Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №240/15856/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №240/15856/26

Суддя: Нагірняк Микола Федорович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/15856/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, що полягають у невиплаті йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах розмірі 1 мл. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану";

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах розмірі 1 мл. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 15.09.2021 року проходить військову службу на підставі контракту у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. В період з 16.05.2024 року по 25.08.2024 року та з 03.12.2024 року по 25.06.2025 року Позивач брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Позивач вважає, що має законне право на одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", а тому бездіяльність Відповідача щодо її невиплати вважає протиправною.

Ухвалою суду від 30.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзив на позов Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, проти задоволення позову заперечується. Відповідач вважає, що Позивач станом на 13.02.2025 року, дату набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", вже проходив військову службу, відтак підстави для нарахування та виплати спірної винагороди відсутні.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Суть спірних відносин між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача відповідно права, а у Відповідача - обов`язку нарахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав нарахування та виплати одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах регулюються правовими нормами Постанови КМ України від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (надалі - Постанова №153), що була чинна на день виникнення таких відносин.

Вказаною Постановою № 153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (надалі - Порядок №153).

Безспірно, за приписами пункту 4 Постанови №153 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 387 від 01.04.2025, № 942 від 30.07.2025) громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Як зазначено в підпункті 1 пункту 3 в редакції Постанови КМ № 387 від 01.04.2025 року, учасниками експериментального проекту є:

- громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

- Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Аналіз вказаних правових норм засвідчує, що така одноразова грошова допомога виплачується за наявності таких умов:

- укладання контракту громадяни України віком від 18 до 25 років на проходження військової служби;

- укладання такого контракту на проходження військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії або Державній прикордонній службі;

- укладання такого контракту на проходження військової служби на посадах рядового, сержантського і старшинського складу;

- особи до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану та проходять військову службу;

- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач у справі, з 15.09.2021 року по даний час проходить військову службі за контрактом з НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_1 ) на посаді мінометника третьої групи мінометів другого вогневого відділення прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування та мав військове звання сержанта.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач у справі, в період з 16.05.2024 року по 25.08.2024 року та з 03.12.2024 року по 25.06.2025 року брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Вказані обставини підтверджуються також довідкою про таку участь, виданою Відповідачем 21.04.2026 року, копія якої долучена до справи та досліджена судом.

Відповідно до вимог частини 1 статі 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Зазначене дає суду зробити висновок, що Позивач дійсно до набрання чинності Постановою №153 у віці до 25 років проходив службу Військовій частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на посаді мінометника та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій з 16.05.2024 року по 25.08.2024 року та з 03.12.2024 року по 25.06.2025 року, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років проходив службу в органах Державної прикордонної служби України, яка в силу вимог підпункту 1 пункту 3, в редакції Постанови КМ № 387 від 01.04.2025 року, відноситься до учасників експериментального проекту.

Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на посаді сержанта, тобто на посаді рядового, сержантського і старшинського складу, як передбачено Постановою №153.

Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій з 16.05.2024 року по 25.08.2024 року та з 03.12.2024 року по 25.06.2025 року, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, як передбачено Постановою №153.

Як зазначено у відзиві Відповідача на позов, та в аркуші доведення до Позивача інформації про відмову в нарахуванні йому такої одноразової винагороди, підставою для не нарахування та не виплати Позивачу одноразової грошової винагороди в розмірі 1 мл. гривень, передбаченої постановою №153, є перебування Позивача на військовій службі до введення військового стану Указом Президента України "Про введення військового стану в Україні" від 24.02.2022 року №64.

Суд вважає безпідставними такі доводи представника Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, з огляду на таке.

Відповідач не врахував, що положення абзацу другого пункту 4 Постанови №153 передбачають можливість виплати винагороди не лише військовослужбовцям, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, а також військовослужбовцям, які проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Відповідач не врахував, що пункт 4 Постанов №153 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 942 від 30.07.2025, який передбачає, що виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.

Згідно з дослідженим судом контрактом, укладеним між Позивачем та Відповідачем 15.09.2021 року, контракт про проходження військової служби Позивачем укладено у віці 18 років строком на три роки, тобто до 15.09.2024 року.

Разом з тим, зі спливом трьохрічного терміну Позивач продовжив проходження військової служби по даний час. Тобто. Позивач продовжив військову служби за контрактом під час воєнного стану та набрання чинності цією постановою №153 у віці до 25 років.

Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" в розмірі 1 млн. гривень за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, позовні вимоги Позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд погоджується із доводами представника Позивача, що "Аркуш доведення (без дати)" інформації до Позивача щодо відсутності підстав для нарахування йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою №153 слід розцінювати як Рішення Відповідача про відмову в такому нарахуванні.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України у нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" у розмірі 1 млн. гривень та зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити йому таку одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн. гривень за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" у розмірі 1 млн. гривень.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" у розмірі 1 млн. гривень за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

01.09.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua