Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №240/16160/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/16160/26

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" у наданні публічної інформації, викладену у його запиті на отримання публічної інформації №2 від 10.04.2026 року;

- зобов`язати Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" надати йому скан-копії документів, у яких міститься інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року керівнику Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та усім його заступникам (у разі їх наявності).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 10.04.2026 року як фізична особа у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" із запитом на отримання публічної інформації №2 від 10.04.2026 року, яким просив направити на електронну пошту копії документів, у яких міститься інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року керівнику Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та усім його заступникам (у разі їх наявності).

В листі-відповіді від 22.04.2026 року Відповідач зазначив, що така інформація може бути надана за умови повідомлення Відповідача з якою метою збирається, ким і з якою метою така інформація буде використовуватися та поширюватися. Таку відповідь Відповідача Позивач вважає протиправною відмовою. Одночасно Позивач вважає обґрунтування Відповідачем такої відмови в наданні запитуваної інформації військовою агресією рф проти України також протиправною.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", Відповідача по даній справі, на позовну заяву проти позову заперечується. Як зазначено у відзиві, запитувана інформація не є публічною відповідно до вимог Закону України "Про критичну інфраструктуру". Більш того, на думку представника Відповідача, запитувана інформація у вигляді "загальної суми коштів" із деталізацією усіх виплат окремо по кожній посадовій особі не створювалася та не обліковується в єдиному узагальненому документі.

Відповідач стверджує, що норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" не покладають на розпорядника обов`язку створювати нову інформацію або формувати документи на запит, якщо така інформація не була попередньо зафіксована.

Крім того, Відповідач вважає неспівмірними витрати Позивача на правничу допомогу, яку Позивач просить відшкодувати по справі.

У відповіді на відзив представник Позивача зазначає про безпідставність доводів Відповідача та про необхідність врахувати правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №815/1216/16.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , Позивач у справі, 10 квітня 2026 року відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", Відповідача у справі, із запитом від 10.04.2026 року за Вих.№ 2 про надання інформації.

У зазначеному запиті Позивач просив надати інформацію про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року керівнику Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні за після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати.

Судом встановлено, що листом від 22.04.2026 року Відповідач за результатами розгляду запиту повідомив Позивача, що підприємство готове надати запитувану інформацію однак за умови повідомлення з якою метою збирається така інформація, як, ким і з якою метою буде використовуватися, передаватися чи поширюватися.

Одночасно в даному листі, копія якого долучена до справи та досліджена судом, Відповідач зазначив, що підприємство є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення територіальної громади міста Києва в особливий період, а тому у відповідності до вимог до Закону України "Про критичну інфраструктуру" запитувана інформація не може бути наданою на запит Позивача.

Суд погоджується із доводами Позивача, наведеними у позові, та його представника у відповіді на відзив, що такий лист Відповідача слід розцінювати як відмову в наданні запитуваної Позивачем інформації.

Суть спору між сторонами в даній справі зведено виключно до правомірності дій Відповідача щодо відмови в наданні Позивачу на його запит від 10.04.2025 року за №2 запитуваної інформації про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року керівнику Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та усім його заступникам (у разі їх наявності).

Вказані спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються правовими нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (надалі - Закон № 2939-VI), що були чинні на день виникнення спору.

Безспірно, за змістом статті 5 зазначеного Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Приписами частин першої, другої статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Суд погоджується із доводами Позивача, що у відповідності до вимог ч.1 ст.20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд враховує, що в розумінні вимог ст.13 Закону № 2939-VI Відповідач, як Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", відносяться до розпорядників інформації для цілей цього Закону.

Одночасно суд враховує, що за визначенням, закріпленим у статті 1 цього ж Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Таким чином, Відповідач може бути розпорядниками лише тієї інформації, яка була отримана або створена ним в процесі виконання своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у їх володінні.

Суд частково погоджується із доводами представника Відповідача, що приписами Закону №2939-VI визначені певні особливості надання інформації з обмеженим доступом.

Разом з тим, представник Відповідача не врахувала, що відповідно до вимог частини 7 статті 6 Закону №2939-VI не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Згідно долученої до справи та дослідженої судом копії Статуту Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" засновником і власником підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Зазначене дає суду підстави зробити висновок, що Відповідач за своїм правовим статусом є комунальним підприємством, а тому інформація про розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника та заступника керівника комунального підприємства не може належати до інформації з обмеженим доступом.

В зв`язку з цим у суду відсутні підстави для врахування при вирішенні даного спору правових висновків Верховного Суду наведених у постанові від 14.03.2018 року у справі №815/1216/16. В даному судовому рішенні Верховного Суду відсутні трактування правових норм частини 7 статті 6 Закону №2939-VI.

Суд частково погоджується із доводами представника Відповідача, що з прийняттям Закону України "Про критичну інфраструктуру" визначені певні особливості надання інформації з обмеженим доступом відносно об`єктів критичної інфраструктури.

Разом з тим, представник Відповідача не надав суду жодних належних та допустимих доказів, що в розумінні вимог вказаного Закону Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" віднесено до об`єктів до критичної інфраструктури та в установленому порядку включено до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.

Більш того, представник Відповідача не врахував, що в розумінні вказаного Закону України "Про критичну інфраструктуру" лише критична технологічна інформація (дані, що обробляються (приймаються, передаються, зберігаються) в системах управління технологічними процесами об`єктів критичної інфраструктури) за своїм правовим статусом за режимом доступу належить до інформації з обмеженим доступом та підлягає захисту згідно із законом.

Всупереч вказаним вимогам представником Відповідача не наведено жодних обґрунтувань, що запитувана Позивачем інформація про розмір оплати праці керівника та заступників керівника комунального підприємства за своє суттю є критичною технологічною інформацією, тобто даними, що обробляються (приймаються, передаються, зберігаються) в системах управління технологічними процесами підприємства як об`єкта критичної інфраструктури.

Суд враховує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Безспірно, в силу вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Приписами частини 1 статті 22 Закону № 2939-VI прямо передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту відносно інформації, що запитується, яка належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Суд враховує, що в силу приписів частини 8 статті 6 Закону №2939-VI обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ.

Конституційний Суд України веснував, що в аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначене свідчить, що дії Відповідача та вказана відповідь, яка викладена в листі від 22.04.2026 року на запит Позивача від 10.04.2026 року не узгоджується із вимогами Закону №2939-VI та є неправомірною відмовою в наданні запитуваної інформації.

Таким чином, позовні вимоги Позивача відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Одночасно суд погоджується із доводами представника Відповідача, що в розумінні вимог статті 1 на запит може бути надана лише відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання Відповідачем своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні Відповідача.

Запитувана Позивачем детальна інформація, зокрема щодо доплати за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків не може вважатися створеною в процесі виконання Відповідачем своїх обов`язків по причині невідповідності вимогам Закону України "Про державну службу".

Таким чином, порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язати Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" надати йому інформацію про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2025 року по 31.12.2025року керівнику Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та усім його заступникам (у разі їх наявності), яка створена в процесі виконання Відповідачем своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, та знаходиться у його володінні.

При визначенні розміру сум судових витрат, що підлягають відшкодуванню Позивачу за результатами розгляду даної справи суд враховує наступне.

Як зазначено в позові, судовими витратами Позивача, зумовлених звернення до суду з даним позовом, є судовий збір за подання позову в розмірі 1 064,96 грн. та витрати Позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн.

За приписами статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд погоджується із доводами представника Відповідача-1 щодо неспівмірності заявлених сум витрат на правничу допомогу адвоката виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням обставин справи, а саме: справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; виходячи з характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Відтак, враховуючи, що спір виник у правовідносинах, які не є складними, беручи до уваги визначеність та сталість практики Верховного Суду у цій категорії справ, що істотно зменшує складність послуг та зменшує їх обсяг, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню Позивачу, до 2500,00 грн. Такий підхід відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Таким чином, судові витрати Позивача у вигляді судового збору за подання позову в розмірі 1 064,96 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 500,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (вул. Пателеймона Куліша,9-г, місто Київ, 02002, код ЄБРПОУ 39606435) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" у наданні ОСОБА_1 публічної інформації, викладену у його запиті на отримання публічної інформації №2 від 10.04.2026 року.

Зобов`язати Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" надати ОСОБА_1 інформацію про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року керівнику Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та усім його заступникам (у разі їх наявності), яка створена в процесі виконання Відповідачем своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, та знаходиться у його володінні.

Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору за подання позову в розмірі 1 064,96 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 500,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

01.09.26