Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №280/7414/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2026 року Справа № 280/7414/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

21.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка В.О. від 07.07.2026 ВП № 78740328 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова була винесена без урахування об`єктивних обставин, які унеможливили повне виконання судового рішення у справі № 280/11800/24 в частині нарахування ОСОБА_1 пільги на вивезення рідких нечистот. Позивач вказує, що на виконання рішення суду ним було проведено розрахунок пільги на електропостачання з урахуванням двозонного лічильника, а також вжито заходів щодо встановлення тарифів на послугу з вивезення рідких нечистот шляхом направлення відповідних запитів до Долинської сільської територіальної громади та Департаменту ЖКГ Запорізької ОДА. З отриманих відповідей з`ясовано, що послуги з вивезення рідких нечистот комунальними підприємствами за місцем проживання стягувача не надаються, а тариф на них не встановлено. Зауважує, що за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю у справі № 280/11800/24 суд прийняв звіт позивача про виконання рішення суду, погодившись із неможливістю розрахунку пільги за відсутності затвердженого тарифу. Оскільки відсутність тарифу є поважною та незалежною від боржника обставиною, факт умисного чи безпідставного невиконання рішення суду відсутній, що згідно зі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» виключає підстави для застосування штрафу.

27.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7414/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 03.08.2026 за вх. №43919. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що на виконанні у Відділі перебуває виконавчий лист № 280/11800/24, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 24.07.2025, про зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної з 01.07.2024 пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Станом на момент винесення оскаржуваної постанови боржником рішення суду в повному обсязі не виконано, перерахунок пільги стягувачу належним чином не здійснено. Відповідач підкреслив, що посилання боржника на відсутність тарифу на вивезення рідких нечистот не звільняє його від обов`язку виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Боржник не скористався процесуальними правами, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», зокрема не звертався до виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій або до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду. За наведених обставин, враховуючи тривале невиконання судового рішення без поважних причин, державний виконавець діяв виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені статтями 18, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу є правомірною. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.08.2026 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі для усунення недоліків.

26.08.2026 на виконання вимоги ухвали суду позивачем надано доказ сплати судового збору.

Ухвалою суду від 02.09.2026 розгляд справи продовжено.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Лазаренка М.С. у щорічній відпустці в період з 19.08.2026 по 02.09.2026, розгляд справи здійснюється у перший робочий день.

Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №280/11800/24, що набрало законної сили 15.05.2025, зобов`язано Управління провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної з 01 липня 2024 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням висновків суду.

На виконання зазначеного судового рішення Запорізьким окружним адміністративним судом 24.07.2025 видано виконавчий лист.

04.08.2025 постановою головного державного виконавця Відділу Частюка В.О. відкрито виконавче провадження №78740328 з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/11800/24 від 24.07.2025 про зобов`язання Управління провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної з 01 липня 2024 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням висновків суду.

У межах виконавчого провадження №78740328 головним державним виконавцем Відділу Частюком В.О. винесено постанову від 07.07.2026 про накладення штрафу, якою за не виконання рішення суду на позивача накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови слідує, що згідно листа №0800-0801-8/82036 від 19.08.2025, № 0800-0801-5/107046 від 18.09.2025 та №0800-0801-5/121879 від 03.10.2025 ГУ ПФУ в Запорізькій області державного виконавця повідомлено, що на виконання рішення суду та з метою розрахунку пільги з користування послугами для вивезення рідких нечистот у розмірі 0,76 куб.метра Головним управлінням було зроблено запит до єдиного надавача вказаної послуги у Долинський сільській територіальній громаді, до яких належить населений пункт с. Розумовка щодо розміру тарифу на вказану послугу. Враховуючи, що листом від 26.05.2025 надавач послуг повідомив, що така послуга ним не надається, а стягувач, до якого звернулося Головне управління не надав жодного документа, який б свідчив про розмір тарифу на вказану послугу, Головне управління не має змоги обчислити вказану пільгу стягувачу. Щодо нарахування послуги на електропостачання, то стягувач отримує її з 01.07.2024 у розмірі 100 кВт/г на місяць відповідно до абз.2 п.п.б п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування». Підстави для перегляду її розміру відсутні.

Таким чином станом на теперішній перерахунок призначеної з 01 липня 2024 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 боржником не здійснено.

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу за невиконання рішення суду у справі №280/11800/24, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 ст.26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною 4 ст.19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Відповідно до ст.63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 ст.75 Закону №1404-VII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Верховний Суд у постанові від 06.08.2021 у справі №280/2456/19 зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Водночас, притягуючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, державний виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема, належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків і встановити причини їх невиконання або неналежного виконання. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2020 року у справі №640/9234/19 зазначив, що даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Надаючи оцінку наведених позивачем дій, які свідчать про виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження №78740328, судом враховується наступне.

Так, в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №280/11800/24 було розглянуто звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення суду від 18.02.2025 по справі №280/11800/24, та встановлено наступне..

З метою виконання рішення суду відповідачем було направлено запити до надавача послуг з водопостачання та вивозу побутових відходів за місцем проживання ОСОБА_1 – Долинської сільської територіальної громади (лист від 22.05.2025 №0800-0311-6/50043).

Листом від 26.05.2025 №1551/02-23 Долинська сільська територіальна громада повідомила Головне управління про те, що послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезення рідких нечистот комунальними підприємствами Долинської сільської територіальної громади не надаються.

Також, судом встановлено, що Головне управління листом від 04.12.2025 звернулось до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації із запитом щодо наявності підприємств надавачів комунальних послуг з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезення рідких нечистот (з зазначенням вартості їх послуг) по населеному пункту с. Розумівка Запорізької області (лист від 04.12.2025 № 0800-0311-6/151388).

Листом від 17.12.2025 № 4864/01-13 Департамент житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації повідомив Головне управління, що послуги з послуг з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезення рідких нечистот в с. Розумівка не надаються.

З матеріалів справи судом встановлено та не надано доказів протилежного, що позивачем також не було надано до ГУ ПФУ в Запорізькій області документів з яких було б можливо встановити розмір тарифу з надання послуги на вивезення рідких нечистот (рахунки, листи, довідки, договори тощо).

Щодо визначення розміру пільги на електропостачання, відповідачем зазначено та матеріалами справи підтверджено, що заявою ОСОБА_1 , пільга на послугу з постачання електричної енергії ОСОБА_1 розрахована на підставі пункту 3 постанови КМУ від 6 серпня 2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»: ОСОБА_1 отримує пільгу на електропостачання в розмірі 100% знижки на сплату 100 кВт електроенергії (70 кВТ на заявника та 30 кВТ на дружину – ОСОБА_2 ).

При цьому, при розрахунку розміру пільги Головним управлінням взято до уваги, що у ОСОБА_1 з 01.01.2019 встановлено двозонний лічильник електричної енергії, що підтверджується листом ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» від 24.11.2025 №7141.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 за наявності окремого обліку споживання електричної енергії за періодами часу соціальний норматив використання електричної енергії, у тому числі встановлений підпунктом 6 пункту 3, розподіляється таким чином: за двозонними тарифами, диференційованими за періодами часу: 67 відсотків об`єму спожитої електричної енергії за тарифом в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї до 7-ї години) та 33 відсотки об`єму спожитої електричної енергії за тарифом в інші години доби.

Виходячи з цього, пільга з електропостачання ОСОБА_1 розрахована наступним чином: 100 кВТ=(33 кВт*4,32)+(67кВт*2,16)=142,56+144,72=287,28 грн.

Також, з пояснень відповідача судом встановлено, що у липні та серпні 2024 року ОСОБА_1 дійсно отримав пільгу у розмірі 529,85 грн. Причиною збільшення розміру пільги стала розрахункова помилка при визначенні розміру пільги на електропостачання: не було враховано наявність двозонного лічильника електричної енергії, що і призвело до збільшення її розміру. В подальшому, у вересні 2024 року, розмір пільги ОСОБА_1 було відкориговано та приведено у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409. Після проведеного коригування розмір пільг у неопалювальний склав 451,43 грн на місяць.

З урахуванням викладеного та отриманих документів, судом встановлено, що відповідачем самостійно та у повному обсязі вжито заходи спрямовані на виконання рішення суду, а відповідно відсутні підстави для продовження судового контролю у справі та наявні підстави для прийняття звіту.

В свою чергу, зазначені обставини державним виконавцем враховано не було.

Оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що спірну постанову відповідачем прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже вона є не правомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58; код ЄДРПОУ 43315529) про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.07.2026 у ВП № 78740328 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 02.09.2026.

Суддя М.С. Лазаренко