Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №300/712/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. справа № 300/712/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) в інтересах якого діє представник за довіреністю Кузів В.М. (далі - представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі – відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, та нарахування не повному обсязі індексації грошового забезпечення за серпень 2024 року;

- зобов?язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити нарахування у зростаючому розмірі та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, та перерахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за серпень 2024 року в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що наказом від 29.08.2024 №396 о/с ОСОБА_1 з 31.08.2024 звільнено зі служби в поліції. При цьому, в спірний період відповідачем не нараховано індексацію грошового забезпечення або ж нараховано у неповному обсязі. Зазначені дії відповідача представник позивача вважає протиправними, а тому просить суд зобов`язати відповідача вчинити дії на усунення зазначених порушень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. У поданому відзиві ГУ НП в Івано-Франківській області заперечило проти мотивів та доводів ОСОБА_2 , викладених у позовній заяві, вказало на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке. У редакції Порядку №1078, чинній до 18.10.2017, не було передбачено індексацію грошового забезпечення поліцейських. І тільки постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 за №782 внесено зміни до Порядку №1078, а саме абзац 5 пункту 2 цього Порядку доповнено після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських". Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 за №782 набрала чинності з дня опублікування – 24.10.2017 (Урядовий кур`єр, 2017, 10, 24.10.2017 №199, Офіційний вісник України, 2017, №86 (03.11.2017), ст. 2608). За доводами відповідача до листопада 2017 року не було законодавчо визначених підстав для нарахування індексації поліцейським. Щодо подальших періодів, а саме січень 2023 по грудень 2023 року, Управління зазначило, що дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 за №1282-XII (надалі по тексту також – Закон №1282-XII, Закон України "Про індексацію грошових доходів населення") зупинено на 2023 рік згідно із пунктом 3 прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03.11.2022. Отже, починаючи з 01.01.2023 до кінця 2023 року у ГУНП в Івано-Франківській області був відсутній обов`язок нараховувати індексацію заробітної плати працівникам, незалежно від того, коли у працівника виникне чи виникло право на індексацію. Відповідно до статті 39 Закону України від 09.11.2023 за №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Разом з тим, пунктом 5 Порядку №1078 визначено механізм нарахування індексації у разі підвищення грошового доходу, згідно з яким, значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Оскільки, підвищення посадових окладів у січні 2024 року не відбулося, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з січня 2024 року. Окрім того, індексація за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, не проводилась до серпня 2024 року, оскільки ІСЦ не перевищив поріг 103%. Щодо перерахунку індексації грошового забезпечення за серпень 2024 року, вказав на те, що Відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Згідно з вищенаведеними даними Держстату, поріг індексації (103%), визначений статтею 4 Закону № 1282-XII, у період з січня по червень 2024 року перевищено не було. Вперше таке перевищення відбулося за результатами липня 2024 року, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком склав 104,3%. Оскільки згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення доходу здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс (індекс за липень оприлюднюється у серпні), право на індексацію у Позивача виникло саме у серпні 2024 року. При цьому, ГУНП в Івано-Франківській області при перерахунку суми індексації за серпень 2024 року правомірно керувалося положеннями Порядку № 1078, враховуючи, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Таким чином, сума індексації за серпень 2024 року була нарахована позивачу у повній відповідності до офіційно оприлюдненого індексу споживчих. Твердження позивача про нарахування індексації «не в повному обсязі» є суб`єктивним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинних нормативно-правових актів.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 29.08.2024 №396 о/с ОСОБА_1 згідно з пунктом 7 (за власним бажання) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції з 31.08.2024 (а.с.6).

На звернення представника позивача від 20.01.2026 ГУНП в Івано-Франківській області листом від 02.12.2025 (а.с.8) надало відомості про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2015 року по серпень 2024 року, згідно якого вбачається, що за спірні періоди позивачу не нараховано індексацію грошового забезпечення (а.с.7-19).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення або ж нарахування не в повному обсязі за період з листопада 2015 року по серпень 2024 року, представник позивача діючи в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України "Про Національну поліцію України" від 02.07.2015 за №580-VIII (надалі по тексту також - Закон України "Про Національну поліцію України", Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (надалі по тексту також поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 Закону №580-VIII).

За змістом частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейські проходять службу в поліції: на посадах у центральному органі управління поліції, територіальних органах, закладах, установах поліції; під час перебування в розпорядженні згідно з положеннями статті 67 цього Закону; під час навчання на денній формі навчання за державним замовленням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських; під час прикомандирування до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України", статті 29 Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" та статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"; під час відрядження до державних органів, установ та організацій згідно з положеннями статті 71 цього Закону.

Згідно пункту 4 частини 10 статті 62 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року за №260 (надалі по тексту також – Порядок №260), визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 5 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 за №1282-XII (надалі по тексту також – Закон №1282-XII, Закон України "Про індексацію грошових доходів населення").

За змістом абзацу 2 статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Приписи частини 6 статті 2 Закону №1282-XII визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За правилами частини 1 статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 1 січня 2016 року - 103 відсотка).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 6 Закону №1282-XII).

В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078 (як зазначено вище, надалі також - Порядок №1078).

Пунктом 2 Порядку №1078, з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Суд зазначає, що Порядок №1078 у редакції до змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 (24.10.2017), не передбачав можливості індексації грошового забезпечення поліцейських.

За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відтак, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 1 січня 2016 року - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - з місяця введення в дію (опублікування) Закону України від 06 лютого 2003 року за №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений в абзаці другому цього пункту (абзац 5 пункту 1-1 Порядку №1078).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2023 у справі №420/19450/21.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

За доводами ОСОБА_1 , останньому в період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, не нараховувалась і не виплачувалась індексація грошового забезпечення, а в період за серпень 2024 така нараховувалась та виплачувалась не в повному обсязі.

Як слідує зі змісту архівних відомостей за період з листопада по грудень 2015 року, з січня по грудень 2016 року, з січня по грудень 2017 року, з січня по грудень 2023 року, з січня по грудень 2024 року, з січня по лютий 2025 року ОСОБА_1 :

- з листопада по грудень 2015 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення;

- з січня по грудень 2016 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення;

- з січня по жовтень 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, а з листопада по грудень 2017 року виплачено індексацію грошового забезпечення;

- з січня по грудень 2023 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення;

- з січня по липень 2024 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, а за серпень 2024 року нараховано та виплачено 130,20 гривень індексації грошового забезпечення помісячно.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з листопада по грудень 2015 року, з січня по грудень 2016 року, з січня по жовтень 2017 року, оскільки у редакції Порядку №1078, чинній до 18.10.2017, не було передбачено індексацію грошового забезпечення поліцейських.

Суд зазначає, що відсутність в нормативно-правовому акті певної категорії осіб, тобто наявність законодавчої прогалини, не може мати наслідком порушенням державою взятих на себе зобов`язань. Закон №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №160/35/20, від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18.

Таким чином, є протиправною бездіяльність ГУ НП в Івано-Франківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада по грудень 2015 року, з січня по грудень 2016 року, з січня по жовтень 2017 року.

Що стосується доводів позивача про протиправну бездіяльність відповідача в розрізі не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з січня по грудень 2023 року, то суд вказує наступне.

Пунктом 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Вказане положення Закону, як станом на момент виникнення спірних правовідносин, так станом на момент вирішення цього спору, є чинним та неконституційним не визнавалося.

Водночас, оскільки дію Закону України №1282-XII було зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт Порядок №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону України №1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.

За таких підстав, за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року у відповідача відсутній обов`язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, та, як наслідок у перерахунку одноразових видів грошового забезпечення за 2023 рік, з урахуванням індексації, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Досліджуючи питання індексації грошового забезпечення позивача за 2024 рік, слід зазначити, що статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

При цьому, за змістом статті 4 Закону України №1281-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Індекс росту споживчих цін у січні 2024 року становив 100,4%, у лютому 2024 року 100,3%, у березні 2024 року 100,5%, у квітні 2024 року 100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102, 2%, у липні 2024 року 100,00%, у серпні 2024 року 100,6%.

Як слідує зі змісту архівних відомостей з січня по липень 2024 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, а за серпень 2024 року нараховано та виплачено 130,20 гривень індексації грошового забезпечення помісячно, за грудень 2024 року нараховано та виплачено 254,35 гривень індексації грошового забезпечення (зворотній бік а.с.119).

Слід зазначити, що ГУ НП в Івано-Франківській області, з огляду на вказані вище висновки суду, правомірно не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з січня по липень 2024 року.

Також є безпідставними доводи позивача про заниження суми індексації грошового забезпечення за період за серпень 2024 року, з огляду на таке.

За змістом абзаців 1, 4, 5 пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Таким чином, індексація у сумі 130,20 гривень (за період за серпень 204 року) розрахована згідно з Порядком №1078, із застосуванням прожиткового мінімуму 3028 гривень (установленого законом про Державний бюджет України на 2024 рік) та відповідного індексу споживчих цін, визначеного Держстатом.

Водночас, вказуючи на не правильний розрахунок відповідачем індексації грошового забезпечення позивача, ОСОБА_1 не наводить будь-яких аргументів чи математичних (калькуляційних) розрахунків, з яких суд міг би зрозуміти логіку обрахунку заявника та перевірити її на предмет правильності.

Відтак, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими.

Як наслідок, слід зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.