думку контролюючого органу, складені з порушенням законодавства та в чому конкретно таке порушення полягає.

Як додаткову інформацію в рішенні наведено відтворення тексту пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку — про відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції, постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів, а також про відсутність відомостей про придбання послуг з оренди об`єктів оподаткування, транспортування, оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей та паливно-мастильних матеріалів тощо — без наведення жодних конкретних розрахованих показників, фактичних обставин чи обґрунтувань, які б підтверджували застосовність цих загальних тверджень саме до операції, за якою складено розрахунок коригування № 1, або спростовували наведені позивачем у поясненнях відомості та документи.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку № 1 до Порядку № 1165, а саме:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.

Відповідно до пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 у разі відповідності платника податку та/або операції критеріям ризиковості реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється, а платнику надається право подати письмові пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію.

Водночас реалізація платником цього права можлива лише за умови, що контролюючий орган чітко визначив, які саме документи та пояснення необхідні для спростування відповідності критеріям ризиковості.

Відповідно до пункту 10 наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» якщо надані платником пояснення та документи є, на думку комісії регіонального рівня, недостатніми, комісія зобов`язана направити платнику Повідомлення, в якому наводиться конкретний перелік документів та інформації, яку слід додатково надати, після чого платник має право протягом п`яти робочих днів скористатися цим правом. Лише невикористання платником цього права після отримання конкретизованого Повідомлення тягне негативні процесуальні наслідки у вигляді відмови в реєстрації.

Як встановлено вище, зазначена процедура контролюючим органом дотримана не була.

Квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.06.2025 містила виключно загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку без зазначення конкретних розрахованих показників, за якими встановлено відповідність позивача цьому критерію.

У відповідь на зазначену квитанцію позивач 18.06.2026 з власної ініціативи, подав вичерпний пакет документів, що включав наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей, акти списання товарів, розрахунок коригування № 1, квитанцію про зупинення його реєстрації, а також податкові накладні № 2 і № 3 разом із квитанціями про їх реєстрацію.

Незважаючи на це, відповідач-1, не скориставшись передбаченим пунктом 10 Наказу № 520 правом направити платнику Повідомлення з конкретизованим переліком документів та інформації, яких, на думку комісії, бракує для прийняття рішення про реєстрацію, прийняв оскаржуване рішення, відмовивши в реєстрації розрахунку коригування № 1 з посиланням одночасно на «ненадання/часткове надання» додаткових письмових пояснень і копій документів та на «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», без зазначення, які саме документи не надано, які надано лише частково та які саме документи, на думку комісії, складені з порушенням законодавства, і в чому конкретно таке порушення полягає.

Таким чином, контролюючий орган не конкретизував, яких саме документів або відомостей, на його думку, не вистачає чи які документи складені з порушенням. Такі недоліки не були зазначені ні в квитанції про зупинення реєстрації, ні на подальшому етапі розгляду поданих позивачем документів. У зв`язку з цим позивач не мав можливості зрозуміти, що саме необхідно додатково надати або виправити до прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1.

Зазначений підхід контролюючого органу суперечить сталій практиці Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Так, у постанові від 17.04.2025 у справі № 400/802/24 Верховний Суд вказав, що використання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податку без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника бути повідомленим про вичерпний перелік документів відповідно до критерію зупинення реєстрації, а не будь-яких документів на власний розсуд контролюючого органу; невиконання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок сформульовано у справі № 420/35189/23, де Верховний Суд визнав, що ненаведення контролюючим органом переліку відсутніх документів та дефектів наданих документів позбавляє платника реальної можливості усунути відповідні недоліки, а підстави відмови в такому разі не можна вважати з`ясованими належним чином.

У постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24 Верховний Суд додатково підкреслив, що в разі встановлення недоліків у поданих платником документах контролюючий орган зобов`язаний зазначити в рішенні, які саме документи містять такі недоліки та в чому вони полягають.

Суд також враховує, що доводи контролюючого органу щодо недостатності у ТОВ «КРС УКРАЇНА» трудових ресурсів та матеріально-технічної бази, необхідних для здійснення господарської діяльності, вже були предметом судової перевірки.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі № 320/34698/25 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області від 30.05.2025 № 22324 про відповідність ТОВ «КРС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку, а також зобов`язано Головне управління ДПС у Сумській області виключити товариство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Хоча зазначене рішення стосується оскарження акта ГУ ДПС у Сумській області за іншими кодами податкової інформації та не має преюдиційного значення для даної справи відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, воно підтверджує, що подібні загальні посилання контролюючого органу на недостатність у Товариства ресурсів для здійснення заявленої діяльності вже були визнані судом необґрунтованими щодо цього ж платника податків.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2026 № 13838294/40718304 в частині відмови в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняте з порушенням встановленої процедури прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені вище висновки суду щодо протиправності оскаржуваних рішень контролюючих органів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

У зв`язку з цим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328, 00 гривень, що підтверджується квитанцією № 45 від 17.07.2026, копія якої долучено до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3328, 00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у м. Києві по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 КАС України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, під`їзд 2, офіс 315/3В, код ЄДРПОУ 40718304) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України ( 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2026 № 13838294/40718304 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 30.06.2025 до податкової накладної № 2 від 30.06.2025 датою його фактичного подання на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» понесені ним судові витрати у розмірі 3328, 00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.